За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Золоте Луганської області

про стягнення 11075 грн. 64 коп.

Суддя Воронько В.Д.

представники:

від позивача -Стецюк Д.О., довіреність № 41 від 03.01.2012;

від відповідача -ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Золотівським ВМ Первомайського МВ УМВС України в Луганській області 29.10.1996.

01.07.2010 між Комунальним підприємством «Жилсервіс», м. Золоте Луганської області, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був підписаний договір оренди комунального майна, згідно з яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 передано в оренду вбудоване нежитлове приміщення площею 68,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1.

При обстеженні, яке проводилось 02.03.2011 уповноваженими працівниками ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», об'єкту Відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (магазин «Скобяной»), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що Відповідач споживав електричну енергію без укладення договору про постачання електричної енергії.

Про факт виявленого порушення представниками ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» було складено акт № 800263 від 02.03.2011 в присутності Відповідача в двох примірниках (один примірник був вручений представнику споживача 02.03.2011).

17.03.2011 відбулось засідання комісії ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» по розгляду акту від 02.03.2011 про порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 Правил користування електричною енергією. За результатами розгляду було визначено, що вартість не облікованої спожитої електроенергії складає 10814 грн. 87 коп. Того ж дня Споживачу під розпис був вручений рахунок на оплату. Рахунок фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не оплачений, тому 28.02.2012 ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» звернулось до Господарського суду Луганської області з даним позовом з вимогами стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 10814 грн. 87 коп. вартості самовільно спожитої електроенергії та 260 грн. 77 коп. 3% річних.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

У відповідності до п. 1.3 Правил користування електричної енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 (z0417-96) в редакції постанови НКРЕ від 04.02.2010 № 105 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (z0417-96) постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Стаття 27 Закону України «Про електроенергетику» встановлює зокрема, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електроенергії без приладів обліку і порушення правил користування енергією.

Відповідач допустила споживання електроенергії без укладення договору, чим порушила вимоги вищевказаних норм.

Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 (z0782-06) , станом змін на момент виникнення спору, затверджена Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (z0782-06) .

Відповідно до пп. 5 п. 2.1., п. 2.6. Методики (z0782-06) комісією ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання»була визначена вартість самовільно спожитої електроенергії. Вартість самовільно спожитої Відповідачем відповідно до Акту електроенергії становить 10814 грн. 87 коп. На цю суму видано рахунок на оплату № А9052/3/2, який був отриманий відповідачем особисто 17.03.2011.

Відповідно до п. 6.43 Правил, споживач має оплатити розрахункові документи за самовільно спожиту електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку. Однак Відповідач до цього часу не сплатив вартість самовільно спожитої електроенергії за Актом у сумі 10814 грн. 87 коп.

Тобто, в наслідок самовільного підключення до електричних мереж Позивача Відповідач без укладення договору (без належних правових підстав) спожив електричну енергію, вартість якої відповідно до Методики (z0782-06) склала 10814 грн. 87 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість.

На підставі наведених вище норм Відповідач повинен відшкодувати Позивачу вартість спожитої без правових підстав електричної енергії у сумі 10814 грн. 87 коп.

Ухвалою суду від 19.03.2012 провадження по справі було припинено на підставі п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2012 ухвала суду від 19.03.2012 скасована, матеріали справи передані до Господарського суду Луганської області для розгляду.

Вищий господарський суд України постановою від 25.06.2012 залишив без змін постанову Донецького апеляційного господарського суду.

Відповідачем під час розгляду справи наданий відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечуються з посиланням на те, що приміщення разом з електроустановками за адресою АДРЕСА_1 знаходиться на балансі комунального підприємства «Жилсервіс» Золотівської міської ради та належить Золотівській міській раді Луганської області.

01.04.2010 між Відповідачем та КП «Жилсервіс» було укладено договір про передачу вказаного об'єкту нерухомості в оренду строком до 01.03.2013.

Згідно умов договору оренди комунального майна від 01.04.2010 Відповідач зобов'язаний зокрема укласти договір страхування зі страховою організацією та застрахувати орендоване комунальне майно (п. 5 розділу «Обязанности арендатора»), виконувати за власний рахунок протипожежні заходи (п. 8 розділу «Обязанности арендатора»). Вказаним договором на Відповідача (орендаря) не покладено обов'язку укладання договору на постачання електричної енергії, а, отже, Відповідач (орендар) згідно умов вказаного договору, не був наділений необхідним обсягом цивільної дієздатності щодо укладання договору на поставку електричної енергії до електроустановок власника орендованого приміщення.

Пунктом 4 розділу «Права арендатора» договору від 01.04.2010 передбачено, що орендар не несе відповідальності за зобов'язаннями орендодавця. Виходячи з умов договору оренди від 01.04.2010, а саме відсутності вимог до орендаря щодо укладання договору на постачання електричної енергії до електроустановок власника, а також відсутності умов, якими б відповідач (орендар) наділявся б правом укладання згаданого договору, за загальними принципами цивільного та господарського права, такий обов'язок щодо укладення договору про постачання електричної енергії до електроустановок власника, власник залишив за собою.

