ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19.03.2012 р. Справа № 14/54
За позовом Публічного акціонерного товариства " Фольксбанк", м. Львів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлекс", м. Виноградів
про стягнення кредитної заборгованості у загальній сумі 791966, 12 грн. (в тому числі сума 714263грн. заборгованість по кредиту, сума 69751,38грн. заборгованість по нарахованих процентах, сума 4201,74 грн. нарахованої пені та сума 3750грн. заборгованість по нарахованій комісії),
Суддя В.І. Карпинець
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 юрисконсульт відділу проблемних кредитів Управління кредитних ризиків ПАТ " Фольксбанк" за дов. від 29.09.2009р.
від відповідача: Боротко Ю.А. - директор ТОВ "Орлекс"; ОСОБА_2 представник за дов. від 11.06.2010р.
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Фольксбанк", м. Львів (далі - позивач) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлекс", м. Виноградів (далі - відповідач) про стягнення кредитної заборгованості у загальній сумі 791966, 12 грн. (в тому числі сума 714263грн. заборгованість по кредиту, сума 69751,38грн. заборгованість по нарахованих процентах, сума 4201,74 грн. нарахованої пені та сума 3750грн. заборгованість по нарахованій комісії).
Представником позивача позовні вимоги підтримано повністю, з посиланням на обставини, зазначені у позовній заяві (а.с.3-4, Т.1). Зокрема посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов"язань за Кредитним договором №28837 від 19.09.2008р. щодо оплати в повному обсязі отриманого кредиту у сумі 714263грн., нарахованих процентів у сумі 69751,38грн. та нарахованої комісії у сумі 3750грн., у строки, передбачені даним Договором.
Керівником відповідача та представником відповідача позовні вимоги заперечено з підстав, зазначених у відзиві на позов (а.с.58-60, Т1). Зокрема посилаються на обставину того, що оскільки відповідно до укладеного Кредитного договору №28837 від 19.09.2008р. Банком в особі Закарпатського регіонального відділення не було виконано перед Товариством в повному обсязі умови даного Кредитного договору щодо надання в повному обсязі кредитних коштів, що призвело до порушення господарської діяльності Товариства та відповідно на цій підставі неможливістю своєчасного виконання Товариством взятих на себе зобов"язань щодо завершення інвестиційного плану.
Оскільки такі дії Банку призвели до значних матеріальних збитків Товариства, дана обставина і слугувала підставою для звернення Товариства, як позичальника (відповідача у даній справі), до господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про спонукання ПАТ "Фольксбанк" в особі Закарпатського регіонального відділення щодо виконання умов Кредитного договору №28837 від 19.09.2008р. та стягнення матеріальних збитків у загальній сумі 469 457,18грн.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 01.09.2010р. про порушення провадження у справі №12/80 вищезазначену позовну заяву було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі (а.с.63-64, Т.1).
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 03.09.2010 року по справі №14/54, відповідно до вимог ст. 79 ГПК України, було зупинено провадження у даній справі, з підстав зазначених у даній ухвалі суду (а.с.68-70, Т.1).
рішенням господарського суду Закарпатської області від 09.09.2010р. по справі № 12/80 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлекс" до Публічного акціонерного товариства "Фольксбанк" в особі Закарпатського регіонального відділення ПАТ "Фольксбанк", м. Мукачево про спонукання до виконання умов кредитного договору та стягнення матеріальних збитків у розмірі 469 457, 18 грн., задоволено повністю.Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2010 р. рішення суду від 09.09.2010р. по справі №12/80 було скасовано, а справу повернуто до господарського суду Закарпатської області для надіслання справи за встановленою підсудністю.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 19.01.2011р. по справі № 12/80, дану справу передано на розгляд до господарського суду Львівської області, шляхом надіслання матеріалів даної справи на адресу господарського суду Львівської області на підставі супровідного листа господарського суду Закарпатської області №05/1-09-531 від 19.01.2011р.
Господарським судом Львівської області 18.08.2011р. прийнято рішення про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлекс" до Публічного акціонерного товариства "Фольксбанк" в особі Закарпатського регіонального відділення ПАТ "Фольксбанк", м. Мукачево та яке (дане рішення) було оскаржено ТОВ "Орлекс" до Львівського апеляційного господарського суду (а.с.75-79,101-105, Т.1).
