Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Риженко Т.М., суддів Соболєвої С.М., Макарової Ю.В.

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Компанії "LAUFFER S.A." Genev, Switzerland

до Відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська продовольча компанія», м.Донецьк

до Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова інвестиційна компанія», м.Київ

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні Відповідача: Відкрите акціонерне товариства «Зерноторгівельна компанія», м.Київ

про: визнання недійсним договору купівлі-продажу №20/08/2 від 20.08.2004р.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

від відповідача 1: ОСОБА_2 (за довіреністю);

від відповідача 2: не зявився;

від третьої особи: не зявився;

СУТЬ СПРАВИ:

Компанія "LAUFFER S.A." Genev, Switzerland (далі Позивач) звернулась до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська продовольча компанія», м.Донецьк (далі Відповідач 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова інвестиційна компанія», м.Київ (далі Відповідач 2) за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні Відповідача: Відкрите акціонерне товариства «Зерноторгівельна компанія», м.Київ (далі Третя особа) про визнання недійсним договору купівлі-продажу №20/08/2 від 20.08.2004р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що рішенням Господарського суду Донецької області від 26 травня 2011 року, яке набрало законної сили 05 липня 2011 року, угода на вчинення правочину за дорученням комітента (договір комісії) від 19.08.2004р., яка була укладена Компанією "LAUFFER S.A." та ТОВ «Азовська продовольча компанія», визнана недійсною. Угода на вчинення правочину за дорученням комітента була укладена представником Позивача без належних повноважень на її укладення, тобто на момент вчинення правочину 19 серпня 2004 року уповноважена особа Позивача не мала необхідного обсягу повноважень на підписання даної угоди.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: рішення господарського суду Донецької області від 26.05.2011р. по справі №30/40пд, постанови Донецького апеляційного господарського суду Донецької області від 05.07.2011р. по справі №30/40пд, угоди на чинення правочину за дорученням комітента

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ч. 1 ст. 203, ч.3 ст. 215, ч.1 та 5 ст. 216, ч.1 ст. 236, ч. 1 ст. 261, ч.1 ст. 316, ч.1 ст. 317, ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України та ст.ст. 2, 15, 16, 21, 22, 54, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 14 грудня 2011р. залучено до участі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія» м.Київ, яка надала письмові пояснення, де зазначає, що Позивач пропустив строк позовної давності для звернення до Відповідача 1 та Відповідача 2 з позовом про визнання Договору недійсним, у звязку з чим заявляються про застосування позовної давності судом, що згідно з частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови у позові. Також вказує, що Позивач подав позов до підприємства, яке припинено. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 05 січня 2012 року ТОВ «Агропромислова інвестиційна компанія» припинено. Крім того Позивач та Відповідач 1 є підприємствами, які повязані відносинами контролю, тобто не є самостійними та незалежними один від одного, і їх господарська діяльність перебуває під вирішальним впливом певної особи. Ця обставина сприяє підробці та підміні деяких документів, що оформлюються між цими підприємствами. Крім того Третьою особою було надано належним чином засвідчені копії наступних документів: листів ТОВ «Азовська продовольча компанія», позовної заяви Компанії "LAUFFER S.A." про визнання договору №20/08/2 недійсним, витягу з Єдиного державного реєстру стосовно статусу та місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова інвестиційна компанія», також надав окремо заяву про застосування строків позовної давності.

14.12.2011р. Відповідачем 1 через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву у якому проти позовних вимог заперечу з наступних підстав. Згідно умов договору №20/08/2 від 20.08.2004р. Продавець передає у власність Покупця продовольчу пшеницю 3 класу, урожаю 2004 року у кількості 3486,2 тон. Пшениця, що була отримана підприємством Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська продовольча компанія» в межах Угоди на вчинення правочину за дорученням комітента від 19.09.2004 року, укладеної між Компанією "LAUFFER S.A." та Товариством з обмеженою відповідальністю «Азовська продовольча компанія». Проте, рішенням Господарського суду Донецької області від 26 травня 2011 року по справі №30/40пд, угоди на вчинення правочину за дорученням комітента від 19.08.2004 року, яка була укладена між Компанією "LAUFFER S.A." та Товариством з обмеженою відповідальністю «Азовська продовольча компанія» була визнана недійсною. У відповідності до ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає користування майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Таким чином, набувачем спірного майна є Відповідач 2, тобто ТОВ «Агропромислова інвестиційна компанія» яке отримало дане майно за договором купівлі-продажу №20/08/2 від 20.08.2004р.

