СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
постанова
Іменем України
20 липня 2009 року
С права № 2-22/9779-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів,
,
за участю представників сторін:
представник позивача, Сиротинін Олександр Геннадійович, довіреність № б/н від 10.11.08, закрите акціонерне товариство "Санаторій "Морской уголок";
представник відповідача, не з'явився, Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління";
розглянувши апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 07.04.2009 року у справі № 2-22/9779-2008
за позовом Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Морской уголок" (вул. Набережна, 6,Алушта,98501)
до Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" (вул. Горького, 30,Ялта,98600)
про визнання договору укладеним
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 07.04.2009 року у справі № 2-22/9779-2008 позов задоволено. Визнано укладеними договір експлуатації берегоукріпних, протизсувних споруд та фінансування робіт з їх капітального ремонту та відновлення №26/06 від 10.06.2008 року, договір на надання послуг з підводного обстеження берегоукріпних споруд №26/06-В від 10.06.2008 року, договір на надання послуг з нагляду за берегоукріпними спорудами № 26/06 –Н від 10.06.2008 року, на умовах, запропонованих закритим акціонерним товариством "Санаторій "Морской уголок" проектів договорів з моменту набрання рішенням законної сили.
Не погодившись з постановленим судовим актом, Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення першої інстанції, у позові відмовити з тих підстав, що позивачем порушений двадцятиденний строк на врегулювання розбіжностей з іншою стороною.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач вважає рішення першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення з тих підстав, що 29.08.2008 року ним було направлено на адресу відповідача протоколи узгодження розбіжностей згідно з вимогами постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим №68 від 11.03.1997 року (rb0068001-97) .
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 червня 2009 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду та призначена до розгляду на 13 липня 2009 року у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Заплава Л.Н., Фенько Т.П.
У судовому засіданні 13 липня 2009 року у справі було оголошено перерву до 20 липня 2009 року.
У судове засідання 20 липня 2009 року представник відповідача - Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
У жовтні 2008 року закрите акціонерне товариство "Санаторій "Морський уголок" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління", просило суд визнати укладеними договір експлуатації берегоукріпних, протизсувних споруд та фінансування робіт з їх капітального ремонту та відновлення №26/06 від 10.06.2008 року, договір на надання послуг з підводного обстеження берегоукріпних споруд №26/06-В від 10.06.2008 року, договір на надання послуг з нагляду за берегоукріпними спорудами № 26/06 –Н від 10.06.2008 року на умовах, запропонованих закритим акціонерним товариством "Санаторій "Морской уголок" проектів договорів з моменту набрання рішенням законної сили.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим №68 від 11.03.1997 року (rb0068001-97) відповідачу доручено укласти довгострокові договори з установами на експлуатацію берегоукріпних споруд, які знаходяться на його балансі.
Заперечуючи проти позову, Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" зазначило, що вищезгаданого постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим №68 від 11.03.1997 року (rb0068001-97) "Про заходи з інженерного захисту берегів Чорного та Азовського морів та територій, які підпадають під вплив дій негативних природних процесів" не передбачено для нього жодних зобов’язань по укладенню саме з позивачем договорів експлуатації берегоукріпних, протизсувних споруд (а.с. 72-74).
Оскаржене рішення мотивоване тим, що позивачем дотримані вимоги статті 181 Господарського кодексу України шляхом направлення на адресу відповідача протоколів узгодження розбіжностей.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін у судовому засіданні 13 липня 2009 року, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Існуючий між сторонами спір носить характер переддоговірного.
Згідно пункту 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до пунктів 1-5 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Судом встановлено, що 20 червня 2008 року позивач надіслав на адресу відповідача пропозицію про укладення договору (оферту) вих. № 185, та проекти договору експлуатації берегоукріпних, протизсувних споруд і фінансування робіт по їх капітальному ремонту і відновленню № 26/06 від 10 червня 2008 року; договору на надання послуг з нагляду за берегоукріпними спорудами № 26/06-н від 10 червня 2008 року; договору на надання послуг з підводного обстеження берегоукріпних споруд № 26/06-у від 10 червня 2008 року.
На запропоновані позивачем проекти договорів відповідач надіслав протоколи розбіжностей від 10 липня 2008 року.
Позивач листом вих. № 253 від 29 серпня 2008 року направив відповідачу протоколи узгодження розбіжностей в редакції, яка, на думку позивача, приводить виниклі розбіжності у відповідність до вимог постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим №68 від 11 березня 1997 року (rb0068001-97) .
Проте, Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" відмовилось прийняти запропонований позивачем варіант узгодження розбіжностей, з огляду що вважало договори неукладеними.
Судова колегія вважає, що позивач у порушення приписів пункту 5 статті 181 Господарського кодексу України направив протоколи узгодження розбіжностей лише 29.08.2008 року, чим порушив двадцятиденний строк вжиття заходів для врегулювання розбіжностей і звернення до суду з відповідним позовом.
Таким чином, сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, що є підставою для визнання таких договорів неукладеними відповідно до пункту 8 статті 181 Господарського кодексу України.
Судова колегія зауважує, що у постанові Ради Міністрів Автономної Республіки Крим № 68 від 11.03.1997 року (rb0068001-97) "Про заходи по інженерному захисту берегів Чорного і Азовського морів і територій, схильних дії негативних природних процесів" з метою підвищення ефективності робіт по інженерному захисту територій берегів Чорного і Азовського морів не встановлено, що Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" зобов’язано укласти довгострокові договорі на експлуатацію берегоукріплючих споруд, що знаходяться на його балансі, саме з позивачем.
Оскільки постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.08.2008 року, на яку посилається позивач, скасована постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2008 року (а.с. 90-94), у позивача на час розгляду справи відсутнє переважне право на укладення договорів з відповідачем.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 1 постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Рішення суду першої інстанції цим вимогам не відповідає.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Пунктом 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З урахуванням вищенаведеного судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення скасуванню з прийняттям нового про відмову у позові.
Керуючись статтями 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2009 року у справі № 2-22/9779-2008 скасувати.
У позові закритого акціонерного товариства "Санаторій "Морской уголок" до Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" про визнання договорів укладеними відмовити.
Головуючий суддя
Судді