Львівським апеляційним господарським судом Постановою від 01.12.2011р. по справі №5015/304/11 (12/80) апеляційну скаргу ТОВ "Орлекс" було задоволено частково, рішення господарського суду Львівської області від 18.08.2011р. скасовано в частині відмови в позові про зобов"язання відповідача виконати умови кредитного договору від 19.09.2008р. №28837 шляхом надання позивачу кредитних коштів в сумі 785737грн. та в даній частині прийнято нове рішення, а в решті рішення господарського суду Львівської області від 18.08.2011р. залишено без змін (а.с.82-86,106-110, Т.1).
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 28.12.2011 року по справі №14/54, відповідно до вимог ст. 79 ГПК України, провадження у даній справі було поновлено, з підстав зазначених у даній ухвалі суду (а.с.87-88, Т.1).
З урахуванням вищезазначених обставин, представником відповідача у поданому до матеріалів справи письмовому запереченні від 17.02.2012р. (а.с.128-130, Т.1) наведено обставину того, що Банком не виконано вимоги рішення суду (Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2011р. по справі №5015/304/11 (12/80)) щодо виконання умов кредитного договору від 19.09.2008р. №28837, шляхом надання ТОВ "Орлекс" кредитних коштів в сумі 785737грн. Пред"явлена Банком до органу ДВС копія документу про перерахування ТОВ "Орлекс" кредитних коштів в сумі 785737грн. не може підтверджувати факт виконання Банком зазначеного судового рішення, оскільки такі дії Банку з рухом коштів на рахунку ТОВ "Орлекс" містили фіктивний характер, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку ТОВ "Орлекс" за період 29 та 30 грудня 2011р., а саме : як вбачається з виписки за 29.12.2011р. Банк перерахував на рахунок ТОВ "Орлекс" суму 785737грн. та в той самий день без відома товариства вказані кошти були списані з такого рахунку в рахунок примусового погашення кредиту та сплати відсотків.
Представником позивача у судове засідання 21.02.2012р. було подано до матеріалів справи письмову заяву від 06.02.2012р. №52/157 про збільшення позовних вимог, якою просить суд стягнути з відповідача загальну суму 1167848,10грн. (в тому числі сума 787467,39грн. не сплачений кредит, сума 230945,69грн. нараховані та несплачені відсотки по кредиту після припинення кредитування, сума 134435,02грн. нарахована пеня та сума 15 000грн. - несплачена комісія) ( а.с.146, Т.1).
Відповідачем в особі директора поданим до матеріалів справи письмовим поясненням на позовну заяву, з урахуванням вищезазначеної письмової заяви від 06.02.2012р. №52/157 про збільшення позовних вимог, наведено обставину того, що є незрозумілими відповідачеві суми, зазначені представником позивача у такій заяві та саме яким чином виникла у відповідача сума заборгованості зазначена у письмовій заяві від 06.02.2012р. №52/157 про збільшення позовних вимог, оскільки на момент подання позовної заяви існувало прострочення у первісно заявлених сумах та у зв"язку з невиконанням банком перед товариством в повному обсязі взятого зобов"язання за Кредитним договором №28837 від 19.09.2008р. (а.с.8-9).
Враховуючи обставину того, що між даними позивача та даними відповідача існували розбіжності в сумах сплачених відсотків за користування кредитними коштами по періоду з 2008 р. та станом на 21.07.2010р., було необхідним проведення сторонами звірки з такого питання та за результатами такої звірки складення та підписання відповідного акту звірки та його подання суду, у зв"язку з чим ухвалою суду від 29.02.2012 р. було продовжено строк розгляду спору до 21.03.2012р. відповідно до ч.3 ст. 69 ГПК України, з підстав зазначених у даній ухвалі суду та, зокрема із зобов"язанням сторін провести звірку з вищезазначеного питання (а.с.60-63, Т.2).
