ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
Справа № 5011-35/8901-2012 17.09.12
|
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс»
до 1) Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
2) Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
про зобов»язання списати заборгованість
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивачів: Старченко Л.Р. - предст. за довір.;
від відповідача-1: Пац В.О.-предст. за довір.;;
від відповідача-2: Ткаченко Р.Ю. -предст. за довір.
рішення прийняте 17.09.2012, у зв»язку з оголошеними в судовому засіданні перервами з 20.08.2012 по 03.09.2012, з 03.09.2012 по 17.09.2012.
У судовому засіданні 17.09.2012, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про зобов»язання списати заборгованість.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2012 порушено провадження у справі №5011-35/8901-2012, розгляд справи призначений на 20.08.2012.
В судовому засіданні 20.08.2012, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 03.09.2012, та в судовому засіданні 03.09.2012,оголошено перерву до 17.09.2012.
Представник позивача в судовому засіданні 17.09.2012 підтримав позовні вимоги, та просить суд зобов»язати відповідачів на умовах і в порядку, встановленому Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» (3319-17)
, за договором поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб»єктів господарювання №28/09-10-БО від 23.09.2009 між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс», списати суму основного боргу, в розмірі 293 999,08 грн.
Представники відповідачів проти позову заперечували посилаючись на безпідставність та необґрунтованість останніх (відзиви на позов).
В судовому засіданні 17.09.2012, на підставі ч.2 ст. 85 ГПК, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, господарський суд міста Києва,-
ВСТАНОВИВ:
23.09.2009 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» (покупець) був укладений договір №28/09-10-БО поставки природного газу для вироблення теплової енергії потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб»єктів господарювання, відповідно до якого постачальник зобов'язувався передати покупцю у власність природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, визначеному договором.
У зв'язку із невиконанням за договором поставки позивачем своїх зобов'язань по сплаті за спожитий природний газ Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Київської області з позовом про стягнення заборгованості.
рішенням господарського суду Черкаської області від 02.11.2011 р. у справі №08/02/11/1946 позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс», третя особа Головне управління державного казначейства України у Черкаській області про стягнення заборгованості в розмірі 2 469 819,75 грн. задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Смілаенергопромтранс» 2 173 520,67 грн. - основної заборгованості, 202 379,61 грн. -пені, 51 941,66 грн. -інфляційних втрат, 39 677,81 грн. -3% річних, 24 698,50 грн. -витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 2 300,00 грн. боргу провадження припинено. Дане рішення набрало законної сили 15.11.2011.
Протоколом комісії з питань списання заборгованості за природний газ №6 від 17.02.2012 було вирішено списати нараховані штрафні санкції по справі №08/02/11/1946 у загальній сумі 293 999,08 грн. відповідно до положень Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» (3319-17)
, який був направлений відповідачу-2.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини, що виникли в даному випадку між Товариством з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» та Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (відповідач-2), регулюються Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17)
, який набрав чинності 04.06.2011 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства, ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".
Як вбачається з матеріалів справи, предметом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» (ліцензія Міністерства з питань житлово-комунального господарства України Серія АВ №345186 від 05.12.2007) є виробництво, транспортування та постачання (реалізація) теплової енергії, тобто, дія Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17)
поширюється на підприємство позивача.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року № 894 (894-2011-п)
затверджений Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, який визначає механізм списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, зокрема із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17)
.
Процедура списання заборгованості за природний газ визначена пунктами 4-9 даного Порядку. Встановлений механізм передбачає вчинення ряду дій, направлених на здійснення списання заборгованості, зокрема утворення повноважних комісій, складання відповідних протоколів та актів, укладення договорів про списання заборгованості.
Згідно п. 6 Порядку кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника, як голова комісії, головний бухгалтер, комісія визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.
Відповідно до п. 8 Порядку учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження зазначеного в пункті 6 цього Порядку протоколу, але не пізніше 31 грудня 2011 року кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості.
Як вбачається із наданих суду доказів, позивачем наказом №22 від 05.09.2011 року утворено комісію з питань списання заборгованості за природний газ та прийнято, оформлено протоколами №1 від 31.10.2011, №8 від 26.12.2011 в т.ч. №6 від 17.02.2012 року рішення про списання заборгованості перед Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за по справі №08/02/11/1946 у загальній сумі 293 999,08 грн. Зазначене рішення було затверджене головою комісії боржника.
На виконання п. 8 Порядку позивач надіслав листи-повідомлення Дочірній компанії "Газ України", якими повідомив інформацію про суму списаної заборгованості згідно протоколів комісії.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, сторони не дотримались норм Закону України "Про деякі питання списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17)
та постанови Кабінету Міністрів України № 894 (894-2011-п)
"Про затвердження Порядку списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".
Так, судом встановлено, що рішення господарського суду Черкаської області у справі №08/02/11/1946 було прийнято 02.11.2011 та підписано 04.11.2011 року - набрало законної сили 15.11.2011 року, тобто, на день набрання чинності Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17)
судового рішення зі спору про стягнення із боржника основного боргу та штрафних санкцій, яке набрало чинності, не існувало.
Згідно статей 4, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" будь-які штрафні санкції в бухгалтерському обліку відображаються виключно на підставі прийнятих судових рішень (ухвал, постанов), як документів, що достовірно визначають зобов'язання боржника сплатити такі санкції.
Отже, оскільки рішення про стягнення з відповідача штрафних санкцій на дату набрання чинності Законом (04.06.2011) було відсутнє, то й штрафних санкцій, нарахованих по спірному договору, на цю дату також не існувало.
Відповідно до п. 7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 % річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, щодо стягнення яких до набрання чинності Законом розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного (435-15)
та Господарського кодексів України (436-15)
.
Таким чином, для списання заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій по якій відсутнє судове рішення, що набрало законної сили, передбачена спеціальна процедура - підписання відповідних договорів між учасниками процедури списання.
Позивачем до матеріалів справи надані суду копії листів-повідомлень та проекту договору щодо списання заборгованості за Договором №28/09-10-БО, які направлялись відповідачам в березні 2012 року, разом з тим, доказів того що з боку відповідачів даний договір був підписаний, або є рішення суду щодо спонукання підписати даний договір, суду не надано.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем договори щодо списання заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій не укладались, а отже, заборгованість позивача перед відповідачем зі штрафних та фінансових санкцій в сумі 293 999,08 грн. у визначеному Законом порядку списана не була.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс»про зобов'язання відповідачів виконати вимоги Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17)
відсутні.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33 - 35, 44, 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити.
2. рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання
повного тексту рішення 21.09.2012