за позовом публічного акціонерного товариства "Мостобуд";

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг";

до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ";

третя особа ОСОБА_3

про визнання недійсним Договору № 374/SUR від 28.01.2008 року,

Суддя Зеленіна Н.І.

при секретарі судового засідання Гудзенко Л.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. № 321/21-11 від 18.04.2011 року,

від відповідача-1: ОСОБА_2 за дов. б/н від 01.09.2011 року,

від відповідача-2: не з’явився,

від третьої особи: не з’явився,

СУТЬ СПОРУ:

14.02.2011 року ПАТ "Мостобуд"звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "УніКредит Лізинг", ТОВ "Мостобудівельна компанія МСУ", третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним Договору № 374/SUR від 28.01.2008 року, укладеного між ТОВ "УніКредит Лізинг", ТОВ "Мостобудівельна компанія МСУ"та ВАТ "Мостобуд".

Позов обґрунтовано тим, що Голова правління ВАТ "Мостобуд"не мав права укладати спірний договір, оскільки згідно з Статутом товариства він не має права укладати угоди та здійснювати правочини на суму, яка перевищує Статутний фонд товариства.

ТОВ "УніКредит Лізинг"надало відзив, в якому просить суд залишити позов без задоволення, оскільки заявник повинен довести, що друга сторона знала чи повинна була знати про існуючі обмеження, так позивач підписав акти приймання-передачі та сплачував лізингові платежі, вчиняв інші юридично значимі дії, спрямовані на схвалення спірного договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 64/14, розгляд якої призначено на 04.03.2011 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 26.04.2011 року зупинялось провадження у справі № 64/14 за позовом ПАТ "Мостобуд" до ТОВ "УніКредит Лізинг", ТОВ "Мостобудівельна компанія МСУ", третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним Договору № 374/SUR від 28.01.2008 року, укладеного між ТОВ "УніКредит Лізинг", ТОВ "Мостобудівельна компанія МСУ"та ВАТ "Мостобуд"до вирішення господарським судом міста Києва пов’язаної з нею справи №4/141 за позовом ТОВ "Мостобудівельна компанія МСУ"до ТОВ "УніКредит Лізинг"про визнання недійсним договору фінансового лізингу № 374-LD від 28.01.2008 року.

08.06.2011р. ТОВ "УніКредит Лізинг"звернулось з заявою до господарського суду з про поновлення провадження у справі № 64/14, у зв’язку з вирішенням Господарським судом міста Києва справи № 4/141, про що свідчить додана до заяви копія судового рішення.

Ухвалою суду від 17.06.2011 року поновлено провадження у справі №64/14 та призначено судове засідання на 05.07.2011р.

Згідно з розпорядження Голови суду від 05.07.2011р., у зв’язку з знаходженням судді Зеленіної Н.І. справу №64/14 передано на розгляд судді Шкурдовій Л.М.

Ухвалою суду від 05.07.2011р. (суддя Шкурдова Л.М.) розгляд справи №64/14 відкладено на 22.07.2011р. на 11 год. 00 хв.

У судовому засіданні 22.07.2011 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позовну заяву і додані до неї документи, оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступне.

28 січня 2008 року між ТОВ "УніКредит Лізинг"(за договором - лізингодавець) та ТОВ "Мостобудівельна компанія МСУ"(за договором - лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 374-LD.

В забезпечення виконання відповідачем-1 своїх зобов’язань за договором фінансового лізингу, між позивачем (за договором - поручитель), відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено договір поруки від 28.01.2008 року № 374/SUR.

Відповідно до п.п. 1.1. та 1.2. договору поруки позивач, як солідарний боржник, зобов'язався сплатити відповідачу-1 всі необхідні платежі, що належать до сплати Відповідачем-2 відповідно до умов договору фінансового лізингу, в тій же сумі, валюті та в той же час, як це визначено в договорі фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 9.45. Статуту ВАТ "Мостобуд"в редакції 2005 року, Голова Правління Товариства не мас права укладати угоди та здійснювати правочини на суму, яка перевищує Статутний Фонд Товариства.

Відповідно до пункту 6.2. Статуту ВАТ "Мостобуд", розмір статутного фонду товариства складає 5 799 400,00 (п'ять мільйонів сімсот дев'яносто дев'ять тисяч чотириста) гривень.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про господарські товариства" голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства.

Також відповідно до пункту 9.21. Статуту позивача до компетенції Наглядової ради Товариства належить прийняття рішень з наступних питань, зокрема затвердження угод, укладених на суму, яка перевищує Статутний фонд Товариства.

Таким чином, а ні відповідач-1, а ні відповідач-2 не могли знати під час укладення договору поруки про те, що відповідно до Статуту позивача голова правління не мав права укладати договори на суму, яка перевищує Статутний Фонд Товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Суд приймає до уваги, що відповідно до п. 2.18 Рекомендацій Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин"від 28.12.2007 року № 04-5/14 (v5_14600-07) розглядаючи справи про визнання недійсними правочинів, вчинених керівником товариства з перевищенням повноважень, господарським судам необхідно виходити з положень частини третьої статті 92 ЦК України, якою передбачено, що у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Позивачем не доведено, що відповідачі знали чи за всіма обставинами не могли не знати про обмеження Голови правління ПАТ "Мостобуд"на підписання спірного договору поруки від 28.01.2008 року № 374/SUR.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Витрати з державного мита відповідно до статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

1. Відмовити позові ПАТ "Мостобуд"до ТОВ "УніКредит Лізинг", ТОВ "Мостобудівельна компанія МСУ"про визнання недійсним Договору поруки № 374/SUR від 28.01.2008 року, укладеного між ТОВ "УніКредит Лізинг", ТОВ "Мостобудівельна компанія МСУ"та ВАТ "Мостобуд".

рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.