Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

В червні 2002 року прокурор м. Дружківки в інтересах Державного комітету України з державного матеріального резерву звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод"про стягнення з відповідача штрафу за несвоєчасне повернення матеріальних цінностей – 140 358 грн., пені в сумі 16 552 грн. та зобов’язання повернути феросиліцій 45 % в кількості 149 т. вартістю 140 358 грн. (арк. справи 2 - 3).

Заявою від 26 листопада 2002 року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд зобов’язати відповідача повернути до державного резерву 64,32 т. феросиліцію 45 % вартістю 60 584,44 грн. та стягнути з відповідача 156 910 грн. штрафних санкцій (арк. справи 54).

Рішенням господарського суду Донецької області від 11 грудня 2002 року у справі №38/384 позов прокурора м. Дружківки в інтересах Державного комітету України з державного матеріального резерву до Відкритого акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод"про зобов’язання повернути до державного матеріального резерву феросиліцію 45 % в кількості 149 т. вартістю 140 358 грн. та стягнення штрафу в сумі 140 358 грн. і пені в сумі 16 552 грн. задоволені частково. Зобов’язано відповідача повернути до державного матеріального резерву феросиліцій 45 % в кількості 64,32 т. вартістю 60 589 грн. 44 коп. Стягнуто з відповідача на користь Державного комітету України з державного матеріального резерву штраф в сумі 140 358 грн. (за несвоєчасне повернення до державного резерву матеріальних цінностей в розмірі їх 100% вартості згідно із Законом України "Про державний матеріальний резерв" (51/97-ВР) ), пеню в сумі –14 812 грн. 57 коп. Відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1 739 грн. 43 коп. в зв’язку з пропуском строку позовної давності. Припинено провадження у справі в частині зобов’язання відповідача повернути до державного матеріального резерву феросиліцію 45 % в кількості 84,68 т. вартістю 79 768 грн. 56 коп. Стягнуто з відповідача на користь державного бюджету України держмито в сумі 1690 грн. 05 коп.

23 грудня 2002 року господарським судом Донецької області видано накази про примусове виконання рішення № 38/384 від 11 грудня 2002 року:

- про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод"на користь Державного комітету України з державного матеріального резерву штрафу в сумі 140 358 грн., пені –14 812 грн. 57 коп.;

- про зобов’язання відкритого акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод"повернути до державного матеріального резерву Державного комітету України з державного матеріального резерву феросиліцію 45 % в кількості 64,32 т. вартістю 60589 грн. 44 коп.;

- про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод"на користь державного бюджету України держмита в сумі 1 690 грн. 05 коп.

В червні 2009 року відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Дружківський машинобудівний завод"звернувся до господарського суду Донецької області з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню на підставі частини 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23 червня 2009 року у справі № 38/384 заяву відкритого акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод"про визнання наказів по справі № 38/384 від 23 грудня 2002 року такими, що не підлягають виконанню задоволена частково. Визнано наказ господарського суду Донецької області від 23 грудня 2002 року про зобов’язання Відкритого акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод"повернути до Державного матеріального резерву Державного комітету України з державного матеріального резерву феросиліцій 45 % в кількості 64,32 т. вартістю 60 589 грн. 44 коп. таким, що не підлягає виконанню повністю. В решті заявлених вимог заявнику відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що наказ господарського суду від 23.12.2002р. про зобов’язання відповідача повернути феросиліцій – 45% в кількості 64,32т. вартістю 60589грн.44коп. виконаний в повному обсязі і це є підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в порядку ст. 117 ГПК України. При цьому місцевий господарський суд зіслався на те, що в підтвердження повного та належного виконання зобов’язання з повернення феросиліцію 45% ВАТ "Дружківський машинобудівний завод"отримано від позивача лист від 04.07.2008р. №5-1/3278, в якому Державний комітет України з державного матеріального резерву повідомив, що матеріальні цінності матеріального резерву, що зберігалися на ВАТ "Дружківський машинобудівний завод" розброньовані та реалізовані в повному обсязі. Одночасно з цим в мотивувальній частині оскарженої ухвали зазначено, що позивач не може бути конкурсним кредитором, а є поточним кредитором, оскільки вимоги позивача до відповідача виникли після порушення справи про банкрутство, що термін "погашені вимоги" встановлено тільки для застосування в межах процедури банкрутства, що оголошення про поновлення провадження по справі про банкрутство носить виключно інформативний характер. До заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, господарським судом першої інстанції застосовано строк позовної давності з посиланнями на ст. 223 ГПК України, ст. 257 Цивільного кодексу України, зазначено, що відповідна заява подана з порушенням строків позовної давності. Крім того, місцевий господарський суд зіслався на те, що ст. 117 ГПК України містить вичерпний перелік підстав звернення з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, а наведені в заяві відповідача підстави, не передбачені цією нормою.

