Позивач: Житлово-комунальне підприємство корпорації "Чернігівоблагропромбуд"

14013 м. Чернігів, вул. Лизогуба, 13

Відповідач: Суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1

14000 АДРЕСА_1

Предмет спору: про визнання втрати права на зайняття приміщення та стягнення 13512 грн. орендної плати

Суддя Фетисова І.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 д. 151 від 29.08.2011 ОСОБА_3 д. 178 від 23.09.2011

від відповідача: ОСОБА_4 адвокат ордер від 19.09.2011 р.

Позивачем подано позов про визнання відповідача таким, що втратив право займати приміщення в зв’язку з закінченням строку дії договору № 11 оренди приміщень від 01.11.2006 р. по АДРЕСА_2 та стягнення 13512,00 грн. орендної плати.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про невизнання позовних вимог, надав докази оплати орендної плати на суму 13512 грн.

Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, а саме просить припинити провадження по справі в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 13512 грн., оскільки відповідачем сплачено суму боргу, усунути перешкоди у користуванні не житловим приміщенням по АДРЕСА_2 шляхом виселення відповідача, відмовляється від позовних вимог в частині визнання відповідача таким, що втратив право займати приміщення.

Позивачем 19.08.2011 р. подано заяву про збільшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 64625,87 грн. заборгованості по оренді приміщення.

Позивачем 02.09.2011 р. подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно належне СПД ОСОБА_1, оголошення заборони на його відчуження.

Відповідачем 27.09.2011 р. надано відзив на позов, повідомив про невизнання позовних вимог в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 64625,87 грн. оскільки строк дії договору закінчився 01.10.2007 р., позивач не є власником спірного приміщення, щодо усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням позовні вимоги теж не визнає оскільки власником приміщення є РВ Фонду державного майна України по Чернігівській області і остання не передавала позивачу приміщення в користування, а отже права позивача не порушено.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача та відповідача, зясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

Судом прийнято до розгляду подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог, а саме про припинення провадження по справі в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 13512 грн., оскільки позивачем сплачено суму боргу, про усунення перешкод у користуванні не житловим приміщенням по АДРЕСА_2 шляхом виселення відповідача. Судом прийнято відмову від позовних вимог в частині визнання відповідача таким, що втратив право займати приміщення, оскільки це не суперечить вимогам ст.. 22 ГПК України (1798-12) .

За таких обставин, розгляд у справі позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 13512 грн. підлягає припиненню провадженню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, в частині вимог про визнання відповідача таким, що втратив право займати приміщення, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Судом прийнято до розгляду подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог про стягнення з відповідача 64625,87 грн. заборгованості по оренді приміщення, оскільки це не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України.

Судом прийнято до розгляду подану позивачем заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно належне СПД ОСОБА_1, оголошення заборони на його відчуження.

В процесі розгляду справи, судом було винесено ухвалу про зупинення розгляду справи до вирішення по суті справи 15/116, яка була мотивована позицією позивача щодо відсутності правовстановлюючих документів на будівлю 8 по вул.. Белова в м.Чернігів.

Господарським судом Чернігівської області 12.11.2009 р. винесено рішення по справі 2/126(7/115(15/116)-2/155 за первісним позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради за участю третіх осіб на стороні позивача без заявлення самостійних вимог на предмет спору Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до 1 відповідача Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва до 2 відповідача Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва за участю третьої особи на стороні 1 відповідача без заявлення самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_10 про зобов’язання житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва передати гуртожиток, розташований по АДРЕСА_2 в м. Чернігові, у комунальну власність Чернігівської міської ради разом з відповідною технічною документацією на нього та за зустрічним позовом Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва до Чернігівської міської ради про визнання за ним права власності на будівлю по АДРЕСА_2 за набувальною давністю згідно з ст. 344 ЦК України, яким первісний позов задоволено частково, зобов’язано житлово-комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва в десятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили передати гуртожиток, розташований в м. Чернігові по АДРЕСА_2, у комунальну власність Чернігівської міської ради, в решті позовних вимог відмовити; у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