14.12.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано довідку Державного казначейства України №ОУ/1050-10262, копію нотаріально завіреного перекладу та копію витягу з комерційного реєстру Женеви стосовно Компанії "LAUFFER S.A.".

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 25.01.2012р. призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Риженко Т.М., судді Макарової Ю.В., судді Соболєвої С.М.

06.02.2012р. Відповідачем 1 через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: договору купівлі-продажу №20/08/2 від 20.08.2004р., додаткової угоди №1 від 29.09.2004р. до договору купівлі-продажу №20/08/2 від 20.08.2004р., додаткової угоди №2 від 15.10.2004р. до договору купівлі-продажу №20/08/2 від 20.08.2004р., акту приймання-передачі №20/08 від 29.09.2004р.

Представник Позивача у судове засідання 14 лютого 2012 року зявився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача 1 у судове засідання 14 лютого 2012 року зявився, проти позовних вимог заперечив.

Представник Відповідача 2 у судове засідання 14 лютого 2012 року не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник Третьої особи у судове засідання 25 січня 2012 року не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

19.08.2004 року було підписано Угоду на вчинення правочину за дорученням комітента між Компанією "LAUFFER S.A." Genev, Switzerland, в особі уповноваженого представника компанії пана ОСОБА_3, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія", м. Донецьк, в особі директора товариства пана Доценко В.А. з іншої сторони (далі Угода), відповідно до якої Позивач доручає, а Відповідач 1 приймає на себе зобовязання за цим дорученням вчинити правочин з Покупцем від свого імені, але за рахунок Позивача на умовах, які передбачені угодою, щодо продажу 3500 (три тисячі пятсот) тон продовольчої пшениці третього класу, українського походження, урожаю 2004 року з якісними показниками згідно ДСТУ 3768-98 (пункт 1.1, стаття 10 Угоди).

На виконання укладеної Угоди Відповідач 1 уклав з ТОВ «Агропромислова інвестиційна компанія» Договір купівлі-продажу № 20/08/2 від 20.08.2004року, відповідно до якого вказана пшениця у кількості 3486,2 тон була передана покупцеві за договором Відповідачу 2, про що свідчить акт приймання-передачі товару від 20.08.2004р., який був підписаний Відповідачем 1 та Відповідачем 2.

рішенням господарського суду Донецької області від 26.05.2011р. по справі № 30/40пд позовні вимоги Компанії "LAUFFER S.A." Genev, Switzerland до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" м. Донецьк про визнання недійсною угоди на вчинення правочинну за дорученням комітента від 19.08.2004р., укладену між Компанією "LAUFFER S.A." Genev, Switzerland та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія", м. Донецьк задоволені та визнано недійсною угоду на вчинення правочинну за дорученням комітента від 19.08.2004р., укладену між Компанією "LAUFFER S.A." Genev, Switzerland та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія", м. Донецьк, при цьому, підставами недійсності вказаного правочину були ті обставини, що повноваження представника Компанія "LAUFFER S.A." Genev, Switzerland на момент його вчинення були скасованими, про що було обізнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" та в розумінні ч.3 ст. 249 Цивільного кодексу України не мав належних підстав для вчинення правочину.

За таких обставин, у звязку з тим що спірний договір був укладений на виконання Угоди на вчинення правочину за дорученням комітенту від 19 серпня 2004р., яку визнано рішенням суду недійсною, Позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу від 20.08.2004р. недійсним.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

За своєю правовою природою угода на вчинення правочинну за дорученням комітента від 19.08.2004року має ознаки договору доручення та договору комісії.

