3/17-4969-2011 Про визнання права власності на будівлі і споруди - 16.05.2012 Прийняття

СУТЬ СПОРУ: Позивач -Навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад I-III ступеню-дошкільний навчальний заклад "ІНТЕЛЕКТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернувся до господарського суду Одеської області з позовом та заявою про уточнення позовних вимог до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, у якій просить суд визнати за Навчально-виховним комплексом "Загальноосвітній навчальний заклад I-III ступеню-дошкільний навчальний заклад "ІНТЕЛЕКТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю право власності на будівлі і споруди розміщені за адресою: м. Одеса вул. Ак. Корольова,58-А, які складаються з: будівлі школи, позначеної на плані виготовленому КП "Одеське МБТІ та РОН" 30.08.2006р. літерою "А" загальною площею 2 181,8 кв. м.; складу Літерою "Б" площею 29,7 кв. м.; складу під Літерою "В" площею 46,6 кв. м; складу під Літерою "Д" площею 29,5 кв. м.; вбиральні під Літерою "Г" площею 2,7 кв. м.; мостіння під Літерою "І"; басейну під Літерою "П" розміром 8,23Х5.87 метрів; огорожі під № 1-4", загальною площею усіх будівель і споруд 2927,3 кв. м.

Відповідач - Київська районна адміністрація Одеської міської ради проти задоволення позовних вимог заперечує, що вбачається з наданого суду письмового відзиву на позовні вимоги.

Треті особи - Відділ освіти Київської районної адміністрації Одеської міської ради та Одеська міська рада проти задоволення судом позовних вимог у справі заперечують, зазначаючи на їх незаконності та необґрунтованості

Відповідно до наданих суду письмових пояснень Прокуратура Київського району м. Одеси проти задоволення позовних вимог заперечує та просить суд у позові відмовити.

У судовому засіданні 18.04.2012р. представником позивача було заявлено суду письмове клопотання про виклик у судове засідання заступника директора НВК "Інтелект" Елфімову Л.І. для надання пояснень з питань передачі будівлі дитячого садка №240 НВК "Інтелект". У судовому засіданні 16.05.2012р. вказане клопотання було повторно заявлено представником позивача в усній формі. Зазначені клопотання судом залишено без задоволення, з урахуванням того, що розгляд даної справи, з урахуванням ст. 4- 4 ГПК України є відкритим, тобто кожна особа, в разі потреби може з'явитись у судове засідання та бути присутньою під час судового розгляду справи, а положеннями діючого ГПК України (1798-12) не передбачено примусового виклику осіб у судове засідання. Крім того, у розумінні положень ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, у зв'язку з чим кожен законний представник позивача міг та повинен належними та допустимими доказами довести обставини, покладені в основу позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

На підставі звернення балансоутримувача дитячих садків-яслів №240 та 291 по вул. Корольова 58 та 68а - тресту "Чорноморгідробуд" від 27.11.1991 р. №06/349 про неможливість виділення асигнувань на утримання даних дошкільних закладів, рішенням виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів м. Одеси від 10.01.1992р. №11 дошкільні заклади №240 та 291 разом з матеріальними цінностями на загальну суму 432000 карбованців прийнято на баланс районо.

14.12.1992р. між виконавчим комітетом Київської районної ради народних депутатів (Орендодавець) та "Центром "Інтелект" в формі малого підприємства було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу по вул. Ак. Корольова, 58-а, на підставі якого позивачу було надано строком на 20 років цілісний майновий комплекс, будівлю з загальною площею 1800 кв. м, залишковою вартістю 432000 карбованців та прилеглу до неї територію площею 1700 кв. м за адресою: вул. Ак. Корольова, 58-А під розміщення експериментальної школи-комплексу "Інтелект". Відповідно до розділу 3 договору оренди від 14.12.1992р., дія договору поширюється на строк 20 років, договір вступає в силу 01.01.1993 р. До матеріалів справи також залучено договір оренди будівлі дитячого садка №240 по вул. Ак. Корольова, 58-а, підписаного 03.10.1992р. між Районо Київського району та МП "Цент "Інтелект", відповідно до якого було узгоджено строк користування майном протягом 15 років.

Згідно розпорядження виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів від 26.09.1994р. № 201-р виділено з централізованої бухгалтерії районного відділу освіти для ведення самостійного обліку школу-комплекс "Інтелект" по вул. Ак. Корольова,58-а та передано школі-комплексу "Інтелект" частину основних фондів на суму 215911,8 тис. карбованців, малоцінного інвентарю на суму 8215,9 тис. карбованців та матеріалів на суму 4097,9 тис. карбованців. Відповідно до залученої до матеріалів справи копії постанови Київського районного суду міста Одеси від 12.12.2008р. у справі № 2-А-588/2008, розпорядження виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів від 26.09.1994р. № 201-р - скасовано.

