ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
Справа № 5011-37/2149-2012 18.04.12
|
За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УкрЕнергоПоліс»
До: Комунального підприємства «Київський іподром»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
Відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик»
Про стягнення 767 390, 25 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь представники:
Від позивача: Теплюк В.С.
Від відповідача: Панченко В.В.
Від третьої особи: Орендівський В.І.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київський іподром» про стягнення суми стягнутої з ПрАТ «СК «УкрЕнергоПоліс» на користь ПАТ «КБ «Хрещатик»кредитної заборгованості, несплачених відсотків за користування кредитом, комісії за управління кредитною лінією та штрафних санкцій за прострочення сплати кредиту, відсотків та порушення грошового зобов'язання у розмірі 633 076, 38 грн.; пеню у розмірі 43 379, 20 грн., 3% річних у розмірі 8 038, 36 грн. та суму нарахованих і несплачених відсотків за договором кредитної лінії, пені та трьох процентів річних у розмірі 82 896, 31 грн.
Ухвалою суду від 22.02.2012 р. було порушено провадження у даній справі № 5011-37/2149-2012 та призначено її розгляд на 19.03.2012 року, зобов'язано сторін надати певні документи, залучено до участі у даній справі третьою особою ПАТ «КБ «Хрещатик».
У судовому засіданні 19.03.2012 р. представник позивача надав суду документи, витребувані ухвалою суду.
Представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі у зв'язку з тим, що ним подано позов до ВАТ «КБ «Хоещатик»та ПрАТ «Страхова компанія «УкрЕнергоПоліс»про визнання недійсними договору кредитної лінії № 48-10-08 від 24.04.2008 р. та договору застави майнових прав № 48-10-08/01 від 24.04.2008 р.
Враховуючи, що представник відповідача не надав господарському суду доказів подачі ним зазначеного позову та доказів прийняття його до розгляду, у судовому засіданні 19.03.2012 р. господарський суд оголосив перерву до 21.03.2012 р. о 9 год. 35 хв.
Представник відповідача у судове засідання 21.03.2012 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних доказів суду не надав.
Представник позивача надав господарському суду пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.
Представник третьої особи надав господарському суду письмові пояснення, які були залучені до матеріалів справи.
Приймаючи до уваги неявку представника відповідача та ненадання ним письмового відзиву на позов, а також для дослідження матеріалів справи, господарський суд відклав розгляд справи до 11.04.2012 р.
Через службу діловодства суду 11.04.2012 р. надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою його представника. Розглянувши подане клопотання, господарський суд його відхилив, оскільки нормами чинного господарського процесуального законодавства не обмежено коло осіб, які можуть представляти юридичну особу у судовому процесі.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник третьої особи пояснив, що вважає позов обґрунтованим, надав суду додаткові документи.
Для дослідження поданих доказів, господарський суд розгляд даної справи відклав до 18.04.2012 р.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заяву про збільшення позовних вимог, подану через службу діловодства 13.04.2012 р.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили.
У судовому засіданні 18.04.2012 р. господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
24 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик» (надалі за текстом - банк) та Комунальним підприємством «Київський іподром» (надалі за текстом -позичальник) був укладений договір кредитної лінії № 48-10-08, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику в порядку, передбаченому цим договором, кредит в формі кредитної лінії без відновлення ліміту кредитування в розмірі 710 000 грн. (сімсот десять тисяч гривень 00 коп.) терміном повернення до «17» грудня 2008 року, а позичальник зобов'язався використати кредитні кошти на цілі, передбачені цим договором, сплатити банку відсотки за користування кредитом і комісії у розмірі та порядку, передбачених цим договором, та повернути банку суму кредиту в порядку і строки, передбачені цим договором.
У відповідності до пункту 1.4. даного договору, за обслуговування кредитної заборгованості позичальник сплачує банку комісійні у розмірі 0,3% від суми кредиту на рахунок №6111700131002 в ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670. Таке перерахування повинно бути здійснено не пізніше 15»травня 2008року.
У подальшому вищевказаний договір кредитної лінії був змінений та доповнений додатковими договорами між банком і позичальником від 16.09.2008 р., 17.12.2008, 16.01.2009, 19.06.2009, 27.01.2010, 23.07.2010, 10.12.2010 (копії додаткових договорів в матеріалах справи), згідно з якими термін погашення кредиту відстрочувався і в кінцевому варіанті був визначений 22 червня 2011 року.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є кредитним договором.
Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
24 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик» (заставодержатель) та Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Укренергополіс»(заставодавець) був укладений договір застави майнових прав № 48-10-08/01 в забезпечення взятих Комунальним підприємством «Київський іподром» зобов'язань перед ВАТ КБ «Хрещатик»за договором кредитної лінії № 48-10-08.
