5011-68/9714-2012 Про стягнення штрафу за невиконання договору купівлі-продажу - 25.09.2012 Прийняття

Приватне акціонерне товариство "Епос"(далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Тера"(далі -відповідач) про стягнення 251.100,00 грн. штрафу за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 2104/08 від 21.04.2008 та 14.000,00 грн. витрат на адвокатські послуги, а також просило відшкодувати витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором купівлі-продажу № 2104/08 від 21.04.2008 щодо повної та своєчасної оплати, що призвело до нарахування зі сторони позивача, передбачених умовами договору штрафних санкцій у розмірі 251.100,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/9714-2012 та призначено до розгляду на 06.08.2012.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з необхідністю витребуванням у сторін додаткових доказів по справі.

Через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва 03.09.2012 та 10.09.2012 позивачем було подано уточнений розрахунок штрафних санкцій, відповідно до яких позивач уточнив період прострочення за який останній просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 251.100,00 грн. Відповідно до розрахунку від 10.09.2012 позивачем визначено період прострочення за який позивачем нарахований штраф у розмірі 251.100,00 грн. з 01.10.2011 по 01.01.2012.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечував та просив у їх задоволені відмовити, посилаючись на невірне визначення позивачем періоду прострочення грошового зобов'язання. Також відповідач заперечував проти заявленої вимоги щодо стягнення 14.000,00 грн. витрат на адвокатські послуги, посилаючись на їх безпідставність та недоведеність їх надання та оплати. Крім того 06.08.2012 відповідачем було подано заяву про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності.

У судовому засіданні 25.09.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

Як підтверджено матеріалами справи, 28.04.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Епос"(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Епос") (далі - продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква-Тера" (далі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 2104/08 (далі -Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити покупцю продукцію згідно специфікації № 1, покупець зобов'язався оплатити та прийняти товар на передбачених даним договором умовах і за встановлену ціну (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору ціна на товар, що поставляється по даному договору, вказана в специфікації. Загальна сума договору складає 1.350.000,00 грн.

Оплата, згідно з п. 2.1 Договору, здійснюється наступним чином:

- 50 000,00 грн. - авансовий платіж;

- 450 000,00 грн. - до 15.05.2008;

- оплата залишкової суми здійснюється починаючи з першої декади серпня 2007 року по березень 2009 року. Строк оплати в січні - лютому 2009 року може обговорюватись додатково.

Після одержання передоплати ціна на товар фіксується і зміні не підлягає. Оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що у випадку невиконання зобов'язань по строкам поставки чи оплати винна сторона сплачує штраф у розмірі 0,2 % від загальної вартості договору за кожен день прострочення. Сплата штрафу не звільняє жодну із сторін від виконання зобов'язань по даному договору.

Відповідно до п. 10.1 Договору, договір вступає в силу з дати його підписання особами, уповноваженими обома сторонами, і діє до 31.12.2008.

Як вбачається з матеріалів справи 15.09.2008 між відповідачем та позивачем було укладено додаткову угоду № 1 до Договору купівлі-продажу № 2104/08 від 21.04.2008 (далі - додаткова угода № 1).

Згідно з п. 1 додаткової угоди № 1, сторони виклали п. 2 Договору в наступній редакції: "2.1 Оплата здійснюється наступним чином:

2.1.1 50 000,00 грн. - авансовий платіж;

2.1.2 450 000,00 грн. - до 15.05.2008 року;

2.1.3 оплата залишкової суми здійснюється у наступному порядку:

- 300 000,00 грн. до 06.10.2008;

- 275 000,00 грн. до 01.04.2009;

- 275 000,00 грн. до 01.10.2009;

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1 сторони виклали п. 6 Договору в наступній редакції: "У випадку порушення покупцем строку оплати, вказаного в п. 2.1 даного договору, він зобов'язується сплатити штраф в розмірі 20 % від несвоєчасно сплаченої суми. Сплата штрафу не звільняє сторін від виконання взятих на себе по даному договору зобов'язань. Незалежно від сплати штрафу покупець відшкодовує спричинені в результаті цього збитки без врахування розміру штрафу.".

У пункті 3 додаткової угоди № 1 сторони дійшли згоди викласти п. 10.1 Договору в наступній редакції: "Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, і діє до 31.12.2009 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору.".

Судом установлено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2012 у справі № 14/002-12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Тера" до Приватного акціонерного товариства "Епос"додаткову угоду № 1 від 15.09.2008 до Договору № 2104/08 від 21.04.2008, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква-Тера"та Приватним акціонерним товариством "Епос", визнано недійсною.

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар за видатковою накладною № ЕП-0000434 від 12.05.2008 на суму 1.350.000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив оплату за товар лише частково, перерахувавши за період 22.04.2008 по 30.09.2011 грошові кошти у розмірі 945.000,00 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 405.000,00 грн.

В зв'язку з цим позивач 25.07.2011 звернувся до відповідача з претензією вих. № 971, у якій просив сплатити існуючу заборгованість до 01.08.2011, проте зазначена заборгованість відповідачем оплачена не була.

Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання зобов'язання згідно Договору позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 251.100,00 грн.

