15/10-09-477 Про стягнення заборгованості за лізинговими платежами та зустрічні вимоги щодо визнання розірваними договорів фінансового лізингу - 01.12.2009 Прийняття

про визнання розірваними договорів фінансового лізингу, визнання обставин такими, що мають ознаки форс-мажорних, та визнання необґрунтованим нарахування лізингових платежів і штрафних санкцій,-

В лютому 2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (Далі - ТОВ "Євро Лізинг") звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг Люкс" (Далі - ТОВ "Паркінг Люкс") про стягнення заборгованості за договорами фінансового лізингу в сумі 361614,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Євро Лізинг" посилається на договори фінансового лізингу №449 від 06.09.2007р. та № 931 від 27.08.2008р., згідно умов яких позивач передав, а ТОВ "Паркінг Люкс" прийняв, транспортні засоби.

ТОВ "Євро Лізинг" виставило ТОВ "Паркінг Люкс" рахунки-фактури для сплати останнім лізингових платежів. ТОВ "Паркінг Люкс" не сплатило зазначені платежі, у зв'язку із чим в нього виникла заборгованість за період з 20.11.2008р. по 27.01.2009р. в сумі 342342,36 грн. Також позивач просив стягнути із відповідача пеню в розмірі 12162,96 грн.; 3% річних в розмірі 999,76 грн. та індекс інфляції в сумі 6109,32 грн.

В процесі розгляду справи ТОВ "Євро Лізинг" звернулось до суду із заявою про уточнення позовних вимог, в якій зазначило, що транспортні засоби відповідачем були повернуті на підставі актів про вилучення від 16.04. та 22.04.2009р., а тому в період з 20.02. по 23.03.2009р. відповідачу було додатково нарахована заборгованість та штрафні санкції.

Всього за даними договорами ТОВ "Євро Лізинг" просило суд стягнути із ТОВ "Паркінг Люкс" 546705,70 грн. - основного боргу; пеню в сумі 16430,60грн.; 3% річних в сумі 1350,40грн.; індекс інфляції в сумі 9234,77грн. та судові витрати.

В процесі розгляду справи ТОВ "Паркінг Люкс" надало до господарського суду зустрічну позовну заяву в якій ставились питання про:

- визнання розірваними з 01.12.2008 р. договорів фінансового лізингу №449 від 06.09.2007 р. та № 931 від 27.08.2007 р., укладених між ТОВ "Паркінг Люкс" та ТОВ "Євро Лізинг" у зв’язку зі зміною істотних умов цих договорів та неможливістю розірвати ці договори за згодою сторін;

- визнання такими, що мають ознаки форс-мажорних обставини, пов’язані зі зміною діючого законодавства України, які призвели до припинення основного виду діяльності ТОВ "Паркінг Люкс" –переміщення транспортних засобів на підставі рішення Одеської міської ради № 2726 від 16.04.2008 р.;

- визнання необґрунтованими нарахування лізингових платежів та штрафних санкцій за порушення договірних зобов’язань після 01.12.2008р.

Ухвалою господарського суду від 29.04.2009р. вищезазначену зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.07.2009р. до участі у справі в якості другого відповідача було залучено Закрите акціонерне товариство "Професіонал" (Далі - ЗАТ "Професіонал").

Рішенням господарського суду Одеської області від 15 липня 2009р. прийнятим колегією суддів у складі головуючого судді - Петрова В.С., суддів: Демешина О.А., Цісельського О.В. позов ТОВ "Євро Лізинг" задоволено.

Суд стягнув солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг Люкс" та Закритого акціонерного товариства "Професіонал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" основний борг за договором фінансового лізингу № 449 від 06.09.2007 р. в сумі 308231,38 грн., 3 % річних в сумі 762,90грн., пеню в сумі 9282,07грн., індекс інфляції в розмірі 5020,69грн., витрати по сплаті держмита в сумі 3232,97грн., витрати ІТЗ судового процесу в розмірі 59,00грн.