Відповідно до умов указаного вище договору застави майнових прав, заставодавець, з метою забезпечення належного виконання зобов 'язань, що випливають з договору кредитної лінії № 48-10-08 від 24.04.2008 р., укладеного між Комунальним підприємством «Київський іподром» (надалі - позичальник) та заставодержателем, за умовами якого Позичальник зобов'язаний повернути заставодержателю в термін до 17.12.2008 року кредитні кошти в сумі 710 000 грн., сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 18% річних, а також комісії та можливі штрафні санкції відповідно до умов кредитного договору, передає, а заставодержатель приймає в заставу майнові права на грошові кошти в сумі 725 400 грн., що розміщені на депозитному рахунку №26512000112844, відкритому у ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670, які належать заставодавцю на підставі договору №61/ДЮГ/2006 від 27.09.2006 р. про розміщення коштів юридичних осіб на депозит банку та всіх додаткових угод до нього.
Відповідно до пункту 1.2. договору застави майнових прав, за домовленістю сторін заставна вартість предмета застави становить 725 400 грн.
Згідно з пунктами 1.4., 1.5. даного договору застави, при виникненні передбачених кредитним договором або цим договором підстав до стягнення заборгованості, заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави у відповідності з Законами України «Про заставу» (2654-12)
, «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (1255-15)
та цим Договором. Розмір і термін виконання Позичальником зобов'язань, що забезпечені цією заставою, обумовлюються Кредитним договором.
У подальшому вищевказаний договір застави майнових прав змінювався укладеними між сторонами додатковою угодою №1 від 16.09.2008 р. та договорами про внесення змін від 17.12.2008, 16.01.2009, 19.06.2009, 17.12.2009, 27.01.2010, 23.07.2010 та 10.12.2010, згідно з якими термін погашення кредитних зобов'язань позичальника постійно відстрочувався і в кінцевому варіанті був визначений 22 червня 2011 року.
12.07.2011 року ПрАТ «Страхова компанія «Укрненергополіс» від ПАТ КБ «Хрещатик» отримало повідомлення №24-15/4738 про примусове стягнення заборгованості, яким банк повідомив позивачу про те, що ПАТ «КБ «Хрещатик»здійснило примусове стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №48-10-08 від 24.04.2008 р., укладеним з КП «Київський іподром», за рахунок заставленого майна згідно договору застави майнових прав №48-10-08/01 від 24.04.2008, укладеного з ПрАТ «СК «Укренергополіс», та списало з депозитного рахунку ПрАТ «СК «Укренергополіс» №26512000112844 суму боргу в розмірі 633 076,38 грн.
Крім того, списання даних грошових коштів 12.07.2011 р. третьою особою підтверджується також випискою по особовому рахунку ПрАТ «СК «Укренергополіс»№26512000112844, відкритому у ПАТ «КБ «Хрещатик»за період з 01.01.2008 р. по 01.08.2011 р.
Позивач вважає, що після списання з них банком грошових коштів він набув прав кредитора за договором кредитної лінії №48-10-08 від 24.04.2008 р. повністю за усіма зобов'язаннями.
Відповідно до п.п. 6.2.1, 6.2.2 договору кредитної лінії №48-10-08 від 24.04.2008 р., у випадку прострочення погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, сплати комісій за розгляд та аналіз кредитного проекту, за відкриття позичкового рахунку, за невикористаний залишок кредитних коштів позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення. У разі прострочення погашення основної суми кредиту позичальник повертає банку прострочену суму з урахуванням індексу інфляції, що мав місце у період прострочення, та з урахуванням 3% річних та пеню за несвоєчасне погашення кредиту.
У зв'язку з цим позивач нарахував відповідачу пеню відповідно до договору кредитної лінії у розмірі 43 379, 20 грн., 8 038, 36 грн. трьох відсотків річних.
Крім того, відповідно до п. 5.3. договору кредитної лінії, позичальник зобов'язується, зокрема, щомісячно, починаючи з квітня місяця 2008року, сплачувати відсотки за користування кредитними коштами у розмірах і в порядку, передбачені цим договором; у випадку прострочення повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами повернути Банку основну суму кредиту, з урахуванням індексу інфляції, який мав місце у період прострочення, зі сплатою 3 процентів річних сплатити прострочені відсотки та пеню за прострочення повернення кредиту та сплати відсотків у розмірах та порядку, передбачених цим договором.
У відповідності до п. 4.4. договору кредитної лінії, відсотки за користування кредитними коштами нараховуються банком щомісячно, починаючи з дня виникнення позичкової заборгованості, за фактичний термін користування кредитними коштами з урахуванням суми заборгованості, діючої процентної ставки із розрахунку 366 днів (або 365) у році (методом факт/факт) і сплачуються Позичальником на рахунок №3600800011549 не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому здійснюється нарахування відсотків, та одночасно з поверненням кредиту. При розрахунку відсотків за користування кредитом враховується перший день видачі кредиту і не враховується день повернення кредиту (його частини)».
Відповідно до умов додаткового договору №7 до договору кредитної лінії №48-10-08 від 24.04.2008 року, укладеного між ПАТ «КБ «Хрещатик»та КП «Київський іподром»23.07.2010 р., за користування кредитними коштами позичальник сплачує банку відсотки у розмірі 22,3% річних.
