ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" січня 2012 р. Справа № 5023/10011/11
вх. № 10011/11
( Додатково див. постанову Харківського апеляційного господарського суду (rs22556671) )
Суддя господарського суду Смірнова О.В.
при секретарі судового засідання Липко О.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, довіреність № 81-10 від 13.12.2011 р.;
відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 557 від 25.05.2011 р.; 3-ї особи ' Текст ' відповідача - ' Текст ' 3-ї особи ' Текст '
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша вантажна компанія в Україні", м. Київ 3-я особа ' Текст '
до Статутного територіально - галузевого об"єднання "Південна залізниця", м. Харків 3-я особа ' Текст '
про зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша вантажна компанія в Україні", м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд зобов"язати Статутне територіально - галузеве об"єднання "Південна залізниця", м. Харків, внести зміни до особового рахунку, відкритого відповідачем для позивача шляхом відображення (відновлення, збільшення) в зазначеному особовому рахунку збільшення грошової суми на 364693,69 грн. та стягнути з відповідача 7293,88 грн. судового збору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 грудня 2011 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 19 грудня 2011 року.
16 грудня 2011 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому визнає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки на станції призначення було перевірено правильність сплаченої провізної плати та додатково нараховано 341796,96 грн., розрахунок суми провізної плати додається.
В судовому засіданні 19 грудня 2011 року було оголошено перерву до 12 січня 2012 року.
05 січня 2012 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 364693,69 грн. основного боргу та 7293,88 грн. судового збору.
Оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не порушує чиїх - небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про уточнення позовних вимог до розгляду та розгляд справи продовжується з їх урахуванням.
11 січня 2012 року позивач надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.
12 січня 2012 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому щодо списання 22897,03 грн. зазначив, що розрахунок вказаної суми був проведений за методиками викладеними в Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов"язані з ним послуги та Статуті залізниць України.
В судовому засіданні 12 січня 2012 року було оголошено перерву до 24 січня 2012 року.
23 січня 2012 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить захистити його право шляхом стягнення з відповідача суми основного боргу, тобто у не передбачений нормами чинного законодавства спосіб захисту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, тому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
18 січня 2012 року позивач надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що питання про пред"явлення про попереднє пред"явлення претензії до звернення з позовом до залізниці з підстав, які передбачені Статутом залізниць (457-98-п) , вирішується відправником чи одержувачем вантажу на власний розсуд. Також відповідач зазначив, що вимога позивача стягнути грошові кошти з відповідача відповідає способам захисту порушеного права, встановленим ст. 16 ЦК, ст. 20 ГК України, на підставі того, що спосіб захисту порушених прав позивача шляхом зобов"язання залізниці поновити на особовому рахунку позивача суму боргу для оплати на майбутні перевезення - не має механізму примусового виконання судового рішення на відміну від стягнення, а тому є неефективним для відновлення порушених прав позивача. Крім того зазначив, що відповідно до Постанови КМУ від 25.12.1996 р. № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" (1548-96-п) Міністерством транспорту та зв"язку України затверджений Наказ від 26.03.2009 р. № 317 "Про затвердження Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов"язані з ними послуги та коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізним транспортом у межах України та пов"язані з ними послуги", який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.04.2009 р. за № 340/16356 (z0340-09) . Позивач пояснив, що кам"яне вугілля відповідно до п. 1 таблиці коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, затверджених Наказом № 317 відноситься до 1 тарифного класу, а відтак при нарахуванні вартості перевезення цього вагону відповідач мав з 01.05.2011 р. по 01.06.2011 р. застосувати коефіцієнт 0,44.
В судовому засіданні 24 січня 2012 року було оголошено перерву до 26 січня 2012 року.
25 січня 2012 року відповідач надав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а також надав заяву, в якій просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову, у зв"язку з пропуском строку позовної давності.
26 січня 2012 року позивач надав додаткові пояснення, в яких стверджує, що відповідно до вимог чинного законодавства позивачем вчасно було пред"явлено претензію - протягом 6 місяців з моменту, коли стало відомо про безпідставне списання коштів (отримання акту здачі-прийому від 31.05.2011 р.).
Представник позивача у судовому засіданні 26.01.2012 р. підтримував уточнені позовні вимоги.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд застосувати строк позовної давності.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.
29.12.2010 між ТОВ "Перша вантажна компанія в Україні" (далі - Позивач) та СТГО "Південна залізниця" (далі - Відповідач) було укладено Договір №0267/1 про організацію експортно-імпортних і внутрішніх перевезень вантажів.