Не погодившись з такою ухвалою суду, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Донецької області від 23 червня 23009 року у справі № 38/384 в частині відмови у задоволенні заявлених вимог та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву Відкритого акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" повністю.

Скаржник мотивує апеляційну скаргу тим, що позивач є конкурсним кредитором в розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями станом на момент звернення з позовом до суду) і повинен був звернутися до суду з заявою про наявність вимог до боржника та документами, які підтверджують ці вимоги, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод"відповідно до статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Оскільки позивач з такою заявою до суду не звертався, до реєстру кредиторів включений не був, тому в силу приписів статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", його грошові вимоги вважаються погашеними.

Представник Відкритого акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод"в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи апеляційної скарги, пояснення та заперечення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, між Відкритим акціонерним товариством "Дружківський машинобудівний завод"та Державним комітетом України з державного матеріального резерву укладений договір від 2 червня 1998 року № 131 про відпуск матеріальних цінностей з мобілізаційного резерву в порядку тимчасового позичання на умовах товарного кредиту. Згідно цього договору, відпуск матеріальних цінностей в порядку позичання здійснювався під річний відсоток розміру облікової ставки Національного банку України. Повернення позичених матеріальних цінностей повинно було відбутись згідно з графіком повернення, до 31 грудня 1999 року або шляхом сплати їх вартості за цінами на момент повернення в той же термін. За невиконання чи неналежне виконання своїх зобов’язань сторони домовились нести відповідальність згідно з Законом України "Про державний матеріальний резерв" (51/97-ВР) (арк. справи 4 - 8).

Відповідно до статті 1 Закону України Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ (2343-12) (в редакції від 30.06.1999р. №784=ХІV), кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості по заробітній платі працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів); грошове зобов’язання - зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. При цьому до складу грошового зобов’язання боржника не зараховуються неустойка (пеня, штраф).

Внаслідок невиконання Відкритим акціонерним товариством "Дружківський машинобудівний завод"зобов’язань за договором, Державний комітет України з державного матеріального резерву звертався до нього з претензією на суму 167 429 грн. 76 коп., з яких 140 358 грн. –штрафні санкції та 27 071 грн. 76 грн. - пеня, які Відкритим акціонерним товариством "Дружківський машинобудівний завод"визнано (арк. справи 9, 16).

Матеріалами справи підтверджується, що зобов’язання відповідача перед позивачем виникли 31 грудня 1999 року, тобто з моменту, коли Відкритим акціонерним товариством "Дружківський машинобудівний завод"повинно було бути повернено позивачу феросиліцій 45 % в обумовленій договором кількості або сплатити її вартість за цінами на момент повернення в той же термін.

У той же час, провадження у справі № 5/128Б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод"порушено ухвалою арбітражного суду Донецької області 13 жовтня 2000 року та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (арк. справи 75).

Оголошення про порушення справи № 5/128Б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод"було опубліковане в газеті "Урядовий кур’єр", № 217 від 22 листопада 2000 року.

В зв’язку з укладенням мирової угоди у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", ухвалою від 11 січня 2001 року. арбітражного суду Донецької області провадження у справі № 5/128Б припинено.

Ухвалою від 30 січня 2001 року у справі № 5/128Б арбітражним судом Донецької області доповнено ухвалу від 11 січня 2001 року у цій справі наступним: "Грошові вимоги кредиторів, незаявлені у встановлений термін в рамках процедури банкрутства вважати погашеними."(арк. справи 76).

Ухвалою від 8 грудня 2003 року у справі № 5/128Б господарським судом Донецької області затверджено реєстр вимог кредиторів, серед яких відсутні вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву (арк. справи 79-80).

Позивач не звертався до суду з заявою про включення його грошових вимог до реєстру кредиторів у справі № 5/128Б.