Відповідно до залученої до матеріалів справи копії довідки КП "Одеське МБТІ та РОН" від 13.01.2012р. № 142-04/9 (а.с. 99 Т.1), довідки КП "Одеське МБТІ та РОН" від 03.02.2012р. № 902-08/25 (а.с. 145 Т.1), а також копії рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.03.2004р. по справі №2-946/04 г. (а.с. 60-61 Т.1) за позивачем було зареєстровано право власності на будівлі і споруди розміщені за адресою: м. Одеса вул. Ак. Корольова,58-А, загальною площею усіх будівель і споруд 2927,3 кв. м, однак 12.01.2012р. державну реєстрацію права власності на спірний об'єкт було скасовано на підставі ухвали Приморського районного суду від 22.05.2009р. у справі №8-4/09, якою рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.03.2004р. по справі №2-946/04 г скасовано за нововияленими обставинами (а.с. 56 Т.1).

Відповідно до даних довідки Одеської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" від 12.01.2012р. № 08-02/377 (копія довідки а.с. 100 Т.1), за даними автоматизованої системи державного земельного кадастру, у реєстрі відсутні відомості стосовно наявності прав власності або користування на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 58-А.

Як вбачається з даних п. 1.1 Статуту Позивача - Навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад I-III ступеню-дошкільний навчальний заклад "ІНТЕЛЕКТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю є повним правонаступником Недержавної загальноосвітньої середньої школи-комлексу "Інтелект".

Позовні вимоги обґрунтовані перебуванням спірного нерухомого майна у довготривалому володінні та користуванні позивача, починаючи з 1992 року, несенням НВК "Інтелект" витрат на утримання даного нерухомого майна, сплати комунальних послуг та податку на землю, у зв'язку з чим наявністю підстав вважати позивача власником спірного майна за набувальною давністю, у відповідності до положень ст. 344 ЦК України. Позовні вимоги направлені на визнання за Навчально-виховним комплексом "Загальноосвітній навчальний заклад I-III ступеню-дошкільний навчальний заклад "ІНТЕЛЕКТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю права власності на будівлі і споруди розміщені за адресою: м. Одеса вул. Ак. Корольова,58-А, які складаються з: будівлі школи, позначеної на плані виготовленому КП "Одеське МБТІ та РОН" 30.08.2006р. літерою "А" загальною площею 2 181,8 кв. м.; складу Літерою "Б" площею 29,7 кв. м.; складу під Літерою "В" площею 46,6 кв. м; складу під Літерою "Д" площею 29,5 кв. м.; вбиральні під Літерою "Г" площею 2,7 кв. м.; мостіння під Літерою "І"; басейну під Літерою "П" розміром 8,23Х5.87 метрів; огорожі під № 1-4", загальною площею усіх будівель і споруд 2927,3 кв. м.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, вислухавши пояснення представників сторін, дійшов наступних висновків.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд. Згідно з ст. 22 ГПК України зміна предмету або підстав позову є правом позивача, яким він може скористатися до початку розгляду справи по суті.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позовні вимоги обґрунтовані перебуванням спірного нерухомого майна у довготривалому володінні та користуванні позивача, починаючи з 1992 року, несенням позивачем витрат на утримання даного нерухомого майна, сплати комунальних послуг та податку на землю, у зв'язку з чим наявністю підстав вважати позивача власником спірного майна за набувальною давністю, у відповідності до положень ст. 344 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. При цьому, з урахуванням п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Як було встановлено судом, володіння та користування спірним об'єктом нерухомості розпочалось у позивача після укладення 14.12.1992р. з виконавчим комітетом Київської районної ради народних депутатів договору оренди цілісного майнового комплексу по вул. Ак. Корольова, 58-а.

В свою чергу, положення ст. 344 Цивільного кодексу України щодо виникнення права власності за набувальною давністю поширюють свою дію на випадки відкритого заволодіння чужим майном без відповідних правових підстав (без титульне володіння), тобто без укладення відповідного договору (зокрема, оренди), оскільки, в іншому випадку, укладення будь-якого довгострокового договору оренди нерухомого майна, земельної ділянки породжувало виникнення у користувачів даного майна права власності на таке майно на підставі ст. ст. 344 Цивільного кодексу України.

Вищенаведене підтверджується змістом п. 3 ст. 344 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, яка заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності.

Отже, як встановлено судом, володіння та користування спірним нерухомим майном виникло у позивача саме на підставі договору оренди, дія якого закінчується тільки 01.01.2013 року, у зв'язку з чим правових підстав для застосування ст. 344 Цивільного кодексу України для спірних правовідносин - немає. Крім того, положення ст. 344 Цивільного кодексу України, відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень, поширюють свою дію на правовідносини, які виникли з володіння майном, яке почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно положень ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно положень ст. ст. 34, 35 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог Навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад I-III ступеню-дошкільний навчальний заклад "ІНТЕЛЕКТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, у зв'язку з чим у позові позивачу суд відмовляє.