Представником відповідача у судове засідання 14.03.2012р. подано до матеріалів справи письмове заперечення на заяву про збільшення позовних вимог (а.с.63-65, Т.2). Зокрема в даному запереченні наведено обставину того, що відповідачем було отримано у Банку кредитні кошти у сумі 712287,11 грн., а тому є незрозумілим зазначена у заяві до стягнення збільшена сума 787467,39 грн., як сума не сплаченого кредиту, а тому є неправомірним нарахування на дану збільшену суму відсотків, комісії та пені. Крім того, відповідно до умов Договору, Банк, як Позикодавець, зобов"язався надати позикоотримувачу (в даному випадку - відповідачеві) у власність грошові кошти. Перерахування Банком на рахунок ТОВ "Орлекс" 29.12.2011р. суми 785737 грн. та списання вказаної суми в рахунок примусового погашення кредиту та сплати відсотків не може вважатися, як надання Банком у власність відповідача, як позичальника, суми 785737 грн. кредитних коштів, оскільки про дану трансакцію відповідачеві стало відомо лише в січні 2012р. від органу ДВС. Також зазначено обставину того, що повернення тіла кредиту повинно здійснюватись до 2018р., а тому є безпідставним списання Банком з рахунку відповідача коштів в рахунок дострокового погашення суми отриманого кредиту.
Також, у судове засідання 14.03.2012 р. представником позивача подано до матеріалів справи акт звірки заборгованості по відсотках, комісії по Кредитному договору №КР 28837 від 19.09.2008р. станом на 21.07.2010р. від 06.03.2012р., підписаного та скріпленого у двохсторонньому порядку сторонами Договору (а.с.81-83, Т2).
У судовому засіданні 14.03.2012р. було оголошено перерву до 19.03.2012р.
Представником позивача у судове засідання 19.03.2012р. подано до матеріалів справи засвідчені копії з меморіальних ордерів від 08.10, 17.11 та 09.12.2008р. у підтвердження погашення ТОВ "Орлекс" сум за невикористаний ліміт по Кредитному договору №КР 28837 від 19.09.2008р.
Розгляд справи відкладався та у судовому засіданні оголошувались перерви /ст. 77 ГПК України/.
У судовому засіданні 19.03.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
Відповідно до ст. 175 ГК України майново господарські зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15)
, з урахуванням особливостей передбачених ГК України (436-15)
.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобовязання кредитор вправі вимагати виконання обовязку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобовязань у відносинах. Підставою виникнення зобовязання є юридичний факт.
В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобовязальні відносини між сторонами, є надання кредиту (ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.
19.09.2008 року між Публічним акціонерним товаристваом " Фольксбанк", м. Львів та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орлекс", м. Виноградів, як Позичальником, було укладено Кредитний договір №КР 28837 від 19.09.2008р. з додатками та додатковими угодами до нього (далі - Договір). Відповідно до п.п.1.1. п. 1 даного Договору, Банк зобов"язався відкрити Позичальнику мультивалютну кредитну лінію в розмірі 1500000грн. строком на 10 років до 19.09.2018р. на не поновлювальній основі на умовах часткового погашення згідно графіку зменшення ліміту (Додаток №1) (а.с.10-16, Т.1 ).
Додатковою угодою №3 до Кредитного договору №КР 28837 від 19.09.2008р., у зв"язку зі зміною умов кредитування, Сторони дійшли згоди, що кінцевим строком погашення заборгованості по кожному траншу наданому за кредитним договором становить - не пізніше 19.09.2018р. (а.с.17-19, Т.1).
Відповідно до п.5.2.15 Кредитного договору №КР 28837 від 19.09.2008р. Позичальник зобов"язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також можливі пеню та штрафні санкції, незалежно від строку зобов"язання, впродовж п"яти робочих днів з моменту отримання вимоги Банку, зокрема у випадку утворення у позичальника простроченої заборгованості за кредитом та / або процентами та невиконання Позичальником графіку зменшення кредитної лінії.
Як вбачається з матеріалів справи, Банком було надано відповідачеві відповідний транш у загальній сумі 714263грн. кредитних коштів, відповідними частинами, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку ТОВ "Орлекс" по періоду з 24.09.2008р. (а.с.14-28, Т.2) та що не заперечується сторонами Договору.
Суд зазначає, що долученими позивачем до матеріалів справи засвідченими копіями меморіальних ордерів від 10.12.2009р. №1499 144, №1499 145, №1499 146, №1499 147, №1499 148, №1499 149, №1499 150, №1499 151, №1499 152, №1499 153 та №1499 154 (а.с.37-47, Т.1), позивачем вищезазначена загальна сума 714263грн. кредитних коштів, виданих відповідними частинами, була перенесена відповідно до розпорядження від 10.02.2009р., як наявна заборгованість.
