5008/953/2011 Про визнання незаконними дій сільської ради по прийняттю рішень про затвердження нормативно-грошової оцінки та надання в оренду земельних ділянок - 22.09.2011 Прийняття

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали", с. Мужієво Закарпатської області ( ТОВ "Закарпатполіметали") за участю Берегівської районної державної адміністрації як третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору (Берегівська РДА ) до товариства з обмеженою відповідальністю "Береговеполіметали", с. Мужієво Закарпатської області (ТОВ "Береговеполіметали", відповідач-1 ) та Мужіївської сільської ради, с. Мужієво Закарпатської області ( відповідач-2) про:

1) визнання незаконними дій Мужіївської сільської ради по прийняттю рішень від 21.11.08 № 198 "Про затвердження нормативно-грошової оцінки та надання в оренду земельних ділянок", № 199 "Про затвердження нормативно-грошової оцінки та надання в оренду земельних ділянок"та укладенню договорів оренди земельних ділянок площею 7,1375 га та площею 2,4093 га;

2) визнання нечинними рішень Мужіївської сільської ради від 21.11.2008р. № 198 "Про затвердження нормативно-грошової оцінки та надання в оренду земельних ділянок", № 199 "Про затвердження нормативно-грошової оцінки та надання в оренду земельних ділянок" (оспорювані рішення №№ 198, 199 );

3) визнання недійсними укладених відповідачами 24.11.08 договорів оренди земельних ділянок площею 7,1375 га та 2,4093 га ( оспорювані договори оренди 2008р., спірні ділянки площею 7,1375 га, 2,4093 га );

4) відновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного Берегівською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали", нотаріально посвідченого 11.07.03 та зареєстрованого у Берегівському районному відділі земельних ресурсів 14.07.03 ( договір оренди 2003р. ), визнання його чинним та таким, дія якого не переривалася і продовжує діяти

представники:

позивача – ОСОБА_1, представник за довіреністю;

третьої особи – не з’явився;

відповідача -1 – ОСОБА_2, представник за довіреністю;

відповідача -2 – не з"явився

Позивач звернувся до суду із наведеними вимогами, а представник його у ході судового розгляду наполягає на їх задоволенні, посилаючись, зокрема, на таке.

Оспорювані рішення, на підставі яких були укладені також оспорювані договори оренди 2008р., прийняті відповідачем-2 всупереч порядку встановленого приписами земельного законодавства, оскільки без проведення аукціону та за відсутності відповідної проектної документації було вирішено питання надання відповідачу-1 в оренду спірних земельних ділянок, які є частиною родовища загальнодержавного значення та на яких розташовані хвостосховище та інша нерухомість, що належить позивачеві та обліковується на його балансі.

Крім того, підставами вимог у даній справі зазначає обставини, пов’язані з визнанням його права власності на нерухоме майно розташоване на спірних земельних ділянках відповідно до рішення господарського суду Закарпатської області у справі № 16/33 від 21.06.10 залишеного в силі постановою Вищого господарського суду України від 25.01.11, а також обставини, пов"язані зі скасуванням постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.11 рішення господарського суду Закарпатської області від 24.03.08 у справі № 4/133 про задоволення позову Берегівської РДА до позивача у даній справі про визнання недійсним укладеного ними договору оренди 2003р. щодо земельної ділянки загальною площею 41,7 га, частину якої становлять спірні у даній справі ділянки площею 7,1375 га, 2,4093 га, та прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Наявністю цих фактичних обставин, яких не існувало станом на дату звернення з позовом та винесення ухвали суду від 22.06.10 у справі № 11/25, спростовує твердження відповідачів у даній справі про те, що господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет ( в частині позовних вимог щодо визнання незаконними дій Мужіївської сільської ради по прийняттю рішень №№ 198, 199 та укладенню договорів оренди 2008р. щодо земельних ділянок площею 7,1375 га та площею 2,4093 га; визнання нечинними рішень Мужіївської сільської ради №№ 198, 199 та визнання недійсними укладених відповідачами договорів оренди 2008р. щодо земельних ділянок площею 7,1375 га та 2,4093 га) і з тих же підстав вирішений господарським судом Закарпатської області при розгляді справи № 11/25.

