5010/461/2012-14/22 Про стягнення заборгованості за договором транспортно-експедиційного обслуговування, та зустрічні вимоги щодо визнання зазначеного договору недійсним - 20.06.2012 Прийняття

встановив: до господарського суду Івано-Франківської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Дроп" про стягнення 915 938,49 грн., з яких 434 710,77 грн.- основна заборгованість, 9 810,69 грн.-пеня, 469 487,63 грн.- штраф, 1 929,40 грн.- 3% річних за надання транспортно-експедиційних послуг за договором № К52/79-2011 від 01.09.11р.

Ухвалою суду від 24.05.12 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Дроп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" про визнання недійсним договору №К52/79-2011 від 01.09.11р. транспортно-експедиційного обслуговування .

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна", надав суду відзив на зустрічну позовну заяву (№3889/2012-свх від 08.06.12), в якому зазначає, що договір №К52/79-2011 від 01.09.11р. транспортно-експедиційного обслуговування відповідає вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України та є дійсним. Оскільки серед підстав зазначених у ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, які визнають угоду не дійсною немає пункту який вказує на те, що тільки директор має право підписувати договори від імені товариства. Позивач вважає, що ОСОБА_4 мав право підписувати договір, отже договір, на думку позивача, вважається дійсним.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Голд Дроп", надав суду відзив на позовну заяву (№4199/12 свх від 20.06.12), в якому вказує, що є всі підстави згідно ст. 207 ГК України та ст. 215 ЦК України для визнання договору № К52/79-2011 транспортно-експедиційного обслуговування недійсним та застосування наслідків передбачених ст. 216 ЦК України та ст. 208 ГК України.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства, в тому числі і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення присутніх в засіданні суду представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між сторонами 01.09.11 укладено договір №К52/79-2011 транспортно-експедиційного обслуговування.

Пунктом 1.1 вказаного вище договору встановлено, що виконавець (позивач) зобов"язався за плату, на користь та за рахунок замовника (відповідача) надавати та організовувати транспортно-експедиційні послуги та надавати додаткові послуги, пов"язані з перевезенням вантажів по території України, а замовник (відповідач) - здійснити оплату за вказані послуги.

Відповідно до п.1.2 договору, обсяг і кількість перевезень, терміни їх виконання, маршрути, вартість послуг визначаються за угодою сторін в додаткових угодах або заявках, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Порядок надання зазначених вище послуг регулюється п.2 договору.

В період з 10.08.11 по 17.12.11 відповідач подав, а позивач прийняв до виконання заявки на перевезення вантажу автотранспортом. Заявки відображені в специфікаціях, що додаються до виставлених рахунків та поданих актів надання послуг.

Відповідно до умов договору, виконавець (ТОВ «Рабен Україна») зобов'язується за плату, на користь та за рахунок замовника (ТОВ «Голд Дроп») надавати та організувати транспортно-експедиційні послуги та надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів по території України, а замовник (ТОВ «Голд Дроп») зобов'язується здійснити оплату за вказані послуги.

Факт надання ТОВ «Рабен Україна»послуг з перевезення вантажу автотранспортом за вказаним вище договором, замовником яких виступив відповідач підтверджується товарно-транспортними накладними, які знаходяться в матеріалах справи і є додатком до позовної заяви.

По вказаних перевезеннях відповідачу виставлені та передані рахунки-фактури, акти надання послуг, податкові накладні та специфікації (наявні в матеріалах справи).

Акти надання послуг № 7911030032, № 7911030030, № 7911030031, № 7911030084,

№ 7911030108, № 7911130037, № 7911130038, № 7911130039, № 7911130047, №7911130086, № 7911130085, № 7911130117 підписані сторонами без зауважень.

Позивач в засіданні суду зазначив, що акти надання послуг №№ 7911030086, 7911230072, 7911230050, 7911230049, 7911230048, 7911230051 не повернуті відповідачем з його підписом та печаткою до сьогоднішнього дня. На думку позивача, якщо жодних зауважень від відповідача не надходило, тому, враховуючи п. 4.4. договору, вказані вище акти вважаються затвердженими та такими, відносно яких у відповідача немає зауважень.

Оплата наданих послуг здійснюється замовником (відповідачем) протягом 7 (семи) банківських днів з дня отримання рахунку-фактури шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Рабен Україна».

Позивач в засіданні суду зазначив, що протягом вказаного терміну відповідач не погасив відповідний борг в повному обсязі, тому станом на 31.12.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 434 710,77грн. Даний факт підтверджується даними бухгалтерського обліку ТОВ «Рабен Україна», актом звірки взаєморозрахунків від 31.12.11.

Позивач 17.02.2012 надіслав на адресу відповідача претензію № 0002 від 17.02.12 з вимогою сплатити борг в термін до 02.04.12.

Проте, відповідач заборгованість не погасив.

Пунктом 3.1.7 договором сторонами погоджено, що замовник зобов'язується оплачувати рахунки виконавця на умовах, які передбачено в даному договорі в розмірі, що погоджені в заявках або в додатках про тарифи.

За прострочення термінів оплати послуг, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, а у випадку прострочення більше 10 календарних днів, додатково сплачує штраф у розмірі 2% від обсягу заборгованості за кожен день прострочення (п.5.3.6 договору).

Позивач нарахував відповідачу пеню що становить 9 810,69грн. та 469 487,63грн. штрафу. Крім того, за порушення грошового зобов"язання позивач нарахував відповідачу

1 929,40грн. 3% річних (ст. 625 Цивільного кодексу України).

Загальна сума боргу відповідача, на думку позивача, становить 915 938,49 грн., з яких 434 710,77 грн. - основна заборгованість, 9 810,69 грн. - пеня, 469 487,63 грн.- штраф,

1 929,40 грн. - 3% річних.

