2/284/08 Про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію - 20.01.2009 Прийняття

від позивача –.Валевської Н.М., довіреність № 01/33-116, дата видачі: 30.12.08р. (в судових засіданнях від 18.12.08р.,13.01.09р.); Колодяжної Ю.А., довіреність №01/33-95, дата видачі: 30.12.08р. ( в судовому засіданні від 20.01.09р.),

від відповідача 1 - не з’являлися (про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином /див. повідомлення про вручення поштових відправлень №489470 та №496131/.,

від відповідача 2 - Івкіна О.М., довіреність № 17, дата видачі: 09.01.09р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва /далі-КЕВ/

на рішення господарського суду Миколаївської області від 28.10.2008 р.

по справі № 2/284/08

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго"

до відповідачів:

1) Військової частини А-2183, м. Первомайськ, Миколаївської області

2) скаржника

про стягнення 194433,87 грн.

У червні 2008р. ВАТ "Миколаївобленерго" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до в/ч А-2183 про стягнення на підставі договору №56/189 від 25.11.2005р. про постачання електричної енергії і про технічне забезпечення електропостачання споживача, укладеного між позивачем та в/ч А-2183, заборгованості за спожиту активну електроенергію період з грудня 2005р. по квітень 2008р. (а фактично за березень, квітень 2008р.) у розмірі 146176,21 грн., 41999,93 грн. –інфляційних витрат та 6257,73 грн. –3% річних за той же період..

Оскільки за договором поруки №05/п, укладеним 26.02.2007р між ВАТ "Миколаївобленерго", в/ч А-2183 і КЕВ м. Миколаєва, останній зобов’язався відповідати перед позивачем за виконання зобов’язань в/ч, судом залучено до участі в справі КЕВ м. Миколаєва у якості другого відповідача.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.10.2008 р. (суддя Моргуленко Т.Є.) позовні вимоги задоволено частково: з відповідачів стягнуто солідарно 92672,13 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 41999,93 грн. збитків від інфляції, 6257,73 грн. –3% річних, 1409,30 грн. держмита, та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу., в решті позову –відмовлено.

Судове рішення вмотивовано тим, що позивач довів належними доказами заборгованість в/ч А-2183 в розмірі сум, стягнутих з відповідачів, а саме наявність основного боргу та прострочення оплати грошового зобов’язання, на яке нараховано 3% річних та збитки від інфляції з правовим обґрунтуванням положеннями ст.ст. 526, 554, 559, 625, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Не погоджуючись з означеним рішенням місцевого господарського суду, КЕВ м.Миколаєва звернувся з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить змінити оскаржуване рішення від 28.10.2008р., стягнувши з в/ч А-2183 на користь ВАТ "ЕК Миколаївобленерго" 92672,13 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 41999,93 грн. збитків від інфляції, 6257,73 грн. –3% річних, 1409,30 грн. держмита, та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В частині стягнення зазначених сум в солідарному порядку з КЕВ м. Миколаєва –відмовити.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що за договором поруки №05/п від 26.02.2007р. КЕВ м. Миколаєва несе відповідальність у солідарному порядку у повному обсязі за неналежне виконання в/ч А-2183 зобов’язань за основним договором на постачання електроенергії, оскільки згідно із умовами цього договору поруки, забезпечено виконання зобов’язань в/ч А-2183 не в повному обсязі, а частково – тільки в частині сплати за електроенергію, фінансування якої здійснюється з бюджету.

Крім того, як зазначає апелянт, господарський суд першої інстанції, стягуючи борг солідарно з КЕВ м. Миколаєва, безпідставно послався на пункти 2.1, 2.2 договору поруки, оскільки їх зміст не спростовує умови пункту 1.1 щодо часткового забезпечення зобов’язань в/ч А-2183.

До того ж, на думку заявника апеляційної інстанції, місцевий господарський суд стягнув солідарно з відповідачів 3% річних, збитки від інфляції, не маючи обґрунтованого розрахунку та документів, з яких можливо встановити прострочення сплати основного боргу, а також місцевий господарський суд стягнув з нього вартість спожитої субспоживачами електроенергії, фінансування якої не здійснюється з бюджету, і ця електроенергія не використовується на утримання, експлуатацію, обслуговування казармено-житлового фонду, будівель, споруд та об’єктів, що належать Збройним Силам України.

В запереченнях на апеляційну скаргу ВАТ "Миколаївобленерго" просить залишити оскаржуване рішення від 28.10.2008 р. без змін, а апеляційну скаргу КЕВ м. Миколаєва –без задоволення.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, витребувавши додаткові докази на підставі ст.ст. 38, 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення зміні з таких підстав.

