Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін

від першого позивача ОСОБА_1 - представник за довіреностями №12-11/1 від 10.01.2011р., №29-32/487 від 31.12.2010р.

від другого позивача не з'явився

від відповідача ОСОБА_2 - представник за довіреністю №3 від 18.04.2011р.

від третьої особи не з'явився

прокурор: Сич Ю.М. - посвід.№52

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (м.Київ) та Державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик" (м. Київ)

до Приватного підприємства "Реалспецсервіс" (м.Житомир)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Верховна Рада Україна (м.Київ)

про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик" звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про визнання за державою в особі Кабінету Міністрів України права власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 5428,4 кв. м, розташований за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, 56, який складається з будівель: адміністративна будівля літера "Б" площею 1774,6 кв. м., станція технічного обслуговування літера "В" площею 1894,3 кв. м, прохідна літера Т" площею 125,4 кв. м, котельня літера "Д" площею 376,8 кв. м, приміщення для охорони машин літера "З" площею 374,4 кв. м, склад літера "Л" площею 530,5 кв. м, будівля для зберігання води літера "Е" площею 86,7 кв. м, електроцех, акумуляторна літера "М" площею 65,6 кв. м, приміщення ПММ літера "С" площею 94,5 кв. м, кузня літера "О" площею 34,8 кв. м, будівля мийки літера "Р" площею 10,8 кв. м, склад ПММ літера "Т" площею 15,5 кв. м, уборна літера "У" площею 16,3 кв. м, гараж літера "X" площею 28,2 кв. м. та про витребування у відповідача (приватного підприємства "Реалспецсервіс") цілісного майнового комплексу загальною площею 5428,4 кв. м, розташований за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, 56, який складається з будівель: адміністративна будівля літера "Б" площею 1774,6 кв. м, станція технічного обслуговування літера "В" площею 1894,3 кв. м, прохідна літера "Г" площею 125,4 кв. м, котельня літера "Д" площею 376,8 кв. м, приміщення для охорони машин літера "З" площею 374,4 кв. м, склад літера "Л" площею 530,5 кв. м, будівля для зберігання води літера "Е" площею 86,7 кв. м, електроцех, акумуляторна літера "М" площею 65,6 кв. м, приміщення ПММ літера "С" площею 94,5 кв. м, кузня літера "О" площею 34,8 кв. м, будівля мийки літера "Р" площею 10,8 кв. м, склад ПММ літера "Т" площею 15,5 кв. м, уборна літера "У" площею 16,3 кв. м, гараж літера "X" площею 28,2кв. м., та повернути його державі в особі Кабінету Міністрів України, передавши у господарське відання державного підприємства комплексного торговельного підприємства "Хрещатик".

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.02.2011р. у складі судді Брагіна Я.В. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

10.03.2011р. відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив щодо позовних вимог та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою від 10.03.2011р. розгляд справи було відкладено на 24.03.2011р. У зв'язку з переведенням судді Брагіної Я.В. на роботу до іншого суду, справа №5/5007/17/11 в судове засідання не вносилась.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 28.03.2011р. справу №5/5007/17/11, яка знаходилась у провадженні судді Брагіної Я.В., передано для розгляду судді Шніт А.В.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.03.2011р. справу №5/5007/17/11 прийнято до свого провадження.

26.04.2011р. другий позивач подав суду письмові пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 28.04.2011р. прокурором подано лист КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" №638 від 25.02.2011р. та письмове клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, з метою визначення, зазначеного у позовній заяві цілісного майнового комплексу загальною площею 5428,4 кв.м., розташованого за адресою: м.Житомир, вул. Коростишівська, 56, загальної вартості та окремо вартості по кожній будівлі та споруди, визнання технічного стану будівель, споруд, інженерного обладнання щодо придатності їх до експлуатації.

Представник першого позивача в судовому засіданні 28.04.2011р. підтримав клопотання прокурора, а представник відповідача заперечив повністю.

Суд відклав розгляд даного клопотання на наступне судове засідання.

В судовому засіданні 19.05.2011р. представник відповідача проти даного клопотання заперечив повністю, подав письмові заперечення на клопотання позивача щодо призначення експертизи по даній справі, в якому просить відмовити у задоволенні клопотання позивача.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 19.05.2011р. суд відмовив в задоволенні поданого прокурором клопотання щодо призначення будівельно-технічної експертизи за необґрунтованістю.

Прокурор в судовому засіданні 19.05.2011р. подав клопотання від 19.05.2011р. про відкладення розгляду справи для можливості надання суду витребуваних доказів. А також подав клопотання від 19.05.2011р. про залучення на стороні позивача, в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Верховну Раду України.

Відповідно до ст. 26 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 19.05.2011р. суд відмовив в задоволенні поданого прокурором клопотання щодо залучення на стороні позивача, в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Верховної Ради України.

В судовому засіданні 19.05.2011р. представник відповідача подав додаткові письмові пояснення по справі.

Прокурор в судовому засіданні 09.06.2011р. подав клопотання про залучення на стороні позивача, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Верховну Раду України та надав факсимільні копії листів Генеральної прокуратури України №05/1/2-9088-10 від 21.01.2010р., Керівника Апарату Верховної Ради України №15/22-1936 від 16.11.2010р., Міністерства Аграрної політики України від 30.12.2010р. №37-31-4-7/22615.