Відповідачі-1, 2 письмовими відзивами на позов та представник відповідача-1 у ході судового розгляду справи просять припинити провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання незаконними дій Мужіївської сільської ради по прийняттю рішень №№ 198, 199 від 21.11.08 та укладенню договорів оренди земельних ділянок площею 7,1375 га та 2,4093 га; визнання нечинними зазначених рішень Мужіївської сільської ради та визнання недійсними зазначених договорів оренди земельних ділянок 2008р., вважаючи, що господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав вирішений господарським судом Закарпатської області при розгляді справи № 11/25 з винесенням 22.06.10 ухвали про припинення провадження у справі; в іншій частині позовних вимог - просять відмовити, посилаючись на невідповідність закону обраного позивачем способу захисту прав. Інших пояснень по суті спору, в тому числі, щодо підстав та обставин прийняття оспорюваних рішень та укладення оспорюваних договорів відповідачами суду не надано.

Берегівська РДА, як третя особа у справі на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору, участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи не забезпечила, надіславши на адресу суду листа, яким повідомила, що з урахуванням постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.11 у справі № 4/133 не заперечує проти відновлення у встановленому законом порядку договору оренди землі 2003р. укладеного Берегівською РДА та позивачем.

Вивчивши матеріали даної справи, справи № 11/25, заслухавши пояснення представників сторін у ході судового розгляду, керуючись законом, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

При цьому суд виходив з наступного.

Матеріалами справи, зокрема, договором оренди земельної ділянки, укладеним Берегівською РДА як орендодавцем та позивачем як орендарем, посвідченим 11.07.03 нотаріально та зареєстрованим 14.07.03 Берегівським райвідділом земельних ресурсів (договір оренди 2003р.), судовими актами у справі № 4/133 (постанова Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.11, якою скасовано рішення господарського суду Закарпатської області від 24.03.08 та прийнято нове рішення), судовими актами у справі № 16/33 (рішення господарського суду Закарпатської області у справі від 21.06.10, що залишене в силі постановою Вищого господарського суду України від 25.01.11), витягами про державну реєстрацію права власності позивача, встановлено та не спростовано у ході судового розгляду справи ніким із учасників процесу, що:

- позивач є орендарем земельної ділянки загальною площею 41,7 га розташованої на території Мужіївської сільської ради за межами населеного пункту та наданої йому Берегівською РДА з метою будівництва і реконструкції надшахтних будівель і споруд для збагачувальної фабрики і хвостосховища відповідно до умов договору оренди 2003р.

Дія даного договору, який було визнано недійсним рішенням господарського суду Закарпатської області від 24.03.08 у межах справи № 4/133, відновлена, оскільки постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.11 у цій справі скасовано зазначене рішення господарського суду Закарпатської області та прийнято нове рішення про відмову у позові про визнання договору недійсним. За таких обставин договір оренди 2003р. є чинним, вважається, що дія його не переривалася, і він продовжує діяти на термін, на який він укладений –50 років, останнє також встановлено згаданою постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.11;

- позивач є власником об’єктів нерухомого майна, в тому числі, хвостосховища - гідротехнічної споруди для складування і зберігання відходів переробки руд та виробничих запасів руди, - які розташовані на орендованій ним земельній ділянці, що встановлено судовими актами у справі № 16/33, та підтверджується також долученими до матеріалів справи витягами про державну реєстрацію права власності позивача;

- спірні у даній справі земельні ділянки площею 7,1375 га та площею 2,4093 га є частиною земельної ділянки, орендарем якої згідно договору оренди 2003р. є позивач, і на цих ділянках розташоване належне позивачу хвостосховище.

Мужіївська сільська рада 21.11.08 прийняла оспорювані у даній справі рішення № 198 "Про затвердження нормативно-грошової оцінки та надання в оренду земельних ділянок" та рішення № 199 "Про затвердження нормативно-грошової оцінки та надання в оренду земельних ділянок", якими вирішила питання щодо земельних ділянок несільськогосподарського призначення в межах села Мужієво площею відповідно 7,1375 га та 2,4093 га, які як зазначено вище становили частину земельної ділянки, наданої в оренду позивачеві за договором оренди 2003р.

