16/5005/3926/2012 Про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельної ділянки - 11.07.2012 Прийняття

Відповідач у відзиві (вх. №30228/12 від 24.05.2012р.) на позов просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що: - посилання представників Держекоінспекції на проведення позапланової перевірки на підставі вимоги прокуратури м. Дніпропетровська нічим не підтверджуються, у зв'язку з чим і не вбачаються підстави для проведення такої перевірки; - відповідач на момент проведення позапланової перевірки третьою особою проводив ремонтні роботи будівлі та даху, що призвело до тимчасового розміщення будівельних матеріалів на території відповідача; - також відповідач розміщує (зберігає) на своїй території матеріали, які використовує у своїй господарській діяльності, та які не є сміттям та відходами, які б могли завдати шкоди навколишньому природному середовищу; - відповідачем не порушувалось природоохоронне законодавство; - не здійснювалися дії щодо засмічення земельних ресурсів, які б призвели або могли призвести до забруднення земельної ділянки; - докази факту забруднення відповідачем земельної ділянки у позивача та третьої особи відсутні; - відсутні висновки щодо характеру та ступеню забруднення земельної ділянки; - актом перевірки лише встановлено та зафіксовано факт несанкціонованого тимчасового складання відповідачем матеріалів та відходів на земельній ділянці, а не факт засмічення чи забруднення земель; - відповідач виконував приписи КП "Управління контролю за благоустроєм міста" від 21.09.2011р. та Відділу комунального господарства Красо гвардійської районної у м. Дніпропетровську ради від 06.09.2011р., згідно яких було зобов'язано відповідача провести заходи щодо прибирання вздовж огорожі бур'яну, сухостою та будь-якого сміття, яке попадає на територію підприємства різноманітним чином, у зв'язку з чим на території було тимчасово розташовано зібране сміття, гілки дерев та бур'ян для подальшого вивезення; - законодавством України передбачено накладення штрафу за сміття, а не стягування компенсації за фактично не існуючу шкоду; - підстави для нарахування та стягнення збитків за неіснуючу шкоду відсутні.

Третя особа у поясненнях (вх. №32364/12 від 05.06.2012р.) по суті спору зазначає, про те, що: - в період з 11.10.2011р. по 19.10.2011р. на підприємстві відповідача на виконання вимоги прокуратури м. Дніпропетровська від 29.09.2011р. № 3962 вих11, надісланої листом прокуратури Дніпропетровської області від 06.10.2011р.№07/4-756вих-11, проведена позапланова цільова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства України у сфері поводження з відходами; - в ході проведення позапланової цільової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ" ДВВ Групп" встановлено факт засмічення земельних ресурсів; - за результатами перевірки здійснено розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів, на загальну суму 290 558 грн. 80 коп., який пред'явлено у вигляді претензії для добровільної сплати.

Також третя особа у поясненнях (вх. №35798/12 від 20.06.2012р.) просить задовольнити позов в повному обсязі, оскільки: - перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства здійснювалась у спосіб та порядок, передбачені чинним законодавством України на підставі вимоги органу прокуратури; - забруднення і засмічення земель мають різний негативний вплив на навколишнє середовище; - посилання відповідача на параграф 4 Методики, яким передбачено визначення розмірів шкоди внаслідок забруднення земель, є безпідставними; - у своєму відзиві на позов відповідач сам підтвердив факт засмічення ним земельної ділянки.

Прокурор у поясненнях (вх. №38339/12 від 04.07.2012р.) до відзиву на позовну заяву зазначає про те, що: - посилання відповідача на те, що третьою особою при проведені перевірки порушено вимоги Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) є безпідставними, оскільки Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області була залучена в якості фахівця до прокурорської перевірки, у зв'язку з чим дія зазначеного закону не розповсюджується на відносини, що виникають під час здійснення прокурорського нагляду; в даному випадку факт засмічення земельної ділянки встановлений Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області в акті перевірки №2586 від 11.10-19.10.2011р., зафіксований в протоколі про адміністративне правопорушення №5492 від 18.10.2011р., складеного на майстра служби механіка-енергетика ТОВ "ДВВ груп" Мазур Л.І. та підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 52 КУаАП, яка не оскаржена в судовому порядку та виконана добровільному порядку 01.11.2011р.; - для заподіяння шкоди внаслідок засмічення земельної ділянки не потрібно встановлювати факт наявності негативних речовин у ґрунтах, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних та якісних змін, а достатнє лише встановлення наявності на території земельних ділянок сторонніх предметів та матеріалів; - Державною екологічною інспекцією встановлено факт засмічення земельної ділянки та вірно визначено розмір шкоди внаслідок засмічення земельної ділянки.

