За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак,Шевролє"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Ковальов Сергій Валерійович

про стягнення 738 246, 86 грн.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Бондарчук В.В.

Івченко А.М.

Представники:

від позивача: Стадний Ю.В.

від відповідача: Опанасенко О.В.

від третьої особи: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак,Шевролє" про стягнення заборгованості за договором доручення № АВТО-2009-01 від 25.08.2010 р. у розмірі 714 390, 00 грн., 3 % річних у розмірі 996, 38 грн. та інфляційних втрат на суму 22 860, 48 грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань відповідно до умов вищевказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.01.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що у позивача в наявності є рахунок ДДР № 801188, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР" засвідчує, що Ковальов С.В. сплатив в касу 714 390, 00 грн. у якості вартості автомобіля, а тому вимоги позивача відповідач вважає безпідставними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи № 51/528 у складі трьох суддів.

Склад суду неодноразово змінювався.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 27.08.2012 р. справу № 51/528 передано на розгляд колегії суддів у складі - Пригунова А.Б. (головуюча), Бондарчук В.В., Івченко А.М.

У процесі провадження у справі третя особа надала письмові пояснення, в яких зазначила, що кошти за автомобіль були передані заступникові директора відповідача у присутності головного бухгалтера. При цьому третя особа звернула увагу суду на те, що спірний автомобіль був фактично переданий їй за актом прийому-передачі після оформлення довідки-рахунку. Доказів, що підтверджують виконання своїх грошових зобов'язань щодо сплати вартості автомобіля надати не може через значний перебіг часу.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи відповідач подав клопотання при виклик у судове засідання посадових осіб позивача, які підписали довідку-рахунок ДДР № 801188.

Також відповідачем заявлено клопотання про виклик у судове засідання Смирнова В.А. для дачі пояснень щодо змісту листа від 10.02.2010 р. та позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак,Шевролє".

Відповідно до положень ст. 30 Господарського процесуального кодексу України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

Між тим, відповідачем не вказано (прізвище, ім'я, по-батькові, посада тощо) осіб, позивача, які підписали довідку-рахунок ДДР № 801188 щодо яких заявлено клопотання про виклик, та не надано суду доказів, на підтвердження перебування таких осіб у трудових (чи будь-яких інших) відносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР", а тому суд відмовляє відповідачу у задоволенні його клопотання.

Крім того, суд відзначає, що станом на день розгляду спору у суді Смирнов В.А. не є працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак,Шевролє", а тому в даному випадку на нього не поширюються правила ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про виклик у судове засідання Смирнова В.А.

У процесі провадження у справі відповідач подав клопотання про зупинення провадження у даній справі шляхом надсилання матеріалів до слідчих органів.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів.

При цьому, суд відзначає, що підставою для направлення матеріалів справи до слідчих органів має бути наявність обставин, передбачених ст. 90 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ст. 90 Господарського процесуального кодексу України якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Разом з тим, відповідачем не зазначено та не надано належних доказів наявності у діях керівництва Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР" ознак дій, що переслідуються у кримінальному поряду, а відтак -у даному випадку відсутні підстави для застосування положень ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

рішення у даній справі відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України прийнято за результатами оцінки поданих учасниками процесу документів, копії яких долучено до матеріалів справи та оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 17.10.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва, -

25.08.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак,Шевролє" укладено договір доручення № АВТО-2009-01, за умовами якого відповідач зобов'язався за дорученням позивача укладати договори реалізації автомобілів марки Chevrolet (Шевролє), Cadillac (Каділлак) та Hammer (Хамер), різних моделей та модифікацій, а також виконувати їх від імені та за рахунок позивача (особливі умови на реалізацію автомобілів можуть бути зазначені в типових договорах, що стануть додатками до цього договору).

Відповідно до п. 1.2. договору за виконання обумовлених договором доручень, відповідач одержує винагороду.

Відповідно до п. 2.4. договору позивач зобов'язаний виплатити відповідачу винагороду за кожен окремий автомобіль у строк не пізніше п'яти робочих днів з дати підписання акту наданих послуг.