Так, за текстом рішень №№ 198, 199 було погоджено звіт про нормативну грошову оцінку земельних ділянок (п. 1), затверджено нормативно-грошову їх оцінку (п. 2 ), надано їх ТзОВ "Береговополіметали" у довготривалу оренду терміном на 10 років для виробничих потреб (п. 3), встановлено річну орендну плату у розмірі 5 % від нормативної вартості; зобов’язано орендаря щоквартально сплачувати орендні платежі з урахуванням індексу інфляції; доручено сільському голові підписати з ТзОВ "Береговополіметали" договір оренди земельної ділянки (п.п. 4-6).

Мужіївська сільська рада як відповідач-2 у даній справі не надала суду пояснень по суті спірних відносин, зокрема, щодо обставин прийняття оспорюваних рішень; не надала документів, що слугували підставою їх прийняття, тому зазначені питання судом з’ясовуються за наявними у матеріалах справи документами.

Так, як вбачається з преамбули оспорюваних рішень, підставою їх прийняття були відповідні клопотання ТзОВ "Береговополіметали" - відповідача-1 у даній справі –щодо надання в оренду зазначених спірних земельних ділянок, наявність дозволу на збір матеріалів попереднього погодження на укладення договору оренди земельної ділянки для промислового використання, який був наданий заявнику рішенням Мужіївської сільської ради від 20.12.07 за № 141, нормативно-грошова оцінки землі, факт встановлення меж земельних ділянок в натурі без зміни їх цільового призначення.

Аналізуючи наведені фактичні обставини справи, суд констатує, що хоча оспорювані рішення № 198, 199 приймалися відповідачем-2 у період, коли договір оренди 2003р. був визнаний недійсним рішенням суду у справі № 4/133, дозвіл ТзОВ "Береговополіметали" на збір матеріалів попереднього погодження на укладення договорів оренди 2008р. відповідачем-2 був наданий ще 20.12.07, тобто під час дії договору оренди 2003р. без вилучення землі у встановленому порядку від позивача як попереднього користувача відповідачем-2 вчинялися дії, спрямовані на протиправне позбавлення позивача частини орендованих ним земель.

На підставі оспорюваних рішень №№ 198, 199 відповідачі у справі 24.11.08 уклали оспорювані договори оренди 2008р., відповідно до яких Мужіївська сільська рада як орендодавець надала, а ТОВ "Береговеполіметали" як орендар прийняло земельні ділянки несільськогосподарського призначення –землі промисловості в межах села Мужієво площею відповідно 7,1375 га та 2,4093 га (спірні земельні ділянки) строком на 10 років із встановленою річною орендною платою та порядком її внесення. При цьому, в оспорюваних договорах у розділі "Об’єкт оренди" п. 6 зазначено як про недоліки спірних земельних ділянок про те, що на них розташовані "...накопичені відходи виробництва, які підлягають рекультивації..." (щодо земельної ділянки площею 7,1375 га) та "...накопичені відходи виробництва, які містять домішки сульфітів важких металів та мінерали з вмістом важких металів" (щодо земельної ділянки площею 2,4093 га). За текстом п.п. 15, 16, 18 договорів земельні ділянки передані в оренду "для виробничої діяльності", цільовим призначенням –"землі промисловості" та без розроблення проекту їх відведення. Оспорювані договори оренди посвідчені нотаріально та зареєстровані у Берегівському реєстраційному відділі Закарпатської філії Державного комітету України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель 24.11.08 вчинено відповідні записи.

Питання набуття права юридичних осіб на користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, які вирішені в оспорюваних рішеннях №№ 198, 199, підстав та порядку набуття таких прав, повноважень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у користування із земель державної або комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб врегульовані приписами Земельного кодексу України (2768-14) (ЗКУ), Законів України "Про оренду землі" (161-14) (Закон про оренду), "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) (Закон про самоврядування) у редакціях, що існували станом на час прийняття оспорюваних рішень.

Так, відповідно до приписів ст. 116 ЗКУ громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону; надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом (2768-14) .

Відповідно до приписів ст.ст. 122, 123, 124 ЗКУ сільські ради як органи місцевого самоврядування передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб на підставі відповідних рішень.

рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської ради. До клопотання додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу, а саме: а) обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки; б) позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами; в) засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу); г) копія установчих документів для юридичних осіб.

Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.

Розроблений та погоджений у встановленому порядку проект відведення земельної ділянки після одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи у випадках, передбачених законом, подається разом з клопотанням про надання земельної ділянки до відповідної ради, яка розглядає його в місячний строк і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки у користування.

рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом її відведення здійснюється: затвердження проекту відведення земельної ділянки; вилучення (викуп) земельних ділянок у землекористувачів (землевласників) із затвердженням умов вилучення (викупу) земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням категорії земель та її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, встановлення обґрунтованих граничних термінів забудови земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу та в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу, який наведено вище.

Приписами п.1 розділу Х "Перехідні положення" ЗКУ (2768-14) у редакції станом на час прийняття оспорюваних рішень було передбачено, що передача в оренду земельних ділянок із земель державної та комунальної власності без проведення земельних торгів (аукціонів) можлива лише у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року

Законом про оренду у відповідній редакції передбачено (ст. 4), що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (п.2); орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом (п. 3); орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом (п. 4).

При цьому, Прикінцевими положеннями цього Закону встановлено, що частини друга, третя і четверта статті 4 набирають чинності після розмежування відповідно до закону земель державної і комунальної власності. До розмежування відповідно до закону земель державної і комунальної власності орендодавцями земельних ділянок у межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, є відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України (2768-14) .

За приписами ст. 6 Закону про оренду орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України (2768-14) , Цивільним кодексом України (435-15) , цим та іншими законами України і договором оренди землі. У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності відповідно до ст. 16 цього Закону здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України (2768-14) або за результатами аукціону.

За змістом ст. ст. 10, 25, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону про самоврядування, зокрема, сільські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами; сільські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами, до їх відання; до виключної компетенції сільських рад віднесено, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Приписами ст. 59 Закону передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні акти у формі рішень, які можуть визнаватися незаконними в судовому порядку з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України.

Підставами визнання судом акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення, у зв’язку з прийняттям відповідного акту, прав та охоронюваних законом інтересів - позивача у справі.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано ніким з учасників судового процесу, відповідач-2 прийняв оспорювані рішення №№ 198, 199, якими вирішив питання надання спірних земельних ділянок ТзОВ "Береговополіметали" у довготривалу оренду для виробничих потреб, порушивши при цьому приписи вищенаведеного законодавства в частині встановленого порядку надання в оренду земель державної та комунальної форми власності.

Так, оспорювані рішення прийняті за відсутності проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок відповідачеві-1 та без проведення земельних торгів (аукціонів)

Надання дозволу відповідачеві-1 на збір матеріалів попереднього погодження на укладення договору оренди земельної ділянки для промислового використання рішенням Мужіївської сільської ради від 20.12.07 за № 141, не може вважатися підставою для надання йому спірних земель в оренду за приписами п.1 розділу Х "Перехідні положення" ЗКУ (2768-14) без проведення земельних торгів (аукціонів), оскільки не доведено, що зазначеним рішенням, яке прийнято до 1 січня 2008 року, погоджено місце розташування об'єктів відповідача-1 або надано йому дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Таким чином, оспорювані рішення №№ 198, 199 всупереч наведених вище приписів земельного законодавства прийняті без обов’язкового погодження місця розташування земельних ділянок, їх розміру, умов їх вилучення з урахуванням комплексного розвитку території та умов їх відведення.

Самі оспорювані рішення, якими надано земельні ділянки у користування (в оренду), за своїм текстом не відповідають імперативним приписам ч. 10 ст. 123 ЗКУ щодо змісту рішень про надання земельної ділянки у користування, оскільки вони не містять відомостей про затвердження проекту відведення земельної ділянки; про вилучення (викуп) земельних ділянок у землекористувачів (землевласників) із затвердженням умов вилучення (викупу) земельних ділянок (у разі необхідності); про затвердженням умов надання, встановлення обґрунтованих граничних термінів забудови земельної ділянки.