Таким чином, відповідно до вищевказаних умов п.п. 4.4, 5.3.2, 5.3.5 договору кредитної лінії, додаткового договору №7 до договору кредитної лінії від 23.07.2010 р., позивач вважає, що КП «Київський іподром» як позичальник (боржник за грошовим зобов'язанням) зобов'язаний сплатити на користь ПрАТ «СК «Укренергополіс»як нового кредитора за договором кредитної лінії нараховані з 12.07.2011 року відсотки за фактичне користування кредитними коштами (а саме сумою основної кредитної заборгованості стягнутої Банком з позивача 12.07.2011 р. у розмірі 600 000 грн. 00 коп.), а також пеню за несвоєчасну сплату даних відсотків та три проценти річних, нараховані на суму простроченого грошового зобов'язання, тобто суму нарахованих і несплачених з 12.07.2011 р. відсотків.
За таких обставин позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення суми стягнутої з ПрАТ «СК «УкрЕнергоПоліс»на користь ПАТ «КБ «Хрещатик»кредитної заборгованості, несплачених відсотків за користування кредитом, комісії за управління кредитною лінією та штрафних санкцій за прострочення сплати кредиту, відсотків та порушення грошового зобов'язання у розмірі 633 076, 38 грн.; пеню у розмірі 43 379, 20 грн., 3% річних у розмірі 8 038, 36 грн. та суму нарахованих і несплачених відсотків за договором кредитної лінії, пені та трьох процентів річних у розмірі 82 896, 31 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарське зобов'язання -це зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15)
з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15)
.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15)
з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15)
.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З наданих господарському суду документів вбачається, що Комунальне підприємство «Київський іподром»порушило взяті на себе зобов'язання за договором кредитної лінії № 48-10-08 від 24.04.2008 р., у зв'язку з чим банк направив відповідачу претензію від 25.06.2011 р. № 24-15/4308, згідно з якою просив погасити заборгованість за процентами в сумі 20 161, 64 грн., за кредитом в сумі 600 000, 00 грн. та за комісією за управління кредитною лінією в сумі 200 грн., а також штрафні санкції за неповернення кредиту в сумі 764, 38 грн., за несплату відсотків 130, 92 грн. та плати за порушення грошового зобов'язання в сумі 147, 95 грн., а всього 621 404, 89 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач зазначений розмір заборгованості за договором кредитної лінії не заперечив та не спростував належними доказами, а також не довів належного виконання власних зобов'язань за цим договором.
Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Надані господарському суду банківські виписки свідчать про те, що з рахунку позивача було стягнуто заборгованість за договором кредитної лінії №48-10-08 від 24.04.2008 р., укладеним з КП «Київський іподром», за рахунок заставленого майна згідно договору застави майнових прав №48-10-08/01 від 24.04.2008, укладеного з ПрАТ «СК «Укренергополіс», та списало з депозитного рахунку ПрАТ «СК «Укренергополіс»№26512000112844 суму боргу в розмірі 633 076,38 грн.
Дану суму представники відповідача та третьої особи обґрунтували нарахуванням процентів, комісії та пені за наступний місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).
Згідно зі ст. 528 Цивільного кодексу України, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу (435-15)
, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення статей 512 -519 цього Кодексу.
Згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).
Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Такі документи були передані від ПАТ «КБ «Хрещатик»до ПрАТ «СК «Укренергополіс» згідно акту приймання-передачі документів від 25.01.2012 р.
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З аналізу змісту договору застави майнових прав вбачається, що його сторони не передбачили перехід прав первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі, більшому, ніж що існував на момент переходу цих прав.
Станом на день переходу прав первісного кредитора (банку) новому кредитору (позивачу), зокрема, станом на день звернення стягнення банком на заставлені майнові права, обсяг зобов'язань відповідача становив 633 076,38 грн., які і були стягнуті банком з рахунку позивача.
Враховуючи наведене, позивач набув права вимагати у відповідача виконання зобов'язання за договором кредитної лінії саме в сумі 633 076,38 грн., в межах стягнутих за рахунок застави грошових коштів, тому решта позовних вимог Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УкрЕнергоПоліс» заявлена до Комунального підприємства «Київський іподром»безпідставно.
За таких обставин позов ПрАТ «СК «УкрЕнергоПоліс» підлягає задоволенню частково, в сумі 633 076, 38 грн. грошових коштів у зв'язку з погашенням позивачем заборгованості відповідача відповідно до договору застави майнових прав № 4810-08/01 від 24.04.2008 р.
Таким чином, витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Київський іподром»(пр-т Академіка Глушкова, 10, м. Київ, 03187, ідентифікаційний код 00846346) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УкрЕнергоПоліс»(бульвар Дружби Народів, 19, офіс 103, м. Київ, 01042, ідентифікаційний код 232707743) 633 076 (шістсот тридцять три тисячі сімдесят шість) грн. 38 коп. грошових коштів у зв'язку з погашенням заборгованості відповідно до договору застави майнових прав № 4810-08/01 від 24.04.2008 р. та 12 661 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят одну) грн. 53 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено
23.04.2012 р.