А також стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг Люкс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" основний борг за договором фінансового лізингу № 931 від 27.08.2008 р. в сумі 238474,32грн., 3 % річних в сумі 587,50 грн., пеню в сумі 7148,53грн., індекс інфляції в розмірі 4214,08грн., витрати по сплаті держмита в сумі 2504,24грн., витрати по сплаті послуг на ІТЗ судового процесу в розмірі 59,00грн.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг Люкс" про визнання розірваними договорів фінансового лізингу, визнання обставин такими, що мають ознаки форс-мажорних та визнання необґрунтованим нарахування лізингових платежів і штрафних санкцій відмовлено.

Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд посилаючись на норми ст.ст. 525, 256, 530, 629 ЦК України дійшов до висновку про порушення відповідачем договірних зобов’язань за договорами фінансового лізингу. Оскільки ТОВ "Паркінг Люкс" не виконало взяті на себе зобов'язання, не оплатило взяте у платне користування транспортні засоби, а тому суд дійшов до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись із даним рішенням господарського суду, ЗАТ "Професіонал", звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення, постановити нове, яким відмовити ТОВ "Євро Лізинг" у стягненні заборгованості по лізинговим платежам та штрафним санкціям в сумі 579576,67грн.

Обґрунтовуючи свою позицію, скаржник зазначає, що розрахунки за договорами здійснювались у національній валюті за курсом 4,84 грн. за 1 долар США. В грудні 2008р. курс гривні вже становив 7,7грн. за 1долар. Отже, одна із суттєвих умов договорів фінансового лізингу змінилась настільки суттєво, що позбавило ТОВ "Паркінг Люкс" виконувати свої зобов'язання за договорами належним чином.

У відзиві на апеляційну скаргу, наданому у судовому засіданні, ТОВ "Євро Лізинг" вважає, що доводи, викладені у скарзі не відповідають обставинам справи, а тому рішення має бути залишено без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ "Євро Лізинг" та ТОВ "Паркінг Люкс" був укладений договір фінансового лізингу № 449 від 06.09.2007р., (т.1 а.с.13-25)

Відповідно до умов даного договору, позивач на підставі замовлення передав, а відповідач прийняв у комплектності і кількості транспортні засоби, що підтверджується актами приймання-передачі № 449/001 від 31.10.2007р., №449/004 від 28.07.2008 р., № 449/005 від 28.04.2008р. (т.1 а.с.33-50)

Відповідно п.4.5 вказаного договору визначено, що після надання транспортних засобів лізингоодержувачу на дату надання сторони підписують акт приймання-передачі ТЗ.

Відповідно до п. 5.1 договору розмір та строк сплати лізингових платежів встановлено в Плані лізингу (додаток № 3 до договору).

Як свідчать матеріали справи, на підставі замовлень № 449/001 від 06.09.2007р., № 449/004 від 09.04.2008 р., № 449/005 від 09.04.2008 р. позивачем були передані ТОВ "Паркінг Люкс", транспортні засоби:

- МAN 12.180, шасі № WMAN05ZZ67Y191815, реєстраційний №АА4614ТС, що підтверджується актом приймання-передачі №449/001 від 31.10.2007 р.,

-TGL 12.180 4X2 BB з краном маніпулятором, шасі №WMAN05ZZ78Y219767, реєстраційний №АА8841НМ, що підтверджується актом приймання-передачі № 449/004 від 28.07.2008р.,

-TGL 12.180 4X2 BB з краном маніпулятором, шасі №WMAN052268Y219906, реєстраційний № АА8842НМ, що підтверджується актом приймання-передачі № 449/005 від 28.04.2008 р. (т.1 а.с.43)

Додатком № 3 до договору лізингу (Планом лізингу № 449/001 від 06.09.2007 р., Змінами до Плану лізингу № 449/001 від 30.10.2007 р., Планом лізингу № 449/005 від 09.04.2008 р., Планом лізингу № 449/004 від 09.04.2008р.) сторони узгодили графік лізингових платежів, згідно якого лізингові платежі сплачуються відповідачем 20 числа кожного місяця.

