Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 01.01.2012р.;

Від відповідача: ОСОБА_2 паспорт серії КМ 296900 виданий 25.03.2005р.;

Третя особа: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус-Дискаунт";

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дюмонт-Укр Сауз";

про визнання договору недійсним та стягнення 98000грн.,-

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цитрус-Дискаунт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом та доповненнями позову до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 01.06.2010р. та стягнення 98000грн., з яких 78000грн. збитків та 20000грн. моральної шкоди.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.06.2010р. суддя Цісельський О.В. позовну заяву прийняв до розгляду, порушив провадження по справі № 12/89-10-2772.

21.07.2010р. рішенням господарського суду Одеської області по справі №12/89-10-2772 позов Товариств з обмеженою відповідальністю "Цитрус-Дискаунт" -задоволено частково.

07.09.2010р. постановою Одеського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Одеської області від 21.07.2010р. у справі №12/89-10-2772 залишено без змін.

08.02.2011р. постановою Вищого господарського суду України постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2010р. та рішення господарського суду Одеської області від 21.07.2010р. у справі № 12/89-10-2772 скасовано. Справу № 12/89-10-2772 направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області в іншому складі суду.

В порядку ст. 2-1 ГПК України справу призначено до розгляду судді Демешину О.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.04.2011р. суддя Демешин О.А. прийняв справу № 12/89-10-2772 до свого провадження, присвоїв справі № 6-12/89-10-2772.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.06.2011р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Дюмонт-Укр Сауз".

06.09.2011р. рішенням господарського суду Одеської області по справі №6-12/89-10-2772 у задоволенні позову Товариств з обмеженою відповідальністю "Цитрус-Дискаунт" відмовлено повністю

27.10.2011р. постановою Одеського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Одеської області від 06.09.11р. (суддя Демешин О.А.) у справі № 6-12/89-10-2772 скасовано

17.01.2012р. постановою Вищого господарського суду України постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2011р. та рішення господарського суду Одеської області від 06.09.2011 у справі № 6-12/89-10-2772 скасовано. Справу № 6-12/89-10-2772 направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області в іншому складі суду.

За допомогою системи автоматичного розподілу справу №6-12/89-10-2772 призначено до розгляду суддею Никифорчуком М.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09 лютого 2012 р. суддя Никифорчук М.І. прийняв до свого провадження справу № 6-12/89-10-2772.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.04.2012р. строк розгляду спору по справі №6-12/89-10-2772 продовжено на 15 днів до 23 квітня 2012 р.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.06.2010р. між сторонами у справі було укладено договір оренди нежитлового приміщення відповідно до умов якого відповідач зобов`язався передати у платне строкове користування позивачу нежитлове приміщення загальною площею 94,8кв.м. по вул. Добровольського, 98 м. Одеси, а позивач зобов`язався сплачувати відповідачу орендну плату за користування вказаним приміщенням.

По Акту прийому-передачі від 01.06.2010р. відповідач передав, а позивач прийняв в оренду зазначене приміщення відповідно до Договору оренди нежитлового приміщення від 01.06.2010р.

Також, 01.06.2010р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та ТОВ "Цитрус Дискаунт" було укладено договір про надання послуг у сфері рекламної діяльності відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_5 зобов`язалась надати послуги з планування та проведення рекламних компаній щодо відкриття та функціонування магазину ТОВ "Цитрус Дискаунт" за адресою: АДРЕСА_1.

02.06.2010р. було укладено договір комісії між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 та ТОВ "Цитрус Дискаунт" відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_6 у зв`язку з відкриттям нового магазину ТОВ "Цитрус Дискаунт" за адресою:АДРЕСА_1, зобов`язався укласти від свого імені та за рахунок позивача договір поставки товарів, відповідно до Додатку №1 до вказаного договору комісії.

Як стверджує позивач в позовній заяві, в подальшому ФОП ОСОБА_2 у телефонному режимі повідомила ТОВ "Цитрус Дискаунт" про відсутність у неї намірів припиняти орендні відносини з попередніми орендарями вищезазначеного приміщення та про неможливість зайняття позивачем цього приміщення.