За приписом ст. 1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Статтею 1011 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Як вказано вище, за рішенням суду у справі № 30/40пд від 26.05.2011р., визнано недійсною угоду на вчинення правочинну за дорученням комітента від 19.08.2004р., укладену між Компанією "LAUFFER S.A." Genev, Switzerland та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія", м. Донецьк.

Згідно з ч.1 ст. 216 Цивільного Кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 215 ч. 1 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ч. 2 цього Кодексу особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Виходячи з приписів норм цивільного та господарського права особа, яка вчинила правочин, не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності і діяла на підставі угоди, який не породжував настання правових наслідків.

Із змісту абз.2 ч.3 ст. 92 Цивільного кодексу України вбачається, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла знати про такі обмеження.

Отже, при укладанні договору купівлі-продажу №20/08/2 від 20.08.2004р. Відповідач 2 мав пересвідчитись в наявності повноважень Відповідача 1, як Комісіонера на вчинення правочину від власного імені, але в інтересах саме Комітента Позивача у даній справі.

Суд одразу зазначає, що презумпція недійності правочину у розумінні ст. 204 Цивільного Кодексу України, в даному випадку, не може вважатись мотивом, за яким Відповідач 2 звільняється від дотримання принципів розумності, добросовісності та справедливості (п.6 ч.1 ст. 3 Цивільного кодексу України), оскільки, законодавець у згаданій вище нормі закону, покладає на нього обовязок обачливості при встановленні правовідносин через представників юридичних осіб.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Компанії "LAUFFER S.A." Genev, Switzerland до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія", м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова інвестиційна компанія", м.Київ, про визнання недійсним договору купівлі-продажу №20/08/2 від 20.08.2004р.

Частиною 3 ст. ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Відповідно до ч.1 статті 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Суду наданий Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ТОВ «Агропромислова інвестиційна компанія», в якому зазначено, що юридичну особу ТОВ «Агропромислова інвестиційна компанія» припинено.

Як вбачається з витягу ЄДРПОУ стан юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова інвестиційна компанія» припинено, про що внесено відповідний запис. В свою чергу, виходячи із змісту ч. 6 ст. 39, ч. 1 ст. 40 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" означені відомості органу статистики формуються на підставі повідомлення державного реєстратора, здійснюваного задля зняття з обліку відповідної особи одночасно (в той же день) із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Наразі, за змістом ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України та ч.7 ст. 59 Господарського процесуального кодексу України саме із внесенням запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи діюче законодавство повязує втрату останньою статусу субєкту права і наявність факту ліквідації.

В свою чергу, ліквідація сторони Відповідача 2 згідно п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України є безумовною підставою для припинення провадження у справі, за позовними вимогами до Відповідача 2.

В задоволені заяви Третьої особи про застосування строку позовної давності суд відмовляє, з огляду на наступне:

Згідно ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

У відповідності до ч.3 ст.267 позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Зазначена норма матеріального права не розповсюджується на процесуальні права третіх осіб, які визначені ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір підлягає стягненню з Відповідача 1.

1. Позовні вимоги Компанії "LAUFFER S.A." Genev, Switzerland до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська продовольча компанія», м.Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова інвестиційна компанія», м.Київ, за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на боці Відповідача: Відкрите акціонерне товариства «Зерноторгівельна компанія», м.Київ про визнання недійсним договір купівлі-продажу №20/08/2 від 20.08.2004р. задовольнити.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу №20/08/2 від 20.08.2004р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія", м.Донецьк, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова інвестиційна компанія", м.Київ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська продовольча компанія» (ЄДРПОУ, 30446349, 83016, м.Донецьк, пр-т Ленінський, 43) на користь Компанії "LAUFFER S.A." Genev, Switzerland (13, RUE DE LA TERRASIERE CH-1207 Genev, Switzerland) компенсацію судових витрат: судовий збір у розмірі 941,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Провадження у справі за позовом Компанії "LAUFFER S.A." Genev, Switzerland до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова інвестиційна компанія», м.Київ припинити.

У судовому засідання 14.02.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 20.02.12р.