5013/152/12 Про визнання частково недійсним рішення адміністративної колегії обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, та зустрічні вимоги щодо стягнення штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції - 03.04.2012 Прийняття

Світловодське міське комунальне підприємство "Комбінат комунальних послуг" звернулося до господарського суду з позовною завою до Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсними пунктів 2,3,4 рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30 листопада 2011 року № 99 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з мотивів невідповідності вказаного рішення нормам чинного законодавства.

29.03.2012р. Світловодське міське комунальне підприємство "Комбінат комунальних послуг" подало заяву про уточнення до позовної заяви від 28.03.2012р., а саме: замінює по тексту позову номер рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30 лимстопада 2011 року з № 99 на № 189.

Відповідно до норм статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по српаві збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З врахуванням викладеного, господарський суд розглядає позовні вимоги позивача за первісним позовом з врахуванням заяви про уточнення позовної заяви від 28.03.2012р.

Відповідач за первісним позовом - Кіровоградське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у своєму відзиві на позовну заяву вимоги позивача за первісним позовом не визнав. В обгрунтування своїх заперечень зазначив наступне.

Позивач у позовній заяві зазначив, що територіальним відділенням Антимонопольного комітету України досліджені договори про надання послуг із вивезення твердих побутових відходів від 18.02.2011р. № 178-10/26-11 укладений із ДЗ "Кіровоградська районна санітарно-епідеміологічна станція", від 04.05.2011 № 177-11, укладений з ДП "Світловодський лісгосп", від 01.01.2011 № 181 укладений з ПП "ВК і К", від 04.01.2011 № 94-07 укладений з ВАТ "Укртелеком", від 01.06.2011 № 182-11 укладений з ФОП ОСОБА_4 Проведеним аналізом встановлено, що вказані договори не відповідають Типовому договору.

На думку позивача, зазначені Договори територіальним відділенням не дослідженні, висновки, викладені в рішенні адміністративної колегії, не відповідають фактичним договірним відносинам. Зазначені в рішенні Договори,стверджує позивач, є договорами на виконання п.12 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою КМУ України від 10.12.2001р. № 1070 (1070-2008-п) (надалі - Правила), а саме договорами надання одноразової послуги замовлення, що укладається за погодженням сторін згідно з формою, що встановлюється її виконавцем.

Проте, відповідно до п.13 Правил (1070-2008-п) (зі змінами) власники або балансоутримувачі житлових будинків, земельних ділянок укладають договори з особою, яка визначена виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.

Договір про надання послуг укладається відповідно до типового договору.

Затвердження типових договорів є формою державного регулювання договірних відносин у сфері господарювання, яке полягає у прийнятті відповідним органом нормативно-правового акта. Згідно з частиною 2 статті 179 ГК України типові договори затверджуються Кабінетом Міністрів України, уповноваженими ним органами виконавчої влади у визначених законом випадках.

Згідно з абзацом 4 частини 4 статті 179 ГК України сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Частина 2 статті 901 Глави 63 «Послуги. Загальні положення» ЦК України (435-15) зазначає, що положення статей Глави 63 ЦК України (435-15) можуть застосовуватися до усіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Це означає, що при відсутності спеціального законодавства відносини сторін, що випливають із зобов'язань про надання послуг, регулюються нормами глави 63 ЦК України (435-15) .

Закон України «Про відходи» (187/98-ВР) , Правила надання послуг з вивезення побутових відходів виконують функцію спеціальних норм щодо регламентації цих зобов'язань.

Термін дії зазначених у рішенні адміністративної колегії територіального відділення Договорів становить 1 рік, що свідчить про неодноразове надання Позивачем послуг з вивезення твердих побутових відходів замовникам цих послуг. Тому твердження Позивача про те, що ці договори є договорами надання одноразової послуги замовлення є необґрунтоване.

Крім того, пункт 12 Правил (1070-2008-п) , на який посилається Позивач, дослівно викладено так: "У разі надання одноразової послуги замовлення складається за погодженням сторін згідно з формою, що встановлюється її виконавцем».

Тобто, на виконання одноразової послуги договір не укладається, складається замовлення за формою, що встановлюється виконавцем.