Представник першого позивача в судовому засіданні 09.06.2011р. підтримав клопотання прокурора щодо залучення на стороні позивача, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Верховну Раду України.

Представник відповідача виніс дане питання на розсуд суду.

Відповідно до статті 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 09.06.2011р. суд залучив до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Верховну Раду України.

23.06.2011р. на адресу суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги та просить суд розглянути справу без участі його представника.

В судовому засіданні 23.06.2011р. представник першого позивача та прокурор позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник другого позивача та третьої особи в судове засідання 23.06.2011р. не з'явились.

В судовому засіданні 23.06.2011р. представник відповідача заперечив щодо позовних вимог.

Заслухавши прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

Заступник Генерального прокурора України звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик" про визнання за державою в особі Кабінету Міністрів України права власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 5428,4 кв. м, розташований за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, 56, який складається з будівель: адміністративна будівля літера "Б" площею 1774,6 кв. м, станція технічного обслуговування літера "В" площею 1894,3 кв. м, прохідна літера Т" площею 125,4 кв. м, котельня літера "Д" площею 376,8 кв. м, приміщення для охорони машин літера "З" площею 374,4 кв. м, склад літера "Л" площею 530,5 кв. м, будівля для зберігання води літера "Е" площею 86,7 кв. м, електроцех, акумуляторна літера "М" площею 65,6 кв. м, приміщення ПММ літера "С" площею 94,5 кв. м, кузня літера "О" площею 34,8 кв. м, будівля мийки літера "Р" площею 10,8 кв. м, склад ПММ літера "Т" площею 15,5 кв. м, уборна літера "У" площею 16,3 кв. м, гараж літера "X" площею 28,2 кв. м. та про витребування у відповідача (приватного підприємства "Реалспецсервіс") цілісного майнового комплексу загальною площею 5428,4 кв. м, розташований за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, 56, який складається з будівель: адміністративна будівля літера "Б" площею 1774,6 кв. м, станція технічного обслуговування літера "В" площею 1894,3 кв. м, прохідна літера "Г" площею 125,4 кв. м, котельня літера "Д" площею 376,8 кв. м, приміщення для охорони машин літера "З" площею 374,4 кв. м, склад літера "Л" площею 530,5 кв. м, будівля для зберігання води літера "Е" площею 86,7 кв. м, електроцех, акумуляторна літера "М" площею 65,6 кв. м, приміщення ПММ літера "С" площею 94,5 кв. м, кузня літера "О" площею 34,8 кв. м, будівля мийки літера "Р" площею 10,8 кв. м, склад ПММ літера "Т" площею 15,5 кв. м, уборна літера "У" площею 16,3 кв. м, гараж літера "X" площею 28,2кв. м., та повернути його державі в особі Кабінету Міністрів України, передавши у господарське відання державного підприємства комплексного торговельного підприємства "Хрещатик".

Суд вважає, що дана вимога не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 15 ЦК України підставами судового захисту цивільного права особи є його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що прокурор просив суд визнати право власності за державою в особі Кабінету Міністрів України та Державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик".

Статтями 3, 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" передбачено, що об'єктами управління державної власності, є, зокрема, майно, яке передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям.

Суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема Кабінет Міністрів України; міністерства та інші органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності на спірний цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, 56 належить Державі Україна в особі Верховної Ради України, в повному господарського віданні державного комплексного торгівельного підприємства "Хрещатик", що підтверджується свідоцтвом про право власності (а.с. 30 том 1).

У постанові Вищого господарського суду України від 24.06.2010р. по справі №14/145-Д колегією суддів касаційної інстанції щодо спірного майна зазначено, що з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння має право звертатися саме власник цього майна, тобто Верховна Рада України, повноваження власності якої встановлено судами попередніх інстанцій (а.с. 56-61 том 1).

Суб'єкт господарювання, який вважає, що певне майно належить йому на праві повного господарського відання, і це право оспорюється (або втрачений документ, що підтверджує це право), може подати до суду позов лише про визнання його права господарського відання на майно.

Отже, виходячи з положень ст. 1 ГПК України, ст. 392 ЦК України, позивач мав право звернутися до суду з позовом за захистом саме своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (в даному випадку - права господарського відання), але право державної власності на майно, що є предметом спору, позивачу не належить, а чуже право підлягає захисту лише в межах інституту представництва.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що Верховна Рада України надавала повноваження в установленому порядку першому позивачу звертатись до господарського суду за захистом права державної власності.

Верховна Рада України, як державний орган та самостійна юридична особа, має право звертатися з позовами до господарського суду (в тому числі і з позовами про визнання державної власності) в разі його порушення або невизнання.

Тобто, чинним Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) не передбачено право одної юридичної особи звертатись до господарського суду з самостійними вимогами в інтересах іншої юридичної особи.

Чинне процесуальне законодавство України також не передбачає, після звернення особи до суду з позовом, залучення до участі у справі іншого позивача, заміну неналежного позивача, оскільки звернення до суду є правом, а не обов'язком суб'єкта звернення.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги безпідставними, що спростовуються матеріалами справи, а тому вважає за необхідне в позові відмовити.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 82- 85 ГПК України, господарський суд

В задоволенні позову відмовити.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Дата підписання: 24 червня 2011р.

1 - в справу;

2-першому позивачу;

3-другому позивачу (рек. з повід.);

4-відповідачу;

5-трет.особі (рек. з повід.);

6,7-прокурору.