Відповідно до вимог п.4.2 Кредитного договору №КР 28837 від 19.09.2008р. Банком позичальнику нараховувались проценти за фактичну кількість днів користування кредитом в отриманій загальній сумі 714263грн. відповідними траншами, з дати надання такого кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем по періоду з жовтня 2008р. по липень 2010р. було сплачено суму 200769,88грн. процентів від фактично нарахованої суми 270521,26грн. процентів по періоду з вересня 2008р. по 20 липня 2010р. за користування отриманими, відповідними траншами, кредитними коштами у загальній сумі 714263грн., що підтверджується, як долученими до матеріалів справи: виписками по особовому рахунку позичальника по періоду з 03.10.2008р. та станом на 01.07.2010р. (а.с.а.с.19-48, 66-79, 85-87, Т.2) та також вищезазначена обставина підтверджується актом від 06.03.2012р. звірки заборгованості по відсотках, комісії по Кредитному договору №КР 28837 від 19.09.2008р. станом на 21.07.2010р., складеним та підписаним у двохсторонньому порядку сторонами ( а.с. 82-83 Т.2), на виконання вимоги суду, зазначеної в ухвалі від 29.02.2012р. по справі №14/54 ( а.с. 60 - 63 Т.2).
Оскільки відповідачем, як Позичальником, не було виконано, у повному обсязі, взяті на себе зобов"язання по сплаті нарахованих відсотків у розмірі передбаченому п.1. 4 Кредитного договору №КР 28837 від 19.09.2008р. та з урахуванням вимог п.1.1.3 Додаткової угоди №1 від 27.02.2009р. до Кредитного договору №КР 28837 від 19.09.2008р. та у строки, передбачені п.4.3 Кредитного договору №КР 28837 від 19.09.2008р., тому сума 69751,38грн., станом на 21.07.2010р., є заборгованістю по нарахованих та несплачених в повному обсязі процентах за користування отриманими, відповідними траншами, кредитними коштами у загальній сумі 714263грн., що також підтверджується актом від 06.03.2012р. звірки заборгованості по процентах, комісії по Кредитному договору №КР 28837 від 19.09.2008р. станом на 21.07.2010р., складеним та підписаним у двохсторонньому порядку сторонами (а.с. 82-83 Т.2) та яка (сума 69751,38грн. заборгованості по нарахованих та несплачених в повному обсязі процентах за користування отриманими кредитними коштами) також не була сплачена позичальником в добровільному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Несплата позичальником вищевказаної суми по нарахованим процентам за користування отриманими кредитними коштами, була зумовлена тим, як зазначено відповідачем у відзиві від 30.08.2010р. на позовну заяву (а.с.58-60, Т.1), що Банк припинив надання позичальнику іншої частини кредитних коштів у сумі 785737грн. від загального розміру 1500000грн. мультивалютної кредитної лінії, оскільки позичальник вважав, що тим самим відповідно до вимог ч.1 ст. 613 ЦК України кредитор (в даному випадку - Банк) вважався простроченим у виконанні в повному обсязі своїх зобов"язань перед позичальником з укладеного Кредитного договору №КР 28837 від 19.09.2008р. оскільки не вчинив вищезазначені дії, а тому позичальник не міг виконати свого обов"язку перед Банком щодо сплати вищезазначеної суми 69751,38грн. процентів за користування отриманими кредитними коштами, та відповідно на цій підставі позичальник, як боржник за грошовим зобов"язанням, не мав сплачувати вищезазначену суму 69751,38грн. процентів за користування отриманими кредитними коштами за час прострочення кредитора, в даному випадку Банку щодо ненадання позичальнику іншої частини кредитних коштів у сумі 785737грн. від загального розміру 1500000грн. мультивалютної кредитної лінії та вищезазначена обставина стала підставою для звернення позичальника до господарського суду з відповідною позовною заявою про спонукання Банку до виконання умов кредитного договору та стягнення матеріальних збитків у відповідному розмірі.
рішенням господарського суду Львівської області 18.08.2011р. по справі №500/15/304/11(12/80) від 18.08.2011р. було відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлекс" до Публічного акціонерного товариства "Фольксбанк" в особі Закарпатського регіонального відділення ПАТ "Фольксбанк", м. Мукачево та яке (дане рішення) було оскаржено ТОВ "Орлекс" до Львівського апеляційного господарського суду (а.с.75-79, Т.1).