В рішенні зазначено, що ні прокурор, ні позивач не вказали, яка саме технічна документація наявна у ЖКП, не подалі доказів у підтвердження її наявності. Тому в цій частині (про визнання за ЖКП права власності) позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном –протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом (435-15) . Згідно з ч. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (435-15) правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три року до набрання чинності цим Кодексом (01.01.2004р.). Тому визнання права власності за набувальною давністю не може мати місце раніше 01.01.2011р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2010 р. по справі 2/126(7/115(15/116)-2/155 рішення господарського суду Чернігівської області від 12.11.2009 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.08.2010 р. по справі 2/126(7/115(15/116)-2/155 рішення господарського суду Чернігівської області від 12.11.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2010 р. скасовано в частині задоволення первинного позову, справу скеровано в цій частині на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області, в решті рішення та постанову залишено без змін.

Таким чином, рішення господарського суду від 12.11.2009 по справі 2/126(7/115(15/116)-2/155, в частині відмови в задоволенні вимог ЖКП про визнання права власності, залишено без змін.

рішенням господарського суду Чернігівської області від 17.11.2010 р. по справі 18/33(19/133) 2/126(7/115(15/116)-2/155) за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради за участю третіх осіб які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Комунального підприємства "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації"до 1 відповідача Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва до 2 відповідача Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва за участю третьої особи на стороні 1 відповідача без заявлення самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_10 про зобов’язання житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва передати гуртожиток, розташований по АДРЕСА_2 в м. Чернігові, у комунальну власність Чернігівської міської ради разом з відповідною технічною документацією на нього, за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Чернігівської міської ради до Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Чернігівська обласна корпорація агропромислового будівництва про зобов’язання відповідача передати гуртожиток, розташований по АДРЕСА_2 в м. Чернігові, у комунальну власність Чернігівської міської ради разом з усією наявною технічною документацією на нього, в позові заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради відмовлено повністю, позов заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області задоволено частково, Житлово –комунальному підприємству Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва в десятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили передати гуртожиток, розташований в місті Чернігові по вулиці Бєлова, 8 у комунальну власність Чернігівської міської ради, м. Чернігів, вул. Магістратська, 7, в решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 р. по справі 18/33(19/133) 2/126(7/115(15/116)-2/155) змінено рішення господарського суду Чернігівської області від 17.11.2010 р. по справі 18/33(19/133) 2/126(7/115(15/116)-2/155) та викладено в наступній редакції в позові заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради відмовити повністю, позов заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області задовольнити частково, зобов’язати Житлово –комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва передати гуртожиток, розташований в місті Чернігові по вулиці Бєлова, 8 у комунальну власність Чернігівської міської ради, в решті позову відмовити.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2011 р. по справі 18/33(19/133) 2/126(7/115(15/116)-2/155) постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 р. залишено без змін.

Судом встановлено що об’єкт житлового фонду –гуртожиток по АДРЕСА_2 не був переданий житлово-комунальною конторою Корпорації і не повинен був передаватись, так як Корпорація не була його власником. Корпорація наділила ЖКП тільки своїм майно, а не державним. Об’єднання "Чернігівоблагропромбуд"не було власником гуртожитку і не передавало його до статутного фонду Житлово-комунального підприємства. рішенням господарського суду Чернігівської області від 12.11.2009, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2010, у задоволенні зустрічного позову Житлово-комунального підприємства про визнання права власності на гуртожиток за ЖКП за набувальною давністю відмовлено повністю.

Гуртожиток був переданий на підставі наказу об'єднання "Чернігівоблагропромбуд" від 16.03.1987 №78 на баланс житлово-комунальної контори для забезпечення схоронності житлового фонду і його використання.

З моменту реорганізації житлово-комунальної контори спірна будівля перебуває на балансі ЖКП, однак знаходження майна на балансі підприємства не обумовлює та не підтверджує права власності балансоутримувача на це майно.

ЖКП та корпорацією "Чернігівоблагропромбуд"не було зареєстровано право власності на гуртожиток до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) .

Відповідно до ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права

Згідно ст. 316 ЦК Україна правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, виходячи з приписів наведених норм, суд приходить до висновку, що розпорядження майном шляхом передання його в оренду має власник майна або уповноважена на це особа.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України встановлено, що власність зобов’язує.

Слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"( в редакції станом на 29.01.2006 року) речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом (1952-15) .

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач, який вважає себе власником нерухомого майна зобов’язаний був здійснити дії направлені на реєстрацію своїх прав, однак з матеріалів справи це не вбачається, доказів на підтвердження цих дій суду не надано.

Як встановлено вище в судових рішеннях, позивач (ЖКП) ніколи не мав прав власності на об’єкт нерухомості по АДРЕСА_2. Окрім того, корпорація "Чернігівоблагропромбуд", надаючи дозвіл (лист №137 від 24.10.2006 року) на укладення договору про передачу в оренду приміщень саме відповідачу, також не мала законних прав на розпорядження таким майном та на уповноваження позивача щодо здійснення передачі в оренду, оскільки не мала зареєстрованих прав власності на це майно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача станом на 01.11.2006 року - момент підписання письмового договору оренди між сторонами у справі, не було прав на вчинення таких дій, а як наслідок не було прав на отримання від відповідача грошових коштів за оренду. Наведений висновок суду знаходиться в логічному зв’язку з висновком про відсутність у відповідача зобов’язань щодо оплати орендної плати, оскільки відповідно до приписів ст. 13 ЦК України позивачем використані цивільні права поза межами чинного законодавства з фактичним зловживанням права, відповідно до ч.3 цієї статті.

Відповідно до приписів ч.3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права особи в разі порушення нею положень ч.2-5 ст. 13 ЦК України.

Слід зазначити, що на момент винесення рішення у справі, договір оренди, який покладений в підставу позову містить ознаки недійсного правочину. Однак, з огляду на відсутність цивільного права у позивача та цивільних обов’язків у відповідача, відсутність фактичних правовідносин оренди у сторін на час прийняття рішення, а тому визнавати недійсним договір оренди в судовому порядку не є необхідним.

З урахуванням зроблених судом висновків та обставин справи, вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача 64625,87 грн. заборгованості по оренді приміщення задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні не житловим приміщенням по АДРЕСА_2 в м. Чернігів шляхом виселення відповідача не підлягають задоволенню з огляду на те, що на момент прийняття рішення позивачем вчинені дії по передачі будівлі по АДРЕСА_2 в м. Чернігів комунальному підприємству "ЖЕК-10"Чернігівської міської ради, про що надано акт приймання-передачі відомчого житлового фонду у комунальну власність, затвердженого рішення міськвиконкому №227 від 18.08.2011 року, в зв’язку з чим та з урахуванням встановлених вище фактів, суд приходить до висновку про відсутність порушеного права позивача яке підлягає судовому захисту.

У задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову суд відмовляє з огляду на зроблені судом висновки про відсутність підстав для задоволення майнових вимог позивача.

Відповідно до приписів ГПК України (1798-12) щодо оплати державним митом заяв про збільшення позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з позивача 135,12 грн. недоплаченого державного мита, оскільки вимоги збільшені на суму 64625,87 грн., а оплата мита по платіжному дорученню № 359 від 16.08.2011 року поведена на суму 511,14 грн., що є меншою ніж 1 відсоток.

Керуючись ст.ст.22, 33, 35, 38, 49, 66 - 67,п.1-1,п.4 ст. 80, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

1. Припинити провадження по справі в частині стягнення орендної плати в сумі 13512 грн. в зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

2. Припинити провадження по справі в частині визнання відповідача таким, що втратив право займати приміщення в зв’язку з відмовою позивача від позову в цій частині на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 64625,87 грн. заборгованості по орендній платі та усуненні перешкод у користуванні не житловим приміщенням по АДРЕСА_2 в м. Чернігів шляхом виселення відповідача відмовити.

4. Стягнути з Житлово-комунального підприємства корпорації "Чернігівоблагропромбуд"(14013 м. Чернігів, вул. Лизогуба, 13 р/р 26001160 в ЧФ АБ "Синтез"МФО 353326 код 05388658) в доход державного бюджету (на рахунок № 31111095700002 в ГУДКУ в Чернігівській обл., символ звітності 095, код 22825965, МФО 853592, код платежу 22090200) 135,12 грн. недоплаченого державного мита.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 28 вересня 2011 року