Укладання ж Позивачем Договорів спростовує факт виконання ним одноразової послуги.

13.03.2012р. Кіровоградське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України подано зустрічний позов про стягнення з Світловодського міського комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг" штрафу в сумі 34000 грн. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції накладеного на позивача за зустрічним позовом рішенням Адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України № 189 від 30.11.2011року та про зобов'язання відповідача виконати пункт 4 вказаного рішення, а саме:припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом приведення договорів про надання послуг з вивезення побутових відходів у відповідність до Типового договору, та повідомити територіальне відділення про виконання зобов'язання.

Відповідач за зустручним позовом відзиву на зустрічну позовну заяву не подав, вимоги позивача за зустрічним позовом не заперечив.

У судовому засіданні представники позивачів за первісним та за зустрічним позовом вимоги, викладені в позовній заяві підтримали повністю, та в свою чергу заперечили позовні вимоги як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом повністю.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини, господарський суд, -

рішенням адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 189 від 30.11.2011 року по справі № 52-02/08-11 визнано Світловодське міське комунальне підприємство "Комбінат комунальних послуг" (вул. Комсомольська, 31, м. Світловддськ, Кіровоградська область, 27500, ідентифікаційний код 31591191) таким, що на ринку надання послуг з вивезення побутових відходів займає монопольне (домінуюче) становище з часткою 100 відсотків в межах міста Світловодська Кіровоградської області за підсумками 2010 року та 9-ти місяців 2011 року.

Пунктом 2 вказаного рішення було визнано бездіяльність Світловодського міського комунального підприємства"Комбінат комунальних послуг" у вигляді невстановлення в договорах зі споживачами умов, які є обов'язковими відповідно до законодавства, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист еконрмічної конкуренції", у вигляді бездіяльності суб'єктагосподарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з вивезення побутових відходів, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яка була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку.

За порушення, зазначене у пункті 2 рішення, накладено на Світловодське міське комунальне підприємство "Комбінат комунальних послуг" штраф у розмірі 34 000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень (п.3 оспорюваного рішення).

Пунктом 4 оспорюваного рішення було зобов'язано Світловодське міське комунальне підприємство "Комбінат комунальних послуг" припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції протягом одного місяця шляхом приведення договорів про надання послуг з побутових відходів у відповідність до Типового договору.

Провадження у справі за ознаками порушення, передбаченого пунктом 2 статті 50, пунктом 2 частини 2 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з вивезення побутових відходів шляхом застосування різних умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, покупцями без об"єктивно виправданих на те причин, у зв'язку з не доведенням факту вчинення порушення, було припинено, про що зазначено у п. 5 оспорюваного рішення.

На погоджуючись з вказаним рішенням позивач за первісним позовом - Світловодське міське комунальне підприємством "Комбінат комунальних послуг" просить визнати недійсними пунктів 2,3,4 рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30 листопада 2011 року № 99 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з мотивів невідповідності вказаного рішення нормам чинного законодавства.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначає наступне.

рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.11.2011 року № 189 не відповідає вимогам ст. 13 та ч. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме в діях підприємства відсутні ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Так, в рішенні відсутні докази того, що підприємство вчинило порушення передбачене ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», та що за існування значної конкуренції на ринку послуг з вивезення твердих побутових відходів, укладення зазначених договорів було б не можливе або що воно суперечить чинному законодавству.

Також, рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.11.2011 року № 189 суперечить ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до вказаної статті порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 року №1070 (1070-2008-п) затверджені Правила надання послуг з вивезення побутових відходів (далі Правила). Можливість укладення договору замовлення у формі визначеній виконавцем передбачена пунктом 12 Правил. Тобто, підприємство не зловживає монопольним (домінуючим) становищем. А рішення суперечить наведеним нормам матеріального права.

Позивач також зазначає, що відділенням були досліджені договори про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів: від 18.01.2011 року № 178-10/26-11 укладений з ДЗ "Кіровоградська районна санітарно-епідеміологічна станція", від 04.05.2011року № 177-11 укладений з ДП "Світловодський лісгосп", від 01.01.2011 року № 181 укладений з ПП "ВК і К", від 04.01.2011 року № 94-07 укладений в ВАТ "Укртелеком", від 01.06.2011 року № 182-11 укладений з ФОП ОСОБА_4 Проведеним відділенням аналізом встановлено, що вказані договори не відповідають Типовому договору. Проте, на думку позивача за первісним позовом, вказані договори не досліджені. Висновки, викладені в рішенні, не відповідають фактичним договірним відносинам. Зокрема, в рішенні наведено, що договір має містити наступні умови:

1)У разі зміни вартості послуги, її виконавець повідомляє не пізніше ніж за 30 днів про це споживачеві із зазначенням причин і відповідних обґрунтувань;

2)Зобов'язання виконавця:

усувати факти порушення вимог щодо забезпечення належної якості послуг та вести облік претензій, які пред'являє споживач у зв'язку з невиконанням умов договору;

відшкодовувати відповідно до закону та умов договору збитки, завдані споживачеві внаслідок ненадання або ненадання послуг не повному обсязі;

прибувати протягом трьох годин на виклик споживача і усувати протягом 24 годин недоліки. У разі коли недоліки не усунено протягом трьох робочих днів, проводити відповідних перерахунок розміру плати.

3)Споживач має право:

одержання достовірної інформації та своєчасної інформації про послуги з вивезення відходів, зокрема, про їх вартість, загальну суму місячної плати, структуру тарифів, норми надання послуг і графік вивезення відходів;

відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних виконавцем унаслідок ненадання послуг або надання послуг не в повному обсязі;

усунення виконавцем недоліків у наданні послуг у п'ятиденний строк з моменту звернення споживача;

перевірку стану дотримання критеріїв якості послуг;

внесення за погодженням з виконавцем у цей договір змін, що впливають на розмір плати за послуги;

зменшення розміру плати за послуги в разі недотримання графіка вивезення відходів.

Проте відділенням взагалі не досліджено предмет договору та його критерії згідно Правил (1070-2008-п) . Відповідно до п. 1 Типового договору виконавець зобов'язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором (далі - послуги) на підставі рішення та відповідно до схеми санітарного очищення.

Відповідно до п. 10 Типового договору обсяг надання послуг розраховується виконавцем на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування.

П. 11 Типового договору розрахунок обсягу і вартості послуг здійснюється згідно з додатком 3 до Правил надання послуг з вивезення побутових відходів.

Проте, згідно п.1.1 наведених договорів замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги із вивезення твердих побутових відходів(т.п.в.), накопичених у Замовника на умовах цього договору.

Пунктом 2.2. вказаних Договорів визначено, що вивезення т.п.в. здійснюється за заявками Замовника, які подаються виконавцю щоденно з 14-00 до 16-00, крім суботи та неділі.

Відповідно до п. 3.1 Договорів розрахунки за надані послуги по вивезенню т.п.в. проводяться за обсягами, які визначаються помісячно згідно виконаних заявок і підтверджуються Актом виконаних робіт, скріплених підписом і печаткою.

Тобто, зазначені в рішенні договори є договорами на виконання п. 12 Правил (1070-2008-п) , а саме

договорами надання одноразової послуги замовлення, що укладаються за погодженням сторін згідно з формою, що встановлюється її виконавцем. Дотримання форми Типового договору для вказаних договорів не є необхідною. А тому, висновок відділення щодо зловживання підприємством монопольним становищем у вигляді не встановлення в договорах зі споживачами умов, які є обов'язковими відповідно до законодавства, на чинному законодавстві і не ґрунтується. Фактично викладене порушення є надуманим.

Тож рішення Відділення, зазначає позивач, в частині визнання підприємства винним в зловживанні монопольним становищем є необгрунтованим. Відділення не виконало ст. 41 Закону «Про захист економічної конкуренції», п. п. 12, 13 Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України", затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 року № 5 (z0090-94) , не дослідило наявні докази, не зібрало необхідні докази, не з'ясувало обставин, що мають істотне значення для справи, внаслідок чого висновки не відповідають фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а рішення є необгрунтованим. Вказане призвело до неправильного застосування норм матеріального права та прийняття незаконного рішення.

Господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підставами для визнання недійсним рішення є:

- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

- не доведення обаствин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

-порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо таке порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідно до норм ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які пона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивач за первісним позовом у своїй позовній заяві зазначає, що тервідділення не дослідило наявні докази, не зібрало необхідні докази, не з'ясувало обставин, що мають істотне значення для справи, внаслідок чого висновки не відповідають фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а рішення є необгрунтованим. Вказане призвело до неправильного застосування норм матеріального права та прийняття незаконного рішення.

Проте, позивачем за первісним позовом не зазначено, які саме докази були в наявності у позивача чи інших осіб, але не були зібрані тервідділенням в ході збирання та аналізу доказів у справі; не зазначено які саме обставини справи не з'ясовано, що мають істотне значення для справи.

Вказані доводи позивача за первісним позовом спростовуються також наступним. До матеріалів справи позивачем за первісним позовом подано копію подання з попередніми висновками про результати розгляду справи № 52-02/07-11, розпочатої проти Світловодського міського комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг", яке отримано позивачем за первісним позовом 16.09.2011 року (арк. справи 16, т.1).

На вказане подання позивачем за первісним позовом було подано Заперечення на подання з попередніми висновками у справі № 52-02/07-11, розпочатої проти Світловодського міського комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг" (арк. справи 19, т.1).

Із тексту вказаних заперечень вбачається, що позивачем за первісним позовом зверталась увага тервідділення, що споживачі (ЖЄКИ) самі фактично визначали умови надання послуг, а тому порушення норм Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) з боку виконавця послуг відсутні.

З тексту оспорюваного рішення вбачається, що тервідділенням були враховані вказані заперечення підприємства, а тому провадження у справі за ознаками порушення, передбаченого пунктом 2 статті 50, пунктом 2 частини 2 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з вивезення побутових відходів шляхом застосування різних умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, покупцями без об"єктивно виправданих на те причин, у зв'язку з не доведенням факту вчинення порушення, було припинено, про що зазначено у п. 5 оспорюваного рішення.

Із тексту вказаних заперечень не вбачається, що позивач за первісним позовом зазначало в своїх заперечення на подання з попередніми висновками які саме докази були в наявності у позивача чи інших осіб, але не були зібрані тервідділенням в ході збирання та аналізу доказів у справі; не зазначено які саме обставини справи не з'ясовано, що мають істотне значення для справи.

З тексту оспорюваного рішення вбачається, що Виконавчий комітет Світловодської міської ради на вимог) територіального відділення листом від 15.04.2011 № 10-79/2 повідомив, що Підприємство є єдиним підприємством у місті Світловодську, яке надає послуги з вивезення побутових відходів дня населення міста, об'єктів державної та комунальної власності.

Тервідділенням відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарсювання на ринку, затв. розпорядженням Антомонопольного комітету України від 5 березня 2002 року № 49-р та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 1 квітня 2002 року за № 317/6605 (z0317-02) (надалі Методика) проведено дослідження становища підприємства та товарному ринку надання послуг з вивезення побутових відходів в межах міста Світлдоводська у 2010 році та поточному періоді 2011 року.

Об'єктом аналізу щодо визначення понопольного )домінуючого) становища є підприємство.

Товарні межі ринку- послуги з вивезення поубтових відходів для усіх груп споживачів, які є невзаємозамінними з іншими видами послуг.

Територіальними (географічними) межами ринку визначено адміністративну територію міста Світловодська Кіровоградської області - сфера діяльності Підприємства.

Споживачами послуг Підприємства є юридичні особи, населення.

Часові межі ринку - 20 і 0 рік та 9 місяців 2011 року, коли структура ринку була сталою.

Бар"єром вступу (виходу) на ринок є наявність спеціально обладнаних для збирання та перевезення побутових відходів транспортних засобів.

Конкурентів на ринку надання послуг з вивезення побутових відходів Світловодську Підприємство не має (лист Підприємства від 06.09.2011 № 301).

Відповідно до частини і статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції", суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо на цьому ринку у нього немає жодного конкурента.