Згідно з п.п. 3.2., 3.6. договору відповідач зобов'язався укладати від імені та за рахунок позивача договори на реалізацію автомобілів, а також виконувати їх (підписувати необхідні протоколи, акти приймання-передачі, накладні, а також інші документи по окремій вказівці позивача). По окремій вказівці позивача приймати від покупців готівкові та/або безготівкові кошти в якості оплати вартості реалізованих автомобілів.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що у виключних випадках відповідач має право перераховувати вартість автомобілів, що реалізовуються за цім договором, на підставі наданих позивачем рахунків-фактур, але за будь-яких умов відповідач зобов'язаний перерахувати позивачу грошові кошти, які надійшли від покупців у якості оплати вартості автомобілів на рахунок/у касу відповідача в трок не пізніше трьох робочих днів з дати їхнього надходження на рахунок/оприбуткування в касі відповідача, а при реалізації в кредит (з використанням кредитної схеми оплати) -у строк не пізніше п'яти робочих днів з дати відвантаження відповідного автомобіля покупцеві.

Відповідно до п. 3.9. договору відповідач зобов'язаний вчасно передавати позивачу належним чином оформлені документи, що підтверджують реалізацію автомобілів та/або передачу їх покупцям або іншим третім особам.

Згідно з п.п. 4.1., 4.2. договору за виконання цього договору, а також інших обов'язків за ним, позивачу сплачує відповідачу винагороду, розмір якої визначається сторонами щодо кожного автомобіля окремо і зазначається у відповідній додатковій угоді. Датою оплати вартості автомобілів сторони погодились вважати дату зарахування коштів на рахунок позивача.

10.02.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР", від імені якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак,Шевролє" та Ковальовим Сергієм Валерійовичем укладено договір купівлі-продажу автомобіля № КПШФ-2010-01, за умовами якого третя особа придбала автомобіль марки Chevrolet (Шевролє) моделі Exsress LT Explorer (Експрес Лт Експлорер), кузов № 1GCFH154491113946 за ціною 714 390, 00 грн.

Пунктом 2.2. вказаного договору передбачено, що автомобіль має бути переданий не пізніше двох робочих днів з дати оплати його вартості.

За актом прийому-передачі позивач передав, а Ковальов Сергій Валерійович прийняв автомобіль Exsress LT Explorer (Експрес Лт Експлорер), кузов № 1GCFH154491113946, придбаний за договором купівлі-продажу автомобіля № КПШФ-2010-01.

11.02.2010 р. сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору № АВТО-2009-01 від 25.08.2009 р., за яким винагороду відповідача за реалізацію вищезгаданого автомобіля визначено в розмірі 3 000, 00 грн.

11.02.2010 р. сторонами підписано акт наданих послуг № 2, у якому зазначається, що за період з 25.08.2009 р. до 11.02.2010 р. на виконання договору доручення № АВТО-2009-01 від 25.08.2009 р. було реалізовано 1 новий автомобіль 2009 року марки Chevrolet (Шевролє) моделі Exsress LT Explorer (Експрес Лт Експлорер), кузов № 1GCFH154491113946, оригінал чи завірена копія ВМД № 119759, що підтверджується видатковою накладною № РН-000142 від 11.02.2010 р. та виписаною довідкою-рахунком на ім'я «Ковальова Сергія Валерійовича».

11.02.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак,Шевролє" передало автомобіль Chevrolet Exsress LT Explorer № 1GCFH154491113946 Ковальову Сергію Валерійовичу, що підтверджується видатковою накладною № РН-000142, копія якої знаходиться у матеріалах справи. При цьому, у вказаній накладній зазначено умовою продажу оплату готівкою.

11.02.2010 р. сторонами підписано звіт про виконання доручення відповідно до договору № АВТО-2009-01 від 25.08.2009 р. щодо реалізації автомобіля Chevrolet Exsress LT Explorer № 1GCFH154491113946.

У вказаному звіті, між тим, зазначається, що грошові кошти у розмірі вартості автомобіля Chevrolet Exsress LT Explorer № 1GCFH154491113946 -714 390, 00 грн. перераховані готівкою у касу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак,Шевролє".

