37/454 Про стягнення шкоди у зв'язку із пошкодженням рекламної вивіски магазину - 22.02.2012 Прийняття

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"про стягнення суми завданої шкоди в розмірі 7 047,00 грн. у зв’язку із пошкодженням рекламної вивіски магазину "Еліт Зоо", який належить позивачу, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 25.01.2011 р. на вул. Прорізній, 10 в м. Києві за участю транспортного засобу (трактор), державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, водія якого визнано винним у скоєнні ДТП та який належить ПАТ "АК "Київводоканал".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.12.11 р. було порушено провадження у справі № 37/454 та призначено її до розгляду на 06.02.12 р., зобов’язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 06.02.11 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити; заявив письмове клопотання про долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду, які зареєстровані службою діловодства Господарського суду м. Києва та залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.02.12 р. проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню; надав суду письмові заперечення на позовну заяву, які було залучено до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд оголосив перерву в судовому засіданні 06.02.12 р. до 22.02.12 о 09:45 год. для витребування у відповідача статутних документів, страхового акту, страхового полісу; у позивача –оригіналів документів для огляду в судовому засіданні, копії яких біло додано до позовної заяви.

22.02.12 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли письмові пояснення, якими було уточнено позовні вимоги, та у відповідності до яких позивач просить стягнути з ПАТ "АК "Київводоканал"на користь позивача майнову шкоду в розмірі 7 047,00 грн. Зазначене уточнення було прийняте судом.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.02.12 р. проти позову повторно заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, -

08.12.2010 р. на вул. Прорізній, 10 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, зокрема, транспортним засобом (трактор), державний номер НОМЕР_1, який належить ПАТ "АК "Київводоканал", під керуванням ОСОБА_2, в результаті якої водій не витримав боковий інтервал та допустив наїзд та пошкодження рекламної вивіски магазину "Еліт Зоо", який належить ФОП ОСОБА_4

Позивач пояснив суду, що ОСОБА_3 25.08.10 р. був прийнятий машиністом екскаватора одноковшового, 5 розряду в автоколону № 1 управління транспорту, згідно з наказом № 157-к від 25.08.10 р. до ПАТ "АК "Київводоканал".

У відповідності до маршрутного листа та рознарядки виконував аварійні роботи по засипанню котловану по вулиці Прорізна, 10 в м. Київ, під час маневрування зачепив заднім ковшем рекламну вивіску магазину "Еліт Зоо", яка встановлена на фасаді будинку над входом до нього.

Про наведене свідчить постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 25.01.2011 року у справі № 3-472/2010, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено штраф у розмірі 340,00 грн.

ФОП ОСОБА_4 звернулась листом № б/н від 09.12.10 р. до ТОВ "Експерт"з проханням провести товарознавче дослідження з визначення матеріального збитку, заподіяного вищевказаній рекламно-інформаційній вивісці магазину "Еліт Зоо".

Проведення експертизи було доручено ОСОБА_5, яка має вищу торгово-економічну освіту, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 12.1 "Оцінка машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання"(свідоцтво № 1002), кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № МФ-1979 від 02.10.04 р., посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 3582-ПК від 09.10.08 р.

Висновком експертного товарознавчого дослідження № 532 від 18.01.11 р. визначено розмір матеріального збитку, заподіяного зовнішній рекламно-інформаційній вивісці магазину "Еліт Зоо"внаслідок пошкодження у розмірі 30 584,00 грн.

Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється суб’єктами оціночної діяльності.

07.06.11 р. Страховою компанією "Гарантія" на користь ФОП ОСОБА_4 було виплачено суму страхового відшкодування за полісом цивільної відповідальності ВЕ/5970988 від 10.10.10 р. та актом № 955 від 30.03.11 р. в розмірі 23 537,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

Таким чином, сума невиплаченої матеріальної шкоди становила 7 047,00 грн.

14.07.11 р. ФОП ОСОБА_4 звернулась до ПАТ "АК "Київводоканал"з вимогою про відшкодування майнової шкоди в розмірі 7 047,00 грн. (вихідний № 14/07-011 від 14.07.11 р.).

ПАТ "АК "Київводоканал"на вищевказану вимогу надало відповідь (вихідний № 1985/12 від 01.08.11 р.), в якій просило надати відповідні документи, які підтверджують вимоги заявника.

Повторно розглянувши вимогу ФОП ОСОБА_4, ПАТ "АК "Київводоканал"листом (вихідний № 2253/12 від 30.08.11 р.) надало відповідь, в якій зазначило, що вимоги ФОП ОСОБА_4 є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, згідно з п. 34 типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ від 29.12.03 р. № 2067 (2067-2003-п) , нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною вулиць і доріг, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше 5 м. від поверхні дорожнього покриття.

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"про стягнення суми завданої шкоди в розмірі 7 047,00 грн. у зв’язку із пошкодженням рекламної вивіски магазину "Еліт Зоо", який належить позивачу, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 25.01.2011 р. на вул. Прорізній, 10 в м. Києві за участю транспортного засобу (трактор), під керуванням ОСОБА_3, водія якого визнано винним у скоєнні ДТП та який належить ПАТ "АК "Київводоканал".

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню наступних підстав.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

З наданих сторонами суду матеріалів справи вбачається, що дорожньо-транспортна пригода на вул. Прорізна, 10 в м. Києві, зокрема, пошкодження транспортним засобом (трактор), державний номер НОМЕР_1, який належить ПАТ "АК "Київводоканал", під керуванням ОСОБА_2, рекламно-інформаційної вивіски магазину "Еліт Зоо", який належить ФОП ОСОБА_4.