Вищезазначений Договір регулює взаємовідношення Позивача та Відповідача, пов'язанні з організацією та здійсненням експортно-імпортних і внутрішніх перевезень вантажів по території України (п. п.1.1. Договору).
Відповідно до п.п. 2.1.1. Відповідач зобов'язався у встановленому порядку здійснювати подачу рухомого складу загального парку для перевезення вантажів запланованих Позивачем як по основному, так і по додатковому плану, та забезпечити перевезення вантажів власними (орендованими власними) вагонами відповідно до затверджених місячних планів і замовлень на перевезення вантажів понад (поза) плану, погодженого Відповідачем.
П.п.2.2.6. позивач зобов'язується здійснювати своєчасне перерахування належних Відповідачу сум платежів за перевезення вантажів, охорону, додаткові збори та штрафи, пов'язані з процесом перевезень, плату за користування вагонам, по ставках Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги, з обліком відповідних коефіцієнтів; збору на оформлення внутрішнього транзитного документу та його електронної копії, а також зборів за роботи і послуги, надані залізницею.
За здійснені у травні місяці перевезення Куп'янською дирекцією залізничних перевезень СТГО "Південна залізниця" на підставі Договору № 5726 списано з особового рахунку № 7819868 Позивача суму 500 262,73 грн. з урахуванням коефіцієнту 1,067 замість передбаченого 0,44.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. №1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" (1548-96-п) Міністерством транспорту та зв'язку України затверджений Наказ від 26.03.2009р. № 317 "Про затвердження Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги". Наказ зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за № 340/16356 (z0340-09) .
Пунктом 2 цього Наказу затверджені коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів.
Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, встановлені в залежності від виду вантажу.
Як вбачається із залізничних накладних, що додані до позовної заяви, порожні вагони, що перевозилися Відповідачем за Договором у травні 2011 р. були спрямовані на адресу одержувача з-під вивантаження кам'яного вугілля.
А кам'яне вугілля, відповідно до п. 1 таблиці Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, затверджених Наказом № 317 відноситься до 1 тарифного класу.
Тому при нарахуванні вартості перевезення цього вагону Відповідач мав з 01.05.2011 по 01.06.2011 застосувати коефіцієнт 0,44, а не 1,067.
Позивач зазначає, що тариф в сумі 341 796,96 (триста сорок одна тисяча сімсот дев'яносто шість гривень дев'яносто шість копійок) гривень, враховуючи ПДВ (Розрахунок № 1 додається), донарахований та списаний Південною залізницею по прибутті порожніх вагонів на станцію Куп'янськ неправомірно, з порушенням вимог Тарифного керівництва № 1, оскільки тариф був нарахований та сплачений по станції відправлення згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 р. № 317 (z0340-09) ), для перевезення власних порожніх вагонів з під вивантаження вугілля, що і вказано в залізничних накладних.
Відповідно до п.3.5. Договору № 0267/1 "...помилки в розрахунках, що випливають із первинних документів, а також помилки допущені Єдиним технологічним центром по обробці перевізних документів Інформаційно-обчислювального центру Відповідача в переліках і особових рахунках, підлягають виправленню, а помилково списані кошти підлягають поверненню Позивачу у претензійному порядку."
З метою усунення зазначеного порушення Позивачем відповідно до умов Договору та ст. 131 Статуту залізниць України 09.08.2011 на адресу Відповідача було направлено:
- Претензію № Ю-2666 щодо повернення переборів платежів на суму 341 796,96 грн.
- Претензію № Ю-2667 на суму 22 897,03 грн.
01.11.2011 позивачем отримано відповідь СТГО "Південна залізниця" в якій зазначено, що коефіцієнт - 0,44 під час відправлення було застосовано неправомірно, так як з вагонами які прибули на станцію Куп'янськ-Сортувальний вантажних операцій не проводилось, тому необхідно було застосувати коефіцієнт - 1,067.
Південною залізницею було застосовано коефіцієнт - 1,067 на підставі розпорядження Укрзалізниці від 26.02.2010 №ЦМ-8/129.
