КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ В АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2006
10 жовтня 2006 р. колегія суддів Судової палати в
адміністративних справах Верховного Суду України, розглянувши
скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі
м. Києва (далі - ДПІ) про перегляд за винятковими обставинами
ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 березня 2006 р.
у справі за позовом ДПІ до Міністерства аграрної політики України,
Державного департаменту продовольства Міністерства аграрної
політики України, треті особи - Міністерство фінансів України,
Державне казначейство України, Управління державного казначейства
у м. Києві, Державна податкова адміністрація у м. Києві (далі -
ДПА), про стягнення бюджетної позички, В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2004 р. ДПІ звернулася до суду з позовом про
стягнення з Міністерства аграрної політики України на користь
Державного бюджету України заборгованості у сумі 1 млн 717 тис.
301 грн, 13 коп. за договором N 6-9-506/95 від 9 березня 1995 р.
про надання Міністерством фінансів України бюджетної позички
Державному комітету України по харчовій промисловості для оплати
меляси, що використовується для виробництва хлібопекарських
дріжджів.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 22 червня 2005 р.,
залишеним без зміни ухвалою Київського апеляційного господарського
суду від 23 листопада 2005 р., у позові відмовлено.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 9 березня
2006 р. відмовив у відкритті провадження за касаційною скаргою ДПІ
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
23 листопада 2005 р.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 березня
2006 р. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДПА
на рішення Господарського суду м. Києва від 22 червня 2005 р. та
ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
23 листопада 2005 р., а також витребувано справу з Господарського
суду м. Києва.
У скарзі ДПІ до Верховного Суду України порушено питання про
перегляд за винятковими обставинами та скасування ухвали Вищого
адміністративного суду України від 9 березня 2006 р. і направлення
справи на розгляд до суду касаційної інстанції. На обґрунтування
скарги зроблено посилання на порушення норм процесуального права,
неоднакове застосування судом касаційної інстанції ст. 17 КАС
( 2747-15 ) (2747-15)
та наведено ухвалу касаційного суду, в якій по-іншому
застосована одна і та ж норма права.
Скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвала Вищого адміністративного суду України від 9 березня
2006 р. про відмову у відкритті касаційного провадження мотивована
тим, що роглядуваний спір не належить до компетенції
адміністративних судів.
Проте з обґрунтованістю такого висновку погодитися не можна.
Відповідно до п. 3 ч. 1. ст. 17 КАС ( 2747-15 ) (2747-15)
компетенція
адміністративних судів поширюється на спори, які виникають з
приводу укладання та виконання адміністративних договорів.
У п. 14 ст. 3 КАС ( 2747-15 ) (2747-15)
дано визначення
адміністративного договору, згідно з яким це - дво- або
багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки
сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта
владних повноважень, який є однією із сторін угоди.
Договір N 6-9-506/95 від 9 березня 1995 р. між двома
суб'єктами владних повноважень - Міністерством фінансів України та
Державним комітетом України по харчовій промисловості - укладено
на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 27 лютого
1995 р. N 148 ( 148-95-п ) (148-95-п)
"Про фінансування витрат Державного
комітету України по харчовій промисловості, пов'язаних з
виробництвом хлібопекарських дріжджів".
Зазначена постанова уряду прийнята для вирішення суспільних
(загальнодержавних) потреб та забезпечення населення
хлібобулочними виробами. Тому спір, який виник з приводу виконання
цього договору, належить до компетенції адміністративних судів.
Окрім того, суддя не врахував того, що касаційна скарга на
судові рішення у справі, розглянутій в апеляційній інстанції за
правилами КАС ( 2747-15 ) (2747-15)
, може бути розглянута лише Вищим
адміністративним судом України як судом касаційної інстанції. У
свою чергу, помилковий розгляд справи в суді апеляційної інстанції
за правилами КАС є підставою для скасування постановленого з
порушенням норм процесуального права судового рішення та
направлення справи на новий розгляд за правилами ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Враховуючи викладене, ухвала Вищого адміністративного суду
України від 9 березня 2006 р. у зв'язку з порушенням норм
процесуального права підлягає скасуванню, а справа - направленню
на розгляд до суду касаційної інстанції в іншому складі для
вирішення питання про прийняття касаційної скарги ДПІ.
Керуючись статтями 241-244 КАС ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
П О С Т А Н О В И Л А:
Скаргу ДПІ задовольнити.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 9 березня
2006 р. скасувати, справу направити до суду касаційної інстанції
для вирішення питання про прийняття касаційної скарги ДПІ.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім
випадку, встановленого п. 2 ст. 237 КАС ( 2747-15 ) (2747-15)
.