ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307
РІШЕННЯ
Іменем України
|
10.10.2011
|
Справа №5002-33/3782-2010
|
за позовом прокурора міста Феодосії (м. Феодосія, вул. Українська, 5) в інтересах держави в особі Феодосійської міської ради (м. Феодосія, вул. Земська, 4)
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
про зміну умов договору оренди землі.
Суддя Радвановська Ю.А.
Представники сторін
Прокурор: не з'явився.
Від позивача: не з'явився, Феодосійська міська рада.
Від відповідача: не з'явився, ФОП ОСОБА_3.
Суть спору: прокурор міста Феодосії в інтересах держави в особі Феодосійської міської ради звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, та просить змінити умови договору оренди земельної ділянки від 01 вересня 2006 року, укладеного між відповідачем та Феодосійською міською радою шляхом внесення змін у редакції, запропонованої позивачем.
Позовні вимоги вмотивовані відмовою відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди від 01 вересня 2006 року, умовами якої повинен бути узгоджений новий розмір орендної плати, необхідність в чому виникла з огляду на вимоги рішення Феодосійської міської ради № 1698 від 29 серпня 2008 року.
Ухвалою суду від 19 серпня 2010 року провадження у справі було зупинено до набрання рішенням у адміністративній справі № 2-а-1884/10/0121 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Плеяда ЛТД" до Феодосійської міської ради, законної сили (а.с. 57-59).
14 лютого 2011 року ухвалою господарського суду АР Крим провадження у справі № 5002-33/3782-2010 поновлено (а.с. 62).
Ухвалою господарського суду АР Крим від 24 лютого 2011 року провадження у справі № 5002-33/3782-2010 зупинено до вирішення адміністративної справи № 2а-1884/10/0121 та до набрання рішенням від 15 лютого 2011 року у господарській справі №5002-5/6215-2010 законної сили (а.с. 107-108).
Постановою Феодосійського міського суду АР Крим від 30 березня 2010 року у справі №2а-1884/10 відмовлено в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Плеяда ЛТД" про скасування рішення Феодосійської міської ради 37 сесії 5 скликання від 29 серпня 2008 року № 1698 про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії.
20 січня 2011 року ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду постанову Феодосійського міського суду АР Крим від 30 березня 2010 року скасовано, провадження у справі №2а-1884/10 закрите (а.с. 109-110).
рішенням господарського суду АР Крим від 15 лютого 2011 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фірми "Такт", товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕЯДА ЛТД", малого багатопрофільного виробничого приватного підприємства "Алла Прима", товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Передові технології парашутобудування", товариства з обмеженою відповідальністю "Стройторгмайолика", закритого акціонерного товариства "Феодосійский завод будівельних матеріалів+", товариства з обмеженою відповідальністю "Александрит", товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Шельф", товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-2000", приватного підприємства "Орбіталь", та інших фізичних осіб-підприємців, до відповідача - Феодосійської міської ради, про визнання недійсним пункту 4.1 та пункту 5 рішення Феодосійської міської ради від 29 серпня 2008 року №169/8 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії" та визнання права на користування земельною ділянкою у справі №5002-5/6215-2010 задоволено. Визнано недійсними пункт 4.1. і пункт 5 рішення Феодосійської міської ради від 29 серпня 2008 року № 1698 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії" у частині односторонньої зміни розмірів орендної плати на землю в додаткових угодах до договорів оренди й проведення з 01 січня 2009 року перерахунку орендної плати по всім укладеним і таким, що пройшли державну реєстрацію, договорам оренди землі. Визнано право співпозивачів на користування орендованими земельними ділянками в частині розмірів, ставок і порядку розрахунку орендної плати на умовах договорів оренди з Феодосійською міською радою, укладених до 01 січня 2009 року - без врахування нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії, виконаної Українським ДНДІПМ "Гіпроград" і рішення Феодосійської міської ради від 28 листопада 2008 року №1842 "Про введення ставок орендної плати за землю" (а.с. 80-105).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2011 року рішення господарського суду АР Крим від 15 лютого 2011 року у справі № 5002-5/6215-2010 скасовано, прийнято нове рішення, у позові відмовлено (а.с.132-150).
21 червня 2011 року постановою Вищого господарського суду України у справі № 5002-5/6215-2010 постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2011 року про відмову в позові в частині визнання недійсними пункту 4.1 та пункту 5 рішення Феодосійської міської ради від 29 серпня 2008 року залишено без змін, в іншій частині постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2011 року скасовано та рішення господарського суду АР Крим від 15 лютого 2011 року в цій частині залишено без змін (а.с. 111-121).
Ухвалою господарського суду АР Крим від 19 вересня 2011 року провадження у справі № 5002-33/3782-2010 поновлено (а.с. 122-123).