Листом від 26.02.2010 №ЦМ-8/129, Державною адміністрацією "залізничного транспорту України було надано роз'яснення щодо застосування коригуючого коефіцієнту, а саме: коефіцієнт, встановлений для вантажу, який був вивантажений, застосовується лише у разі, якщо порожній вагон слідує з під вивантаження під наступне навантаження. При інших перевезеннях порожніх вагонів незалежно від форм їх власності застосовуються корегуючи коефіцієнти до тарифів Збірника тарифів. .7"
Згідно п. 4.3.1 "Положення про Міністерство інфраструктури України", затвердженого Указом Президента України, від 12.05.2011, Мінінфраструктури України, відповідно до покладених на нього завдань, затверджує порядок встановлення, сплати та використання:
- тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України й пов'язані з ними послуги;
- тарифів на перевезення залізничним транспортом вантажів транзитом через територію України;
- тарифів на перевезення пасажирів, багажу і вантажобагажу залізничним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні (крім приміських перевезень);
Крім того, згідно до п.4.1.9, вищенаведеного положення, Мінінфраструктури України інформує та надає роз'яснення щодо здійснення державної політики у галузі транспорту, дорожнього господарства, туризму та курортній сфері.
Пунктом п. 4 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого Постановою КМ України, від 29.02.1996, № 262 (262-96-п) , передбачено, що Укрзалізниця за погодженням з Мінтрансзв'язку встановлює тарифи на перевезення залізничним транспортом вантажів транзитом через територію України.
З вищенаведеного вбачається, що повноваження щодо надання будь-яких роз'яснень державної політики в галузі транспорту, належать Мінінфраструктурі України.
Тобто, лист від 26.02.2010 №ЦМ-8/129 Державної адміністрації залізничного транспорту України було видано з перевищенням повноважень передбачених "Положенням про Державну адміністрацію залізничного транспорту України".
Таким чином, посилання Відповідача на вищенаведений лист, як на підставу застосування іншого коригуючого коефіцієнту ніж передбаченого Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом не є обґрунтованим, на підставі того що роз'яснення було надано по-перше неуповноваженим органом, по-друге роз'яснення не можуть змінювати нормативні акти.
21.01.2010 між ТОВ "Перша вантажна компанія в Україні" та СТГО "Південна залізниця" було укладено Договір № 5726 про транспортне - експедиторське обслуговування.
20.04.2010 укладено додаткову угоду до Договору № 5726, якою було викладено п. 3.1. договору в іншій редакції, а саме п.3.1 доповнено підпунктом: "по прибьітию со станции дорог Украиньї и за грузовьіе операции с порожньїми собственньїми или арендованьїми вагонами/контейнерами, прибьівающими группой не менее 12 вагоном, 48,00 грн. в т.ч.НДС 8,00 грн."
Згідно п.5.7. Роз'яснення Вищого господарського суду України від 29.05.2002 (v_601600-02) , № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" виконання залізницею додаткових операцій, пов'язаних з перевезенням вантажів (завантаження, розвантаження, зважування, експедирування тощо) згідно зі статтею 22 Статуту здійснюється на підставі окремих договорів, які відповідно до статті 181 ГК України можуть бути укладені у спрощений спосіб.
Розділ 1 Тарифного керівництва N 1 передбачає перелік видів перевезень, робіт і послуг, щодо яких здійснюється державне регулювання тарифів і тих, які виконуються залізничним транспортом за вільними тарифами на підставі окремих договорів (таблиця N 3), розмір яких повинен бути погоджений у порядку, що не суперечить антимонопольному законодавству або зазначений в додатку до договору про організацію перевезень вантажів, або визначений шляхом підписання окремого протоколу, погодження за допомогою засобів зв'язку тощо.
Позивач не заперечує, що згідно умов додаткової угоди Відповідачем було здійснено транспортно-експедиторське обслуговування на суму 42 091,08 (сорок дві тисячі дев'яносто одна гривня вісім копійок) гривень, враховуючи ПДВ, але на погоджується з списанням з особового рахунку суми 22 897,03 грн. додатково.
У відповіді на претензію № ю-2667 від 09.08.2011, СТГО "Південна залізниця" щодо додаткових зборів, повідомила, що додаткові збори було донараховано в зв'язку із затримкою вагонів по заявці вантажоодержувача для подальшої передислокації - плата за користування вагонами, надання вантажоодержувача інформації про прибуття, заповнення перевізних документів по заявці вантажовласника, маневрову роботу та інше. Позивач заперечує проти донарахованою сумою виходячи з наступного. Безпідставно стягнуті додаткові збори у сумі 21 408,07 (двадцять одна тисяча чотириста вісім) гривень враховуючи ПДВ, до яких включено плату за користування вагонами нараховано з порушенням вимог Правил користування вагонами в сумі 10 618, 44 (десять тисяч шістсот вісімнадцять гривень 44 копійки) включаючи ПДВ (Розрахунок № 1); плату за подавання, збирання вагонів та маневрову роботу нараховано без врахування вимог Тарифного керівництва № 1 (розділ III, пункти 1.8., 1.9.) в сумі 2 622,00 (дві тисячі шістсот двадцять дві гривні) гривні враховуючи ПДВ (Розрахунок № 2); плату за роботи (послуги), пов'язані з перевезенням вантажів по накопичувальним картонкам, що вже були включені в послуги КТО на суму 8 167,63 (вісім тисяч сто шістдесят сім гривень шістдесят три копійки) гривні враховуючи ПДВ (Розрахунок № 3) було стягнуто нібито в зв'язку із затримкою вагонів по заявці вантажоодержувача для подальшої передислокації.
