ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2018 року
м. Київ
справа №450/740/17
провадження №К/9901/35225/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М.,
суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 24.05.2017 (головуючий суддя Добош Н.Б.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Обрізко І.М., суддів Кухтея Р.В., Сапіги В.П.) у справі №450/740/17 за позовом ОСОБА_2 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області про:
а) визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області щодо відмови позивачу призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
б) скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області від 12.01.2017, яке викладене в заяві робочої комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням пенсії відповідно до чинного законодавства управління Пенсійного фонду Пустомитівського району Львівської області №3/8 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
в) зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 і Списком №2, затвердженим постановою Ради Міністрів України від 26.01.1991 №10 з дня визначеним вказаним Законом, зарахувати стаж роботи позивача за період роботи з 14.03.1984 по 25.02.1998 монтажником зв'язку-спаювальником у військовій частині 75004(згодом А 2868) до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
2. Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 24.05.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2017, позов задоволено частково: зобов'язано Галицьке об'єднане управління Пенсійного Фонду України м. Львова зарахувати ОСОБА_2 періоди роботи з 14.03.1984 по 21.08.1992 за виключенням відпустки без збереження заробітної плати з 25.08.1986 по 26.08.1986, 26.10.1988 по 31.10.1988, 20.03.1990 до 23.03.1990 на посаді монтажника зв'язку-спаювальника у військовій частині 75004 (згодом А2868) до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
3. У поданій касаційній скарзі Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.01.2017 позивач, після досягнення 55-річного віку, звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2.
5. Рішенням Пенсійного органу від 12.01.2017 № 3/8 ОСОБА_2 відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з тим, що уточнюючими довідками підтверджено період роботи на пільгових умовах 1 рік 10 місяців 9 днів. Довідки, уточнюючої пільговий характер роботи за період роботи з 14.03.1984 по 25.02.1998 у військовій частині 75004(згодом А 2868) позивач не долучив, а згідно записів у трудовій книжці посада, характер роботи та виробництво, передбачені Списками №1 та №2, не відображені.
6. Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
7. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що період роботи позивача на посаді монтажника зв'язку-спаювальника з 14.03.1984 по 21.08.1992 підтверджується документально, а тому позивач має право на зарахування зазначеного періоду до пільгового стажу.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
8. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що позивач не має права на пільгову пенсію, оскільки навіть з урахуванням зарахованого власне Пенсійним органом та судами попередніх інстанцій пільгового стажу сумарний пільговий стаж ОСОБА_2 складає 10 років 2 місяці 29 днів, чого недостатньо для призначення пільгової пенсії у його віці на час звернення до відповідача із відповідною заявою.
9. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
11. Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
12. Колегія суддів звертає увагу, що оскаржуваними судовими рішеннями позов задоволено частково. У задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - відмовлено.
13. Таким чином, доводи касаційної скарги щодо відсутності у позивача права на призначення пільгової пенсії у віці, який останній досяг на час звернення до відповідача із зазначеної вище заявою, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки оскаржуваними судовими рішеннями на відповідача обов'язок призначити позивачу пільгову пенсію не покладався.
14. Так, суди встановили, що відповідно до записів у трудовій книжці у період з 14.03.1984 по 25.02.1998 позивач працював монтажником зв'язку-спаювальником військової частини 75004 (згодом Військова частина А 2668): згідно наказу від 41 від 12.03.1984 прийнятий монтажником зв'язку-спаювальником 4-го розряду; згідно наказу від 02.12.1992 № 141 присвоєно 5-й розряд монтажника зв'язку-спаювальника; згідно наказу від 30.04.1996 № 54 присвоєно кваліфікаційний 6-й розряд монтажника зв'язку-спаювальника; згідно наказу від 26.02.1998 №26 звільнений з роботи за власним бажанням 25.02.1998.
15. Відповідно до архівної довідки від 01.12.2016 №179/1/12451, архівного витягу від 01.12.2016 підтверджено роботу у військових частинах 75004 (з 18.09.1996р. в/ч А2868) м. Львів на посаді монтажника зв'язку-спаювальника з 14.03.1984 по 26.02.1998, відомостей про переведення на роботу з неповним робочим днем не виявлені.
16. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Військова частина 75004 з 18.09.1996 перейменована у Військову частину А2868 відповідно до Директиви Міністерства оборони України від 08.04.1996 №185/356, з 25.06.2003 розформована відповідно до наказу Міністерства оборони України від 14.06.2003 №176, що підтверджується архівною довідкою від 27.01.2017 №179/1/900. Архівними довідками від 27.01.2017 №179/1/901 та від 01.12.2016 №179/1/12453 підтверджено нарахування заробітної плати позивачу за період березень 1984 року по лютий 1998 року.
17. При цьому, суди зазначили, що період роботи позивача з 21.08.1992 по 26.02.1998 не підлягає зарахуванню до пільгового стажу з огляду на відсутність факту проведення атестації робочого місця, на якому працював позивач.
18. Позивачем зазначені судові рішення в частині, якою у задоволенні позову відмовлено, не оскаржувались.
19. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності у позивача права на зарахування до пільгового стажу періодів його роботи з 14.03.1984 по 21.08.1992 (за виключенням відпустки без збереження заробітної плати з 25.08.1986 по 26.08.1986, 26.10.1988 по 31.10.1988, 20.03.1990 до 23.03.1990) на посаді монтажника зв'язку-спаювальника у військовій частині 75004 (згодом А2868).
20. Верховний Суд звертає увагу, що касаційна скарга не містить жодних доводів щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права в тих частинах судових рішень, якими позов задоволено частково.
21. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
22. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
23. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
24. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
25. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.
26. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
27. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова залишити без задоволення, а на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 24.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2017 у справі №450/740/177 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя Т.О. Анцупова
Суддя О.П. Стародуб