Крім того, в матеріалах справи міститься власне пояснення покупця автомобіля -Ковальова С.В., у якому зазначається про внесення останнім вартості автомобіля у сумі 714 390, 00 грн. представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак,Шевролє" -Заступнику директора в присутності головного бухгалтера безпосередньо в офісі товариства.

11.08.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР" звернулось до відповідача з претензією вих. № 20110811 про перерахування грошових коштів за реалізацію автомобіля Chevrolet Exsress LT Explorer № 1GCFH154491113946 у сумі 714 390, 00 грн.

Листом вих. № 73 від 16.08.2011 р. головний бухгалтер відповідача повідомив, що грошові кошти від продажу автомобіля Chevrolet Exsress LT Explorer № 1GCFH154491113946 внесені в касу підприємства лише в розмірі 636 100, 00 грн. та використані на погашення витрат на оренду приміщень та оплату попередньої поставки автомобіля.

При цьому, відповідач зазначив, що договір доручення № АВТО-2009-01 від 25.08.2009 р. від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак,Шевролє" підписано генеральним директором Смирновим В.А., який на даний час вже не обіймає вказану посаду, а теперішнє керівництво відповідача не може завершити виконання зазначеного договору у повному обсязі у зв'язку із відсутністю оборотних коштів на підприємстві.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідач порушив умови договору № АВТО-2009-01 від 25.08.2009 р. щодо перерахування коштів за реалізований товар, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР" просить стягнути кошти в сумі 714 390, 00 грн. у судовому порядку.

Оцінюючи подані сторонами докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Відповідно до ст. 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Згідно з ч. 1 ст. 1004 Цивільного кодексу України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Статтею 1006 Цивільного кодексу України встановлено, що повірений зобов'язаний негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України (436-15) . Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України (435-15) договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджує, що грошові кошти були сплачені Ковальовим С.В. безпосередньо в касу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР", оскільки умовами договору отримання відповідачем грошових коштів за реалізований товар лише за окремою вказівкою позивача.

Також відповідач зазначає, що у нього в наявності є довідка-рахунок серії ДДР № 801188, якою Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР" засвідчило сплату Ковальовим С.В. грошових коштів у розмірі 714 390, 00 грн., які, на думку відповідача, одержані касою позивача та є свідченням того, що автомобіль Chevrolet Exsress LT Explorer № 1GCFH154491113946 було сплачено.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, за видатковою накладною РН-080120 від 11.02.2010 р. позивач передав на реалізацію Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак,Шевролє" автомобіль Chevrolet Exsress LT Explorer № 1GCFH154491113946 відповідно до договору № АВТО-2009-01 від 25.08.2009 р., укладеного між сторонами.

Відповідач, в свою чергу, передав зазначений автомобіль Ковальову Сергію Валерійовичу на підставі договору купівлі-продажу № КПШФ-2010-01 від 10.02.2010 р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР", від імені якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак,Шевролє" за договором № АВТО-2009-01 від 25.08.2009 р.

Факт передачі зазначеного автомобіля Ковальову Сергію Валерійовичу підтверджується, зокрема, видатковою накладною № РН-000142 від 11.02.2010 р., підписаною представником та скріпленою печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак,Шевролє", а також самим Ковальовим Сергієм Валерійовичем, та, крім того, не заперечується сторонами у справі.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про фінансову звітність та бухгалтерський облік в України» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про фінансову звітність та бухгалтерський облік в України» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, видаткова накладна № РН-000142 від 11.02.2010 р. є підставою для відображення в бухгалтерському обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак,Шевролє" господарської операції.

В матеріалах справи містяться засвідчені копії прибуткових касових ордерів № 97 від 11.02.2010 р. та № 111 від 15.02.2010 р. про сплату Ковальовим Сергієм Валерійовичем грошових коштів на загальну суму 636 100, 00 грн. за видатковою накладною № 142 від 11.02.2010 р.

Про прийняття вищевказаних коштів Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак,Шевролє" зазначається також у листі вих. № 73 від 16.08.2011 р., підписаному головним бухгалтером відповідача.