Львівським апеляційним господарським судом Постановою від 01.12.2011р. по справі №5015/304/11 (12/80) апеляційну скаргу ТОВ "Орлекс" було задоволено частково, рішення господарського суду Львівської області від 18.08.2011р. по даній справі було скасовано в частині відмови в позові про зобов"язання відповідача виконати умови Кредитного договору від 19.09.2008р. №28837 шляхом надання позивачу кредитних коштів в сумі 785737грн. та в даній частині прийнято нове рішення про зобов"язання Публічного акціонерного товариства "Фольксбанк" в особі Закарпатського регіонального відділення ПАТ "Фольксбанк" виконати умови Кредитного договору від 19.09.2008р. №28837, шляхом надання ТОВ "Орлекс" кредитних коштів у сумі 785737грн., а в решті рішення господарського суду Львівської області залишено без змін (а.с.82-86, Т.1).
Як вбачається з мотивувальної частини Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2011р. по справі №5015/304/11 (12/80), апеляційним судом встановлено факт допущеного Банком порушення вимог Кредитного договору від 19.09.2008р. №28837 щодо невидачі позичальнику кредитних коштів у сумі 785737грн., в тому числі на неодноразові звернення позичальника до Банку з проханням щодо виконання умов даного Кредитного договору в даній частині та критично оцінено колегією суддів твердження Банку (відповідача) про те, що позичальником (позивачем) були допущені численні порушення умов Кредитного договору від 19.09.2008р. №28837, а саме: несвоєчасно вносилась сплата відсотків за користування кредитом, використання кредитних коштів відбувалась не за цільовим призначенням, були порушення умов договору в частині страхування предмета іпотеки та зазначено, що дані твердження відповідача не підтверджені матеріалами справи.
Враховуючи наявність вищезазначених фактів, встановлених Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2011р. по справі №5015/304/11 (12/80), які відповідно до вимог ст. 35 ГПК України не підлягають доведенню судом знову при вирішенні даного спору по справі №14/54, в якій беруть участь ті ж самі сторони - ПАТ "Фольксбанк", м. Львів та ТОВ "Орлекс", м. Виноградів, а тому суд дійшов до висновку, що позичальник (відповідач) мав право не здійснювати сплату вищезазначеної суми 69751,38 грн. процентів за користування отриманими кредитними коштами, до моменту виконання Банком свого зобов"язання перед позичальником щодо надання кредитних коштів у сумі 785737грн. відповідно до вимог Кредитного договору від 19.09.2008р. №28837.
Як вбачається з матеріалів справи:
- відповідно до наказу ПАТ "Фольксбанк" №1587 від 29.12.2011р. "Про виконання рішення суду" на здійснення видачі кредитних коштів в розмірі 785737грн. по Кредитному договору від 19.09.2008р. №28837 ТОВ "Орлекс" на поточний рахунок №26000000006324 (а.с.5, Т.2), Банком 29.12.2011р., відповідно до меморіального ордеру №993732 від 29.12.2011р., було здійснено на рахунок ТОВ "Орлекс", як позичальника, видачу суми 785737грн. кредиту з призначенням платежу "видача кредиту на підставі наказу господарського суду Львівської області від 12.12.2011р. №5015/304/11 та постанови МВ ДВС Мукачівського МРУЮ від 23.12.2011р. ВП №30488814", наказ №1587 від 29.12.2011р." (а.с.111, 140, Т.1);
- відповідно до наказу ПАТ "Фольксбанк" №1594 від 30.12.2011р. "Про примусову оплату боргових зобов"язань" (а.с.7, Т.2), у зв"язку з наявністю простроченої заборгованості у ТОВ "Орлекс" за Кредитним договором №28837, Банком було здійснено примусову сплату боргового зобов"язання ТОВ "Орлекс" в сумі 785982грн., шляхом списання з рахунку №26000000006324/980 у ПАТ "Фольксбанк": суми 245грн. відповідно до меморіального ордеру №1041965 від 30.12.2011р., із зазначенням призначення платежу "примусове погашення кредиту на підставі наказу №1594 від 30.12.2011р. та на підставі п.п. 5.3.1 Кредитного договору від 19.09.2008р. №28837"; суми 73449,89грн. відповідно до меморіального ордеру №1043968 від 30.12.2011р., із зазначенням призначення платежу "сплата процентів по періоду з 01.02.2010р. по 31.07.2010р. по Кредитному договору від 19.09.2008р. №28837, примусове списання на підставі наказу №1594 від 30.12.2011р. та на підставі п.п. 5.3.1 Кредитного договору від 19.09.2008р. №28837" та суми 712287,11грн. відповідно до меморіального ордеру №1043970 від 30.12.2011р., із зазначенням призначення платежу "повернення кредиту по Кредитному договору від 19.09.2008р. №28837 примусове погашення кредиту згідно наказу №1594 від 30.12.2011р. та згідно п.п. 5.3.1 Кредитного договору від 19.09.2008р. №28837", що підтверджується засвідченою копією з рахунку №26000000006324 ТОВ "Орлекс" по періоду 30.12.2011р. (а.с.139 -140, Т.1).
