806/450/15 Про стягнення податкового боргу - 11.06.2019 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 (суддя Гурін Д.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015 (судді: Зарудяна Л.О. (головуючий), Іваненко Т.В., Охрімчук І.Г.) у справі №806/450/15 за позовом Головного управління ДФС у Житомирської області до Відкритого акціонерного товариства "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Головне управління ДФС у Житомирської області (далі - позивач, контролюючий орган) звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій (далі - відповідач, Товариство) про стягнення податкового боргу у сумі 1 354 360,41 грн, у тому числі з податку на додану вартість у розмірі 1 350 333,00 грн (податкові зобов`язання 1 042 815,00 та штрафні санкції 307 518,00грн) та з плати за землю у розмірі 4 027.41 грн, з рахунків у банках, обслуговуючих платника та за рахунок готівки.

2. Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем в добровільному порядку податкового боргу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.04.2015, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015, позов задоволено частково, стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують Відкрите акціонерне товариство "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій", а також за рахунок готівки, що належить Відкритому акціонерному товариству "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій", на користь державного бюджету 1 350 333,00 грн на погашення податкового боргу з податку на додану вартість. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Задовольняючи позов в частині, суди виходили з того, що обов`язок зі сплати податкового боргу виник у ВАТ "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" з 16.12.2014 (в судовому порядку узгоджено податкове повідомлення - рішення), а тому податковий борг є поточною заборгованістю, оскільки виник після порушення справи про банкрутство (19.10.2012) та може бути стягнутий у судовому порядку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Товариство подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.04.2015, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог контролюючого органу в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в судовому засіданні відповідно до ст. 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19.10.2012 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.36-37).

Контролюючим органом з 30.01.2013 по 07.02.2013 була проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012, за результатами якої складено акт від 14.02.2013 №08/22-16/01033444, у якому зафіксовано висновки щодо порушення ВАТ "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" норм податкового законодавства та на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.03.2013 №0000112200, яким Товариству збільшено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток 1 272 909,00 грн (1 018 327,00 грн - основний платіж, 254 582,00 грн - штрафні (фінансові) санкції) та №0000122200, яким збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) на загальну суму 1 537 585,00 грн (1 230 067,00 грн - основний платіж, 307 518,00 грн - штрафні (фінансові) санкції).

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені Товариством у судовому порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2014 у справі №806/5655/13 податкове повідомлення-рішення від 01.03.2013 №0000122200 було визнано правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Після узгодження грошового зобов`язання в судовому порядку та з урахуванням переплати по особовому рахунку з ПДВ на суму 187 252,00 грн, сума боргу Товариства станом на 27.01.2015 зі сплати ПДВ складала 1 350 333,00 грн, з яких податкові зобов`язання 1 042 815,00 грн та штрафні (фінансові) санкції 307 518,00 грн.

Стосовно податкового боргу з плати за землю судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наданого позивачем розрахунку, ним заявлено до стягнення 4 027,41 грн плати за землю за грудень 2013 року по декларації №1300000078 від 06.02.2013 (а.с. 136).

Судами також встановлено, що Житомирським окружним адміністративним судом розглядалась адміністративна справа №806/2321/14 за позовом Лугинської ОДПІ до ВАТ "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" про стягнення коштів, предметом розгляду у якій було стягнення плати за землю за весь 2013 рік, у тому числі за грудень 2013 року, по декларації №1300000078 від 06.02.2013.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.07.2014 у справі №806/2321/14, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2014, позовні вимоги Лугинської ОДПІ задоволено та стягнуто з ВАТ "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" податкову заборгованість в сумі 48 328,91 грн шляхом стягнення з грошових коштів боржника та з рахунків у банках.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на неправомірність рішень судів попередніх інстанцій та порушення судами норм матеріального та процесуального права при їх прийнятті, зазначає, що безпідставними є висновки судів про те, що податковий борг виник у ВАТ "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" після узгодження грошового зобов`язання у судовому порядку 16.12.2014, а відтак така заборгованість є поточною та підлягає стягненню. Вважає, що оскільки перевірка проводилась з 01.10.2009 по 30.09.2012, то і податкові зобов`язання фактично виникли до порушення справи про банкрутство. Також посилається на положення пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) яким визначено,що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

9. Контролюючим органом надано відзив на касаційну скаргу в якому, позивач вказує на необґрунтованість касаційної скарги та на правильність висновків судів, у зв`язку з чим просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України (254к/96-ВР) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Податковий кодекс України (2755-17) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Пункт 1.3 статті 1.

Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

11.2. Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14.

Грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

11.3. Підпункт 14.1.137 пункту 14.1 статті 14.

Орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

11.4. Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

11.5. Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

11.6. Підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

11.7. Пункт 56.1 статті 56.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

11.8. Пункт 56.18 статті 56.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

11.9. Пункт 57.3 статті 57.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

11.10. Пункт 95.1 статті 95.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

11.11. Пункт 95.2 статті 95.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

11.12. Пункт 95.3 статті 95.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

11.13. Пункт 95.4 статті 95.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

12. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (у редакції до 18.01.2013):

12.1. Стаття 1.

Кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів).

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

12.2. Частина перша статті 14.

Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

13. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (у редакції з 18.01.2013):

13.1. Стаття 1.

Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань відносяться також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, в тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

13.2. Частина четверта статті 10.

Суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) , а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України (2755-17) .

13.3. Частина перша статті 19.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

13.4. Частина п`ята статті 19.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).