Одночасно з укладанням договору оренди комунального майна (нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1) між Відповідачем та Орендодавцем було укладено договір про участь у витратах на санітарне обслуговування, яким Відповідач взяв на себе зобов'язання по відшкодуванню витрат на вивіз побутового сміття (п. 3.1 Договору). Також було укладено договір про оренду землі площею 68,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1. Вказаним договором зокрема зазначено мету оренди -ведення торгівельної діяльності. Інших договорів не укладалось. Таким чином відсутні правові підстави для укладання Відповідачем (орендарем) з Позивачем договору на постачання електричної енергії. Отже такий обов'язок власник залишив за собою.

У зв'язку з тим, що власником електроустановок у приміщенні за адресою АДРЕСА_1 є Золотівська міська рада, а отже саме вона і є споживачем електричної енергії, то акт про порушення мав складатися саме у присутності представника Золотівської міської ради, а, отже, і претензії щодо стягнення коштів позивач має пред'являти саме власнику електричних установок -Золотівській міській раді Луганської області.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд дійшов до наступного.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику»та пунктом 1.3. Правил користування електричною енергією (z0417-96) встановлено, що споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до п. 1.3. Правил користування електричною енергією (z0417-96) , постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно з п. 5.1. Правил користування електричною енергією (z0417-96) , договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Одночасно з укладанням договору оренди комунального майна (нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1) між Відповідачем та Орендодавцем було укладено договір про участь у витратах на санітарне обслуговування, яким відповідач взяв на себе зобов'язання по відшкодуванню витрат на вивіз побутового сміття (п. 3.1 Договору). Також було укладено договір про оренду землі площею 68,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1. Інших договорів не укладалось. Таким чином відсутні правові підстави для укладання Відповідачем (орендарем) з Позивачем договору на постачання електричної енергії. Отже такий обов'язок власник залишив за собою.

Пунктом 4 розділу «Права орендаря» договору оренди між сторонами передбачено, що орендар не відповідає за зобов'язаннями орендодавця.

Оренда не передбачає переходу права власності на майно і повноваження власника майна продовжує виконувати орендодавець, саме він приймає рішення (відображаючи це в договорі) про обсяги та межі використання майна орендарем. Тому виключно власник приймає рішення про надання орендарю права самостійно врегульовувати з відповідними організаціями питання постачання орендованих об'єктів електроенергією.

Якщо такого права орендареві не надано, відносини щодо постачання об'єкта електричною енергією вирішуються на підставі договору між власником та постачальником. Але вартість використаної енергії у цьому разі може враховуватися при розрахунку орендної плати.

Згідно п. 1.11 Правил користування електричною енергією (z0417-96) у разі передачі електроустановки або її частини в оренду та обумовлення договором оренди передачі орендареві відповідних повноважень щодо врегулювання договірних відносин з електропередавальною організацією та/або постачальником електричної енергії щодо електрозабезпечення орендованої електроустановки або її частини між орендарем та суб'єктами електроенергетики мають бути укладені відповідні договори згідно з вимогами цих Правил.

Аналогічні роз'яснення надані НКРЕ України в листі № 6601/11/17-11 від 06.09.2011 (vl660227-11) .

Відповідно до п. 5.4 Правил користування електричною енергією (z0417-96) для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про спільне використання технологічних електричних мереж заявник (споживач, власник технологічних електричних мереж (основний споживач) або субспоживач) має надати відповідній організації такі документи:

1) заяву щодо укладення відповідного договору із зазначенням роду виробничої діяльності, місцезнаходження та банківських реквізитів заявника;

2) акти про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);

3) однолінійну схему електропостачання об'єкта (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);

4) відомості щодо розрахункових засобів обліку (тип, марка, технічні характеристики тощо) (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);

5) заявку на очікуваний обсяг споживання електричної енергії та величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми (за необхідності), довідку про укладені державні контракти (за наявності), відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів;

6) акти екологічної, аварійної та технологічної броні споживача (за наявності);

7) копію свідоцтва про державну реєстрацію та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

8) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта);

9) копію належним чином оформленої довіреності на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори;

10) копію акта допуску про підключення електроустановки та у визначених законодавством випадках - сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 N 923 "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" (923-2008-п) (із змінами) (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок);

11) паспортні дані силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних ліній передачі електричної енергії (для споживачів, у яких розрахункові засоби обліку встановлені не на межі балансової належності) (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);

12) довідку про перелік субспоживачів (у разі їх наявності), дані (зазначені у підпункті 4 цього пункту) розрахункових засобів обліку субспоживачів (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше).

Відповідач у даній справ не має всіх перерахованих в п. 5.4. Правил документів, в тому числі передбаченої пп. 9 довіреності на право укладання договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 16.07.2012 по справі № 5002-22/4262-2011 та постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 у справі № 15/147/10.

Враховуючи вищевикладене позов слід визнати необґрунтованим і в його задоволені відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1.У задоволені позову відмовити.

2.Судові витрати покласти на позивача.

3.рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Повне рішення складено і підписано -01.10.2012.