Відповідач позов не визнав, за мотивами, що викладені у відзиві (а.с. 126).
Сторони в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.
До початку судового засідання, призначеного на 10 жовтня 2010 року, від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його відрядженням, але, враховуючи, що поважних причин неможливості явки цього або іншого представника відповідача до судового засідання наведено не було, а також те, що строк розгляду даної справи спливає 12 жовтня 2011 року, суд не знайшов підстав для задоволення цього клопотання та визнав за можливе розглянути справу за наявними у неї матеріалами.
Оскільки сторони не скористалися своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 27 вересня 2011 року строк розгляду даної справи продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 130-131).
Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –
встановив:
рішенням 7 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 21 липня 2006 року № 244 суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 надано в оренду земельну ділянку, площею 0,3500 га, розташовану у АДРЕСА_2, кадастровий номер 0111600000010150583, рекреаційного призначення (а.с.14), про що 01 жовтня 2009 року між Феодосійською міською радою (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар) укладений відповідний договір оренди землі, реєстраційний номер 040601900184, строком до 26 грудня 2054 року (а.с. 8-10).
Відповідно до пункту 5 цього договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на момент укладання договору оренди землі складала 221365.12 гривень. Орендна плата згідно з пунктом 9 договору мала вноситися орендарем в грошовій формі у розмірі 4427.30 гривень за рік, що складало 2 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Позивач вказує на те, що пунктом 8 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" (107-17)
внесено зміни до Закону України "Про оренду землі" (161-14)
, згідно з якими частина 4 статті 21 набула наступного змісту: річна орендна плата за земельні ділянки, що знаходяться в державній або комунальній власності, поступає до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: - для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, який встановлюється Законом України "Про плату за землю" (2535-12)
.
Аналогічні зміни до частин 4, 5 статті 21 Закону України "Про оренду землі" були внесені підпунктом 5 пункту 2 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03 червня 2008 (309-17)
року.
На виконання вказаної норми закону, рішенням 28 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради "Про міський бюджет на 2008 рік" від 26 січня 2008 року № 1345 були внесені зміни до рішення 41 сесії 4 скликання міської ради "Про введення ставок орендної плати за землю" від 30 вересня 2005 року № 2299, відповідно до яких було встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки, що надаються в оренду, у розмірі 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки (а.с.19-21).
Пунктом 4.2 рішення 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29 серпня 2008 року № 1698 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосія" затверджено нову нормативну грошову оцінку земель міста Феодосії, у відповідності зі статтею 18 Закону України "Про оцінку земель", з урахуванням даних економічної оцінки земель, розроблену з метою економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України, визначення розмірів земельного податку та є вихідною базою для здійснення операцій з землею, відповідно до якої встановлено розмір земельного податку.
Відповідно до "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії", затвердженої рішенням 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29 серпня 2008 року № 1698 з 01 січня 2009 року визначено, що замість "зон" слід застосувати "економіко-планувальні зони".
Пунктом 4.1 даного рішення вказано на необхідність укладання додаткових угод до договорів оренди землі з метою приведення їх у відповідність до чинного законодавства.
рішенням 41 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 28 листопада 2008 року № 1842 "Про введення ставок орендної плати за землю" встановлено розмір річної орендної плати згідно з Українським класифікатором цільового використання землі - для інших видів використання що дорівнює 3 відсоткам нормативної грошової оцінки (а.с.17).
рішенням 46 сесії 4 скликання Феодосійської міської ради від 27 січня 2006 року № 2633 "Про застосування нової форми договору оренди землі" було рекомендовано застосовувати типову форму договору, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі" (220-2004-п)
, зі змінами та доповненнями відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до норм Закону України "Про основи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (1160-15)
всі вищезазначені рішення Феодосійської міської ради були опубліковані в місцевих засобах масової інформації, та тим самим, на думку позивача, були доведені до відома орендаря.
Листом від 25 березня 2010 року № 02-30-26 Феодосійською міською радою на адресу відповідача надіслана додаткова угода від 26 лютого 2010 року до договору оренди від 01 вересня 2006 року № 040601900184, відповідно до якої позивач запропонував відповідачу, у зв’язку зі зміною земельного законодавства щодо мінімального розміру орендної плати за землю, пункти спірної додаткової угоди викласти у новій редакції (а.с.12).
Відмова відповідача підписати додаткову угоду до договору оренди землі від 01 вересня 2006 року з'явилася підставою для звернення прокурора міста Феодосії Феодосійської міської ради до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд визнав позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Оскільки правовідносини виникли між сторонами у зв'язку з недосягненням згоди щодо внесення змін до договору оренди землі, вони повинні регулюватися положеннями глави 53 Цивільного кодексу України (435-15)
з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України (436-15)
щодо укладення, виконання та розірвання договорів.