Виходячи з викладеного вище, Підприємство протягом 2010 року та 9 місяців 2011 року займало монопольне (домінуюче) становище з часткою 100 відсотків на товарному надання послуг з вивезення побутових відходів для усіх груп споживачів у територіальних межах міста Світловодська Кіровоградської області.

Вказане позивачем за первісним позовом не заперечується.

Отже, вказані доводи позивача за первісним позовом є необгрунтованими та безпідставними .

Доводи позивача за первісним позовом, що зазначені в рішенні договори є договорами на виконання п. 12 Правил, а саме договорами надання одноразової послуги замовлення, що укладаються за погодженням сторін згідно з формою, що встановлюється її виконавцем. Дотримання форми Типового договору для вказаних договорів не є необхідною. А тому, висновок тервідділення щодо зловживання підприємством монопольним становищем у вигляді не встановлення в договорах зі споживачами умов, які є обов'язковими відповідно до законодавства, на чинному законодавстві не ґрунтується, спростовуються наступним.

Порядок надання послуг регулюється Правилами надання послуг з вивезення побутових відходів, які затверджені постановою Кабінету міністрів України від10 грудня 2008 року № 1070 (1070-2008-п) "Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, із змінами, що внесені постановою Кабінету міністрів України від 25.05.2011 № 541 (541-2011-п) "Про внесення змін до Правил надання послуг з вивезення відходів" (надалі - Правила) .

Правила регулюють відносини між споживачами і виконавцями послуг із збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів.

Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і виконавцями, незалежно від форм власності і підпорядкованості.

Пунктом 3 Правил (1070-2008-п) визначено, договір про надання послуг укладається відповідно до типового договору, наведеного у додатку до Правил (1070-2008-п) .

Правилами встановлено форму та зміст типового договору про надання послуг з вивезення побутових відходів (надалі Типовий договір).

Відповідно до статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вивезення твердих побутових відходів віднесено до житлово-комунальних послуг.

Статтею 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання згідно з типовим договором.

Згідно з частиною першою статті 203 Цивільноцо кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства (до яких відносяться Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) , Постанова № 1070 (1070-2008-п) ).

Частиною першою статті 648 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Із матеріалів справи та тексту оспорюваного рішення вбачається, що тервідділення здійснило збирання доказів по справі та їх аналіз. Зокрема, в оспорюваному рішенні зазначено, що надання послуг з вивезення побутових відходів Підприємство здійснює на підставі договорів про надання послуг. На запит тервідділення Підприємство листом від 21.06.2011 № 222 надало копії договорів про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, які є чинними у 2011 році.

Аналізом умов договорів:

- від 18.02.2011 № 178-10/26-11, який укладений із ДЗ "Кіровоградська районна санітарно-епідеміологічна-станція";

- від 04.05.2011 № 177-11, який укладений з ДП "Світловодський лісгосп";

- від 01.01.2011 № 181, який укладений з ПП"ВК і К";

- від 04.01.2011 № 94-07, який укладений з ВАТ,'"Укртелеком";

- від 01.06.201 і № 182- ІІ, який укладений з ФОП ОСОБА_4 встановлено, що дані договори не відповідають вимогам Типового договору.

Так, у вищеперелічених договорах відсутні окремі умови, встановлені Типовим договором, а саме:

1)У разі зміни вартості послуги, її виконавець повідомляє не пізніше ніж за 30 днів про

це споживачеві із зазначенням причин і відповідних обґрунтувань.

2)Зобов'язання виконавця, а саме:

-усувати факти порушення вимог щодо забезпечення належної якості послуг та вести облік претензій, які пред'являє споживач у зв'язку з невиконанням умов договору;

- відшкодовувати відповідно до закону та умов договору збитки, завдані споживачеві внаслідок ненадання або надання послуг не в повному обсязі;

- збирати і перевозити відходи спеціальними автотранспортними засобами;

- перевозити відходи тільки в спеціально відведені місця чи на об'єкти поводження з побутовими відходами;

- прибувати протягом трьох годин на виклик споживача і усувати протягом 24 годин недоліки. У разі коли недоліки не усунено протягом трьох, робочих днів, проводити відповідний перерахунок розміру плати.

