805/3463/17-а Про визнання протиправним та скасування наказу Офісу великих платників ДФС Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства - 27.11.2018 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Офісу великих платників ДФС (далі - Офіс) на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.12.2017 (суддя - Олішевська В.В.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 (головуючий суддя - Геращенко І.В., судді - Арабей Т.Г., Міронова Г.М.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський коксохімпром" (далі - Товариство) до Офісу великих платників ДФС про визнання протиправним та скасування наказу,

У жовтні 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Офісу, у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Офісу від 28.09.2017 № 2145 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства".

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: спірний наказ був прийнятий Офісом у порушення вимог Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (2399-17) щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 03.11.2016 № 1726-VIII, оскільки згідно з підпунктами 11, 12 пункту 1 додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р (1275-2015-р) місто Єнакієве та місто Дружківка (юридична та фактична адреса Товариства) віднесені до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція; 15.03.2017 до адміністративної будівлі, яка розташована за адресою: м. Єнакієве, вул. Марата, 1, увійшла група невідомих людей, які назвалися представниками влади так званої "Донецької народної республіки" та вимагали сплачувати податки в бюджет так званої "Донецької народної республіки", у зв'язку з чим з метою недопущення ризику загрози життю співробітників Товариства керівництво було змушене залишити майно підприємства у розпорядженні представників так званої "Донецької народної республіки" та звернулось з цього приводу до правоохоронних органів, за фактом якого було порушене кримінальне провадження, внесене 29.03.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050390000913; у зв'язку з подіями, що відбулися, та у відповідності до підпункту 38.11 пункту 38 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) 16.03.2017 направило на адресу Офісу повідомлення про втрату первинних документів.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 05.12.2017, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018, позов задовольнив у повному обсязі: визнав протиправним та скасував наказ Офісу від 28.09.2017 № 2145 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства".

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили із необґрунтованості підстав для прийняття спірного наказу, оскільки у запиті від 23.08.2017 контролюючий орган зазначив лише загальне посилання на виявлення фактів порушень Товариством норм 198.5 статті 198 Податкового кодексу України та недостовірність даних у податкових деклараціях з податку на додану вартість по понесених витратах від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, виробничим запасам без конкретизації допущених порушень та інформації, яка підтверджує ці порушення. Також, суди виходили з того, що внаслідок втрати контролю та доступу до всього майна та документів Товариства у зв'язку з його захопленням незаконними збройними формуваннями, Товариство не проводило і до теперішнього часу не має змоги провести інвентаризацію майна.

Офіс оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 03.08.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки: запит, надісланий на адресу Товариства, відповідає вимогам статті 73 Податкового кодексу України; мораторій, передбачений Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 03.11.2016 № 1726-VIII, не може застосовуватись платниками податків після перереєстрації підприємства на іншій території України.

Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03.08.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 26.11.2018 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 27.11.2018.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що 16.03.2017 у відповідності до підпункту 38.11 пункту 38 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) Товариство направило на адресу Офісу повідомлення про втрату первинних документів у зв'язку з тим, що 15.03.2017 з метою недопущення ризику загрози життю співробітників Товариства керівництво було змушене залишити майно підприємства у розпорядженні представників так званої "Донецької народної республіки". Також Товариство вказало, що дані відносно календарних періодів, а також загальний перелік документів (у разі можливості) буде надано на адресу податкового органу пізніше.

Офіс надіслав на адресу Товариства письмовий запит "Про надання інформації" від 23.08.2017 № 44847/10/2810-4706 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно: причин ненарахування податкових зобов'язань по операціях, що не є господарською діяльністю платника податків, у податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень-липень 2017 року; даних щодо вартості втрачених активів (залишки готової продукції, сировини, запасів тощо) за даними бухгалтерського та податкового обліку (окремо) та надати копії документів та інформацію щодо відображення господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку, у яких з посиланням на підпункти 16.1.5, 16.17 пункту 16.1 статті 16, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункт 73.3 статті 73, підпункти 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу, пункт 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (1245-2010-п) , просила надати протягом 15 робочих днів з дня отримання цих запитів інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених у запиті фактів.

