Господарський суд міста Києва, у складі колегії суддів: головуюча суддя Джарти В.В., судді Літвінова М.Є., Дидіченко М.А. при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

Представники сторін:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація –Центральна служба Української державної будівельної експертизи" про зобов‘язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" вчинити дії щодо здійснення платежу за платіжним дорученням від 21.01.2009 № 75 на перерахування коштів з рахунку № 2600601303071, отримувач Печерський РВДК, код отримувача 26077922, банк ГУДК України у м. Києві, МФО 820019, рахунок отримувача 31112029700007, призначення платежу: ПДВ за грудень 2008 року, сума 954956,00 грн. перераховується повністю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору банківського рахунку від 30.10.2008 відмовився виконати розпорядження позивача щодо виконання платіжного доручення від 21.01.2009 № 75 (отримано банком 21.01.2009) про перерахування на рахунок державного бюджету податок на додану вартість у розмірі 954956,00 грн., посилаючись на введений у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" Національним банком України мораторій на задоволення вимог кредиторів з 21.01.2009 до 21.07.2009.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та вказує на те, що вимоги позивача можуть бути заявлені тільки в процесі ліквідаційної процедури банку, оскільки у газеті "Голос України" від 26.01.2010 було опубліковано оголошення про відкриття ліквідаційної процедури щодо відповідача та призначено ліквідатора банку.

Треті особи письмових пояснень по суті позовних вимог не надали.

Представники учасників процесу щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Розглянувши подані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

30.10.2008 між позивачем (Клієнт) та відповідачем (Банком) укладено Договір, за умови якого Банк відкрив Клієнту поточний рахунок (далі –Рахунок), в національній та іноземній валюті відповідно і здійснює розрахунково –касове обслуговування рахунку Клієнта.

Відповідно з п.п.2.1.3 Договору Банк зобов‘язаний своєчасно виконувати розпорядження клієнта на списання коштів з рахунку.

Як слідує з матеріалів справи, позивач надав відповідачу розпорядження, а саме платіжне доручення від 21.01.2009 № 75 (прийнято банком 21.01.2009) про перерахування до Державного бюджету України податок на додану вартість за грудень 2008 у розмірі 954956,00 грн.

Однак, Банк, за наявності коштів позивача на поточному рахунку №2600601303071, розпорядження Клієнта не виконав, грошових коштів не перерахував.

Як встановлено судом, діяльність відповідача здійснювалась на підставі ліцензії виданої Національним банком України та, які надавали право Банку здійснювати банківські та інші операції.

Ураховуючи істотну загрозу платоспроможності Банку, з метою захисту інтересів кредиторів і вкладників, забезпечення схоронності капіталу й активів Банку, здійснення докладної оцінки його фінансового стану і вжиття відповідних заходів щодо приведення його діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства, відновлення його платоспроможності й ліквідності, стабілізації діяльності, усунення порушень, причин та умов, що призвели до погіршення його фінансового стану, на підставі вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) (далі –Закон) Правління Національного банку України прийняло рішення про призначення у Банку тимчасової адміністрації з 21.01.2009 до 21.01.2010 (постанова Правління Національного банку України від 20.01.2010 № 19/БТ).

Відповідно до частини 2 статті 73 Закону у разі порушення цього Закону (2121-14) чи нормативно-правових актів Національного банку України, що спричинило значну втрату активів або доходів, і настанні ознак неплатоспроможності банку Національний банк України має право відкликати ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку згідно з положеннями цього Закону (2121-14) .

Згідно з частиною 4 статті 84 Закону Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію, ініціювати ліквідацію банку в будь-який час, коли дійде висновку, що фінансове оздоровлення банку є неможливим.

Ураховуючи порушення Банком вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України, що спричинило значну втрату активів та доходів і настання його неплатоспроможності, а також неможливість приведення діяльності цього банку в правову і фінансову відповідність до вимог Закону та нормативно-правових актів Національного банку України протягом одного року, керуючись статтями 15, 55 Закону України "Про Національний банк України", статтями 2, 20, 73, 84, 86-88 Закону, Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства (затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 369 (z0845-01) , зареєстроване в Міністерстві юстиції України 27.09.2001 за №845/6036 (z0845-01) ; далі –Положення № 369), Правління Національного банку України постановою від 20.01.2010 № 19 прийняло рішення відкликати з 20.01.2010 банківську ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації Банку і призначити ліквідатором банку фізичну особу –незалежного експерта (за договором з Національним банком України) Раєвського Костянтина Євгеновича (ідентифікаційний номер 2038106755).

Частиною 4 статті 110 Цивільного кодексу України передбачено, що особливості ліквідації банків встановлюються законом про банки і банківську діяльність.

Відповідно до пункту 2 частини 1, частини 3 статті 87 Закону банк може бути ліквідований, зокрема, з ініціативи Національного банку України. Ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

У статті 2 вказаного Закону наведено визначення банківської ліцензії, під якою розуміється документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність.

Частиною 2 статті 20 Закону передбачено, що Національний банк України негайно повідомляє банк про відкликання у нього банківської ліцензії. Банк протягом трьох днів з моменту отримання рішення зобов'язаний повернути Національному банку України свою банківську ліцензію.

У день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 20 Закону, банк п рипиняє здійснення усіх банківських операцій та вчиняє дії, що забезпечують виконання банком своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами відповідно до укладених договорів та положень цього Закону.

З огляду на той факт, що станом на день розгляду справи в суді, у Банку відсутня ліценція на здійснення банківських операцій, підстав для задоволення вимог позивача суд не вбачає.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при відмові в позові покладаються на позивача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

У задоволенні позову відмовити повністю.

рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

Дата складення повного рішення 08.08.2011