Крім того, у підписаному сторонами звіті від 11.02.2010 р. про виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак,Шевролє" доручення відповідно до договору № АВТО-2009-01 від 25.08.2009 р. зазначено про внесення грошових коштів у розмірі 714 390, 00 грн. готівкою в касу відповідача.

За змістом ст. 3 Цивільного кодексу України до загальних засад цивільного законодавства віднесено, зокрема, судовий захист цивільного права та інтересу справедливість, добросовісність та розумність.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з принципів змагальності сторін та обов'язку кожної сторони доводити обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, керуючись загальними засадами цивільного законодавства, до яких віднесено справедливість, добросовісність та розумність, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що наявні у справі докази у повній мірі підтверджують передачу Ковальовим Сергієм Валерійовичем Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак,Шевролє" грошових коштів у розмірі 714 390, 00 грн. у якості оплати вартості автомобіля Chevrolet Exsress LT Explorer № 1GCFH154491113946.

При цьому, суд відзначає, що відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Тобто, стороною у цивільних правовідносинах є саме юридична особа, від імені якої виступає її орган, а тому зміна органу, уповноваженого здійснювати керівництво юридичною особою, не впливає на зміст права та обов'язків такої юридичної особи щодо контрагентів.

Таким чином, зміна керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак,Шевролє" не вплинула на обсяг права та обов'язків відповідача, обумовлених договором № АВТО-2009-01 від 25.08.2009 р., укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР".

Що ж до посилань відповідача на довідку-рахунок серії ДДР № 801188, видану Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР", у якій зазначається про передачу Ковальову С.В. автомобіля Chevrolet Exsress LT Explorer № 1GCFH154491113946 та сплату ним коштів у розмірі 714 390, 00 грн. в касу торговельної організації, суд відзначає, що вищевказана довідка не є первинним документом у розумінні Закону України «Про фінансову звітність та бухгалтерський облік в України» (996-14) , який засвідчує здійснення господарської операції, як то передачу товару чи зарахування коштів.

Тож, вважаючи доведеним факт сплати Ковальовим Сергієм Валерійовичем грошових коштів у розмірі 714 390, 00 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" за реалізований автомобіль Chevrolet Exsress LT Explorer № 1GCFH154491113946, суд відзначає, що за умовами договору № АВТО-2009-01 від 25.08.2009 р. на відповідача покладено обов'язок перерахувати вартість автомобіля на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР".

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами вжиття заходів щодо належного виконання взятих на себе договірних зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР".

Підсумовуючи вищевикладене, суд відзначає, що заперечення відповідача спростовуються наявними у справі доказами, які судом оцінено в їх сукупності за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми, що становить 996, 38 грн. та інфляційні втрати за час прострочення у розмірі 22 860, 48 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами договору встановлено, що відповідач за будь-яких умов зобов'язаний перерахувати позивачу грошові кошти, які надійшли від покупців у якості оплати вартості автомобілів на рахунок/у касу відповідача в трок не пізніше трьох робочих днів з дати їхнього надходження на рахунок/оприбуткування в касі відповідача.

Згідно розрахунку позивача розмір 3 % річних за період лютого до листопада 2011 року становить 996, 38 грн. та 22 860, 48 грн. -інфляційних втрат.

Розрахунок перевірено судом та відповідає вимогам законодавства України.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та про їх задоволення у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволення позову покладаються на відповідача

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

1. Позовні вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак,Шевролє" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 21, код ЄДРПОУ 19359465), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР" (01133, б-р. Л. Українки, 23-Б, код ЄДРПОУ 33059721) заборгованість у розмірі 714 390, 00 (сімсот дев'ятнадцять тисяч триста дев'яносто грн. 00 коп.) грн., 996, 38 (дев'ятсот дев'яносто шість грн. 38 коп.) грн. -3 % річних, 22 860, 48 (двадцять дві тисячі вісімсот шістдесят грн. 48 коп.) грн. -інфляційних втрат та 14 764, 94 (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят чотири грн. 94 коп.) грн. -судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.10.2012 р.