ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.11.2009 року Справа № 34/237-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)
суддів –Чимбар Л.О., Чоха Л.В.
при секретарі –Савін В.Ю.
за участю прокурора Денисенко Д.В.
представників сторін
позивач: не з’явився
відповідач: Стадницький С.А.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Зеніт", смт. Царичанка Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.09р. у справі № 34/237-09
за позовом прокурора в інтересах держави в особі Тернівської міської ради в особі комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство", м. Тернівка Дніпропетровської області
до приватного підприємства "Зеніт", смт. Царичанка Дніпропетровської області
про стягнення 24 379,60 грн.,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2009 року прокурор в інтересах позивача звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми 24 379,60 коп., на яку було завищено вартість виконаних підрядних робіт.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2009 року у справі №34/237-09 (суддя Примак С.А.) позовні вимоги задоволені повністю.
Рішення господарського суду мотивоване посиланням на порушення відповідачем зобов’язань за договором підряду щодо визначення вартості виконаних підрядником та прийнятих замовником робіт.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову у повному обсязі. При цьому скаржник посилається на неповне з’ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, на виконання підрядником своїх зобов’язань належним чином, на невірне застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права та неправомірність звернення прокурора з позовом.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, представник позивача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Прокурор в судовому засіданні пояснив, що вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Скаржником в судовому засіданні заявлено клопотання про призначення судової експертизи для встановлення відповідності обсягу виконаних підрядником робіт та об’єкту реконструкції умовам договору та проектно-кошторисній документації.
Зважаючи на те, що предметом спору у даній справі є безпідставне завищення вартості підрядних робіт внаслідок включення до складу останніх не понесених підрядником витрат, а відповідність обсягу виконаних підрядних робіт чи якість останніх позивачем не оскаржується підстави для призначення судової експертизи відсутні.
З огляду на приписи ст. 34 ГПК України щодо належності та допустимості доказів, згідно якої господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, колегією суддів в задоволенні клопотання про призначення експертизи відмовлено.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як убачається з матеріалів справи, у 2006 році на виконання договору підряду №030, укладеного між Тернівським комунальним підприємством (Замовник) та Приватним підприємством "Зеніт" (Підрядник), відповідачем були здійснені роботи по реконструкції водопроводу по вул. Леніна, м. Тернівка.
Оплату підрядних робіт проведено за рахунок бюджетних коштів, виділених із спеціального фонду по КФК 150101 "Капітальні вкладення підприємства" КЕКВ 2410 "Капітальні трансферти підприємствам" на загальну суму 944 300,00 грн., з яких 327 600,0 грн. становили кошти місцевого бюджету, 616 700,0 грн. –кошти державного бюджету.
Виконані роботи були прийняті Замовником на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт по формі КБ-2в та акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 18.12.2006р.
У лютому 2007 року Державною контрольно-ревізійною службою України було проведено перевірку використання виділених з державного бюджету місцевим бюджетам у 2006 році коштів на розвиток та реконструкцію централізованих систем водопостачання та водовідведення, в межах якої перевірено господарсько-фінансову діяльність як підприємства позивача (довідка № 24/05 від 10.02.2007р.), так і підприємства відповідача (довідка про результати зустрічної звірки в ПП "Зеніт" з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. за №24/06 від 14.02.2007р.)
За результатами проведеної перевірки було встановлено завищення вартості виконаних підрядних робіт на суму 742,0 грн. за рахунок завищення вартості прямих витрат, загально-виробничих та адміністративних витрат, суми прибутку і ПДВ та включення в акти виконаних робіт за вересень-грудень 2006 року вартості природного піску на суму 23 637,6 грн., витрат на придбання якого підрядник не поніс. Відображення вказаних сум в актах приймання-передачі виконаних робіт є порушенням вимог п.3.3.4 ДБН Д. 1.1-1-2000.
Як пояснив в судовому засіданні скаржник, придбання спірного піску здійснювалося підрядником за готівкові кошти. Доказів придбання піску за готівкові кошти матеріали справи не містять, не надані такі докази і в засіданні апеляційної інстанції.
Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Ціна роботи у договорі підряду в силу ч. 3 ст. 843 ЦК України включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Зі змісту вказаної норми убачається, що витрати не понесені підрядником не підлягають відшкодуванню, відтак отримання відповідачем спірних сум суперечить приписам чинного законодавства.
Відповідно до приписів ст. 1212 ЦК України обов’язком особи, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, є повернення цього майна потерпілому. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За вказаних обставин вимоги прокурора щодо повернення безпідставно отриманих коштів є обґрунтованими та правомірно задоволені господарським судом.
Твердження скаржника щодо неправомірності подання позову прокурором є безпідставним і не приймаються колегією суддів.
Відповідно до ч. 2 ГПК України (1798-12) господарський суд порушує справи за заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Підстави для подання позову в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник визначає самостійно, з посиланням на законодавство, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Даний висновок узгоджується з рішенням Конституційного суду від 08.04.99р. (v003p710-99) у справі №3-рн/99, яким визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або зовсім не збігатися з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.
У даному випадку йдеться про використання коштів державного бюджету, виділених на розвиток та реконструкцію централізованих систем водопостачання та водовідведення, розпорядження та користування якими здійснюється відповідно Тернівською міською радою та Тернівським житлово-комунальним підприємством.
З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги відповідача про скасування оспорюваного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи скаржника не приймаються до уваги в силу викладеного.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103- 105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2009 року у справі №34/237-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства "Зеніт" - без задоволення.
постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.В. Тищик Судді: Л.О.Чимбар Л.В.Чоха