13/43 Про зобов'язання відвантажити продукти збагачення (вугільного концентрату) - 18.08.2009 Прийняття

Державне підприємство "Орджонікідзевугілля", м. Єнакієве Донецької області звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Криворізьке", м. Брянка Луганської області про зобов’язання відвантаження продуктів збагачення (вугільного концентрату) та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства "Криворізьке", м. Брянка Луганської області до Державне підприємство "Орджонікідзевугілля", м. Єнакієве Донецької області про звернення стягнення на майно (680741 грн. 00 коп.).

Рішенням господарського суду Луганської області від 06.07.2009 по справі № 13/43 (суддя –Яресько Б.В.) первісний позов повністю задоволений –Закрите акціонерне товариство "Криворізьке", м. Брянка Луганської області зобов’язане відвантажити вугільний концентрат в кількості 2094 тони з якісними показниками –зола 8,49%, волога –9,86 %, сірка –2,66 %, який є власністю державного підприємства "Орджонікідзевугілля", м. Єнакієве, Донецька область, вул. Трестівська 10, ідентифікаційний код 32276912 на адресу вантажоотримувача.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю за необґрунтованістю.

Судом першої інстанції визначено, що відповідач не виконав свої зобов’язання по договору від 01.10.2005 № 07/10/к та не передав позивачеві належний йому вугільний концентрат в кількості 2094 тн., з якісними показниками –зола 8,49%, волога –9,86%, сірка - 2,66%.

Судом першої інстанції враховано й те, що відповідачем у справі не заявлено суду заперечень проти факту знаходження на його території концентрату, належного позивачеві.

Закрите акціонерне товариство "Криворізьке"оскаржило до Луганського апеляційного господарського суду вищеназване судове рішення по справі, оскільки вважає його неправомірним.

За доводами апеляційної скарги № 682 від 20.07.2009 у місцевого господарського суду відсутні підстави для задоволення первісного позову, а зустрічний позов у справі є обґрунтованим, враховуючи, що позивачем заподіяні збитки.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного суду від 23.07.2009 у справі 13/43 для розгляду апеляційної скарги ЗАТ "Криворізьке"від 20.07.2009 на рішення господарського суду Луганської області від 06.07.2009, керуючись ст. 28 Закону України "Про судоустрій України", призначено судову колегію у складі: Іноземцева Л.В. –суддя –головуючий, Бородіна Л.І. –суддя, Перлов Д.Ю. –суддя.

Ухвалою судової колегії від 23.07.2009 порушено апеляційне провадження по справі № 13/43.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.08.2009 по справі № 13/43 у зв’язку з виходом з відпустки судді Лазненко Л.Л. та з метою забезпечення рівномірного навантаження на суддів здійснено заміну головуючого судді, керуючись ст. 4 6 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) : виключено із складу колегії суддів головуючого суддю Іноземцеву Л.В., введено до складу колегії суддів головуючого суддю Лазненко Л.Л.

Непредставлення відзиву на апеляційну скаргу не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду, згідно ст. 96 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінивши фактичні обставини справи, заслухавши повноважних та компетентних представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судова колегія вважає, що апеляційна скарга є безпідставною, а оскаржене рішення по справі прийнято правомірно, з дотриманням приписів статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Судовими органами встановлено, що:

- між сторонами по справі укладений договір № 07/10/к від 01.10.2005, за умовами якого відповідач у справі зобов’язався прийняти від позивача вугілля для збагачення та повернути його останньому.

Відповідно договору якість вугілля, що передається для збагачення, а також якість концентрату зазначаються в додатках до договору, які сторонами не надані суду.

Впродовж жовтня-грудня 2005 позивачем і відповідачем виконувався договір, але згідно балансу переробки давальницької сировини за кінець грудня 2005 року відповідач переробив, але не відвантажив позивачеві вугільний концентрат у кількості 2094 тони, з якісними показниками – зола 8,49%, волога – 9,86%, сірка –2,66%.

Відповідачем у справі не спростовані суду вищевказані обставини та підтверджений факт знаходження на його території зазначеного концентрату у вказаній кількості, що є власністю позивача по справі.