Згідно з вимогами законодавства про банкрутство до складу грошового зобов’язання боржника не зараховуються неустойка (пеня, штраф).

Крім того, кредитори з речовими вимогами, що виникають із зобов’язань про повернення майна, не можуть звертатися до боржника та брати участь у справі про банкрутство, оскільки це не передбачено чинним законодавством.

Господарським судом Донецької області при прийнятті ухвали від 23 червня 2009 року у справі № 38/384 не враховано, що Відкрите акціонерне товариство "Дружківський машинобудівний завод"звернулося до господарського суду із заявою про визнання наказу від 23 грудня 2002 року про примусове виконання рішення № 38/384 від 11 грудня 2002 року в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод"на користь Державного комітету України з державного матеріального резерву штрафу в сумі 140 358 грн., пені –14 812 грн. 57 коп. та не дав цьому належної правової оцінки.

Згідно з частиною 4 статті 117 ГПК України (в редакції Закону України від 15.03.2006р. №3538-ІV (3538-15) ) господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково у разі якщо його було визнано помилковим або якщо обов’язок боржника відсутній повністю або частково у зв’язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Місцевий господарський суд з урахуванням приписів ст. 117 ГПК України обгрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для визнання наказу про повернення феросиліцію таким, що не підлягає виконанню, оскільки наказ господарського суду Донецької області від 23.12.2002р. про зобов’язання відповідача повернути феросиліцій –45% в кількості 64,32т. Вартістю 60589,44грн. виконаний в повному обсязі.

Дана обставина заявником апеляційної скарги не оспорюється і не заперечується.

Відмовляючи частково відповідачу у задоволенні заяви, господарський суд першої інстанції зазначив, що ст. 117 ГПК України містить вичерпний перелік підстав звернення з відповідною заявою і цією нормою не передбачено таких підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, на які посилається заявник і які стосуються положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

З урахуванням положень ст. 4-1 ГПК України ст. 117 ГПК України підлягає застосуванню з урахуванням особливостей Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що згідно з ч.4 ст. 117 ГПК України господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню, також і з інших причин, що прямо передбачено в цій нормі.

Судова колегія зазначає, що частково відмовляючи у визнанні наказу таким, що не підлягає задоволенню від 23.12.2002р. про стягнення штрафу в сумі 140358грн., пені в сумі 14812,57грн., місцевий господарський суд невірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Судова колегія виходить з того, що ст. 117 ГПК України не містить положень, які б передбачали можливість відмови у прийнятті або відхилення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, з мотивів спливу тих чи інших термінів або з огляду на те, що заява подана щодо наказів, які видавались на виконання судових рішень, що набули законну силу до внесення відповідних змін до ст. 117 ГПК України.

Місцевим господарським судом також невірно застосовані норми матеріального права, зокрема, ст. 223 Господарського кодексу України, ст. 257 Цивільного кодексу України щодо застосування загального строку позовної давності щодо заяв про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. В цій частині апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а оскаржена ухвала місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню в частині мотивів відмови у задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод". При цьому судова колегія враховує, що в даному випадку в спірних правовідносинах були відсутні грошові зобов’язання в розумінні законодавства про банкрутство, оскільки у справах про банкрутство до складу грошових зобов’язань боржника не зараховуються неустойка (пеня, штраф), а також не враховуються речові вимоги кредиторів.

В іншій частині ухвала господарського суду Донецької області від 23.06.2009р. у справі №38/384 за результатами апеляційного провадження залишається без змін.

Керуючись статтями 50- 51, 101- 106, 107, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод"на ухвалу господарського суду Донецької області від 23 червня 2009 року у справі № 38/384 - задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 23 червня 2009 року у справі № 38/384 скасувати в частині мотивів відмови у задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод"про визнання наказу від 23 грудня 2002 року, виданого на виконання рішення господарського суду Донецької області № 38/384 від 11 грудня 2002 року про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод"на користь Державного комітету України з державного матеріального резерву штрафу в сумі 140 358 грн., пені –14 812 грн. 57 коп. таким, що не підлягає виконанню.

В іншій частині ухвалу господарського суду Донецької області від 23.06.2009р. у справі №38/384 –залишити без зміни.

Постанова набирає чинності з дня проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом одного місяця.