За вищезазначених обставин, сума 69751,38грн. прострочених процентів за користування отриманими кредитними коштами станом на 30.12.2011р. є погашеною та є частково погашеною сума 712532,11грн. від загальної суми 714263грн. отриманих кредитних коштів відповідними траншами у періоді 2008р., а тому в даній частині позовних вимог провадження у справі слід припинити відповідно до вимог п.п. 1.1 п.1 ст. 80 ГПК України.
Суд зазначає, що Банком було відповідно до наказу ПАТ "Фольксбанк" №1594 від 30.12.2011р. "Про примусову оплату боргових зобов"язань" списано суму 73449,89грн. в погашення прострочених процентів, із зазначенням періоду по 31.07.2010р., та яка є більшою фактично наявної у позичальника станом на 20.07.2010р. суми 69751,38грн. прострочених процентів за користування отриманими кредитними коштами, що підтверджено актом від 06.03.2012р. звірки заборгованості по відсотках, комісії по Кредитному договору №КР 28837 від 19.09.2008р. станом на 21.07.2010р., складеним та підписаним у двохсторонньому порядку сторонами ( а.с. 82-83 Т.2).
Оскільки суд не вправі самостійно зараховувати суму 3698,51грн., як різницю між списаною Банком сумою 73449,89грн. в погашення прострочених процентів та фактично наявною у позичальника сумою 69751,38грн. прострочених процентів за користування отриманими кредитними коштами станом на 20.07.2010р., а дану операцію може здійснити безпосередньо тільки Банк, тому вважається наявною, станом на день розгляду спору у даному судовому засіданні, у відповідача перед позивачем сума 1730,89 грн. залишку заборгованості від загальної суми 714263грн. отриманих кредитних коштів відповідними траншами у періоді 2008р. та яка (сума 1730,89грн.) підлягає стягненню в примусовому порядку з відповідача на користь позивача.
Також підтверджується як матеріалами справи, так і актом від 06.03.2012р. звірки заборгованості по відсотках, комісії по Кредитному договору №КР 28837 від 19.09.2008р. станом на 21.07.2010р., складеним та підписаним у двохсторонньому порядку сторонами ( а.с. 82-83 Т.2), наявність у відповідача перед позивачем заборгованості у сумі 3750грн. по нарахованій комісії відповідно до вимог п.5.2.14 Кредитного договору від 19.09.2008р. №28837, яка є несплаченою станом на 18.09.2009р..
Як було зазначено вище, враховуючи наявність фактів, встановлених Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2011р. по справі №5015/304/11 (12/80), які відповідно до вимог ст. 35 ГПК України не підлягають доведенню судом знову при вирішенні даного спору по справі №14/54, в якій беруть участь ті ж самі сторони - ПАТ "Фольксбанк", м. Львів та ТОВ "Орлекс", м. Виноградів, а тому суд дійшов до висновку, що позичальник (відповідач) також мав право не здійснювати сплату вищезазначеної суми 3750грн. по нарахованій комісії відповідно до вимог п.5.2.14 Кредитного договору від 19.09.2008р. №28837, до моменту виконання Банком свого зобов"язання перед позичальником щодо надання кредитних коштів у сумі 785737грн. відповідно до вимог Кредитного договору від 19.09.2008р. №28837.