Вищевказане підтверджується й документально (довідка про залишки концентрату ЗАТ "Криворізьке"станом на 01.04.2008) –а.с. 57, т. 2.

Позивачем у справі виконані грошові зобов’язання по договору в повному обсязі –оплачені відповідачеві послуги з збагачення вугілля, проти чого ЗАТ "Криворізьке", м. Брянка Луганської області не заявлено суду заперечень.

Однак, відповідач не виконав свої зобов’язання по договору –не передав позивачеві належний йому вугільний концентрат в кількості 2094 тони, з якісними показниками –зола 8,49%, волога –9,86%, сірка –2,66%, відхилив пред’явлену позивачем з цього питання претензію, неправомірно застосовував утримання вугільного концентрату, з метою забезпечення позивачем відшкодування, пов’язаного з збереженню концентрату.

З такого відповідачем у справі заявлений позивачеві зустрічний позов у справі.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції правильно не задоволений зустрічний позов у справі, оскільки відповідачем у справі документально не обґрунтовані свої вимоги за цим позовом.

Відповідачем заявлений зустрічний позов про стягнення з позивача на свою користь 20 605 грн. 74 коп. –3 % річних, втрати від інфляції в сумі 84 048 грн. 26 коп., 576 087 грн. –затрат відповідача по збереженню вугільної продукції позивача, шляхом звернення стягнення на вугільний концентрат в кількості 2 094 тон, що належить позивачу, та знаходиться на території відповідача.

Свої вимоги відповідач обґрунтовує тим, що позивач допустив прострочення оплати послуг з збагачення вугілля за договором № 07/10/К від 01 жовтня 2005 року в сумі 760 864 грн. 82 коп.

Позивачем оплачены послуги шляхом перерахування 30.11.2005 р. –300 000 грн. 00 коп., та 06.06.2007 р. –460 864 грн. 82 коп., тобто з порушенням умов п. 5.2. договору щодо оплати послуг протягом 10 днів з моменту пред’явлення рахунку.

Відповідачем не надано суду належних доказів пред’явлення позивачу рахунків № 100 від 31.10.2005 р., № 116 від 30.11.2005 р., № 130 від 30.11.2005 р., № 132 від 21.12.2005 р., № 140 від 31.12.2005 р.

За таких обставин доводи відповідача про порушення позивачем строку оплати послуг, передбаченого п. 5.2. договору, є необґрунтованими.

Відповідачем не доведено факту прострочення виконання позивачем грошових зобов’язань по оплаті послуг з збагачення вугілля.

Таким чином, відсутні підстави для нарахування та стягнення з позивача 3 % річних та втрат від інфляції відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

На час розгляду апеляційної скарги відповідачем не надано суду доказів укладення з позивачем договору на зберігання вугільного концентрату та наявності у позивача зобов’язання провадити оплату відповідачеві за збереження концентрату.

Відповідачем не доведений суду факт порушення позивачем зобов’язання, наявності його вини, не довів належними доказами розмір понесених ним збитків, а також наявність причинно-наслідкового зв'язку.

Таким чином, суд вважає, що відсутня сукупність елементів складу цивільного правопорушення.

Окрім цього відповідачем не доведено суду, згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, що у нього існують правові підстави утримувати в себе власність позивача –вугільний концентрат в кількості 2094 тони.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судова колегія вважає правильним посилання місцевого господарського суду на те, що за приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Фактично відповідачем незаконно утримується вугільний концентрат, який є власністю позивача, тобто відповідач незаконно володіє чужим майном, у зв’язку з чим позивач з наявних обставин обґрунтовано звернувся до суду за захистом свого порушеного права та законних інтересів.

Судова колегія зазначає, що оскаржене рішення по справі прийнято правомірно та обґрунтовано, має бути залишеним у силі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги по справі покладаються на її заявника.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 49, 85, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

1. Апеляційну скаргу № 682 від 20.07.2009 Закритого акціонерного товариства "Криворізьке", м. Брянка Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 06.07.2009 у справі № 13/43 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 06.07.2009 по справі № 13/43 (суддя – Яресько Б.В.) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Луганський апеляційний господарський суд.