13.5. Частина перша статті 23.

Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

13.6. Пункт 1-1 Прикінцевих та перехідних положень.

Положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

15. Спори пов`язані з визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) , не є компетенцією суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

16. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Визначальним при віднесенні грошових зобов`язань боржника до поточних чи конкурсних є встановлення коли саме (дата) виникли такі зобов`язання, до чи після порушення справи про банкрутство.

17. Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

18. Вирішуючи спір щодо стягнення податкового боргу з господарюючого суб`єкту до якого застосовуються процедури згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) слід враховувати обставини пов`язані з визначенням грошових зобов`язань боржнику, зокрема чи виникли такі до порушення справи про банкрутство чи після, оскільки це має значення для віднесення таких до конкурсних чи поточних, що у свою чергу зумовлює застосування різних процедур щодо їх стягнення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

20. Задовольняючи позов в частині, суди виходили з того, що обов`язок зі сплати податкового боргу виник у позивача з 16.12.2014 після узгодження грошового зобов`язання в судовому порядку, а тому податковий борг є поточною заборгованістю, оскільки виник після порушення справи про банкрутство (19.10.2012) та може бути стягнутий у судовому порядку.

Проте колегія суддів вважає такий висновок передчасним з огляду на наступне.

16.12.2014 Вищим адміністративним судом України у справі №806/5655/13 прийнято ухвалу, якою податкове повідомлення-рішення від 01.03.2013 №0000122200 визнано правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, відповідно визначені податкові зобов`язання набули статусу узгоджених.

Тобто 16.12.2014 є саме датою узгодження грошового (податкового) зобов`язання проте не є датою його виникнення.

Посилання відповідача на те, що оскільки перевірка проводилась з 01.10.2009 по 30.09.2012, то і борг виник до порушення справи про банкрутство суди першої та апеляційної інстанції відхилили з посилання на положення пунктів 54.3, 54.4 статті 54, пункту 57.3 статті 57, статті 58 Податкового кодексу України, вказавши, що грошове зобов`язання та обов`язок зі сплати грошового зобов`язання виникає у платника податків не після проведення перевірки, а після прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення та його узгодження з платником податків.

Проте, вказані норми, зокрема пункти 54.3, 54.4 статті 54 вказаного Кодексу стосуються обов`язку контролюючого органу самостійно визначити суму грошового (податкового) зобов`язання, пункт 57.3 статті 57 - стосується саме строку сплати такого зобов`язання (в тому числі з урахуванням оскарження такого), а стаття 58 Податкового кодексу України регулює випадки в яких надсилається податкове повідомлення - рішення, що має бути зазначено в податковому повідомленні - рішенні та порядок його надсилання. Проте жодна з зазначених норм не містить положень відносно дати виникнення податкового зобов`язання.

Відповідно Суд вважає, що доводи відповідача про те, що зобов`язання виникли у нього саме у період за який проводилась перевірка з 01.10.2009 по 30.09.2012, тобто зобов`язання виникли у тих місяцях за які їх фактично було донараховано, а саме червень - вересень 2012 року, не є спростованими. Крім того, відповідач на підтвердження своїх доводів посилається на норми статті 187 Податкового кодексу України, в якій зокрема йдеться про дату виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, проте суди попередніх інстанцій вказаних доводів до уваги не взяли та відповідної оцінки не надали.

Зважаючи на зазначене колегія суддів вважає також передчасним і висновок судів, що податковий борг є поточною заборгованістю, відноситься до поточних вимог кредиторів та може бути стягнутий у судовому порядку.

Таким чином судам необхідно розмежувати та встановити дату виникнення грошових (податкових) зобов`язань, дату їх узгодження та коли такі стали податковим боргом.

В залежності від встановленого дійти висновку чи є такі зобов`язання боржника поточними чи конкурсними, та у разі якщо такі є конкурсними встановити коли настав термін їх виконання та чи поширюється на них дія мораторію.

При цьому необхідно також врахувати та надати належну оцінку в контексті спірних правовідносин ухвалі Господарського суду Житомирської області від 07.10.2013 у справі №19/5007/1173/Б/12, якою Лугинській ОДПІ було відмовлено в задоволенні поточних кредиторських вимог до боржника на суму 2810,5 тис. грн.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Відкрите акціонерне товариство "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" у вересні 2017 року звернулося до адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставнами постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 у справі №806/5655/13.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду у задоволенні заяви було відмовлено. Проте вказана заява була задоволена судом апеляційної інстанції (постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018), визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення від 01.03.2013 №000122200, яким позивачеві було визначено податкові зобов`язання з ПДВ про стягнення яких контролюючий орган і звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Верховного Суду від 04.09.2018 було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами у справі №Н/806/5655/13-а.

З урахуванням зазначеного, Верховний Суд звертає увагу, що справа №Н/806/5655/13-а має безпосереднє значення для правильного вирішення спору у цій справі.

Таким чином, судами попередніх інстанцій не встановлено в повній мірі фактичних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. За змістом частини 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

23. Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

24. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

25. Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судам необхідно розмежувати та встановити дату виникнення грошових (податкових) зобов`язань, дату їх узгодження, коли такі стали податковим боргом, чи є такі зобов`язання боржника поточними чи конкурсними, коли настав термін їх виконання та чи поширюється на них дія мораторію.

26. Згідно ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

27. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

28. Відповідно до п. 2 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

29. За правилами ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

30. Колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015 у справі №806/450/15 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.