Третя особа у поясненнях (вх. №38948/12 від 05.07.2012р.) зазначає про те, що: - відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" (4282-17) грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, перераховуються до державного та місцевого бюджетів; - відповідно до пункту 4 статті 28 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2012 рік у частині, в тому числі, є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; - пунктом 1 статті 11 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" установлено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2012 році є надходження до спеціального фонду місцевих бюджетів, що визначені частиною другою статті 69 Бюджетного кодексу України; - частиною 2 статті 69 Бюджетного кодексу України визначено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить, в тому числі, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Відповідач у додаткових поясненнях (вх. №39590/12 від 09.07.2012р.) до відзиву посилається на те, що: - пунктом 3.2 Методики визначається, що засміченими вважаються землі, якщо на них розміщено матеріали, предмети та сміття, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища; - засмічення не викликає шкоди; - за сміття можна накласти штраф, а не стягувати компенсацію за неіснуючу шкоду; - оскільки купа сміття, яка утворилась у процесі прибирання, складалась з гілок дерев та іншого, то такий вантаж не є габаритним, у зв'язку з чим ЗАТ "Дніпрокомунтранс" фактично не міг надати послуги з вивезення відходів, та як наслідок відповідач додатково уклав 24.10.2011р. договір №9269 про виконання робіт спецавтотранспортом та механізмами з ТДВ "Дніпрокомунтранс", на підставі якого було вивезено зазначене сміття.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представниками прокурора, сторін та третьої особи заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників прокурора, сторін та третьої особи господарський суд, -

- 13.08.2002р. між позивачем - Дніпропетровською міською радою (орендодавцем) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВВ групп" (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір оренди), відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове, платне володіння і користування на умовах договору оренди земельну ділянку площею 1,0534 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Павлова, 26, для фактичного розміщення виробничих та складських будівель і споруд, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 78132009 згідно з планом земельної ділянки, що додається;

- як вбачається Договір оренди було посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б., про що зроблено запис в реєстрі від 13.08.2002р. за №185;

- у пункті 4.1 Договору оренди встановлено, що цільове призначення земельної ділянки: фактичне розміщення виробничо-складських будівель і споруд;

- згідно з пунктами 7.1.1, 7.1.2 та 7.1.3 Договору оренди орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням; дотримання екологічної безпеки землекористування і зберігання родючих ґрунтів, державних норм і правил, проектних рішень, правил забудови; дотримання режиму використання зон санітарної охорони і особливих охоронюваних територій;

- в період з 11.10.2011р. по 19.10.2011р. третьою особою - Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області на підставі статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджене наказом Мінприроди від 19.12.2006р. №548 (z0120-07) , вимоги прокуратури м. Дніпропетровська від 29.09.2011р. №3962вих11, наказу заступника Головного державного інспектора Дніпропетровської області від 11.10.2011р. №2225-П було проведено позапланову цільову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України у сфері поводження з відходами відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВВ групп" за адресою: 49019, м. Дніпропетровськ, вул. Павлова, 26, в присутності головного інженера Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВВ групп" Правдивого Валерія Петровича, під час якої було встановлено, що інвентаризація відходів потребує доповнення, коригування та приведення до фактичного стану підприємства; технічні паспорти відходів відсутні, первинний поточний облік кількості відходів, які можуть утворюватись на підприємстві (за формою 1-ВТ) не ведеться, статистична звітність в частині поводження з відходами складається не в повному обсязі; в ході візуального обстеження проммайданчика в місцях тимчасового зберігання відходів біля виробничого корпусу було встановлено факт змішування відходів різного морфологічного стану (ТПВ, відходи поліетилену, пил абразивний, смет); на території, що знаходиться між виробничим корпусом та складом сипких матеріалів, на відкритій земельній ділянці без твердого суцільного покриття та обваловки здійснюється тимчасове зберігання відходів деревини, будівельних відходів та відходів рослинності; про що було складено акт №2586 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України;