ТОВ "Євро Лізинг" виставило відповідачу рахунки-фактури для сплати останнім лізингових платежів. Однак, відповідач не сплатив вказані платежі, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість за період з 20.11.2008 р. по 27.01.2009 р. в сумі 194 471,30 грн.

Також згідно п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 16 грудня 1997 року № 723/97-ВР лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Частиною 1 ст. 16 цього ж Закону передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

У відповідності з п. 7.16 договору № 449 лізингоодержувач зобов’язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які пов’язані з використанням ТЗ і не входить до складу щомісячних лізингових платежів.

Відповідно до п. 16.1 договору лізину № 449 від 06.09.2007 року, при порушенні лізингоодержувачем зобов’язань по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених цим договором, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки.

Відтак, позивач вказує, що загальна сума заборгованості разом із штрафними санкціями відповідача за договором фінансового лізингу № 449 від 06.09.2007 р. становить 323 297, 04 грн. з яких 308 231,36грн. основного боргу; 9282,07 грн. пені; 762,90 грн. 3% річних; 5020,69 грн. індекс інфляції.

Як встановлено матеріалами справи, 06 вересня 2007 року між ТОВ "Євро Лізинг" (лзингоодержувач) та ЗАТ "Професіонал" (поручитель) був укладений договір поруки № 449/П/1, відповідно до умов якого ЗАТ "Професіонал" зобов’язалось перед позивачем в другу чергу відповісти за виконання ТОВ "Паркінг Люкс" всіх його фінансових зобов’язань перед позивачем за договором фінансового лізингу № 499 від 06.09.2007 р. (т.2 а.с.83-84)

При цьому, за умовами договору під фінансовими зобов’язаннями розуміються грошові зобов’язання лізингоодержувача по вказаному договору лізингу у вигляді виплати лізингодавцю лізингових платежів, інших сум, передбачених договором лізингу, а також виплати пені, збитків, та інших штрафних санкцій обумовлених договором. Під другою чергою розуміється, що до даного поручителя вимога щодо виконання невиконаних лізингоодержувачем фінансових зобов’язань по договору лізингу буде пред’явлена у другу чергу, тобто у випадку невиконання лізингоодержувачем своїх зобов’язань по договору.

Пунктом 1.2 договору № 449/П/1 передбачено, що поручитель відповідає перед лізингодавцем у тому ж обсязі, що лізингоодержувач.

Відповідно до п.1.3 договору поруки відповідальність поручителя та лізингоодержувача є солідарною.

Відповідно п.2.2 договору поруки у випадку невиконання лізингоодержувачем (ТОВ "Паркінг Люкс") своїх зобов’язань по договору лізингу, лізингодавець (позивач) має право пред’явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов’язковими до виконання впродовж 5-ти днів з моменту пред’явлення такої вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача –ЗАТ "Професіонал" з листом-вимогою за вих. № 6657 від 08.04.2009 р. щодо сплати боргу та штрафних санкцій за договором фінансового лізингу № 449 від 06.09.2007 р.. (т.2 а.с.85)

Але пред’явлені позивачем вимоги не були задоволені ЗАТ "Професіонал", також в порушення умов договору поруки № 449/П/1 ЗАТ "Професіонал", не було сплачено заборгованість ТОВ "Паркінг Люкс" за договором фінансового лізингу № 499 від 06.09.2007 р.

27 серпня 2008 року між ТОВ "Євро Лізинг" та ТОВ "Паркінг Люкс" був укладений ще один договір фінансового лізингу № 931, відповідно до умов якого ТОВ "Євро Лізинг" (лізингодавець) передає ТОВ "Паркінг Люкс" (лізингоодержувачу), а ТОВ "Паркінг Люкс" отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортні засоби (ТЗ) у відповідності із замовленням на ТЗ. (т. 1 а.с. 51-70)

Умови цього договору є аналогічними умовам договору фінансового лізингу № 449 від 06.09.2007 р.

