КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2009 № 2/33
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs5068698) )
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Коротун О.М.
Євграфову Є.П.
при секретарі: Камінська Т.О.
За участю представників:
від позивача - Костенкова О.П. (довіреність № 17/6889 від 04.12.2008 р.)
від відповідача - Душин А.В. (довіреність № 1 від 16.04.2009 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра-М"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.04.2009
у справі № 2/33 (суддя Михайлюк С.І.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Чернігівобленерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра-М"
про стягнення 24090,61 грн.
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія "Чернігівобленерго" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра-М" про стягнення з останнього 12759,66 грн. заборгованості за активну електроенергію, 11330,95 грн. боргу за перевищення договірної величини електроспоживання.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 30.04.2009 р. у справі № 2/33 позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судовому засіданні та позивач у відзиві на апеляційну скарги проти її доводів заперечували, просили залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" визначена відповідальність споживачів (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності), у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період, у вигляді сплати енергопостачальникам двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини.
Відповідно до п. 5.14. Правил користування електричною енергією, що затверджені Постановою НКРЕ 31.07.1996 р. № 28 у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 р. № 910 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18.11.2005 р. за № 1399/11679 (z1399-05) (надалі Правила) обсяги споживання електричної енергії і величина використання електричної потужності споживачем у розрахунковому періоді зазначаються в договорах у відповідних фізичних одиницях вимірювання та/або зазначається порядок визначення цих величин (п. 5.14. Правил (z1399-05) ).
Відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року (п. 4.2. Правил (z1399-05) ).
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін (п. 5.1. Правил (z1399-05) ).
З огляду на вищевикладене, 23.09.2008 р. між сторонами укладений договір № 6354 на постачання електричної енергії (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 166 кВт(кВА), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (розділ 1). Договір набрав чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009 р. на період дії договору оренди № 12/09 від 15.01.2007 р. (п. 9.4. Договору).
Як вбачається з умов договору, сторони досягли домовленості, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 01 грудня поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток "Обсяги постачання електричної енергії позивачу та субспоживачу"). У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін (тобто не пізніше 01 грудня поточного року), розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється постачальником на рівні відповідних періодів поточного року (п. 5.1). Договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях, заявлених споживачем, згідно з пунктом 5.1. цього договору (п. 5.2.).
Додатком № 3 до договору сторони визначили, що споживач здійснює оплату електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 22 числа попереднього місяця по 21 число наступного місяця включно.
Отже, враховуючи вищезазначені обставини, відповідач мав не пізніше 01.12.2008 р. надати позивачеві для визначення договірних величин споживання електричної енергії на наступний рік (починаючи з розрахункового період з 22.12.2008 р. по 21.01.2009 р.) відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, таких відомостей відповідача до матеріалів справи не надано.
Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що очікувані обсяги постачання електроенергії на 2009 рік (вих. № 13/1-6354/9 від 21.12.2008 р. Чернігівського району електричних мереж) не можуть бути доказом визначення договірних величин споживання електричної енергії за договором на постачання електричної енергії № 6354 від 23.09.2008 р., оскільки на бланку зазначено, що дані відомості є додатком № 5 до договору про постачання електроенергії № 6354 від 13.03.2007 р.
Таким чином, враховуючи положення п. 4.2. Правил, п. п. 5.2., 5.1. договору від 23.09.2008 р. № 6354 договірна величина споживання електроенергії відповідачем визначена позивачем за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, тобто у період з 22.12.2007 р. по 21.01.2008 р.
В матеріалах справи міститься акт про використану електричну енергію від 21.01.2008 р., що підписаний сторонами та скріплений їх печатками, згідно якого за період з 22.12.2007 р. по 21.01.2008 р. споживачем використано 2040 кВтгод.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, договірна величина споживання електроенергії відповідачем за період з 22.12.2008 р. по 21.01.2009 р. становить 2040кВт/год.
Згідно додатку № 4 до договору № 6354 від 23.09.2008 р. акт про використану (спожиту) електричну енергію протягом розрахункового періоду підписується споживачем та повертається постачальнику протягом трьох робочих днів після його отримання.
Крім того, у додатку № 4 засобом обліку визначено лічильник № 188402.
В матеріалах справи міститься акт-звіт про зняття показань розрахункових приладів обліку електричної енергії за січень 2009 р. від 21.01.2009 р., що підписаний сторонами та скріплений їх печатками, заводський номер приладу обліку 188402, попередні його показання 7334,4, поточні - 7486.
Згідно акту від 21.01.2009 р., що скріплений підписами та печатками сторін, згідно з договором про постачання електричної енергії від 23.09.2008 р. № 6354, на підставі показників розрахункових приладів обліку в період з 22.12.2008р. по 21.01.2009р. споживачем використано 18192 кВтгод.
Відповідно до акту № А2D6354_01_2009 від 21.01.2009 р., що складений між сторонами, в розрахунковий період з 22.12.2008 р. по 21.01.2009 р. споживачем допущено перевищення договірного обсягу споживання електричної енергії в розмірі 16152 кВтг.
В силу ч. 1 п. 4.2.2. договору про постачання електричної енергії від 23.09.20008 р. № 6354 за перевищення протягом розрахункового періоду договірних величин споживання електричної енергії та потужності споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.
В акті також зазначено, що згідно з ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 4.2.2. договору про постачання електричної енергії № 6354 від 23.09.2008 р. споживач сплачує постачальнику двократну вартість, спожитої у розрахунковий період електроенергії понад договірну величину, яка становить 11330,95 грн.
Як вбачається з акту звірки розрахунків між сторонами від 22.01.2009 р. зазначену суму визнано відповідачем.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.
Тому колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.04.2009 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв’язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра-М" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.04.2009 р. у справі № 2/33 залишити без змін.
Справу № 2/33 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
Алданова С.О.
Коротун О.М.
Євграфова Є.П.
12.06.09 (відправлено)