Але, Позивачем на адресу Відповідача не направлялась жодної заявки, яка б містила вказівки про необхідність затримки вагонів.
Крім того, позивач вказує на те, що послуги ТехПД в сумі 1 488,96 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок) гривень враховуючи ПДВ було також стягнуто безпідставно, в зв'язку з тим, що вже були включені до суми комплексного транспортно-експедиторського обслуговування (Розрахунок № 3). Роз'ясненням Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (v_601600-02) звернуто увагу на те, що у разі виникнення спору з приводу безпідставного нарахування платежів за додаткові послуги, які є необов'язковими та надаються за вільними тарифами, залізниця має довести, що відправник, одержувач або експедитор замовляли ці додаткові послуги і що сторонами встановлено договірні відносини та погоджено у будь-який спосіб відповідні тарифи.
На підставі вищенаведеного, дії Відповідача є незаконними та необгрунтованими, оскільки останнім безпідставно було надано перевагу листу Укрзалізниці, ніж Наказу від 26.03.2009р. № 317 (z0340-09) "Про затвердження Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги", що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача 364 693,69 грн. основного боргу .
Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі – 364 693,69 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Відповідач звернувся до суду з заявою про застосування строку позовної давності.
Згідно п. 136 Статуту залізниць, затвердженого Постановою КМ України, від 06.04.1998 (457-98-п) : позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту (457-98-п) .
В даному випадку у шестимісячний термін обчислюється з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення претензії.
Позивачу стало відомо про безпідставно списанні кошти з особового рахунку з моменту отримання акту "сдачи - приемки вьполненньіх работ" від 31.05.2011 №374.
Відповідно до ст. 315 ГК України, згідно якої до пред"явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред"явлення йому претензії. Претензії можуть пред"являтись протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів та премій - протягом сорока п"яти днів. Перевізник розглядає заявлену претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом 3-х місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців. Якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у частині 3 цієї статті, заявник має право звернутись до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.
Позивач направляв на адресу відповідача претензії № 2666 від 09.08.2011 р. та № 2667 від 09.08.2011 р. з вимогами повернути на особовий рахунок позивача неправомірно нараховані та списані платежі у розмірі 22 897,03 грн. та 341 796,96 грн., що підтверджується поштовими описами з відміткою про відправку та поштовим чеком. Вказані претензії були вчасно пред"явлені відповідачу - протязі 6-ти місяців з моменту, коли позивачу стало відомо про безпідставне списання коштів - з моменту отримання акту здачі - приймання від 31.05.2011 р. № 374. Позивач отримав відповідь від відповідача 01.11.2011 р., що підтверджується листом від 17.10.2011 р., а тому перебіг позовної давності починається з 01.11.2011 р., а позивач звернувся до господарського суду Харківської області 01.12.2011 р., тому встановлений ст. 315 ГК України строк для звернення із позовом позивачем не пропущений.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку відмовити відповідачу в задоволенні заяви про застосування строку позовної давності.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.
На підставі ст.ст. 526 ЦК України, ст. 315 ГК України, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 ГПК України, суд – ' Текст '
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Статутного територіально - галузевого об"єднання "Південна залізниця" (61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, код ЄДРПОУ 01072609, п/р 26007000002. 840 в Харківській філії ПАТ АК "Експрес - Банк" м. Харків, МФО 350716 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша вантажна компанія в Україні" (04050, м. Київ, вул. Артема, 72, літера А, код ЄДРПОУ 35839738, № 26001010067884, № 26056010067884 в Пушкінському відділенні ПАТ "ВТБ Банк" в м. Києві, МФО 321767) 364 693,69 грн. заборгованості, 7293,88 грн. судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Смірнова О.В.
Повний текст рішення складено 30 січня 2012 року.