Відповідно до матеріалів справи, 25.11.2005 року між ВАТ "Миколаївобленерго" (Постачальник) та в/ч А-2183 (Споживач) укладено договір №56/189 про постачання електричної енергії і про технічне забезпечення електропостачання споживача (договір).

Згідно п. 10.9 цього договору, останній укладається на строк до 31 грудня 2006 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

В наявних матеріалах справи такі заяви сторін відсутні, тому цей договір є чинним.

Під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язалися керуватись законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , Правилами користування електричною енергією, іншими чинними законодавчими актами України.

Згідно п. 1.1. вказаного договору, постачальник забезпечує постачання електричної енергії, технічну можливість передачі електричної енергії відповідно до умов договору, а споживач своєчасно проводить оплату отриманої електричної енергії, своєчасно сплачує за отримані послуги, в тому числі за перетікання реактивної електроенергії за розрахунковий період (тобто період часу, за який визначається обсяг спожитої електроенергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки) банківськими коштами та виконує інші умови, визначені цим договором.

Умовами договору не визначено момент, з якого вважається оплаченою спожита електроенергія, тому відповідно із п. 6.9 Правил користування електричною енергією (z0417-96) , дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Відповідно до п. 2.2 договору постачальник зобов'язується постачати електроенергію як різновид товарної продукції і забезпечувати технічну можливість її передачі споживачу в межах 67000 кВА приєднаної (дозволеної до використання) потужності згідно з визначеними йому цим договором умовами та величинами постачання електричної енергії.

За умовами додатків №4, №10 від 25.11.2005 р. до вказаного договору, споживач зобов’язаний знімати показання електролічильників і повідомити про них в Енергопостачальну організацію по встановленій формі щомісячно 15 числа, а з квітня 2007 року –30 числа (нова редакція додатків). Споживач зобов’язується робити щомісячні авансові платежі за електроенергію у межах 100 % місячного електроспоживання наступного розрахункового періоду.

Матеріалами справи, а саме актами про використану електричну енергію та рахунками енергопостачальної організації на оплату активної електроенергії підтверджено, що позивачем на виконання умов вказаного договору в період з грудня 2005р. по квітень 2008р. відпущено в/ч А-2183 електричної енергії на загальну суму 1842986,27 грн., а оплачено частково –1750314,14 грн. (з урахуванням платежу, здійсненого в процесі розгляду справи за квітень 2008р. на суму 53504,08 грн.).

Таким чином, залишок боргу за спожиту в/ч А-2183 активну електроенергію за спірний період складає 92672,13 грн. грн., який вірно визначено судом і відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши обґрунтованість нарахування позивачем сум інфляційних витрат та 3% річних, колегія дійшла висновку про те, що стягнення з відповідачів 3% річних у розмірі 6257,73 грн. є вірним, однак обґрунтований розмір інфляційних витрат після їх перерахунку позивачем на вимогу суду апеляційної інстанції у відповідності до Рекомендацій Верховного суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ № 62-97 від 03.04.97р. за спірний період складає 26196,46 грн., а не 41999,93 грн., відтак в цій частині рішення слід змінити, зменшивши розмір стягуваної суми інфляційних.

Крім того, 26.02.2007 р. між ВАТ "ЕК Миколаївобленерго" (Кредитор), в/ч А-2183 (Боржник) та КЕВ м.Миколаєва (Поручитель) укладено договір поруки № 05/П.

Відповідно до п. 1.5. вказаного договору поруки підставою зобов'язання, що забезпечується цим договором є договір про постачання електричної енергії і про технічне забезпечення електропостачання споживача № 56/189 від 25.11.2005 р..

Згідно із п.1.1 договору поруки Поручитель поручається перед Кредитором Боржника за виконання останнім свого обов'язку по сплаті за спожиту електроенергію з ПДВ, згідно договору про постачання електричної енергії № 56/189 від 25.11.2005р. за поточну активну та реактивну електроенергію, починаючи з 01.01.07 р., фінансування якої здійснюється з бюджету.

Рахунки за спожиту Боржником електроенергію отримує сам Боржник в двох примірниках, з яких один надає Поручителю в день отримання. Оплата рахунків Боржника здійснюється Поручителем у продовж 10 операційних днів з дня отримання рахунку Боржником. Поручитель надає копії платіжних доручень Боржнику.

Відповідно із п.2.1 договору у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) Боржником зобов'язання, забезпеченого порукою цим договором (п.1.1 цього договору), Кредитор вправі звернутися з позовом про стягнення заборгованості як до Боржника так і до Поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

Пунктом 2.2 договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу та неустойки.