Судом установлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Господарського суду міста Києва від 29.02.2012 у справі № 14/575, що набрало законної сили, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Епос" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Тера"про стягнення 677.606,14 грн., з яких 405.000,00 грн. основного боргу, 266.000,00 грн. штрафу та 3 % річних у розмірі 6.606,14 грн., задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Тера"на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Епос"405.000,00 грн. основного боргу та 3 % річних у розмірі 6.524,38 грн.

Суд зазначає, що факт прострочення відповідачем своїх зобов'язань за Договором встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 29.02.2012 у справі № 14/575 та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи те, що відповідачем грошові зобов'язання за Договором були виконані з порушення строків визначених у п. 2.1 Договору, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про необхідність застосування до відповідача штрафних санкцій, передбачених п. 6.1 Договору.

Водночас суд враховує подану відповідачем заяву № б/н від 02.08.2012 про застосування до спірних правовідносин наслідків пропущення строку позовної давності, у зв'язку з чим суд зазначає наступне.

Приписами ч. 6 ст. 236 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 260 ЦК України порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін (такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 30.05.2012 у справі № 13/110-11). Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 (v_928600-12) "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права"нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язання за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом, можливе лише в тому випадку якщо період нарахування неустойки не перевищує одного року від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто сторони у договорі можуть визначити початок нарахування пені інакше, ніж від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, але в межах одного року від цього дня (зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі № 13/110-11 та постанові Вищого господарського суду України від 01.02.2012 у справі № 15/065-11).

Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права (ст. 261 Цивільного кодексу України). Як визначено у ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові.

Відповідно до умов п. 2.1 Договору зобов'язання з оплати залишкової суми мало бути здійснено відповідачем починаючи з першої декади серпня 2007 року по березень 2009 року, тобто до 31.03.2009 включно. Враховуючи встановлене вище перебіг позовної давності щодо вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 251.100,00 грн. починається з 01.04.2009 та спливає 01.04.2010.

Доводи позивача щодо переривання строку позовної давності в зв'язку зі звернення останнього у грудні 2011 року до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Тера"про стягнення 677.606,14 грн., з яких 405.000,00 грн. основного боргу, 266.000,00 грн. штрафу та 3% річних у розмірі 6.606,14 грн. за спірним Договором, визнаються судом необґрунтованими, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги (боргу), право на яку має позивач.

Переривання позовної давності з згідно вимогами ч. 2 ст. 264 Цивільного кодексу України має місце тоді, коли позов пред'явлено лише в частині вимоги, право на яку має особа, якщо за характером відповідного зобов'язання припускається можливість виокремлення такої частини.

Проте, пред'явлення позову за однією вимогою не може переривати позовну давність за іншими вимогами, що входять до змісту цього ж зобов'язання. (аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі № 21/72 від 04.11.2010).

Отже, з пред'явленням позову щодо частини вимоги (боргу), право на яку має позивач, перебіг позовної давності щодо цієї частини вимоги переривається і починає спливати заново. Що ж до вимог до інших боржників або частини вимог, які не охоплюються пред'явленням позову, то позовна давність щодо них не переривається. (аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі № 17/40/5022-810/2011 від 25.01.2012 та у постанові Вищого господарського суду України у справі № 3/43/10 від 16.05.2011).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у клопотанні від 02.08.2012 просить застосувати позовну давність до позовних вимог про стягнення штраф у розмірі 251.100,00 грн. за період з 01.10.2011 по 01.01.2012.

Позивач стверджує, що позовна давність за вимогами про стягнення штрафу у розмірі 251.100,00 грн., була перервана у зв'язку з поданням позивачем позову до Господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Тера"про стягнення 677.606,14 грн., з яких 405.000,00 грн. основного боргу, 266.000,00 грн. штрафу та 3% річних у розмірі 6.606,14 грн. за спірним Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги у справі № 14/575 заявлені про стягнення 677.606,14 грн., з яких 405.000,00 грн. основного боргу, 266.000,00 грн. штрафу та 3% річних у розмірі 6.606,14 грн., проте відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог поданої ПАТ "Епос"17.02.2012 під час розгляду справи № 14/575, вимоги щодо стягнення з ТОВ "Аква-Тера"266.000,00 грн. штрафу судом не розглядалися.

Відтак, твердження позивача про те, що позовна давність за вимогами про стягнення штрафу у розмірі 251.100,00 грн. за період з 01.10.2011 по 01.01.2012 була перервана є помилковим. (аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі № 17/40/5022-810/2011 від 25.01.2012 та у постанові Вищого господарського суду України у справі № 3/43/10 від 16.05.2011).

Враховуючи вищевикладене суд встановив, що вимога про стягнення з відповідача 251.100,00 грн. штрафу за неналежне виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу № 2104/08 від 21.04.2008, нарахованих на прострочений борг за період з 01.10.2011 по 01.01.2012, заявлений позивачем поза межами строку позовної давності, який сплинув 01.04.2010.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся із позовом до суду 17.07.2012, тобто з порушенням строку позовної давності в один рік, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, що є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача також адвокатських послуг у розмірі 14.000,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтвердили поважність причин пропущення останнім строку позовної давності у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, при відмові в позові покладають на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82- 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В задоволені позову відмовити.

рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.