Пунктом 1 статті 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Дана позиція закріплена також в п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) , у відповідності до якого відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах і шкода, заподіяна нею у зв’язку з виконанням трудових (службових) обов’язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Таким чином, частина 1 статті 1172 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила відповідальності юридичної або фізичної особи за шкоду, заподіяну їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків. Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв’язку та вини), так і певних спеціальних умов, лише за наявності яких може бути застосована зазначена стаття:

а) перебування завдача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою –роботодавцем, незалежно від характеру таких відносин: постійні, тимчасові, сезонні тощо (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) ),

б) завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов’язків. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов’язків треба розуміти виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території работодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу.

Згідно зі статтею 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 працював у ПАТ "АК "Київводоканал"на посаді машиністом екскаватора одноковшового, 5 розряду в автоколону № 1 управління транспорту, згідно з наказом № 157-к від 25.08.10 р. до ПАТ "АК "Київводоканал".

У відповідності до маршрутного листа та рознарядки ОСОБА_3 виконував аварійні роботи по засипанню котловану по вулиці Прорізна, 10 в м. Київ, під час маневрування зачепив заднім ковшем рекламну вивіску магазину "Еліт Зоо", яка встановлена на фасаді будинку над входом до нього.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у письмових поясненнях просив суд залишити позовну заяву ФОП ОСОБА_4 без задоволення, оскільки згідно з п. 34 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ від 29.12.03 р. № 2067 (2067-2003-п) , нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною вулиць і доріг, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше 5 м. від поверхні дорожнього покриття. Крім того, отримуючи страхове відшкодування від Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія", позивач включив до суми відшкодування податок на додану вартість, без врахування того, що до реальних затрат ПДВ може бути включений лише за умови документального підтвердження проведення ремонту платником ПДВ. СТзДВ "Гарантія" перерахувало позивачу 23 537,00 грн. без ПДВ, тобто –реальні збитки. Власник рекламної вивіски міг би претендувати на відшкодування ПДВ тільки після надання доказів, що це ПДВ ним оплачено. Оскільки до позовної заяви не додано акту виконаних робіт з відновлення рекламної вивіски (платника податку) та квитанції про сплату цих робіт по ремонту рекламної вивіски, тобто, немає підтверджень того, що рекламну вивіску було замінено або відремонтовано, тому позивач неправомірно включив до страхової виплати податок на додану вартість. В даному випадку, страхове відшкодування виплачено власнику, а не підприємству, яке проводило ремонт. При цьому, страховою компанією також було відмовлено у виплаті ПДВ.

Таким чином, позивач вважає, що відповідно до чинного законодавства України не вважається прямим збитком власника пошкодженої рекламної вивіски несплачений ним податок на додану вартість у сумі матеріального збитку.

Так відповідно до п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкові зобов’язання особи, яка надає послуги, виникають з дати вчинення замовником та виконавцем послуги певних дій, направлених на отримання послуги. Тобто, товарознавче дослідження не є підставою для виникнення податкового зобов’язання з надання послуг щодо проведення відновлювального ремонту пошкодженої рекламно-інформаційної вивіски. Зазначені зобов’язання можуть виникнути лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення фактичного ремонту, або проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ.

Державна податкова адміністрація України у листі від 29.08.05 р. № 10135/5/15-2416 зазначає, що виплата або отримання страхових виплат не повинні передбачати сум ПДВ.

Однак, Господарський суд м. Києва не приймає до уваги вищевказані доводи відповідача, оскільки з наявних у справі фотографіях, якими зафіксовано місце, де була розміщена рекламно-інформаційна вивіска магазину "Еліт Зоо"вбачається, що дана вивіска була розміщена не над проїжджою частиною вулиці або дороги, а над пішохідною частиною, тому пошкоджена вивіска не підпадає під дію Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ від 29.12.03 р. № 2067 (2067-2003-п) .

Згідно з постановою КМУ від 10.10.01 р. № 1306 "Про правила дорожнього руху" (1306-2001-п) , проїзна частина –це елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів; тротуар –це елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.

Щодо несплати ФОП ОСОБА_4 ПДВ у складі суми матеріального збитку, посилаючись на п. 7.3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який втратив чинність на підставі Податкового кодексу України № 2755-VI (2755-17) від 02.12.10 р., суд зазначає, що у відповідності до свідоцтва про сплату єдиного податку ФОП ОСОБА_4 не є платником ПДВ. Крім того, суду не надано належних доказів того, що ПДВ було включено в суму розрахунку матеріальної шкоди у зв’язку з пошкодженням рекламно-інформаційної вивіски магазину "Еліт Зоо".

Враховуючи вищевикладене, позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Судом було встановлено, що при подачі позовної заяви ФОП ОСОБА_4 було сплачено судовий збір у розмірі 1 477,50 грн., згідно з платіжним дорученням № 240 від 17.11.2011 р.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.11 року № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік"від 23.12.2010 року № 2857-VI станом на 01.01.11 р. мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 941,00 грн.

За подання позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ціни позову у справі № 37/454 повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 411,50 грн.

У відповідності до Закону України "Про судовий збір" (3674-17) , сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

За таких обставин зайво сплачений судовий збір у розмірі 66,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1166, 1172, 1187, 1188, 1194, 1198 Цивільного кодексу України; ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Господарський суд міста Києва, –

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"(01015, м. Київ, вул. Лейпцізька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 7 047 (сім тисяч сорок сім) грн. 00 коп. матеріальної шкоди та 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі даного рішення повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 66 (шістдесят шість) грн. 00 коп., що перерахований платіжним дорученням № 240 від 17.11.2011 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачений.