За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство Союздрук"

До Головного управління містобудування архітектури виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Про розірвання договорів пайової участі (внеску) власника тимчасової

споруди (малої архітектурної форми) в утриманні об'єктів благоустрою

м.Києва

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю

Від відповідача ОСОБА_2 -представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство Союздрук" до Головного управління містобудування архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розірвання договорів пайової участі (внеску) власника тимчасової споруди (малої архітектурної форми) в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва, а саме: - 000111-11 від 25.05.11.; - 001535-11, 001530-11, 001536-11, 001538-11, 001539-11, 0015440-11, 0015441-11, 001534-11, 001529-11, 001445-11, 001446-11, 001447-11, 001455-11, 001444-11, 001450-11, 001449-11, 001452-11 від 18.07.11; - 001453-11 від 20.07.2011.; - 001920-11, 001914-11, 001912-11, 001903-11, 001901-11, 001899-11, 001897-11, 001895-11, 001893-11, 001888-11 від 26.07.11.; - 001838-11, 001837-11, від 27.07.2011.; - 001537-11, 001904-11, 001911-11, 001909-11, 001910-11, 001905-11, 001907-11, 001908-11, 001906-11, 001902-11, 001898-11, 001968-11, 001939-11, 001972-11, 001945-11, 001949-11, 001933-11, 001930-11, 001918-11, 001924-11, 001921-11, 001919-11, 001915-11, 001916-11, 001926-11, 001879-11, 001869-11, 001867-11, 001862-11, 001881-11, 001887-11, 001892-11, 001894-11 від 28.07.11.; - 001857-11, 001856-11, 001860-11, 001863-11, 001864-11, 001866-11, 001868-11, 001870-11, 001873-11, 001874-11, 001875-11, 001877-11, 001878-11,001880-11, 001882-11, 001884-11 від 29.07.11.; - 001531-11, 001871-11 від 01.08.11.; - 001891-11, 001925-11, 001927-11, 001932-11, 001934-11, 001940-11, 001942-11, 001944-11, 001974-11, 001948-11, 001950-11, 001953-11, 001954-11, 001958-11, 001865-11 від 02.08.11; № 001938 від 12.09.11.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено ряд договорів пайової участі (внеску) власника тимчасової споруди (малої архітектурної форми) в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва. Однак, позивач стверджує, що такі договори були укладені під примусом демонтажу кіосків з боку структур КМДА. Крім того, позивач посилаючись на висновок науково-правової експертизи № 126/160С від 08.11.2011, стверджує, що обставини, якими сторони керувалися при укладанні договорів змінилися, а тому, на думку позивач, вищевказані договори пайової участі (внеску) власника тимчасової споруди (малої архітектурної форми) в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва. підлягають розірванню в порядку ст. 652 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.12. порушено провадження у справі № 5011-30/3269-2012, розгляд справи було призначено на 17.04.12. о 12-10.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.12. розгляд справи було відкладено до 10.05.12. у зв'язку із неявкою в судове засідання представників сторін, а також з метою виконання сторонами вимог ухвал суду.

В судовому засіданні 10.05.12. відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, посилаючись на рішення Київської міської ради № 176/4988 від 28.10.10 (ra0176023-10) ., яким затверджено Положення про порядок розміщення тимчасових споруд у м.Києві, в якому визначені підстави надання Головним управлінням містобудування та архітектури тимчасових ордерів на розміщення тимчасових споруд, а також на ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, та зазначає, що укладені між сторонами договори є дійсними, укладеними та такими, що підлягають виконанню. Зокрема, відповідач наголосив на тому, що підстави для розірвання таких договорів -відсутні.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими, а тому просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні 10.05.12. на підставі ч.3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 24.05.12.

В судовому засіданні 24.05.12. представник позивача підтримав заявлені вимоги та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.05.12. заперечив проти заявлених вимог з урахуванням поданого ним відзиву на позовну заяву.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 5011-30/3269-2012.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

Між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство Союздрук" та відповідачем -Головним управлінням містобудування архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі рішення Київської міської ради «Про затвердження порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд (малих архітектурних форм) в утриманні об'єктів благоустрою м.Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради» № 56/5443 від 24.04.12 (ra0056023-11) ., було укладено договори пайової участі (внеску) власника тимчасової споруди (малої архітектурної форми) в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва № 000111-11 від 25.05.11.; № 001535-11, № 001530-11, № 001536-11, № 001538-11, № 001539-11, № 0015440-11, 0015441-11, 001534-11, 001529-11, 001445-11, 001446-11, 001447-11, 001455-11, 001444-11, 001450-11, 001449-11, 001452-11 від 18.07.11; № 001453-11 від 20.07.2011.; № 001920-11, 001914-11, 001912-11, 001903-11, 001901-11, 001899-11, 001897-11, 001895-11, 001893-11, 001888-11 від 26.07.11.; - 001838-11, 001837-11, від 27.07.2011.; № 001537-11, № 001904-11, № 001911-11, № 001909-11, № 001910-11, № 001905-11, № 001907-11, № 001908-11, 001906-11, 001902-11, 001898-11, 001968-11, 001939-11, 001972-11, 001945-11, 001949-11, 001933-11, 001930-11, 001918-11, 001924-11, 001921-11, 001919-11, 001915-11, 001916-11, 001926-11, 001879-11, 001869-11, 001867-11, 001862-11, 001881-11, 001887-11, 001892-11, 001894-11 від 28.07.11.; - 001857-11, 001856-11, 001860-11, 001863-11, 001864-11, 001866-11, 001868-11, 001870-11, 001873-11, 001874-11, 001875-11, 001877-11, 001878-11,001880-11, 001882-11, 001884-11 від 29.07.11.; - 001531-11, 001871-11 від 01.08.11.; - 001891-11, 001925-11, 001927-11, 001932-11, 001934-11, 001940-11, 001942-11, 001944-11, 001974-11, 001948-11, 001950-11, 001953-11, 001954-11, 001958-11, 001865-11 від 02.08.11; № 001938 від 12.09.11. (далі -Договори), відповідно до умов яких позивач зобов'язався сплачувати пайову участь (внесок) в утриманні об'єктів благоустрою в м. Києві (п. 1.1. Договорів).

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідно до висновку науково-правової експертизи № 126/160С від 08.11.11., виконаної Інститутом держави і права ім.В.М. Корецького НАН України (належним чином засвідчена копія, якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал оглянуто судом в судовому засіданні), правові підстави для вимог про сплату ТОВ «Агенство Союздрук», як власника тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (малої архітектурної форми), пайових внесків на утримання об'єктів благоустрою м.Києва відповідно до рішення Київської міської ради від 24 лютого 2011 року № 56/5443 (ra0056023-11) «Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд (малих архітектурних споруд) в утримання об'єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради»за належні Агенству кіоски з розповсюдження преси, що були встановлені до набуття чинності зазначеним рішенням Київської міської ради та були розміщенні у відповідності з чинними на час їх встановлення рішеннями органів місцевого самоврядування та вимогами інших нормативно-правових актів -відсутні.

Позивач в позовній заяві із врахуванням висновку науково-правової експертизи № 126/160С від 08.11.11. зазначає, що обставини, якими сторони керувались при укладанні договорів змінились, а тому 15.11.11. ТОВ "Агентство Союздрук" звернулося до відповідача з листом № 22-3647, в якому запропонувало відповідачу вважати припиненими договори з дати одержання даного листа.

Однак, як зазначає позивач у позові, вказаний лист залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Зокрема, позивач в позовній заяві стверджує, що вищевказані договори були укладені між сторонами під примусом демонтажу кіосків з боку структур Київської міської державної адміністрації.

Враховуючи вищевикладене, позивач посилаючись на висновок науково-правової експертизи № 126/160С від 08.11.11. та ст. 652 Цивільного кодексу України просить суд розірвати договори пайової участі (внеску) власника тимчасової споруди (малої архітектурної форми) в утриманні об'єктів благоустрою м.Києва № 000111-11 від 25.05.11.; № 001535-11, № 001530-11, № 001536-11, № 001538-11, № 001539-11, № 0015440-11, 0015441-11, № 001534-11, № 001529-11, № 001445-11, 001446-11, 001447-11, 001455-11, 001444-11, 001450-11, 001449-11, 001452-11 від 18.07.11; № 001453-11 від 20.07.2011.; № 001920-11, 001914-11, 001912-11, 001903-11, 001901-11, 001899-11, 001897-11, 001895-11, 001893-11, 001888-11 від 26.07.11.; - 001838-11, 001837-11, від 27.07.2011.; № 001537-11, № 001904-11, № 001911-11, № 001909-11, № 001910-11, № 001905-11, № 001907-11, № 001908-11, 001906-11, 001902-11, 001898-11, 001968-11, 001939-11, 001972-11, 001945-11, 001949-11, 001933-11, 001930-11, 001918-11, 001924-11, 001921-11, 001919-11, 001915-11, 001916-11, 001926-11, 001879-11, 001869-11, 001867-11, 001862-11, 001881-11, 001887-11, 001892-11, 001894-11 від 28.07.11.; -001857-11, 001856-11, 001860-11, 001863-11, 001864-11, 001866-11, 001868-11, 001870-11, 001873-11, 001874-11, 001875-11, 001877-11, 001878-11,001880-11, 001882-11, 001884-11 від 29.07.11.; - 001531-11, 001871-11 від 01.08.11.; - 001891-11, 001925-11, 001927-11, 001932-11, 001934-11, 001940-11, 001942-11, 001944-11, 001974-11, 001948-11, 001950-11, 001953-11, 001954-11, 001958-11, 001865-11 від 02.08.11; № 001938 від 12.09.11, в судовому порядку.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами були укладені договори пайової участі (внеску) власника тимчасової споруди (малої архітектурної форми) в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва № 000111-11 від 25.05.11.; № 001535-11, № 001530-11, № 001536-11, № 001538-11, № 001539-11, № 0015440-11, 0015441-11, 001534-11, 001529-11, 001445-11, 001446-11, 001447-11, 001455-11, 001444-11, 001450-11, 001449-11, 001452-11 від 18.07.11; № 001453-11 від 20.07.2011.; № 001920-11, 001914-11, 001912-11, 001903-11, 001901-11, 001899-11, 001897-11, 001895-11, 001893-11, 001888-11 від 26.07.11.; - 001838-11, 001837-11, від 27.07.2011.; № 001537-11, № 001904-11, № 001911-11, № 001909-11, № 001910-11, № 001905-11, № 001907-11, № 001908-11, 001906-11, 001902-11, 001898-11, 001968-11, 001939-11, 001972-11, 001945-11, 001949-11, 001933-11, 001930-11, 001918-11, 001924-11, 001921-11, 001919-11, 001915-11, 001916-11, 001926-11, 001879-11, 001869-11, 001867-11, 001862-11, 001881-11, 001887-11, 001892-11, 001894-11 від 28.07.11.; - 001857-11, 001856-11, 001860-11, 001863-11, 001864-11, 001866-11, 001868-11, 001870-11, 001873-11, 001874-11, 001875-11, 001877-11, 001878-11,001880-11, 001882-11, 001884-11 від 29.07.11.; - 001531-11, 001871-11 від 01.08.11.; - 001891-11, 001925-11, 001927-11, 001932-11, 001934-11, 001940-11, 001942-11, 001944-11, 001974-11, 001948-11, 001950-11, 001953-11, 001954-11, 001958-11, 001865-11 від 02.08.11; № 001938 від 12.09.11.

Однак, на думку позивача, виходячи із висновку науково-правової експертизи № 126/160С від 08.11.2011, обставини якими сторони керувались при укладанні договорів змінились, а тому вказані договори підлягають розірванню в порядку ст. 652 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу" (4038-12) . Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом (4038-12) , судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз. Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що висновок науково-правової експертизи № 126/160С від 08.11.2011 не є доказом у розумінні ст. ст. 33- 34 Господарського процесуального кодексу України, а тому не приймається судом до уваги при вирішенні спору.

Серед іншого, відповідно до ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Виходячи із вищенаведеної норми, суд приходить до висновку, що Цивільний кодекс України (435-15) пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а за наявністю чотирьох умов, вказаних у ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Разом з тим, позивач обставин, які б підтверджували сукупність і наявність таких чотирьох умов не встановив і доказів, у розумінні ст. 33 ГПК України -не надав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування ч. 2 ст. 652 ЦК України щодо розірвання спірних договорів, а тому позовні вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Аналогічну правову позицію про те, що підстав для розірвання спірного договору немає, якщо заінтересована сторона не довела одночасну наявність чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, викладено в постанові Вищого господарського суду України від 18.10.11. у справі № 5004/84/11 та в постанові Верховного суду України від 27.02.12. у справі № 2/52-09.

Твердження позивача про те, що договори були укладені під примусом демонтажу кіосків з боку структур Київської міської державної адміністрації, судом відхиляються, оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 33- 34 Цивільного кодексу України, що підтверджують наявність викладених обставин.

Враховуючи вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство Союздрук" не підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

1. В задоволенні позову відмовити.

2. рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 30.05.12.