Відповідно замовлень № 931/001 від 27.08.2008 р., №931/004 від 27.08.2008 р., позивачем були передані ТОВ "Паркінг Люкс" наступні транспортні засоби:

- МAN TGL 12.180 4X2 BB з краном маніпулятором, шасі №WMAN05ZZ48Y219774, реєстраційний № АА9863НР, що підтверджується актом приймання-передачі № 931/001 від 19.09.2008р.,

-TGL 12.180 4X2 BB з краном маніпулятором, шасі №WMAN05ZZ28Y219806, реєстраційний № АА9864НР, що підтверджується актом приймання-передачі № 931/002 від 19.09.2008 р. (т.1 а.с.83)

Відповідно до п. 5.1 договору № 931 за передані у лізинг ТЗ, в період з дати надання до завершення строку лізингу, ТОВ "Паркінг Люкс" зобов’язалось сплачувати лізингові платежі, розмір та строки сплати яких, встановлені в Плані лізингу.

Додатком № 3 до вказаного договору лізингу (Планом лізингу №931/001 від 27.08.2008 р., Змінами до Плану лізингу № 931/001 від 19.09.2008 р., Планом лізингу № 931/002 від 27.08.2008 р., Планом лізингу №931/002 від 19.09.2008 р.) сторони узгодили графік лізингових платежів, згідно якого лізингові платежі сплачуються відповідачем - ТОВ "Паркінг Люкс" 20 числа кожного місяця.

Позивачем були виставлені ТОВ "Паркінг Люкс", рахунки-фактури для сплати останнім лізингових платежів за період з 20.11.2008 р. по 20.03.2009 р.

Однак відповідач за даним договором лізингу із ТОВ "Євро Лізинг" не розрахувався, в зв'язку з чим сума заборгованості ТОВ "Паркінг Люкс" за договором фінансового лізингу № 931 складає 250424,43 грн. з яких 238 474,32грн. сума основного боргу; 7148,53 грн. пеня; 587,50 грн. 3% річних; 4214,08 грн. індекс інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 806 Цивільного Кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно ст. 188 Господарського Кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Також ч. 2 статті 651 Цивільного Кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 784 Цивільного Кодексу України наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;

2) наймодавець не виконує свого обов’язку щодо проведення капітального ремонту речі.

Разом з тим п. 5.7 договорів лізингу передбачено право лізингодавця змінити розмір лізингового платежу пропорційно або на одну й ту ж суму, якщо ціни, тарифи, платежу, податки, нормативи страхування ТЗ, що входять до складу лізингового платежу і пов’язані з виконанням даного договору, змінюються внаслідок дій органів державної влади, тобто з незалежних від лізингодавця причин. Розмір лізингового платежу, належного до сплати за цим договором коригується лізингодавцем на дату, коли такі зміни набули чинності.

Відповідно до п. 17.1 договорів фінансового лізингу до форс-мажорних обставин належать: обставини непереборної сили або події надзвичайного характеру, такі як війна, пожежа, повінь, землетрус, заборонні заходи вищих законодавчих та/або виконавчих органів державної влади, що виникли після укладання цього договору, та які сторони не могли передбачити або запобігти їм прийнятними заходами, якщо ці обставини вплинули на виконання ними своїх зобов’язань за даним договором. В цьому випадку термін виконання зобов’язань за цим договором змінюється за взаємною згодою, про що сторони укладають додаткову угоду до цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного Кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ст. 525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 610 Цивільного Кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До того ж ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. 553 Цивільного Кодексу України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 Цивільного Кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції врахував всі вищевикладені обставини, та цілком правомірно з'ясував приписи ст.ст.525; 526 ЦК України (435-15) , відповідно до яких зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Крім того, ним враховані приписи статей 546; 549; 611 ЦК України (435-15) , які передбачають настання правових наслідків у разі порушення зобов’язання, зокрема, нарахування пені, яка є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення зобов’язання. За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що приймаючи рішення, суд першої інстанції у повному обсязі дослідив всі обставини справи, дотримуючись вимог матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування або зміни не вбачається.