- з вказаним актом директор відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВВ групп" Гришин Є.В. не погодився, про що на акті зроблено відповідний напис;

- в подальшому третьою особою - Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області за фактом засмічення земельних ресурсів було розраховано розмір шкоди, зумовленої засмічення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВВ групп", яка склала 290 558 грн. 80 коп., про що свідчить наданий до матеріалів справи складений держінспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області розрахунок від 23.11.2011р. розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВВ групп";

- прокурор та позивач вважають, що відповідачем державі в особі Дніпропетровської міської ради було спричинено збитки внаслідок засмічення земельної ділянки у розмірі 290 558 грн. 80 коп.; відповідач проти цього заперечує, що і є причиною виникнення спору.

Враховуючи викладене суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог прокурора, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави ( частина 1 статті 14 Конституції України).

Частиною 1 статті 153 Господарського кодексу України закріплено, що суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов'язаний: використовувати природні ресурси відповідно до цільового призначення, визначеного при їх наданні (придбанні) для використання у господарській діяльності; ефективно і економно використовувати природні ресурси на основі застосування новітніх технологій у виробничій діяльності; здійснювати заходи щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню, забрудненню, засміченню та виснаженню природних ресурсів, не допускати зниження їх якості у процесі господарювання; своєчасно вносити відповідну плату за використання природних ресурсів; здійснювати господарську діяльність без порушення прав інших власників та користувачів природних ресурсів; відшкодовувати збитки, завдані ним власникам або первинним користувачам природних ресурсів.

Згідно пунктів "а" та "б" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, у тому числі здійсненя заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Також відповідно до статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, в тому числі дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; вживати заходів запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності встановлено Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінекобезпеки від 27.10.1997 № 171 (z0285-98) (надалі - Методика).

У пункті 3.1 Методики закріплено, що вона застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

У пункті 2 Методики визначено, що засмічення земель - це наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища (пункт 3.2. Методики).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відходи" відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

У розумінні вказаної статті відходи не обов'язково мають бути токсичними, проте якщо вони утворились в процесі людської діяльності, то мають бути утилізовані чи видалені.

Згідно ж пункту 2 Методики під забрудненням земель розуміють накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Згідно статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення; розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

У статті 17 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: а) запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; б) забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію; в) визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також за погодженням із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини; г) на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку; д) забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; е) брати участь у будівництві об'єктів поводження з відходами; є) здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації; ж) не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки; з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; и) здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; і) своєчасно в установленому порядку сплачувати екологічний податок, що справляється за розміщення відходів; ї) надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, спеціально уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи; й) призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами; к) забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами; л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України; м) забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами; н) мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або на право провадження діяльності, пов'язаної із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини, і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів; о) мати погоджений із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади план дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з поводженням з небезпечними відходами; п) передбачати при укладанні угод на поставку в Україну товарної продукції утилізацію чи вивезення з України використаних пакувальних матеріалів і тари; р) при плануванні будівництва або реконструкції об'єкта поводження з відходами мати дозвіл на будівництво або реконструкцію такого об'єкта відповідно до законодавства про містобудування; с) мати дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами; т) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами; суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об'єкт утворення відходів.

