Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів:

За участю представників:

від позивача: Ткаченко О.О., Хачатурян Е.М. – представники за довіреностями,

від відповідача: Ахтімірова М.Г., Бараш М.Я. – представники за довіреностями,

від третьої особи: представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

на рішення Господарського суду м.Києва від 07.08.2009

у справі № 14/284 (суддя

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Антимонопольного комітету України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Міністерство транспорту та зв’язку України

про визнання рішення недійсним

В липні 2009 року позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України №147-р від 28.04.2009р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.08.2009р. у справі №14/284 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволенити позовні вимоги, посилаючись на неповне з’ясування обставин господарським судом, що мають значення для вирішення справи та порушення останнім норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 42, 43, 44, 22, 27, 32, 33, 36, 38 ГПК України та ст.ст. 12, 13, 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильних висновків у даній справі та обґрунтовано відмовив в задоволені позовних вимог, виходячи з наступного.

Спір між сторонами виник з приводу правомірності прийняття відповідачем рішення від 28.04.2009р. № 147-р по справі №28-26.13/44-09, яким були застосовані до позивача штрафні санкції в зв’язку із виявленими порушеннями ним конкурентного законодавства.

Статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду. А тому даний спір підлягає розгляду в господарському суді.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Антимонопольного комітету України від 28.04.2009 № 147-р, зокрема, визнано, що: ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" займало у 2007, 2008 роках монопольне (домінуюче) становище на ринку аеропортових послуг з приймання, видачі, контролю якості авіапального на базовому складі паливно-мастильних матеріалів та з перекачування авіапального з базового складу паливно-мастильних матеріалів на склад центральної заправочної станції у межах території ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"; ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" з 1 січня 2009 року по 31 березня 2009 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку спеціалізованих аеропортових послуг із приймання, зберігання та видачі авіапального на центральну заправочну станцію у межах території ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"; дії ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" щодо застосування з січня 2009 року завищених цін на послуги із приймання, зберігання та видачі авіапального на центральну заправочну станцію на території ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, порушенням, передбаченим п. 2 ст. 50 та ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг із приймання, зберігання та видачі авіапального на центральній заправочній станції в межах території ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

За зазначене порушення законодавства про захист економічної конкуренції рішенням Антимонопольного комітету України від 28.04.2009 № 147-р на ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" накладено штраф у розмірі 10 000 000,00 грн..

Крім цього, рішенням Комітету зобов’язано ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" разом із ЗАТ "Спільне українсько-голландське підприємство "КРЕБО" припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначені у цьому рішенні, та до 30 червня 2009 року привести свої договірні відносини, що стосуються надання або отримання послуг із заправки повітряних суден (або послуг, що пов’язані з цим видом діяльності) у відповідність з вимогами законодавства про захист економічної конкуренції на засадах пріоритетності інтересів споживачів цих послуг та споживачів авіаційного пального, з урахуванням вимог ст. 10 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Крім того, рішенням Комітету зобов’язано ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до 30 червня 2009 року провести тендер на використання інфраструктури ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" при заправці повітряних суден в цьому аеропорті відповідно до вимог законодавства про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб’єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:

- на цьому ринку в нього немає жодного конкурента;

- не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб’єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар’єрів для доступу на ринок інших суб’єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Як встановлено матеріалами справи Комітету № 28-26.13/44-09 у 2007 та 2008 роках позивач був єдиними суб’єктом господарювання, який надавав на території ДП МА "Бориспіль" послуги з приймання, видачі, контролю якості авіапального на базовому складі паливно-мастильних матеріалів (надалі – ПММ) та з перекачування авіапального з базового складу ПММ на склад централізованої заправки повітряних суден (надалі – ЦЗС).

Таким чином, відповідно до ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позивач займав у 2007 та 2008 роках монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з перекачування авіапального з базового складу ПММ на склад ЦЗС у межах території аеропорту "Бориспіль".

З початку 2009 року позивач став єдиним суб’єктом господарювання, який здатен надавати комплексну послугу із заправки повітряних суден на території ДП МА "Бориспіль".