Права споживача у вищеперелічених договорах взагалі відсутні, в той час як Типовим

договором передбачено, що Споживач має право на:

- одержання достовірної та своєчасної інформації про послуги з вивезення відходів, зокрема про їх вартість, загальну суму місячної плати, структуру тарифів, норми надання послуг і графік вивезення відходів;

- відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних унаслідок ненадання або надання послуг не в повному обсязі;

- усунення виконавцем недоліків у наданні пвслуг у п'ятиденний строк з моменту звернення споживача;

- перевірку стану дотримання критеріїв якості послуг;

- внесення за погодженняк з виконавцем у цей договір змін, що впливаютьна розмір плати за послуги;

- зменшення розміру плати за послуги в разі недотримання графіка вивезеня відходів.

Господарський суд враховує норми статт 179 Господарського кодексу України (436-15) , де зазначено, що при укладанні господарських договорів на основі Типового договору, сторони не можуть відступити від змісту Типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Вищеперелічені договори, крім того, що не відповідають змісту Типового, не відповідають вимогам Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) . Так, в них відсутні умови, які статтею 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені як істотні, а саме: порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

Частиною 5 статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено що у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням обгрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів. Ця норма Закону (1875-15) також не передбачена в договорах, які укладає Підприємство зі споживачами.

Отже, тервідділенням правомірно зроблено висновок, що укладаючи договори у такій редакції, Підприємство має змогу уникнути зобов'язань щодо здійснення перерахунків при наданні послуг у неповному обсязі та не нести відповідальність за надання неякісних послуг, що може призводити до ущемлення інтересів споживачів та було б неможливим за умов існування конкуренції на ринку.

Зважаючи на те, що споживачі не мають альтернативи в отриманні даних послуг, Підприємство має змогу не встановлювати в договорах зі споживачами умови, які є обов'язковими відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) та до Типового договору, що може ущемляти права споживачів.

Бездіяльність Підприємства у вигляді невстановлення в договорах зі споживачами умов, які є обов'язковими відповідно до законодавства, є порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді бездіяльності суб'єкта господарювання, який займає Монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з вивезення побутових відходів, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яка була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку.

Вказане спростовує доводи позивача за первісним позовом, що зазначені в рішенні договори є договорами на виконання п. 12 Правил, а саме договорами надання одноразової послуги замовлення, що укладаються за погодженням сторін згідно з формою, що встановлюється її виконавцем.

Подані позивачем до матеріалів справи копії журналів заявок на вивіз ТПВ, ксерокопії подорожніх листів та акти виконаних робіт за відповідний пенріод свідчать про виконання умов укладених договорів та спростовують доводи позивача щодо відсутність між ним та споживачами договірних відносин, та спростовують його доводи про надання послуг за разовими заявками, форма якої визначена виконавцем послуг.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених нормами ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", для зміни, скасування чи визнання недійсними оспорюваного рішення, а тому в задоволенні первісного позову відмовляє повністю.

Вимоги позивача за зустрічним позовом підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушник на якого накладено штраф, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

рішення адмінколегії територіального відділення відповідач за зустрічним позовом одержав 23.12.2011р., проте штраф не сплатив, що змусило позивача за зустрічним позовом звернутись до господарського суду з вимогою про стягнення з Світловодського міського комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг" штрафу в сумі 34 000 грн.

Доказів сплати вказаного штрафу відповідач за зустрічним позовом господарському суду не подав.

Враховуючи, що в задоволенні вимог позивача за первісним позовом про скасування рішення Адміністративної колегії територіального відділення № 189 від 30.11.2011 року по справі № 52-02/08-11 відмовлено повністю, а штраф не сплачено в добровільному порядку, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог позивача по зустрічному позову в частині стягнення штрафу.

За таких обставин господарський суд стягує з Світловодського міського комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг" штрафу в сумі 34 000 грн. в доход державного бюджету.