Згідно до статті 32 Закону України "Про відходи" з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється: а) вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів; б) використовувати результати наукових досліджень, впроваджувати в практику винаходи, застосовувати нову техніку, імпортне устаткування, технології та системи, якщо вони не передбачають запобігання чи мінімізацію обсягів утворення відходів на всіх стадіях технологічного процесу, їх утилізацію та безпечне видалення; в) визначати місця розміщення підприємств, установок, полігонів, комплексів, сховищ та інших об'єктів поводження з відходами, проектувати та будувати регіональні і міжрегіональні комплекси оброблення, знешкодження, утилізації та видалення відходів, якщо вони не відповідають екологічним та санітарно-гігієнічним вимогам; г) приймати рішення про розміщення і розвиток міст та інших населених пунктів без визначення технічних та інших заходів щодо створення умов для утилізації чи видалення побутових відходів; д) вводити в дію нові і реконструйовані підприємства та інші об'єкти, не забезпечені устаткуванням і технологіями для безпечного поводження з відходами, та в разі відсутності даних, необхідних для оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я людини, згідно з установленим порядком; е) передавати чи продавати небезпечні відходи громадянам, підприємствам, установам та організаціям, якщо вони не забезпечують утилізації чи видалення цих відходів екологічно безпечним способом; є) залучати дітей і підлітків до організованого збирання відходів (як вторинної сировини), небезпечних для здоров'я; ж) порушувати строки переробки відходів, ввезених в Україну відповідно до встановлених квотами умов; з) порушувати встановлені квоти на ввезення в Україну відходів як вторинної сировини; и) ввезення в Україну, за винятком транзитного перевезення, будь-яких відходів з метою їх зберігання чи видалення; законодавством України можуть передбачатися й інші спеціальні заходи щодо обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення); на кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів; видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України; зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання; визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів; забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія; забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини; захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Згідно Правил поводження з відходами у місті Дніпропетровську, затверджених рішенням виконавчого комітету міської ради від 24.04.2012р. №403, зберігання відходів -тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення), а спеціально відведені місця чи об'єкти -місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Таким чином, всупереч твердженням відповідача та на відміну від забруднення земель, при засміченні земель не потрібно встановлювати факт наявність шкідливих речовин у ґрунтах, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до кількісних та якісних змін, а достатньо лише встановлення факту наявності на земельній ділянці сторонніх предметів та матеріалів без відповідних дозволів.

Так актом №2586 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України зафіксовано зберігання відповідачем відходів деревини, будівельних відходів та відходів рослинності, що підтверджується самим відповідачем, які згідно з Державним класифікатором України "Класифікатор відходів ДК 005-96", затвердженим наказом Держстандарту України від 29.02.1996р. №89, відносяться відповідно до групи 77 "Відходи діяльності установ громадського харчування, технічного обслуговування та ремонту устаткування, приладів та виробів інших, відходи комунальні та аналогічні неспецифічні промислові інші", групи 45 "Відходи будівельних робіт, знесення будівель і споруд та відходи, утворювані внаслідок техногенних катастроф (аварій), природних катастроф та явищ" та групи 02 "Відходи виробництва продукції лісового господарства та лісозаготівлі".

Відповідно до пункту 3.3. Методики факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Згідно статті 3 Положення про Державну екологічну інспекцію, затверджену указом Президента України від 13.04.2011р. №454/2011 (454/2011) (надалі - Положення), основними завданнями Держекоінспекції України є: внесення Міністрові пропозицій щодо формування державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; біологічною і генетичною безпекою щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів (ГМО) у відкритій системі; поводженням з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами; інші завдання, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.

Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження (пункт 5 статті 6 Положення).

Відповідно до підпункту "л" пункту 4.2, пунктів 6.4. та 6.11 Положення про Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011р. №136, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про поводження з відходами; проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії.

Також слід звернути увагу на те, що у пункті 2 Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) закріплено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів, в тому числі під час проведення прокурорського нагляду.

З урахуванням викладеного, Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області мала право проводити перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України, а посилання відповідача на її незаконність є безпідставними.

Відповідно до пункту 3.5. Методики при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди: об'єм відходів (м3), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів; товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням (пункт 3.5.1. Методики).

У пункті 5.1 Методики передбачено, що розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення; основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена (пункт 5.2 Методики).

