21-813во0 Про повернення з державного бюджету зайво сплаченої суми за торгові патенти - Текст документа

розглянувши скаргу ТОВ "Світ Розваг" про перегляд за винятковими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2006 року у справі за позовом ТОВ "Світ Розваг" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова, Відділення державного казначейства у Ленінському районі м.Харкова про стягнення з бюджету зайво сплачених коштів у сумі 20 300 грн.,

У квітні 2005 року ТОВ "Світ Розваг" звернулось до суду з позовом про стягнення з бюджету зайво сплаченої ним вартості торгових патентів на право здійснення діяльності у сфері грального бізнесу за І квартал 2005 року в сумі 20 300 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що здійснений податковим органом розрахунок вартості торгових патентів за ставками, встановленими Законом України "Про державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) , є неправомірним.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Харкова проти позову заперечувала, посилаючись на те, що нові ставки вартості торгових патентів застосовані у відповідності до вимог чинного законодавства.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24 червня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 2 листопада 2005 року, позов задоволено з тих мотивів, що внесення бюджетним актом змін до спеціального закону з патентування на період бюджетного року не узгоджується з загальними принципами оподаткування, встановленими Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) .

Постановою Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2006 року зазначені судові рішення скасовані, у позові відмовлено.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що оскільки позивач не здійснював попередню оплату вартості торгових патентів за весь термін їх дії, у нього не виникло право на звільнення від додаткового внесення вартості торгових патентів у розмірах, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) .

У скарзі ТОВ "Світ Розваг" до Верховного Суду України поставлено питання про перегляд за винятковими обставинами та скасування постанови Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2006 року і залишення у силі ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 2 листопада 2005 року, рішення господарського суду Харківської області від 24 червня 2005 року. В обґрунтування скарги зроблено посилання на порушення норм матеріального права, неоднакове застосування судом касаційної інстанції ст. 7 Закону України "Про систему оподаткування", п.5 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" та додано ухвалу касаційного суду, в якій по-іншому застосовані вказані норми права.

Скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік) і, зокрема, для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем становила до 1 січня 2005р. 2800 гривень (ч.3 ст. 5 Закону "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", ст. 57 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік").

Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Судовими інстанціями встановлено, що позивачем до 15 грудня 2004 року була проведена оплата за 58 торгових патентів за 1 квартал 2005 року, із розрахунку 700 грн. за один торговий патент у квартал, на загальну суму 40 600 грн.

14 березня 2005 року за вимогою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова на підставі листа ДПА України №202/7/15-1217 від 5 січня 2005 року позивачем була проведена доплата за 58 торгових патентів за 1 квартал 2005 року у розмірі 20 300 грн.

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, згідно з п.19 ч.1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування", належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч.3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування", обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Отже, зі сплатою позивачем до 15 грудня 2004 року вартості торгових патентів за 1 квартал 2005 року у розмірі, встановленому чинним на той момент законодавством, його обов'язок по сплаті даного платежу було припинено, і подальше донарахування податковим органом сум до сплати за вказаним платежем було безпідставним.

За наведених обставин касаційний суд, скасовуючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосував положення абзацу 3 ч.5 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності". За змістом даної норми попередня оплата вартості торгового патенту за весь термін дії торгового патенту звільняє від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість. Це положення регулює інші відносини, які пов'язані з попередньою оплатою вартості торгових патентів за весь термін їх дії, і не поширюється на спірний випадок. Воно не виключає правило ч.3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" про припинення обов'язку юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Разом з тим, і суди першої та апеляційної інстанцій помилково обґрунтували свої висновки неможливістю застосування ставок, встановлених бюджетним законом на бюджетний рік, а не спеціальним законом з патентування, та послалися на неузгодженість таких змін з загальними принципами оподаткування, встановленими Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) .

Обґрунтування застосування норм матеріального права здійснено згаданими судами з порушенням правил їх застосування. Перевагу надано Закону "Про систему оподаткування" (1251-12) , який у спірних правовідносинах слід вважати загальним. Перевагу ж мають спеціальні закони. Такими за наведених обставин є Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) та Закон України "Про державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) .

Застосовувані норми цих законів не визнані неконституційними.

Відповідно до ст. 75 Конституції Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Незважаючи на те, що деякі мотиви, якими керувалися суди першої та апеляційної інстанцій при прийнятті рішень, є помилковими, це не призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Ухвала апеляційного та рішення суду першої інстанції підлягають зміні в мотивувальній частині.

Таким чином, постанова Вищого адміністративного суду України підлягає скасуванню, а рішення суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій - залишенню без змін.

Керуючись статтями 241 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати

Скаргу ТОВ "Світ Розваг" задовольнити.

Постанову Вищого адміністративного суду України (rs417829) від 29 червня 2006 скасувати, а рішення Господарського суду Харківської області від 24 червня 2005 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 2 листопада 2005 року залишити без змін.