Оскільки, як було зазначено вище, Банком зобов"язання перед позичальником щодо надання кредитних коштів у сумі 785737грн. відповідно до вимог Кредитного договору від 19.09.2008р. №28837 було виконано 30.12.2011р., що підтверджується вищезазначеними обставинами, а тому така (сума 3750грн. по нарахованій комісії), вважається наявною, станом на день розгляду спору у даному судовому засіданні, у відповідача перед позивачем, як сумою 3 750грн. заборгованості по нарахованій комісії та яка підлягає стягненню в примусовому порядку з відповідача на користь позивача.
Судом відхиляються доводи відповідача, зазначені керівником відповідача та його уповноваженим представником у судовому засіданні 14.03.2012р. по розгляду даної справи, щодо сплати у періоді: 08.10.2008р. суми 452,31грн.; 17.11.2008р. суми 1438,69грн. та 09.12.2008р. суми 1 117,58грн., як в рахунок погашення суми 3750грн. заборгованості по комісії, оскільки як вбачається з долучених представником позивача до матеріалів справи, відповідно до листа (вхідний номер канцелярії суду 05/1-16-2278/2012 від 20.03.2012р., а.с.84, Т.2), меморіальних ордерів: №1499 11 від 08.10.2008р. (а.с.85, Т.2), №1499 7 від 17.11.2008р. (а.с.86, Т.2) та №1499 6 від 19.12.2008р. (а.с.87, Т.2) підтверджується обставина сплати вищезазначених сум, як погашення відсотків за невикористаний ліміт відповідно до Кредитного договору від 19.09.2008р. №28837, що в даному випадку відповідає вимогам п.1.5 даного Кредитного договору, а не вимогам п.5.2.14 даного Кредитного договору.
Заявлена позивачем до стягнення уточнена сума 4166,49грн. нарахованої пені на прострочені суми нарахованих процентів за користування отриманими кредитними коштами, з урахуванням вимог ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та з урахуванням вимог п.6 ст. 232 ГК України, відповідно до поданого представником позивача до матеріалів справи, листом (вхідний номер канцелярії суду 05/1-16-1142/2012 від 07.02.2012р., а.с.100, Т.1), розширеного розрахунку пені станом на 21.07.2010р. (а.с.124, Т.1), судом не підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, та в даній частині позовних вимог суд відмовляє, з урахуванням того, що, як було зазначено вище, прострочення позичальника (відповідача) щодо сплати на користь Банку (позивача) суми 69751,38грн. нарахованих процентів за користування кредитними коштами відбулося з вини Банку про що було зазначено вище, а тому у Банку не виникає права на стягнення з позичальника неустойки у вигляді пені, яка передбачена вимогами п. 6.2 Кредитного договору від 19.09.2008р. №28837, з огляду на вищевикладене.
Збільшення позовних вимог майнового характеру має місце тоді, коли станом на день подання позовної заяви до суду існували відповідні суми, як заборгованість, так і які підлягали нарахуванню у вигляді майнової відповідальності боржника неустойки у вигляді штрафу та пені станом на таку дату та позивачем на день подання позовної заяви не були заявлені як позовні вимоги у відповідних сумах.
Судом відхиляється заява позивача ПАТ "Фольксбанк" від 06.02.2012р. №52/157 про збільшення позовних вимог (а.с.146, Т.1), якою збільшено позовні вимоги та якою позивач просить суд стягнути з відповідача загальну суму 1167848,10грн., з якої зазначена: сума 787467,39грн., як не сплачений кредит, сума 230945,69грн., як нараховані та несплачені відсотки по кредиту після припинення кредитування, сума 134435,02грн., як нарахована пеня та сума 15 000грн., як несплачена комісія, оскільки, як було зазначено вище, Банком сума 785737грн. кредитних коштів від загального розміру 1500000грн. мультивалютної кредитної лінії була перерахована на банківський рахунок позичальника 29.12.2010р. відповідно до меморіального ордеру №993732 від 29.12.2011р., а тому така сума кредитних коштів станом на день подання позивачем позовної заяви (30.07.2010р.), не могла вважатися, як простроченою сумою отриманих кредитних коштів, в тому числі і з періоду 29.12.2010р. її перерахування на банківський рахунок позичальника та з урахуванням тієї обставини, що відповідно до вимог п.1.3 Кредитного договору від 19.09.2008р. №28837 кінцевий строк її погашення - 19.09.2018р. та в даному випадку строки її повернення ще не настали.
