5011-35/718-2012 Про визнання недійсним збільшення відсоткової ставки, яка нараховується згідно умов Генерального договору про надання кредитних послуг - 02.04.2012 Прийняття

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТУС»до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»(з урахуванням уточнень позовних вимог) про зобов»язання відповідача здійснити перерахунок нарахованих після 26.08.2008 банком зобов»язальних платежів та сплачених ТОВ «Мотус»коштів за користування кредитом згідно умовами Генерального договору про надання кредитних послуг №ВL3669 від 21.04.2008 та Додаткової угоди №ВL3669/К-1 до Генерального договору про надання кредитних послуг № ВL3669 від 21.04.2008 (зменшивши їх на 104 767,42 грн.), виходячи з умов Договору на момент укладення 21.04.2008 згідно відсоткової ставки 18% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2012 порушено провадження у справі №5011-35/718-2012, розгляд справи призначено на 15.02.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 27.02.2012.

27.02.2012 до початку судового засідання представник позивача подав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

27.02.2012 до початку судового засідання представник позивача подав суду заяву про зміну предмету позову.

В судовому засіданні 27.02.2012, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 14.03.2012.

В судовому засіданні представник відповідача подав суду відзив на позов з додатками.

В судовому засіданні 14.03.2012, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 19.03.2012.

В судовому засіданні представник відповідача подав суду додаткові документи.

В судовому засіданні представник позивача подав суду клопотання про продовження строку вирішення спору.

В судовому засіданні 19.03.2012, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 02.04.2012.

02.04.2012 через Відділ діловодства господарського суду від представника відповідача надійшли додаткові письмові заперечення на позов.

02.04.2012 через Відділ діловодства господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 02.04.2012 з виходом в нарадчу кімнату оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

21.04.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОТУС» (Позичальник) та Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (надалі -Банк) укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №ВL3669 (надалі -Генеральний договір).

Відповідно до п.п. 1.1.1. п. 1.1. Генерального договору банк зобов»язується надавати позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних в цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 375 000,00 дол. США у порядках та умовах, зазначених у цьому Договорі.

Умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов»язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах цього Договору оформляється додатковою угодою до цього Договору у формі окремої індивідуальної угоди, що є невід»ємною частиною цього Договору.

Базовою валютою за ним Генеральним договором є долар США. Під базовою валютою розуміється валюта, в яку перераховується суми наданих та/або запитаних до отримання кредитних послуг в різних валютах даного Договору, для розрахунку ліміту Договору (п.1.1.3).

21.04.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОТУС» та Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»була укладена Додаткова угода №ВL3669/К-1 до Генерального договору про надання кредитних послуг №ВL3669 від 21.04.2008.

Відповідно до умов вищезазначеної угоди (п.1) Банк зобов»язується встановити ліміт Позичальнику за Кредитною лінією в сумі 1 350 000,00 грн., Позичальник зобов»язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти та сплатити пату за користування Кредитною лінією в порядку та на умовах, зазначених у Індивідуальній угоді.

Згідно п.2.1 Додаткової угоди Позичальник зобов»язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені Графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до цієї Індивідуальної угоди, якщо тільки не застосовується інший (коротший) термін повернення кредиту відповідно до умов Генерального договору та/або цієї Індивідуальної угоди та/або згідно умов відповідної угоди Сторін.

Згідно графіку погашення кредиту (Додаток №1 до Додаткової угоди) Позичальник повинен виконати свої зобов»язання по поверненню кредиту та процентів за користування кредитом 01.04.2012.

Пунктом 2.3 Додаткової угоди визначено, що погашення грошових зобов»язань Позичальника за цією Індивідуальною угодою здійснюється шляхом договірного списання Банком коштів з поточного рахунку Позичальника, відритого у Банку, у валюті та сумі існуючих грошових зобов»язань Позичальника та Генеральним договором та цією Індивідуальною угодою. При цьому Позичальник доручає Банку здійснити таке договірне списання коштів згідно умов цієї Індивідуальної угоди та зобов»язується забезпечити не пізніше останнього робочого дня, що передує даті платежів за Графіком погашення кредиту, наявність грошових коштів на поточному рахунку Позичальника у Банку у валюті та у сумі, достатніх для повернення суми кредиту та спати плати за користування кредитом у вигляді процентів, винагород, а також сплати штрафів та інших платежів згідно умов цієї Індивідуальної угоди та Додатків до неї.

