За позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Структурної одиниці "Дніпропетровських міських електричних мереж", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 13453,60 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довір. № 135 від 12.04.11р.;

від відповідача: ОСОБА_1., пасп. НОМЕР_2 виданий 19.03.09р.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Структурної одиниці "Дніпропетровських міських електричних мереж" (далі позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) вартість недоврахованої електричної енергії в розмірі 13453,60 грн. на підставі акту Б № 005338 від 19.10.10р. за період з 19.10.09р. по 21.10.10р.

Відповідач позов не визнає. Свої заперечення щодо заявлених вимог обґрунтовує посиланнями на те, що позивачем не вірно визначено період нарахування вартості недоврахованої електроенергії, оскільки фактично відповідач орендує спірний кіоск лише з 04.10.2010 року, а тому сума заявлена до стягнення є необґрунтованою та безпідставно.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд, -

Згідно ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" електрична енергія є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу, а п. 1.3 Правилами користування електричною енергією (z0417-96) (далі ПКЕЕ/Правила) встановлено, що споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником (позивачем у справі).

19.10.2010 року при проведенні співробітниками позивача планових перевірок стану електричних приборів обліку та електроустановок, в силу положень визначених ПКЕЕ (z0417-96) у відповідача зафіксовано порушення зазначених Правил та виявлено факт бездоговірного користування електричною енергією у кіоску по пр. Ілліча, 19А в м. Дніпропетровську, про що складено акт про порушення Б № 005338 який підписаний відповідачем.

Своїми діями відповідач порушив п. 1.3 ПКЕЕ (z0417-96) , згідно з яким постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії, п. 5.1 ПКЕЕ (z0417-96) , згідно з яким споживання електричної енергії без договору не допускається, та п. 6.40 Правил.

Названий вище акт про порушення розглянутий на засіданні комісією позивача та якою прийнято рішення, яке оформлене протоколом № 10 від 27.10.10р., про нарахування відповідачу, відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ від 04.05.06р. за № 562 (z0782-06) , із змінами та доповненнями (далі - Методика), вартості недоврахованої електроенергії за період з 19.10.09р. по 21.10.10р., розмір якої згідно розрахунку позивача становить суму 13453,60 грн.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати заявленої позивачем до стягнення вартості недоврахованої електроенергії.

Суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

В силу положень передбачених ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з п. 6.41 Правил, в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.

Пунктом 6.42 Правил встановлено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань комісії з розгляду актів про порушення, визначаються обсяг та сума завданих споживачем збитків.

Вивчивши матеріали справи господарський суд зазначає, що позивачем взято невірний період для проведення нарахування недорахованої електричної енергії, оскільки фактично спірний кіоск у якому було виявлено та зафіксовано спірне порушення ПКЕЕ (z0417-96) відповідач використовує з 04.10.2010 року, згідно договору оренди торгівельного кіоску, а тому спірний період для визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії визначений позивачем без врахування названих вище обставин.

Тобто, проведений позивачем розрахунок вартості недоврахованої електроенергії за період з 19.10.09р. по 21.10.10р. на суму 13453,60 грн. є неналежним та таким, що не відповідає дійсному розміру витраченої споживачем електроенергії, оскільки фактичне займання відповідачем спірного торгівельного кіоску та початок споживання електричної енергії з 04.10.2010 року, а не з 19.10.09р.

Як зазначено в рішеннях Конституційного Суду України від 02.11.04р. (v015p710-04) у справі № 1-33/2004 та від 24.03.05р. у справі № 1-9/2005, відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в державі визнається і діє принцип верховенства права, в той час як мета верховенства права - це панування права в суспільстві.

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема, у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Поряд з цим, справедливість - одна з основних фундаментальних засад права, є вирішальною у визначенні його, як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Тому, зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності.

Враховуючи наведене вище та керуючись конституційними вимогами справедливості та розмірності суд вважає, що обовязковою умовою для енергопостачальника при визначені вартості недоврахованої електричної енергії розрахунок повинен бути здійснений від дня займання відповідачем кіоску по пр. Ілліча, 19А, отже відповідати фактичним обставинам та обсягам використання останнім електричної енергії.

Проведений господарським судом перерахунок вартості недорахованої електричної енергії здійснений за період з 04.10.10р. (договір оренди спірного кіоску (а.с. 28)) по 21.10.10р. (наряд на відключення (а.с. 9)), тобто за 18 днів і наступним чином: 1) 18 х 46,8072 кВт/год (добове споживання) = 842,53 кВт/год; 2) 842,53 кВт/год х 0,686 грн. (тариф у жовтні 2010 р.) = 577,98 грн. + 20% ПДВ = 693,57 грн.

Вимогами ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено.

Статтею 26 Закону встановлено, що споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Отже, споживання електричної енергії без договору є правопорушенням в електроенергетиці.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Згідно вимог ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави зобовязана його повернути. У разі неможливості повернення майна в натурі відшкодовується його вартість.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до відшкодування завданих збитків.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову у сумі 693,57 грн., так як заявлений до стягнення з відповідача спірний розмір недорахованої енергії не відповідає дійсній можливості спожити відповідачем електричну енергію за вказаний позивачем період.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82- 85, 116- 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Структкрної одиниці "Дніпропетровських міських електричних мереж" (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 40; ЄДРПОУ 00130777) вартість недорахованої електроенергії в розмірі 693,57 грн. (шістсот девяносто три грн. 57 коп.), а також суму 72,77 грн. (сімдесят дві грн. 77 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.