З наданого розрахунку від 23.11.2011р. розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВВ групп", вбачається, що площа засміченої земельної ділянки становить 28 кв.м.; заміри проводились на місці повіреним мірним інструментом (рулеткою); встановлення товщини шару відходів здійснено шляхом вимірювання мірною лінійкою в 12 точках по місцю засмічення та встановлення середньої арифметичної величини; товщина шару відходів становить в середньому 0,7 м.; об'єм розміщення відходів визначений розрахунковим способом і становить 19.6 м. куб.

Згідно з пунктом 5.6. Методики довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до довідки, виданної Управлінням Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, від 23.11.2011р. №11/10 нормативна грошова оцінка за 1 кв.м земельної ділянки, розташованої за адресою 49019, м. Дніпропетровськ, вул. Павлова, 26 для земель промисловості складає 1 037 грн. 71 коп.

Згідно з пунктом 5.3. Методики відходи, що спричинили засмічення земельної ділянки, класифікуються за 4 класами небезпеки згідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99 "Державні санітарні правила і норми; гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення класу їх небезпеки для здоров'я населення", що затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 №29 (v0029588-99) , чинними нормативними документами у сфері поводження з відходами (додаток 5); віднесення відходів, що спричинили засмічення земельної ділянки, до категорії небезпечних (токсичних) відходів здійснюється у відповідності до чинних нормативних документів у сфері поводження з відходами, затверджених у встановленому порядку, переліків небезпечних (токсичних) відходів тощо (пункт 5.4 Методики).

Пунктом 5.5. Методик встановлено, що розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою 6: РШЗ = А х Б х ГОЗ х ПДЗ х КЗЗ х КНВ х КЕГ, (6), де РШЗ - розмір шкоди від засмічення земель, грн.; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами -100; ГОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./м2; ПДЗ - площа засміченої земельної ділянки, м2; КЗЗ - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6; КНВ - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5; КЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Відповідноо до пунктів 5.7 та 5.8 Методики значення коефіцієнта засмічення земельної ділянки (КЗЗ) приймається за ступенем її засмічення, визначеного в залежності від об'єму відходів, згідно з додатком 6; значення коефіцієнта еколого-господарського значення земель (КЕГ) приймається відповідно до категорії земель, що зазнали засмічення, або їх статусу як таких, що підлягають особливій охороні, згідно з додатком 2.

Розмір шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВВ групп", було вірно визначено за формулою 6 розділу 5 Методики: 0,5 х 10 (коефіцієнт перерахунку при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами) х 1 037 грн. 71 коп. (нормативна грошова оцінка за 1 м.кв. земельної ділянки, розташованої за адресою 49019, м. Дніпропетровськ, вул. Павлова, 26 для земель промисловості згідно довідки Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області від 23.11.2011р. №11/10) х 28 (згідно розрахунку від 23.11.2011р.) х 2 (за додатком №6 ступінь засмічення 3) х 1 (за додатком №5 малонебезбечні відходи IV класу) х 1 (за додатком №2 -землі промисловості) = 290 558 грн. 80 коп.

У пункті "в" частини 1 статті 211 Земельного кодексу встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відповідно до частини 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно статті 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до пункту 28 статті 4 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" джерелами формуванняспеціального фонду Державного бюджету України на 2012 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а пунктом 1 статті 11 вказаного закону, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2012 році є надходження до спеціального фонду місцевих бюджетів, що визначені частиною другою статті 69 Бюджетного кодексу України.

Пунктом 7 частини 2 статті 69 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Як вбачається Прокурор на вказані положення Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" (4282-17) та Бюджетного кодексу України (2542-14) уваги не звернув, вимог щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у розмірі 30 відсотків до спеціального фонду Державного бюджету України та у розмірі 70 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету не сформував, а спрямував вимоги про стягнення з відповідача заподіяних державі внаслідок засмічення земельної ділянки збитків на користь держави тільки в особі Дніпропетровської міської ради, що фактично становить 50% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, до міського бюджету. Тому в решті грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища не можуть бути стягнені на користь держави в особі Дніпропетровської міської ради, оскільки спрямовуються не до міського бюджету, а до спеціального фонду Державного бюджету України та як частина спеціального фонду місцевого бюджету до обласного бюджету.