В засіданні суду відповідач вказує, що договір є недійсним, оскільки від підписаний ОСОБА_4, який станом на день укладення договору займав посаду комерційного директора ТОВ «Голд Дроп»і не мав права на укладення господарських договорів від імені ТОВ «Голд Дроп». За таких обставин просить суд частково задоволити первісний позов: 345 462,44грн. основного боргу, 1 929,40грн. - 3% річнх, в решті позову -відмовити.

Беручи до уваги викладене вище суд приходить до висновку частково задоволити первісний позов та задоволити зустрічний позов.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

На момент укладення договору № К52/79-2011 транспортно-експедиційного обслуговування від 01.09.11 та по даний час директором 'ТОВ «Голд Дроп», уповноваженим на укладення господарських договорів, згідно з статутом є - Винник Оксана Михайлівна. Даний факт підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідкою Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, протоколом зборів засновників ТОВ «Голд Дроп»№12 від 10.06.2009р. про призначення директором ТОВ «Голд Дроп»Винник О.М., наказом № 14 від 10.06.2009р. про призначення директором ТОВ «Голд Дроп»Винник О.М., довідкою АБ

№ 081559 з ЄДРПОУ.

Судом встановлено, що станом на 01.09.11 (на час укладення договору) ОСОБА_4 займав посаду комерційного директора ТОВ «Голд Дроп». Тобто, ОСОБА_4 не мав права на укладення господарських договорів від імені ТОВ «Голд Дроп». Про даний факт свідчить протокол зборів засновників ГОВ «Голд Дроп»№12 від 10.06.2009р. про призначення ОСОБА_4 комерційним директором та наказ № 15 від 10.06.2009р. про призначення ОСОБА_4 комерційним директором.

Приписами ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності угоди є недодержання в момент її вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, у якій містяться загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності угоди:

- зміст угод не може суперечити Цивільного кодексу України (435-15) , іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства;

-особа, яка вчиняє угоду, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

-волевиявлення учасника угоди має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

-угода має бути спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені нею;

-угода, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ст. 208 Господарського кодексу України встановлено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені з законом.

Суд встановив, що позивач в 2011 році надав відповідачу послуги по транспортному перевезенню на суму 345 462,44грн., що підтверджується матеріалами справи. Проте, взяті на себе зобов"язання по оплаті послуг відповідач не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 345 462,44грн.

17.02.12 позивач звертався до відповідача з претензією №0002, про погашення заборгованості. Однак, дана вимога залишились без належного реагування з боку відповідача.

Позивачем доведено перед судом факт наявності у відповідача заборгованості за оплату послуг у сумі 345 462,44грн.

Станом на 20.06.12 в матеріалах справи відсутні відомості, які б підтвердили сплату відповідачем вище вказаної заборгованості. Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 345 462,44грн.- правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання вимог вище зазначеної норми права, враховуючи, те що строк виконання боржником обов'язку не встановлений, позивач звертався до відповідача з претензією про погашення заборгованості за отриманий товар. Однак, дана вимога залишена відповідачем без належного реагування.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Обов"язок здійснення оплати послуг покладений на замовника (відповідача) нормами чинного законодавства.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочку оплати, позивачем правомірно нараховано відповідачу 1 929,40грн. 3% річних.

Оскільки вказаний вище договір визнано недійсним, отже і відсутні підстави для стягнення з відповідача 9 810,69 грн. пені, 469 487,63 грн. штрафу та 89 248,33грн. основного боргу, що нараховані згідно пунктів договору та з застосуванням додатків про тарифи.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для:

-часткового задоволення первісного позову та стягнення з відповідача 345 462,44грн. основного боргу, 1 929,40грн. 3%річних; в решті позовних вимог - відмовити (89 248,33грн. основного боргу, 9 810,69грн. пені, 469 487,00грн. штрафу);

-задоволення зустрічного позову - визнання недійсним договір №К52/79-2011 від 01.09.11р. транспортно-експедиційного обслуговування.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України:

- за первісним позовом покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог;

- за зустрічним позовом покласти на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 207, 208, 215, 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Дроп" про стягнення

915 938,49 грн., з яких 434 710,77 грн.- основна заборгованість, 9 810,69 грн.-пеня,

469 487,63 грн.- штраф, 1 929,40 грн.- 3% річних за надання транспортно-експедиційних послуг за договором № К52/79-2011 від 01.09.11р. - задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Дроп" (вул.Галицька, 104, м. Рогатин, Івано-Франківська область) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" (юр. адреса: вул.Сосюри, 6, Дніпровський район, м.Київ, 02090; фактична адреса: вул.Броварська, 150, смт. Велика Димерка, Броварський район, Київська область) 345 462,44грн. основного боргу, 1 929,40грн. 3% річних, 6 947,84грн. судового збору.

Видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Дроп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" про визнання недійсним договору №К52/79-2011 від 01.09.11р. транспортно-експедиційного обслуговування - задоволити.

Визнати недійсним договір №К52/79-2011 від 01.09.11р. транспортно-експедиційного обслуговування, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голд Дроп" (вул.Галицька, 104, м. Рогатин, Івано-Франківська область) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" (юр. адреса: вул.Сосюри, 6, Дніпровський район, м.Київ, 02090; фактична адреса: вул.Броварська, 150, смт. Велика Димерка, Броварський район, Київська область, 07442) .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" (юр. адреса: вул.Сосюри, 6, Дніпровський район, м.Київ, 02090; фактична адреса: вул.Броварська, 150, смт. Велика Димерка, Броварський район, Київська область) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Дроп" (вул.Галицька, 104, м. Рогатин, Івано-Франківська область) 1 073,00грн. судового збору.

Видати наказ.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.