Оскільки позивачем вищезазначеною заявою про збільшення позовних вимог додатково до заявлено до стягнення суму 161194,31грн., як нарахованих та несплачених відсотків по кредиту після припинення кредитування, як різницю між сумою 69 751,38грн. прострочених процентів, нарахованих, станом на 21.07.2010р., за користування отриманими кредитними коштами у сумі 714263грн. та сумою 230945,69грн. донарахованих процентів по періоду з 30.07.2010р. по 28.12.2011р. по сумі 714263грн. отриманих кредитних коштів та по періоду з 30.12.2011р. по 06.02.2012р. по сумі 787467,39грн. кредитних коштів, як залишку виданих кредитних коштів у загальній сумі 1500000грн. станом на 29.12.2011р., з урахуванням списаної Банком з рахунку позичальника суми в рахунок часткового погашення кредитних коштів отриманих у періоді 2008р., тому вищевказана сума 161194,31грн. не може вважатися такою, що існувала, як заборгованість станом на день подання позовної заяви. Аналогічно не може вважатися заявлена до стягнення сума 15000грн., як різниця між сумою 3750грн. нарахованої комісії по періоду сплати станом на 18.09.2009р. та сумою 11250грн. нарахованої комісії по періоду сплати станом на 17.09.2010р., 19.09.2011р. та 18.09.2012р., оскільки така сума 11250грн. не може вважатися такою, що існувала, як заборгованість станом на день подання позовної заяви, з огляду на вищевикладене.
Судовий збір у розмірі 7 518 грн., сплачений згідно платіжного доручення №1093 від 20.02.2012р. (а.с.147, Т.1), підлягає поверненню з Державного бюджету відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Оскільки спір у первісних позовних вимогах виник з вини позивача, про що судом було зазначено вище, тому, з урахування часткового задоволення позовних вимог в частині суми 1730,89 грн. залишку заборгованості від загальної суми 714263грн. отриманих кредитних коштів відповідними траншами у періоді 2008р. та суми 3 750грн. заборгованості по нарахованій комісії по строку сплати 18.09.2009р., судові витрати у вигляді сплаченого позивачем державного мита у розмірі 7919,66грн. згідно платіжного доручення №4612 від 22.07.2010р. (а.с.7, Т.1) та сплаченої суми 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, згідно платіжного доручення №4613 від 22.07.2010р. (а.с.7, Т.1), підлягає судом стягненню з відповідача на користь позивача частково загальна сума 79,20грн. судових витрат, з якої сума 76,96грн. часткового відшкодування витрат по сплаті державного мита та сума 2,24грн. часткового відшкодування по сплаті витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 175, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526, 613, 615, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 33, 34, 43, 44, 49, 69 ч3, 77, 82, 84, 85, 115 та 116 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, суд
вирішив:
1. Заяву Публічного акціонерного товариства " Фольксбанк", м. Львів від 06.02.2012р. №52/157 про збільшення позовних вимог, відхилити.
2. Судовий збір у розмірі 7518грн., сплачений згідно платіжного доручення №1093 від 20.02.2012р., повернути відповідно до ст.7 Закону України "Про судовий збір".
3. Провадження у справі припинити в частині суми 712532,11грн. заявленої до стягнення по кредитним коштам із загальної суми 714263грн. та в сумі 69751,38грн. заявленої до стягнення по прострочених процентах нарахованих на кредитні кошти, за відсутністю предмета спору.
4.Позов у заявленому предметі позовних вимог задоволити частково.
5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлекс" (м. Виноградів, вул. Північна, 25, код ЄДРПОУ 33129856) на користь Публічного акціонерного товариства " Фольксбанк" /м. Львів, вул. Грабовського, 11, код ЄДРПОУ 19358632, рахунок №32002100500 в ЛТУ НБУ м. Львова, МФО 325213) залишок суми 1730,89грн. неповернутих кредитних коштів із загальної суми 714263грн. виданих кредитних коштів, суму 3750грн. несплаченої комісії по кредиту по періоду вересень 2009р. та частково загальну суму 79,20грн. судових витрат, з якої сума 76,96грн. часткового відшкодування витрат по сплаті державного мита та сума 2,24грн. часткового відшкодування по сплаті витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
6.В іншій частині позовних вимог, відмовити.
7.рішення суду набирає законної сили в порядку вимог ст. 85 ГПК України.
8.рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до вимог ст. 93 ГПК України.
Суддя В.І. Карпинець
рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 26.03.2012р.