На вказаний запит Товариство листом від 21.09.2017 № 1/21-09 надало відповідь, у якій вказало, що запит Офісу не відповідає вимогам пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України. При цьому, Товариство зазначило, що: 15.03.2017 Товариство під тиском представників так званої "Донецької народної республіки" було змушене залишити виробничі потужності та інше майно, розташоване у місті Єнакієве та фактично втратило доступ до усіх первинних документів; за фактом захоплення виробничих потужностей, майна та первинної документації Товариства було порушене кримінальне провадження, внесене 29.03.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050390000913; після повернення посадовими особами Товариства контролю над підприємством та його майном, розташованим у місті Єнакієве, та після отримання доступу до первинних документів Офіс буде невідкладно проінформований.

28.09.2017 начальник Офісу керуючись підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктами 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, прийняв наказ № 2145 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства" у зв'язку з ненаданням Товариством пояснень та їх документального підтвердження (лист-відмова від 21.09.2017 № 1/21-09) на обов'язків запит контролюючого органу.

За змістом підпункту 38.11. пункту 38 розділу ХХ "Перехідні положення Податкового кодексу України (2755-17) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово, до завершення проведення антитерористичної операції, до платників податків / податкових агентів, які провадили господарську діяльність на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Зазначеним пунктом зокрема регламентовано, що застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, застосовуються:

а) до певних суб'єктів (ті, що провадили господарську діяльність на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, в тому числі ті, що станом на 1 квітня 2014 року здійснили зміну свого місцезнаходження (місця проживання) з тимчасово окупованої території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення на іншу територію України та сплачували податки до бюджету в період проведення антитерористичної операції згідно з цим Кодексом) - абзаци 1, 11, 12.

б) за конкретних умов:

- первинні документи знищені чи знаходяться на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення і їх неможливо вивезти - абзаци 2, 3, 4.

- обов'язкове подання відповідним господарюючим суб'єктом повідомлення контролюючому органу про неможливість вивезення або/та втрату первинних документів, підписане уповноваженою особою підприємства із викладом обставин, що призвели до втрати або унеможливлюють вивезення первинних документів, зазначенням податкових (звітних) періодів та загального переліку документів - за можливості із зазначенням реквізитів - абзаци 5, 8, 9.

- знищення/неможливість надання первинних документів повинні бути пов'язані зі здійсненням антитерористичної операції) - абзац 10.

в) у визначеному законом порядку:

- спеціальні правила в розумінні цього пункту полягають в тому, що дані та показники податкової звітності платника податків / податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв'язку з придбанням цінних паперів / корпоративних прав) та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами / корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від'ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку - абзац 6.

- після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів до завершення проведення антитерористичної операції запроваджується мораторій на проведення будь-яких перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів - абзац 7.

Зазначені вище положення підпункту 38.11. пункту 38 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) вступили в силу на підставі Закону України від 23.03.2017, № 1989-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України (2755-17) щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (1797-19) ", пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві положення" якого встановлено, що цей Закон застосовується до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2017 року.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивачем було подане повідомлення про втрату та/або неможливість вивезення первинних документів від 16.03.2017, яким повідомлено про втрату первинних документів, а також про те, що дані відносно календарних перлів та узагальнений перелік втрачених документів буде надано на адресу податкового органу пізніше (у разі можливості).

Наказом начальника Офісу від 25.09.2017 № 2145 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства" у зв'язку з ненаданням Товариством пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий запит податкового органу вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість внаслідок вибуття товарів, виробничих запасів та інших оборотних активів за період січень-червень 2017 року, тривалістю 15 робочих днів з 03 жовтня 2017 року.

З огляду на викладене, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, безвідносно мотивів таких висновків, про безпідставність призначення податковим органом проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства згідно оскаржуваного наказу, оскільки позивачем були дотримані умови підпункту 38.11. пункту 38 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) , що обумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.