Таким чином, із змісту п.2.2 випливає, що крім обов'язку Поручителя по сплаті активної і реактивної електроенергії на нього також покладені і інші обов'язки, тобто відповідальність у обсязі, якій дорівнює відповідальності Боржника, встановленої договором № 56/189 від 25.11.2005 р. про постачання електричної енергії.

Як зазначалося вище за договором № 56/189 від 25.11.2005 р. про постачання електричної енергії на в/ч А-2183, крім обов'язку по оплаті активної і реактивної електроенергії, на неї покладено відповідальність за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, за прострочення оплати спожитої електроенергії у вигляді пені, 3% річних та збитків від інфляції, а отже всі ці обов’язки і відповідальність покладені і на Поручителя – КЕВ м.Миколаєва.

При цьому слід зазначити, що положення пунктів 2.1, 2.2 договору поруки не суперечать пункту 1.1 цього договору і кореспондуються із положеннями ст. 554 ЦК України, згідно якої Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи вищенаведене, а також умови п.1.6 договору Поруки ВАТ "Миколаївобленерго" під час розгляду справи направило КЕВ м. Миколаєва вимогу про сплату за договором Поруки боргів в/ч.

Доводи скаржника про те, що п.1.1 договору поруки встановлює часткове забезпечення зобов'язань в/ч А-2183 і він не повинен сплачувати 3% річних, збитки від інфляції, судова колегія до уваги не приймає, оскільки це спростовується змістом пунктів 2.1, 2.2 договору поруки.

Посилання скаржника на те, що місцевий господарський суд стягнув з нього вартість спожитої субспоживачами електроенергії, фінансування якої не здійснюється з бюджету, і ця електроенергія не використовується на утримання, експлуатацію, обслуговування казармено-житлового фонду, будівель, споруд та об’єктів, що належать Збройним Силам України, судовою колегією також не приймаються до уваги, так як ВАТ " Миколаївобленерго" визначало заборгованість тільки за електроенергію, спожиту в/ч А-2183.

В той же час колегія вважає, що господарським судом безпідставно застосовано солідарну відповідальність відповідачів відносно нарахувань, що здійснені за період дії основного договору до 01.01.2007р.,оскільки це суперечить умовам п.1.1.договору поруки, за яким Поручитель відповідає за зобов’язання боржника за основним договором починаючи з 01.01.2007р. Відповідно солідарно стягується лише основний борг, який виник в березні, квітні 2008р, та нарахування на заборгованість за період з 01.01.2007р., в сумах: 18518, 74 грн. - збитків від інфляції, 4409,62 грн. –річних відсотків. Відповідно 7677,72 грн. збитків від інфляції та 1848,12 грн. річних підлягають стягненню лише з першого відповідача, бо виникли до 01.01.2007 р.

З огляду на викладене, судова колегія прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга КЕВ м. Миколаєва підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення від 28.10.2008 р. зміні.

Відповідно із ст. 49 ГПК України витрати скаржника по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги відшкодовуються пропорційно задоволеним вимогам за рахунок першого відповідача.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів, -

1. Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва задовольнити частково, рішення господарського суду Миколаївської області від 28.10.2008 р. зі справи № 2/284/08 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

"1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з військової частини А-2183 (55200, Миколаївська область, м. Первомайськ, р/р 35215028000166 в УДК Миколаївської області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 07660998) та з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва (54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-А, код ЄДРПОУ 08029523) солідарно на користь відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання №260383011001 в Державному ощадному банку України, МФО 326461, код 23399393) 92672 грн. 13 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію –, 18518 грн.74 коп. збитків від інфляції, 4409 грн. 62 коп. –3-х відсотків річних, 1156 грн. держмита та 70,21 витрат на ІТЗ судового процесу.

3. Стягнути з військової частини А-2183 (55200, Миколаївська область, м. Первомайськ, р/р 35215028000166 в УДК Миколаївської області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 07660998) на користь відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, на поточний рахунок №26002225010060 у МФ КБ "Приватбанк", МФО 326610, код 23399393) 7677грн.72 коп. збитків від інфляції, 1848 грн. 12 коп. –3% річних, 95 грн. 26 коп. держмита та 5 грн. 78 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Решту позову залишити без задоволення.

Видати наказ".

2. Стягнути з Стягнути з військової частини А-2183 (55200, Миколаївська область, м. Первомайськ, р/р 35215028000166 в УДК Миколаївської області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 07660998) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва (54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-А, код ЄДРПОУ 08029523) 47грн. 63 коп. держмита, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.

3. Доручити господарському суду Миколаївської області видачу наказів за постановою із зазначенням необхідних реквізитів та в порядку ст. 122 ГПК України.