Вимоги позивача за зустрічним позовом про зобов'язання відповідача за зустрічним позовом виконати пункт 4 вказаного рішення, а саме:припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом приведення договорів про надання послуг з вивезення побутових відходів у відповідність до Типового договору, та повідомити територіальне відділення про виконання зобов'язання не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 N 14 (v0014700-09) "резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215 - 217 ЦПК.

У ній, зокрема, має бути зазначено:

висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково (при відмові в позові слід точно зазначити, кому, відносно кого та в чому відмовлено);

висновок суду по суті позовних вимог: які саме права позивача визнано або поновлено;

розмір грошових сум чи перелік майна, присуджених стороні;

вартість майна, яке належить стягнути з відповідача, якщо при виконанні рішення присудженого майна у наявності не буде;

конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права;

розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 88 ЦПК;

строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження;

у яких межах допускається негайне виконання рішення, коли суд зобов'язаний або має право його допустити.

При об'єднанні в одне провадження кількох вимог або прийнятті зустрічного позову чи позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, має бути сформульовано, що саме ухвалив суд щодо кожної позовної вимоги.

З метою запобігання виникненню неясності при виконанні рішення у його резолютивній частині зазначається точне та повне найменування юридичної особи, прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, відносно яких суд вирішив питання.

Суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду".

У своїй позовній заяві позивач за зустрічним позовом не зазначає яким саме способом та які саме дії необхідно зобов'язати здійснити відповідача за зустрічним позовом з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом приведення договорів про надання послуг з вивезення побутових відходів у відповідність до Типового (чи шляхом внесення змін до Договорів, чи шляхом їх переукладення, тощо). Крім того, позивач не наводить точну кількість цих договорів та найменування осіб (як юридичних, так і фізичних), що унеможливить виконання рішення суду. Крім того, контрагенти за цими договорами не були залучені до участі у розгляду даного спору, оскільки позивач за зустрічним позовом не заявляв відповідних клопотань, а тому суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки цих осіб, які не були залучені до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права.

Вказане свідчить, що позивач за зустрічним позовом не довів належними доказами в розумінні норм ст.ст. 33, 34 ГПК України підстави для задолволення своїх вимог про зобов'язання відповідача за зустрічним позовом виконати пункт 4 вказаного рішення, а саме:припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом приведення договорів про надання послуг з вивезення побутових відходів у відповідність до Типового договору, та повідомити територіальне відділення про виконання зобов'язання .

За таких обставин господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до норм ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по первісному позову покладаються на позивача по первісному позову повністю, по зустрічній позовній заяві - на відповідача по зустрічному позову пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись нормами ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 116, 117 ГПК України (1798-12) , господарський суд, -

В задоволенні позовних вимог позивача за первісним позовом - Світловодського міського комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг"(з врахуванням заяви від 29.03.2012р) про визнання недійсними пунктів 2,3,4 рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30 листопада 2011 року № 189 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції відмовити повністю.

Позовні вимоги позивача за зустрічним позовом - Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення штрафу з Світловодського міського комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг" та про зобов'язання Світловодського міського комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг" виконати п.4 рішення адміністративної колегії територіального відділення від 30.11.2011 року № 189, а саме припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом приведення договорів про надання послуг з вивезення побутових відходів у відповідність до Типового договору, та повідомити територіальне відділення про виконання зобов'язання - задовольнити частково.

Стягнути з Світловодського міського комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг", вул.Комсомольська,31, м.Світловодськ, Кіровоградської області, код 31591191 на користь Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (25022, м.Кіровоград, пл.Кірова,1, код 20638147) штраф в сумі 34 000,00 гривень до Державного бюджету України. Одержувач: Світловодське УДКСУ, Банк одержувача ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО банку 823016, № рахунку 31113106700012, код одержувача 37918126 .

Стягнути з Світловодського міського комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг", вул.Комсомольська,31, м.Світловодськ, Кіровоградської області, код 31591191 в доход Державного бюджету (отримувач коштів УДКС у м. Кіровограді, Кіровоградська область, банк отримувача - ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31216206700002, ідент. код 38037409, код платежу та назва: 22030001 "Судовий збір") судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

В задоволенні решти позовних вимог позивачу по зустрічному позову відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.