ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-14/7467-2012 11.07.12
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs28005247) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs26856910) )
За позовом Акціонерного страхового товариства "Вексель"
до Приватної аудиторської фірми "МВ Групп"
про стягнення 87 038,03 грн.
Суддя: Мельник С.М.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Силенок О.В. -за довіреністю;
Василевський М.Х. -за довіреністю.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерне страхове товариство "Вексель" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватної аудиторської фірми "МВ Групп" про стягнення 87 038,03 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.06.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.06.12 р.
В судовому засіданні 20.06.12 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 11.07.12 р.
11.07.12 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову та проти відкладення розгляду справи на іншу дату.
Дослідивши наявні у справі матеріали, суд знаходить їх достатніми для вирішення спору по суті та не вбачає поважних причин для відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 11.07.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне страхове товариство "Вексель" (надалі -позивач) звернулось до Приватної аудиторської фірми "МВ Групп" (надалі -відповідач) з позовною заявою про стягнення в порядку регресу 87 038,03 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.08 р. на вул. Саратовській у м. Києві сталась ДТП за участю автомобіля "Тойота", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням Василевського М.Х. та автомобіля "Сан Йонг", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль "Сан Йонг", який застрахований Акціонерним страховим товариством "Вексель" за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202-2466/08 УСП.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.02.09 р. у справі № 3-1004/2009 Василевського М.Х. було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На виконання умов договору страхування позивачем було виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 87 038,03 грн.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що автомобіль "Тойота", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким було спричинено ДТП, належить на праві власності відповідачу -Приватній аудиторській фірмі "МВ Групп".
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що власником зазначеного вище автомобіля являється ОСОБА_4.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не доведено наявність у відповідача обов'язку щодо відшкодування в порядку регресу виплаченого позивачем страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202-2466/08 УСП.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено 13.07.12 р.
Суддя
С.М. Мельник