Отже, відповідно до ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" Позивач набув монопольного (домінуючого) становища на ринку послуг і приймання, зберігання та видачі авіапальнго на ЦЗС у межах території державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

На території ДП МА "Бориспіль" інфраструктура (резервуари на складі ПММ та ЦЗС, а також пальнопроводи, насосна станція та пункт наливу), за допомогою якої здійснюється комплекс робіт із приймання, зберігання, та заправлення авіаційного пального розподілена між декількома учасниками відповідних ринків, зокрема ДП МА "Бориспіль" та ЗАТ СП "КРЕБО". Така ситуація спричинена тим, що частину відповідної інфраструктури, що належить ДП МА "Бориспіль", передано в оренду іншим суб’єктам господарювання, інша частина цієї інфраструктури знаходиться у приватній власності.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб’єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Вартість послуги, запропонованої позивачем в грудні 2008 року з приймання, зберігання та транспортування авіапального на склад ЦЗС у розмірі 480 грн. або 400 грн. (без ПДВ) складається з вартості сервісних послуг ЗАТ СП "КРЕБО" на складі ЦЗС (становить 300 грн. або 250 грн. (без ПДВ)) та вартості послуг власне ДП МА "Бориспіль" (180 грн. або 150 грн. (без ПДВ)).

Вартість послуги позивача перевищує ціни на відповідні послуги в аеропортах України. До того ж порівняльний аналіз вартості послуг із заправки авіаційним пальним повітряних суден у ДП МА "Бориспіль" з аналогічними цінами в аеропортах інших країн свідчить, що ціна послуги із заправки авіаційного пального у розмірі 480 грн. або 400 грн. (без ПДВ) на тонні перевищує відповідні ціни у більшості крупних аеропортів Європи (Австрії, Чехії, Франції, Італії, Іспанії, Норвегії, Великобританії, Фінляндії).

Як встановлено матеріалами справи Комітету економічно обґрунтований розмір відповідної послуги позивача мав би становити не 150 грн. на тонні (без ПДВ), а менше 45 грн. на тонні (без ПДВ) прийнятого авіапального.

Таким чином, наявність ринкової влади на ринках послуг заправки ПС авіапальним дозволила ДП МА "Бориспіль" і ЗАТ СП "КРЕБО" встановлювати вартість своїх послуг, виходячи не з економічно обгрунтованого рівня витрат і прибутку, коли ціна забезпечує з одного боку можливість діяльності компанії на засадах розширеного відтворення, а з іншого боку надає можливість її споживачам отримувати товар відповідної якості за прийнятною ціною. Замість такого підходу, що характерний до конкурентного ринку, ДП МА "Бориспіль" і ЗАТ СП "КРЕБО" без урахування позиції споживачів встановлювали ціну, а потім шляхом застосування затратного методу формували витрати, які були здатні компенсувати встановлену вартість послуг.

У результаті зазначених дій ДП МА "Бориспіль" та ЗАТ СП "КРЕБО" створено умови для подальшого зростання цін як на послугу по заправці авіапальним ПС, так і на авіапальне, реалізоване на умовах його заправки у баки ПС, що призведе до зниження конкурентоспроможності авіакомпаній, ущемлення інтересів споживачів, які користуються послугами авіаційного транспорту.

В умовах існування значної конкуренції на ринку позивач був би зацікавлений у недопущенні завищення цін на послуги, які є складовою вартості його послуг, через загрозу переходу споживачів цих послуг до конкурентів ДП МА "Бориспіль". Фактично дії позивача, ЗАТ СП "КРЕБО" призвели зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг по заправці ПС авіапальним в договірних умовах, що склалися між ними.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно із ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами розгляду справи є, зокрема, власна ініціатива органів Антимонопольного комітету України.

Стаття 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначає, що порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зловживання монопольним становищем.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване позивачем рішення Комітету від 28.04.2009 № 147-р прийнято всупереч вимогам чинного законодавства, також не спростовано в суді висновків, які містяться в цьому рішенні.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, колегія вважає необґрунтованими, оскільки відсутні обставини, які б свідчили про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Окрім того, щодо доводів апеляційної скарги про порушення норм процесуального права через відмову в задоволенні клопотань, то зазначене не призвело до прийняття неправильного рішення, а тому не може бути підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Щодо доводів апелянта про те, що місцевим судом не було надано йому можливості ознайомитись з матеріалами справи Комітету №28-26.13/44-09 та відмовлено в задоволенні клопотання про витребування у останнього вкказаної справи, колегія суддів зважає на те, що такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи №28-26.13/44-09 в 16 томах були надані Комітетом в суді першої інстанції та залученні останнім до матеріалів справи №14/284. Крім того, протоколом №2 від 23.06.2009р. про ознайомлення з матеріалами справи №28-26.13/44-09 Антимонопольного комітету України підтверджується, що представник позивача ознайомився з матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду, яким в задоволені позовні вимоги відмовлено, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Місцевим судом правильно дотримані вимоги ст. 49 ГПК України щодо покладення судових витрат на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2009 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2009 року у справі №14/284 залишити без змін.

3. Матеріали справи №14/284 направити до Господарського суду м.Києва.