За використання кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування цією Індивідуальною угодою встановлюється процентна ставка в розмірі 18.00% річних (п.3.1 Додаткової угоди)

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що 21.12.2011 останнім було виявлено, що відповідач на виконання п.2.3 Додаткової угоди списує з поточного рахунка значно більше коштів, ніж це передбачено Графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до Додаткової угоди, за відсотковою ставкою 23,5% річних. Оскільки позивачем не надавалась згода на зміну відсоткової ставки до 23,5% за кредитним договором, відповідачем здійснена переплата за Генеральним договором, у в»язку з чим позивач просить зобов»язати відповідача здійснити перерахунок нарахованих після 26.08.2008 банком зобов»язальних платежів та сплачених ТОВ «Мотус»коштів за користування кредитом згідно умовами Генерального договору, зменшивши їх на 104 767,42 грн., виходячи з умов Договору на момент укладення 21.04.2008 згідно відсоткової ставки 18% річних.

Відповідач у поданому відзиві та наданих поясненнях проти позову заперечив, посилаючись на те, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з умов Генерального договору (п.1.3.2, п.5.1) сторони домовились, що за умовами відповідної Індивідуальної угоди може бути встановлений розмір процентної ставки за користування кредитом.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, статті 651 Цивільного кодексу України сторони погодили, що протягом дії цього Договору банк може змінити розмір ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ (наприклад, девальвація курсу гривні о курсу долара США більше ніж на 5% у порівнянні з курсом гривні до долара США встановленого НБУ на дату укладення цього Договору чи останнього перегляду процентної ставки: підвищення ставки на 5 відсотків пункту по бланкових кредитах «овернайт» НБУ з дати укладення цього Договору чи останнього перегляду процентної ставки.

Сторони погодили, що при настанні обставин, передбачених п.5.1 Банк отже збільшити розмір процентних ставок в наступному порядку:

- про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру, Позичальник повідомляється шляхом направлення йому банком поштою відповідного рекомендованого листа за адресою Позичальника, що вказана у розділі 8 цього Договору, або за іншою адресою, яку Позичальник письмово повідомив Банку при зміні адреси;

- така нова процентна ставка починає діяти через 45 календарних днів з дати відправлення Банком Позичальнику повідомлення, при цьому, Банк застосовує таку процентну ставку без укладення Сторонами відповідної угоди про внесення змін до Договору.

У разі незгоди із таким новим розміром процентної ставки, Позичальник має право:

- протягом 45 календарних днів з дати відправлення йому Банком Повідомлення достроково повернути Банку всю суму заборгованості за Договором, сплатити йому в повному обсязі плату за кредит, розмір яких визначається відповідною діючою ставкою за цим Договором, а також здійснити інші платежі за Договором, при цьому Позичальник не звільняється від обов»язків щодо сплати можливих комісій Банку за дострокове повернення кредитних послуг (п.5.2 Генерального договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.2008 відповідач на виконання п.5.2 Генерального договору та п.3.2 Індивідуальної угоди, направив на адресу позивача повідомлення, якому зазначив про збільшення розміру процентної ставки до 23,5% річних починаючи з 26.08.2008 (копія повідомлення про вручення та повідомлення наявні в матеріалах справи).

Таким чином, відповідачем правомірно нараховуються позивачу відсотки за процентною ставкою 23,5% річних.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, визначено вичерпний перелік способів захисту цивільних прав та обов»язків. Позивачем не було надано суду обґрунтування підстав звернення з позовними вимогами щодо зобов»язання відповідача здійснити перерахунок нарахованих процентів за договором.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести в суді ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Таким чином, позивачем не було надано суду належних обґрунтувань підстав та доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача є не обґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, -

1. У позові відмовити повністю.

2. рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.