При вирішенні справи судом було встановлено, що 01 жовтня 2009 року між Феодосійською міською радою (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар) укладений відповідний договір оренди землі, реєстраційний номер 040601900184, строком до 26 грудня 2054 року (а.с. 8-10).
Відповідно до пункту 5 цього договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на момент укладання договору оренди землі складала 221365.12 гривень. Орендна плата згідно з пунктом 9 договору мала вноситися орендарем в грошовій формі у розмірі 4427.30 гривень за рік, що складало 2 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Пунктом 12 договору передбачено, що розмір орендної плати може переглядатися щорічно у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
- в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 15 договору визначено, що цільове призначення земельної ділянки: 1.17 – для рекреаційного призначення.
Позивач вважає, що мав місце випадок, передбачений абзацом 2 пункту 12 договору, наслідком якого є внесення змін до розміру орендної плати, однак, відповідач ухиляється від приведення договору у відповідність до вимог актів місцевого самоврядування.
Однак, суд не може погодитися з такими висновками позивача, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін в договорі оренди.
Аналогічний порядок передбачений статтею 19 Закону України "Про плату за землю".
Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміни умов договору оренди землі здійснюються за взаємною згодою сторін.
Згідно з частиною 632 Цивільного кодексу України (435-15)
ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Так, пунктом 4.2 рішення 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29 серпня 2008 року № 1698 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосія" встановлений розмір земельного податку у відповідності з нормативною грошовою оцінкою земель міста Феодосії на підставі положень Закону України "Про плату за землю" (2535-12)
.
Одночасно, як вже зазначалося, цим рішенням було затверджено технічну документацію з нормативною грошовою оцінкою земель міста Феодосії.
Позивач зазначає, що відповідно до пункту 5 договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на момент укладання договору оренди землі (серпень 2006 року) складала 221365.12 грн., з 01 січня 2008 року до старої нормативної грошової оцінки земельної ділянки були застосовані коефіцієнти індексації, передбачені спірним договором, у зв'язку з чим з 01 січня 2008 року нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки стала складати 227563.34 грн., з 01 січня 2009 року – 936663.60 грн., з 01 січня 2010 року вартість орендованої відповідачем земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації за 2009 рік стала складати 991926.75 грн., з 01 січня 2011 року вартість орендованої земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації за 2010 рік не змінилась. Отже, на думку позивача, пункт 5 договору підлягає зміні.
Крім того, вищевказаним рішенням Феодосійської міської ради було вирішено з 01 січня 2009 року замінити термін "зони" на "економіко-планувальні зони", у зв'язку з чим були внесені відповідні зміни до технічної документації, що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 998/04-09 від 24 квітня 2011 року.
Також, рішенням 41 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 28 листопада 2008 року № 1842 "Про введення ставок орендної плати за землю" встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які надані в оренду, що використовуються для інших видів діяльності згідно з УКЦВЗ в розмірі, що дорівнює 3 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (а.с. 17).
Згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (309-17)
у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України (2755-17)
від 02.12.2010 року, внесені зміни в частину 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі", яка набула наступного змісту: "розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (2755-17)
".
Пунктом 4 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Також, пункт 5.1 статті 288 Податкового кодексу України визначає, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку.
Як вбачається з матеріалів справи, керуючись статтею 188 Господарського кодексу України, позивачем надіслана на адресу відповідача додаткова угода до договору оренди від 01 вересня 2006 року № 040601900184, відповідно до якої позивач запропонував внести наступні зміни до його змісту:
1. Пункт 1 - слова "зона "Ближні Комиші № 90" викласти: "з 01 січня 2009 року економіко-планувальна зона № 18".
2. Пункт 5 - викласти у наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить:
- з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року – 22756.64 грн.;
- з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року – 936663.60 грн.;
- з 01 січня 2010 року – 991926.75 грн.".
3. Пункт 9 - викласти у наступній редакції: "Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем починаючи з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 6826.90 грн. за рік; з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 28099.91 грн. за рік; з 01 січня 2010 року у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 29757.80 грн. за рік".
4. Пункт 10 викласти в наступній редакції: "Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством".
5. Пункт 12 абзац 2 викласти в наступній редакції: "зміни розмірів земельного податку, підвищення цін тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством".
6. Пункт 33 викласти в наступній редакції: "зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткових угод, які є невід’ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору спір вирішується у судовому порядку.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду".
5. Доповнити зміст договору пунктом 43 у наступній редакції: "Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом".
6. Ця Додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі від 01 вересня 2006 року реєстраційний № 040601900184".
Так, суд вважає за необхідне зауважити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач, на підставі відповідного договорів оренди, є законним орендарем земельної ділянки, що перебуває у власності територіальної громади м. Феодосії, всі повноваження від імені якої з питань розпорядження землею здійснює Феодосійська міська рада на підставі статті 12 Земельного кодексу України та інших актів законодавства.
