Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Кузь В.Л. /головуючий/, Юркевич М.В., Городечна М.І., розглянувши апеляційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 (м. Львів)

на рішення господарського суду Львівської області

від 30.03.2009р. у справі № 24/3

за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 (м. Львів)

до відповідача Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал"(м. Львів)

про стягнення 365524,58грн.

за участю представників :

від позивача : не з’явився;

від відповідача : Урбанська Т.В.

З правами та обов’язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, представник відповідача ознайомлений.

Рішенням від 30.03.09 у справі №24/3 Господарського суду Львівської області (суддя Хабіб М.І.) відмовлено у задоволенні позову суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 (м. Львів) до Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал"(м. Львів) про стягнення 365524,58грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить рішення Господарського суду Львівської області скасувати, посилаючись на наступне:

- прийнявши часткову відмову позивача –ВАТ "Львівобленерго"від позову в сумі 17901856,04грн., суд прийняв ухвалу частково на користь відповідача –ЛМКП "Львівводоканал"перед ВАТ "Львівобленерго"у вищезазначеній сумі;

- через зменшення майнових зобов’язань ЛМКП "Львівводоканал"отримало і позитивний ефект в сумі 17901856,04грн. від наданих позивачем послуг;

- зустрічну позовну заяву та відзив на позовну заяву ВАТ "Львівобленерго"у справі №4/2018-39/144 підготовлено, підписано та подано до суду особисто ОСОБА_4, а рішення про відмову ЛМКП "Львівводоканал"від вищезазначених зустрічних позовних вимог та про визнання позову ВАТ "Львівобленерго" в частині основного боргу прийнято одноосібно керівником ЛМКП "Львівводоканал", про що свідчить його підпис під мировою угодою;

- в матеріалах даної справи відсутні докази того, що акт здавання-приймання наданих послуг від 17.07.06 за договором про надання юридичних послуг від 30.05.02, не має юридичної сили або визнаний недійсним, інше.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення Господарського суду Львівської області - відсутні, з огляду на наступне:

30.05.02 між сторонами у даній справі було укладено договір про надання юридичних послуг (а.с. 7-9), відповідно до п.п. 1.1. п. 1 якого виконавець (СПД ОСОБА_4) зобов’язується надати замовнику (ЛМКП "Львівводоканал") консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в судовому порядку у справі господарського суду Львівської області №4/2018-39/144 (з врахуванням додаткової угоди №2 до договору).

Відповідно до п.п.4.1.1. п. 4 Договору за надання консультаційних послуг відповідач у справі взяв на себе зобов’язання оплатити фіксовану суму в розмірі 15000,00 грн.

Замовник зобов’язаний сплатити додатково 3 відсотки від суми, за якою для замовника буде отриманий позитивний економічний ефект або прийняте рішення судовим органом на користь замовника (п.п. 4.1.2).

При цьому, як було вірно встановлено місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні та підтверджується матеріалами, наявними у справі, предметом даного спору є стягнення заборгованості за надані послуги, що підлягали оплаті в розмірі, встановленому п. 4.1.2. договору –3% від суми, за якою для замовника отриманий позитивний економічний ефект або прийняте судом рішення на користь замовника повністю або частково.

При цьому, в обґрунтування правомірності позовних вимог, СПД ОСОБА_4 посилається на ту обставину, що Господарським судом Львівської області ухвалою від 11.07.06 у справі №4/2018-39/144 за первісним позовом ВАТ "Львівобленерго"до ЛМКП "Львівводоканал"про стягнення 63110462,87грн. та за зустрічним позовом ЛМКП "Львівводоканал"до ВАТ "Львівобленерго"про визнання договорів на користування електричною енергією №0004 від 1 жовтня 1998року і №90035 на постачання електричної енергії від 14.02.01 неукладеними та про повернення безпідставно придбаного майна на суму 25753047,87грн (а.с. 10), було затверджено мирову угоду, укладену між сторонами у даній справі.

Як зазначено в описовій частині зазначеної ухвали, сторони дійшли згоди про те, що сума основного боргу ЛМКП "Львівводоканал"перед ВАТ "Львівобленерго"у справі № 4/2018-39/144 становить 45201538,42грн. Від решти позовних вимог ВАТ "Львівобленерго"відмовляється. Натомість ЛМКП "Львівводоканал"відмовляється від зустрічних позовних вимог у даній справі.

Окрім того, ще однією підставою, на яку посилається СПД ОСОБА_4 в обґрунтування заявлених позовних вимог у даній справі, є факт підписання сторонами у ній акту здавання-приймання наданих послуг до Договору про надання юридичних послуг від 17.07.06 (а.с. 11), відповідно до якого економічний ефект від наданих виконавцем послуг склав для замовника 179011856,04 грн та обраховувався як різниця між сумою позовних вимог у справі № 4/2018-39/144 63103394,46 та сумою 45201538,42 грн, яка підлягає до сплати замовником відповідно до вищезгаданої мирової угоди.

Разом з цим, досліджуючи фактичні обставини справи та наявні у ній матеріали господарський суд прийшов до висновку про те, що посилання позивача у даній справі на Акт від 17.07.06 як на підставу для задоволення позовних вимог є безпідставним з огляду на те, що вказаний акт не враховує суму 25753047,87 грн позовних вимог за зустрічним позовом, від якої відмовився відповідач у справі №4/2018-39/144, укладаючи згадану мирову угоду, що її було затверджено Господарським судом Львівської області від 11.07.06, а лише встановлює економічний ефект щодо первісного позову у згаданій справі.

Зокрема, як вірно встановлено місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні, сума від стягнення якої відмовився позивач за зустрічним позовом (25753047,87 грн) при укладенні мирової угоди, значно перевищує суму, визначену сторонами у справі в Акті як економічний ефект (17901856,04 грн), а тому вказаний Акт від 17.07.06 не може бути прийнятий господарським судом апеляційної інстанції як належний та допустимий доказ обґрунтованості позовних вимог СПД-ФО ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України.

Разом з цим, твердження скаржника про те, що вказаний акт не визнаний недійсним, є необґрунтованим, оскільки чинне процесуальне законодавство (ст. ст. 1, 12 ГПК України) не передбачає повноважень суду розглядати спір, предметом якого є визнання акту здавання приймання недійсним з огляду на те, що сам по собі акт не породжує прав та обов’язків між сторонами у справі, а є лише формою узгодження сторонами за договором кількості і якості виконаних робіт, наданих послуг, тощо та встановлює її матеріальний вираз.

Окрім того, у поданій апеляційній скарзі СПД ОСОБА_4 зазначає, що мирова угода була укладена керівником відповідача у даній справі, що, на думку Львівського апеляційного господарського суду, є додатковим доказом безпідставності вимог позивача у даній справі, оскільки він не довів, що укладення мирової угоди було здійснене за наслідком виконання ним (позивачем) умов договору від 30.05.02 (з подальшими змінами).

За таких обставин, господарський суд апеляційної інстанції зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, Господарським судом були належним чином дослідженні усі обставини, що мають значення для справи, наявні у ній матеріали при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому воно є таким, що підлягає залишенню без змін.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

Рішення від 30.03.09 у справі №24/3 Господарського суду Львівської області залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.