638/7215/16-а Про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за вислугую років на підставі довідки прокуратури у відсотковому розмірі від розміру місячної заробітної плати - 11.12.2018 Прийняття

26 квітня 2016 року позивач - ОСОБА_2, звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, в якому просив суд: визнати протиправними рішення відповідача м. Харкова від 29 березня 2016 року щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 80 відсотків місячної (чинної) заробітної плати відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ на підставі довідки прокуратури Харківської області про заробітну плату від 24 лютого 2016 року № 18-151; скасувати рішення відповідача від 29 березня 2016 року щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії за вислугу років згідно статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ з розрахунку 80 відсотків від середнього заробітку місячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури згідно довідки прокуратури Харківської області про заробітну плату від 24 лютого 2016 року № 18-151, без обмеження її максимального розміру.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 червня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 - задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 січня 2016 року у справі № 638/7215/16-а - повернуто заявнику апеляційної скарги.

10 лютого 2017 року Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському (Дзержинському) районі м. Харкова звернулось до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою про роз'яснення судового рішення в порядку статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій, посилаючись на те, що управлінням здійснено перерахунок пенсії позивачу на підставі судового рішення від 21 червня 2016 року з моменту набрання ним законної сили - 05 липня 2016 року, просить суд роз'яснити період перерахунку пенсії позивачу відповідно до постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 червня 2016 року.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2017 року роз'яснено постанову від 21 червня 2016 року у справі за адміністративний позовом ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України в особі Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, вказавши дату з якої необхідно виконати рішення суду, як 05 липня 2016 року.

Приймаючи зазначену ухвалу про роз'яснення судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія позивача підлягає перерахунку з дня набрання чинності постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 червня 2016 року у справі № 638/7215/16-а, а саме з 05 липня 2016 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції від 03 квітня 2017 року позивачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено частково. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2017 року у справі № 638/7215/16-а - скасовано. Прийняти нову ухвалу, якою заяву Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова - задоволено. Роз'яснено постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 червня 2017 року у справі № 638/7215/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України в особі Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, вказавши, що пенсія позивача у відповідності до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ підлягає перерахунку з 01 січня 2016 року.

Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції враховуючи, що обставини, які потягнули за собою зміну розміру пенсії позивача (підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників) виникли з 01 грудня 2015 року, тому пенсія позивача підлягає перерахунку з 01 січня 2016 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга подана 17 липня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 638/7215/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України (2747-15) ) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 березня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Гриців М.І. та Коваленко Н.В.

Верховний Суд ухвалою від 17 вересня 2018 року прийняв до провадження адміністративну справу № 638/7215/16-а та призначив її до розгляду ухвалою від 10 грудня 2018 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 11 грудня 2018 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що постановляючи оскаржене рішення, суд апеляційної інстанції посилався на норми законодавства, які на момент здійснення перерахунку пенсії, втратили чинність, тому посилання суду та позивача на перерахунок пенсії із 01 січня 2016 року є безпідставним. Зазначає, що за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до події, факту застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце. Враховуючи викладене відповідач вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року відповідає, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно частини першої статті 170 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця, ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Тобто, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його виконання є ускладненим внаслідок неясності резолютивної частини.

В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Тому, суд не бере до уваги твердження відповідача в касаційні скарзі про те, що судами при постановленні рішень використовувалися норми, які на його думку, втратили чинність чи зазнали змін, оскільки роз'яснюючи рішення, яке вступило в силу, суд не здійснює нового перегляду справи в апеляційному чи касаційному порядку.

Як вбачається з резолютивної частини постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 червня 2016 року, судом не зазначено дату, з якої зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ з розрахунку 80 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідній посади працівника прокуратури згідно довідки прокуратури Харківської області про заробітну плату від 24 лютого 2016 року № 18-151, без обмеження її максимального розміру.

У зв'язку з чим таке рішення підлягає роз'ясненню.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 червня 2016 року, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок призначеної йому пенсії на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії.

Так, відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Таким чином, вказаними положенням Закону № 1789-ХІІ (1789-12) передбачено, що перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Вказаними нормами суд першої інстанції керувався під час прийняття постанови від 21 червня 2016 року про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, однак, приймаючи рішення про її роз'яснення зазначив, що перерахунок пенсії позивача підлягає здійсненню з 05 липня 2016 року - дати набрання постановою законної сили, не обґрунтовуючи при цьому мотивів, за яких суд дійшов такого висновку.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що підставою для перерахунку пенсії позивача слугувала довідка Прокуратури Харківської області від 24 лютого 2016 року № 18-151 про заробітну плату за посадою старший прокурор відділу, з якої позивач вийшов на пенсію, станом на 01 грудня 2015 року.

Отже, враховуючи, що обставини, які потягнули за собою зміну розміру пенсії позивача (підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників) виникли з 01 грудня 2015 року, колегія суддів дійшла висновку, що пенсія позивача підлягає перерахунку з 01 січня 2016 року.

Враховуючи викладене вище, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків, що оскільки обставини, які потягнули за собою зміну розміру пенсії позивача виникли з 01 грудня 2015 року, то пенсія позивача підлягає перерахунку з 01 січня 2016 року.

Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведений висновок суду.

Розглядаючи цю справу в касаційному порядку Суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами стаття 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у пунктах 16, 17 рішення від 24 листопада 2016 року у справі "ТОВ "Полімерконтейнер" проти України" (Заява N 23620/05) наголосив, що першою і найбільш важливою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання з боку органів державної влади у мирне володіння майном має бути законним (див. рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" [ВП], N 31107/96, п. 58, ЄСПЛ 1999-II). Умова законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах "Хентріх проти Франції", від 22 вересня 1994 року, п. 42, серія A N 296-A, та "Кушоглу проти Болгарії", N 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

У пункті 40 справи "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій у справі.

Рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскарженому судовому рішенні повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.