На момент укладення відповідачем договору оренди землі, для визначення розміру орендної плати була застосована нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що діяла саме на момент укладення договору.
Відповідними розділами договору були визначені розміри, порядок і строки внесення орендної плати за землю.
Договір оренди земельної ділянки був у встановленому порядку зареєстрований в земельному кадастрі, тобто сторони приступили до реалізації взаємних прав і обов'язків, виходячи саме з умов, визначених цим договором, в тому числі, у частині розмірів, ставок і порядку внесення орендної плати, тобто, відповідач, саме виходячи з умов цього договору, планував умови свого господарювання на орендованій земельній ділянці.
Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма й строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної й комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю" (2535-12)
).
Статтею 632 Цивільного кодексу України, також передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, що й мало місце в даному випадку та підтверджується матеріалами справи, оскільки відповідними умовами договору оренди між сторонами була встановлена ціна договору, як річний розмір орендної плати.
Таким чином, за змістом наведених норм законодавства, суд вбачає, що розмір орендної плати за будь-яким договором оренди землі, в тому числі, земель державної й комунальної власності, є винятково договірною умовою, а не регульованим тарифом.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки й таке інше), які встановлюються або регулюються вповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Проте, суд зазначає, що законом не передбачене право будь-якого уповноваженого органу державної влади або органу місцевого самоврядування, у тому числі, Феодосійської міської ради, встановлювати обов'язкові регульовані ціни на оренду земельних ділянок.
Таким чином, позивач безпідставно вважає, що дані нової нормативної оцінки землі й рішення Феодосійської міської ради є безумовною підставою для внесення змін у договір оренди землі в односторонньому порядку.
Більш того, за змістом статті 632 Цивільного кодексу України, а саме частини 2, зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або законом. Договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у випадку істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Як вже було зазначено судом, порядок внесення змін у спірний договір оренди врегульований відповідними його умовами, за якими зміна цих умов здійснюється виключно за взаємною згодою сторін - тобто, обов'язковою умовою для зміни розміру орендної плати є взаємна згода сторін, яка в конкретному випадку відсутня з боку орендаря.
До того ж, суд зазначає, що наявність згоди сторін на зміну умов договору в частині розміру орендної плати повністю відповідає принципам цивільних правовідносин, викладених у статтях 6, 627 Цивільного кодексу України, відповідно до яких сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента й визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності й справедливості.
Також, позивач, укладаючи з відповідачем договір оренди землі, переважно на максимальний строк (49 років), також планував і усвідомлював розмір доходів від орендної плати за даний період користування відповідачем земельними ділянками.
Що стосується вимог позивача про встановлення нових умов, у тому числі і щодо ціни договору, починаючи з 01 січня 2009 року – суд вважає їх такими, що суперечить положенням частини 3 статті 632 Цивільного кодексу України, згідно з якою зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Тобто, до зміни у встановленому законом і договором порядку розміру орендної плати, відповідач має повне право на користування орендованою земельною ділянкою на умовах договору оренди землі від 16 серпня 2006 року, без врахування даних нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії і рішення Феодосійської міської ради від 28 листопада 2008 року № 1842 "Про введення ставок орендної плати за землю".
Даних висновків дійшли суди при розгляді справи № 5002-5/6215-2010, що знайшло своє відображення в рішенні господарського суду АР Крим від 05 квітня 2011 року (а.с.80-105), залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 21 червня 2011 року (а.с. 111-121), яким задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фірми "Такт", товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕЯДА ЛТД", малого багатопрофільного виробничого приватного підприємства "Алла Прима", товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Передові технології парашутобудування", товариства з обмеженою відповідальністю "Стройторгмайолика", закритого акціонерного товариства "Феодосійский завод будівельних матеріалів+", товариства з обмеженою відповідальністю "Александрит", товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Шельф", товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-2000", приватного підприємства "Орбіталь", та у тому числі фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, до відповідача - Феодосійської міської ради, про визнання права співпозивачів на користування орендованими земельними ділянками в частині розмірів, ставок і порядку розрахунку орендної плати на умовах договорів оренди з Феодосійською міською радою, укладених до 01 січня 2009 року - без врахування нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії, виконаної Українським ДНДІПМ "Гіпроград" і рішення Феодосійської міської ради від 28 листопада 2008 року №1842 "Про введення ставок орендної плати за землю" (а.с.80-105, 111-121).
Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Тим самим, суд дійшов висновку, що правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 12 жовтня 2011 року.
На підставі викладеного, керуючись статтею 49 та статтями 82- 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. В позові відмовити в повному обсязі.
|
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим
|
Радвановська Ю.А.
|