ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2018 року
м. Київ
справа №295/9529/16-а
провадження №К/9901/38898/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М.,
суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 28.04.2017 (головуючий суддя Стрілецька О.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Майора Г.І., суддів Бучик А.Ю., Шевчука С.М.) у справі №295/9529/16-а за позовом ОСОБА_2 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання призначити пенсію за віком.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:
а) визнати неправомірною відмову Житомирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
б) зобов'язати відповідача призначити і виплачувати з 10.07.2015 пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
2. Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 28.04.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017, позов задоволено.
3. У касаційній скарзі Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції у 1987 році 2 категорії, що підтверджується змістом посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 08.06.2015, і має право на пільги, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12)
.
5. 01.04.2016 позивач звернувся до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення йому пенсії за віком, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, віднесений до 2 категорії, зі зниженням пенсійного віку на 8 років відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
6. Рішенням Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 05.07.2016 №12 ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку у зв'язку з неможливістю підтвердження його участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС протягом не менше як 14 днів.
7. Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наявними у справі доказами підтверджується факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому він має право на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 8 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". На думку суду першої інстанції, наявні в матеріалах справи докази в повній мірі доводять факт роботи позивача в зоні відчуження у 1987 році протягом 14 днів.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що позивач не має права на пільгову пенсію, оскільки з наданих ОСОБА_2 документів відсутня можливість підтвердити факт перебування позивача в зоні відчуження.
10. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
12. Ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що особам, які працювали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, особи які працювали у зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів, мають право виходу на пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 8 років.
13. Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
, затвердженого постановою Пенсійного фонду України 25.11.2995 № 22-1, при призначенні пенсії із застосуванням норм ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
14. Аналіз зазначених норм чинного законодавства свідчить, що для наявності у особи права на призначення пенсії із зменшенням на 8 років пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", така особа повинна довести факт своєї роботи у зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів.
15. Колегія суддів звертає увагу, що доводи заявника касаційної скарги щодо відсутності підстав для призначення відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ґрунтуються на тому, що на думку Пенсійного органу з наданих ОСОБА_2 документів відсутня можливість підтвердити факт перебування позивача в зоні відчуження.
16. Аналогічні доводи відповідачем наведені в запереченнях на позов та в апеляційній скарзі.
17. Оцінюючи наведені в касаційній скарзі доводи, Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка.
18. Так, судами під час розгляду справи встановлено, що зі змісту копії довідки №13, виданої 25.03.2016 директором ТДВ "Житомирське АТП 11855", вбачається, що позивач працював на вказаному підприємстві у період з 21.07.1987 по 25.10.1988 та з 30.06.1989 по 02.06.1993.
19. Відповідно до довідки №191 о/с від 27.11.1992, виданої директором Житомирського автомобільного підприємства 11855, ОСОБА_2 дійсно в складі зведеної колони Облавтоуправління Житомирської області здійснював підвіз асфальту в 30 кілометрову зону атомної електростанції в с. Дитятки, с.Черевач, с. Залісся, м. Чорнобиль з 19.08.1987 по 31.08.1987 (наказ від 19.08.1987 № 69) та з 14.09.1987 по 16.10.1987 (наказ від 10.09.1987 №76), які віднесені до зони відчуження відповідно до Постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 № 106, якою затверджено Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
20. Зі змісту копій з книги наказів на вибуваючих у відрядження по а/п 2193 суди встановили, що наявні записи про відрядження ОСОБА_2 в період з 19.08.1987 по 31.08.1987 до ДСУ-39 Чорнобиль та з 14.09.1987 по 30.09.1987 та по 15.10.1987 до ДСУ-39 Малин.
21. Довідкою від 15.08.2016 №31/12 ТДВ "Житомирське АТП 11855 підтверджено, що водій АТП 11855 ОСОБА_2 дійсно в складі зведеної колони Облавтоуправління Житомирської області здійснював підвіз асфальтно-бетонної суміші в 30 кілометрову зону Чорнобильської атомної електростанції в період з 19.08.1987 по 31.08.1987 та з 14.09.1987 по 16.10.1987. Заробітна плата ОСОБА_2 нараховувалась відповідно до Постанови Ради Міністрів УССР №168-5 "Про умови оплати праці і матеріального заохочення працівників підприємств і організацій в зоні Чорнобильської атомної електростанції" від 08.05.1986. Заробітна плата за роботу в зоні Чорнобильської атомної електростанції окремо не виділялась, а нараховувалась загальною сумою.
22. Зі змісту копії наказу №174 начальника автоколони 2193 "Про оплату праці працівників, задіяних на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" від 06.06.1986 суди встановили, що працівники автоколони брали безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, у зв'язку з чим відряджались в розташування Іванківського ДСУ- 39, ДСУ-41 для перевезення кам'яної продукції з Малинських кар'єрів в райони Чорнобильської АЕС, отримували підвищену заробітну плату, передбачену Постановою Ради Міністрів УССР №168-5 "Про умови оплати праці і матеріального заохочення працівників підприємств і організацій в зоні Чорнобильської атомної електростанції" від 08.05.1986.
23. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про той факт, що твердження відповідача про відсутність достатніх документів, які підтверджують період участі позивача в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, спростовуються наявними у справі доказами.
24. При вирішенні справи Судом взято до уваги правовий висновок Верховного Суду України (ухвала від 04.09.2015 у справі №690/23/15-а), відповідно до якого єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12)
, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
25. Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
26. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності у позивача права на призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
27. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
28. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.
29. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
30. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 28.04.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 у справі №295/9529/16-а - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя Т.О. Анцупова
Суддя О.П. Стародуб