У зв`язку з цим позивач розірвав, укладені з ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 договори із сплатою штрафних санкцій зазначеним особам за дострокове розірвання договорів. Зокрема, по платіжному дорученню №5398 від 21.06.2010р. фізичній особі підприємцю ОСОБА_5 позивач сплатив штрафні санкції в розмірі 30000грн., а Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 по платіжному дорученню № 5397 від 21.06.2010р. позивач сплатив штрафні санкції в розмірі 9000грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди та стягнення збитків і моральної шкоди -позивач посилається на статтю 230 ЦК України, стверджуючи, що його було введено в оману про наявність у відповідача орендних правовідносин на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, - з іншою особою.

Оскільки частиною 2 статті 230 ЦК України передбачено відшкодування збитків у подвійному розмірі та моральної шкоди, що завдані у зв'язку з вчиненням недійсного правочину -позивач просить стягнути з відповідача 78000грн. ((30000грн. + 9000грн.) х 2 = 78000грн.) збитків і 20000грн. моральної шкоди

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що на момент укладення спірного договору, тобто, на 01.06.2010р., будь-яких орендних відносин по вищевказаному нежитловому приміщенню з іншими особами -у нього не існувало.

Крім того, як стверджує відповідач, товариством з обмеженою відповідальністю "Цитрус Дискаунт" приміщення було прийнято по акту приймання-передачі від 01.06.2010р. -без зауважень.

Також, відповідач вважає, що докази, надані позивачем в підтвердження своїх позовних вимог (службові записки від 01.06.2010р. та від 05.06.2010р., листи позивача від 10 та 16 червня 2010р.) не можуть вважатися належними доказами по справі, оскільки вони складені працівниками позивача, тобто -заінтересованими особами.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 230 ЦК України, на яку посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, встановлено, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Згідно частини 1 статті 229 ЦК України - істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Позивач стверджує, що під час укладання спірного договору відповідачу було відомо про існування діючого договору оренди цього ж приміщення з іншою особою. Тобто, на думку позивача, ФОП ОСОБА_2 замовчувала існування обставин, наслідком яких було неможливим використання приміщення за цільовим призначенням.

З матеріалів справи вбачається, що дійсно 01.09.2007року між ФОП ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю "Евросеть-Юг" (правонаступником якого є третя особа без самостійних вимог на предмет спору по цій справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дюмонт-Укр Сауз") було укладено договір № 104 оренди нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Зазначений договір був укладений терміном на 35 місяців з моменту прийняття об`єкта оренди по акту приймання-передачі, тобто -до 01.08.2010р., беручи до уваги, що акт приймання-передачі був складений 01.09.2007року.

Однак, додатковою угодою від 31.05.2010р. сторони договору № 104 від 01.09.2007р. домовились про його розірвання з 31.05.2010р.

По Акту приймання-передачі (повернення) приміщення від 31.05.2010р. Орендар (ТОВ "Евросеть Юг" повернув, а Орендодавець (ФОП ОСОБА_2.) прийняв нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1

Зазначене спростовує твердження позивача про обтяження об`єкту оренди на момент укладення з відповідачем спірного договору оренди нежитлового приміщення від 01.06.2010р., оскільки з 31.05.2010р. приміщення по пр-ту Добровольського, 98 не орендувалося іншими особами.

Пунктом 2.1. спірного договору встановлено, що вступ орендаря (ТОВ "Цитрус Дискаунт") у володіння та користування приміщенням наступає з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі приміщення.

Такий Акт сторонами у справі був складений 01.06.2010р. І таким чином, зі вказаної дати ТОВ "Цитрус Дискаунт" прийняло у володіння та користування нежитлове приміщення з адресою: м.Одеса, пр-т Добровольського, 98.

При підписанні зазначеного Акту приймання-передачі з боку орендаря (ТОВ "Цитрус Дискаунт") не було висловлено будь-яких зауважень, у тому числі з приводу неможливості використання приміщення за цільовим призначенням через знаходження в ньому інших осіб або неможливості використання приміщення за цільовим призначенням за інших підстав та обставинам.

Таким чином, підписуючи вказаний акт без зауважень позивач підтвердив відсутність перешкод та обтяжень щодо користування спірним приміщенням.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивачем не додано доказів введення його в оману відповідачем та замовчування відповідачем певних обтяжень на орендоване приміщення під час укладення вказаного договору.

Всі інші твердження позивача, які містяться в матеріалах справи суд до уваги не приймає, так як вони не доводять наявності факту омани позивача відповідачем.

Відтак, підстав для задоволення позову немає.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82- 85 ГПК України, суд,

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус-Дискаунт" - відмовити повністю

рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 25.04.2012р.