Крім того, при прийнятті оспорюваних рішень порушено встановлену законом компетенцію відповідача-2, оскільки він до розмежування відповідно до закону земель державної та комунальної власності розпорядився землями, розташованими за межами населених пунктів, адже спірні земельні ділянки як складова частина земельної ділянки, орендарем якої згідно договору оренди 2003р. є позивач, знаходяться за межами с. Мужієво, що встановлено постановою Львівського апеляційного суду від 30.06.11 у справі № 4/133 та текстом договору оренди 2003р. На цих ділянках розташовані накопичені відходи виробництва, які містять домішки сульфітів важких металів та мінерали з вмістом важких металів, про що зазначено у тексті оспорюваних договорів (п. 6), та що є хвостосховищем належним позивачу.

Таким чином, у ході судового розгляду справи доведено, що оспорювані рішення №№ 198, 199 відповідача-2 суперечать вимогам чинного земельного законодавства та законодавства про місцеве самоврядування, з їх прийняттям та укладенням на їх підставі оспорюваних договорів оренди 2008р. порушено право позивача на оренду землі за договором 2003р.

За таких обставин порушене право позивача на його вимогу підлягає захисту судом шляхом визнання незаконними дій відповідача-2 щодо прийняття оспорюваних рішень та оспорюваних договорів оренди 2008р., визнанням недійсними ( термін "недійсними" тотожний терміну, який використав позивач, "нечинними"), власне, оспорюваних рішень та оспорюваних договорів.

Зазначені способи захисту передбачені приписами ст. 152 Земельного кодексу України щодо прав на земельні ділянки та приписами ст. 16 Цивільного кодексу України щодо цивільних прав та інтересів осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову у наведеній частині вимог, в іншій частині вимог - щодо відновлення договору оренди земельної ділянки 2003р., визнання його чинним та таким, дія якого не переривалася і продовжує діяти –належить відмовити, оскільки обраний позивачем спосіб захисту не відповідає способам захисту порушених або оспорюваних прав встановлених законом. До того ж, відновлення договору оренди земельної ділянки 2003р. є правовим наслідком судових актів у справі № 4/133, які набрали законної сили та слугували підставою подання даного позову.

Заперечення відповідачів проти позову, наведені у відзивах та в описовій частині даного рішення, суд не приймає з огляду на те, що звернення до суду з позовом та винесення судом ухвали від 22.06.10 у справі № 11/25 за участю цих же сторін про цей же предмет ( в частині позовних вимог щодо визнання незаконними дій Мужіївської сільської ради по прийняттю рішень №№ 198, 199 та укладенню договорів оренди 2008р. щодо земельних ділянок площею 7,1375 га та площею 2,4093 га; визнання нечинними рішень Мужіївської сільської ради №№ 198, 199 та визнання недійсними укладених відповідачами договорів оренди 2008р. щодо земельних ділянок площею 7,1375 га та 2,4093 га) ґрунтувалися на інших підставах.

Фактичні обставини - пов’язані з визнанням права власності позивача на нерухоме майно розташоване на спірних земельних ділянках відповідно до судових актів у справі № 16/33, що набрали законної сили 25.01.11, а також пов"язані зі скасуванням постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.11 рішення господарського суду Закарпатської області від 24.03.08 у справі № 4/133 про задоволення позову Берегівської РДА до позивача у даній справі про визнання недійсним укладеного ними договору оренди 2003р. та прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову - наявністю яких обґрунтований даний позов, не існували станом на дату звернення з позовом та винесення ухвали суду від 22.06.10 у справі № 11/25.

Інших заперечень проти позову відповідачі суду не надали.

За змістом ст.ст. 44- 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати сплачені позивачем за розгляд справи судом належить відшкодувати за рахунок відповідачів у рівних частинах.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 116, 122, 123, 124, 151, розділ Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (2768-14) , Законів України "Про оренду землі" (161-14) , "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) ( в редакціях, що діяли станом на час виникнення спірних відносин), ст.ст. 152, 155 Земельного кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-3, 33, 35, 43, 44–49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ,

1. Позов задоволити частково.

1.1. Визнати незаконними дії Мужіївської сільської ради по прийняттю рішень від 21.11.08 №198 "Про затвердження нормативно-грошової оцінки та надання в оренду земельних ділянок", № 199 "Про затвердження нормативно-грошової оцінки та надання в оренду земельних ділянок"та укладенню на підставі них договорів оренди землі площею 7,1375 га та площею 2,4093 га.