53/118 Про стягнення заборгованості за Договором оренди нежитлового приміщення - 16.08.2010 Прийняття

Заявлено позов про стягнення з Комерційний банк "Фінансова ініціатива" заборгованості за Договором оренди нежитлового приміщення від 25.06.2008р. в розмірі 1 107 583,88грн., в тому числі 969 463,97 грн. основного боргу, 75 471,99 грн. пені, 51 629,76 грн. збитків від інфляції та 11 018,16 грн. 3% річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач передав відповідачу в тимчасове платне користування нежитлове приміщення відповідно до Договору оренди, а відповідач свого обов’язку щодо оплати орендної плати не виконує.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2010р. порушено провадження по справі № 53/118, розгляд справи призначено на 19.04.2010р.

В судове засідання 19.04.2010р. представник позивача з’явився та надав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі, в тому числі Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 21-10/2271.1 від 16.04.2010р., відповідно до якого відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Фінансова ініціатива" знаходиться за адресою: 03150, м. Київ, вул. Щорса, 7/9, яка відрізняється від адреси, зазначеної у позовній заяві.

Для належного повідомлення відповідача по справі про розгляд справи, в судовому засіданні оголошена ухвала про відкладення розгляду справи на 07.06.2010р.

Ухвалою суду від 07.06.2010р. було продовжено строк вирішення спору за клопотанням сторін у справі.

В судовому засіданні 07.06.2010р. відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошена перерву до 25.06.2010р.

В судовому засіданні 25.06.2010р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що звертався до позивача з пропозицією про розірвання Договору оренди. Як зазначає відповідач, позивач відповіді на пропозицію не надав натомість припинив надавати відповідачу рахунки на оплату за орендоване приміщення та акти наданих послуг за фактичну оренду приміщення. Також відповідач вказав, що звільнив орендоване приміщення 20.01.2009р. та направляв позивачу акт прийому-передачі (повернення) приміщення. На підтвердження розірвання Договору оренди, укладеного між позивачем та відповідачем, відповідач надав постанову Київського апеляційного господарського суду про розірвання Договору суборенди укладеного між відповідачем та ФОП Хмелевською О. В., в якій йдеться про теж саме приміщення, яке являється предметом дослідження даного спору. Таким чином, відповідач не визнає боргу, оскільки вважає Договір оренди приміщення розірваним до того періоду часу, як позивач нараховує заборгованість по орендній платі.

У зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази по справі, ухвалою суду від 25.06.2010р. розгляд справи було відкладено до 16.08.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 16.08.2010р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судове засідання 16.08.2010р. не з’явився, про причини неявки суду невідомо.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.08.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

25.06.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Фінансова ініціатива" (Орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець зобов’язався передати Орендарю в тимчасове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 34, загальною площею 117,5 кв. м, а Орендар зобов’язався сплачувати Орендодавцю плату за користування приміщенням в розмірі, строки та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору встановлено, що передача приміщення в оренду не є передачею його у власність.

У відповідності до п. 1.3 Договору зазначено, що приміщення належить на праві власності Орендодавцю на підставі договору купівлі-продажу № 012 від 09.08.02. та акту приймання-передачі № 012 від 09.08.02.

Відповідно до п. 2.1 Договору сторонами було погоджено, що строк дії даного Договору становить 3 роки, а саме, з 25.06.08. по 25.06.11.

Пунктом 3.1.1. Договору визначено, що орендодавець зобов'язаний надати орендарю приміщення в строк не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання цього Договору за актом приймання-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту приймання-передачі від 25.06.2008р. орендодавець передав, а орендар прийняв нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 34, площею 117,5 кв.м.

Згідно з п. 4.1 Договору встановлено, що за користування приміщенням Орендар сплачує орендну плату з розрахунку 505,00 грн. за 1 кв. м.

Згідно з п. 4.2. Договору загальна сума орендної плати за перший місяць оренди складає 53 337,50 грн., без ПДВ.

Пунктом 4.5. Договору встановлено, що розрахунки за цим Договором здійснюються наступним чином:

4.5.1. Гарантійний платіж в розмірі 118 675,00 грн., без ПДВ, який є оплатою за перший та останній місяць оренди, - протягом п'яти банківських днів з моменту укладення цього Договору. При цьому, розмір орендної плати за останній місяць оренди зміні не підлягає.

4.5.2. Орендна плата за другий та кожний наступний місяць оренди, крім останнього місяця оренди, вноситься один раз на місяць, не пізніше 10 числа поточного місяця оренди шляхом перерахування суми, визначеної відповідно до п. 4.1. на рахунок Орендодавця на підставі рахунків, наданих Орендодавцем до п’ятого числа поточного місяця.

Розмір орендної плати кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати, нарахованої за попередній місяць, на індекс інфляції за попередній місяць.

4.6. Розмір орендної плати за другий та кожен наступний місяць оренди, крім останнього місяця оренди, визначається за формулою: Ап = С х А х Д х І, де

Ап - плата - сума щомісячної орендної плати, що підлягає сплаті Орендодавцю;

С - загальна площа приміщення,

А - ставка орендної плати ( 104,05 доларів США за 1 кв. м),

Д - офіційний курс національної валюти України (курс НБУ) до долару США на день внесення орендної плати;

І - індекс інфляції за попередній місяць.

Відповідно до п. 3.3.5. Договору орендар зобов'язався сплачувати орендодавцеві орендну плату у розмірі, строки та на умовах встановлених цим Договором.

У відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що 19.12.2008р. відповідач звернувся до позивача з листом вих.№2192 про дострокове розірвання Договору оренди від 17.03.2009р. за взаємною згодою до 17.03.2008 р. (копія листа знаходиться в матеріалах справи).

Дослідивши вказаний лист судом встановлено, що пропозиція дострокового розірвання договору адресована ФОП Хмелевській О.В. і стосовно договору піднайму (суборенди) нежитлового приміщення від 25.06.2008р.

Ухвалою від 25.06.2010р. суд зобов’язував відповідача надати лист з пропозицією про розірвання Договору оренди (оригінал для огляду, належним чином завірену копію для залучення до матеріалів справи) та докази направлення вказаного листа позивачу; надати докази направлення позивачу акту прийому-передачі (повернення) приміщення та сам акт.

Однак, відповідач в судове засідання 16.08.2010р. не з’явився, вимог ухвали суду не виконав.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься лист від 09.05.2009р. позивача в якому він визнає направлення відповідачем пропозиції про розірвання договору оренди з 17.03.2009р.

Відповідно до п.3.4.4. Договору орендар має право розірвати договір оренди, повідомивши про це орендодавця не менш ніж за 90 календарних днів до бажаного строку розірвання даного Договору.

Отже, суд дійшов висновку про те, що Договір оренди нежилого приміщення від 25.06.2008 р. є розірваним з 18.03.2009р.

Відповідно до п.5.7., п.5.10. Договору орендар протягом десяти календарних днів з дати припинення Договору має звільнити та повернути приміщення за Актом приймання-передачі, попередньо перевівши його у стан відповідно до Акту приймання-передачі укладеного під час передання приміщення від орендодавця до орендаря, та попередньої оплати за час перебування. Приміщення вважається повернутим орендарю належним чином з моменту підписання сторонами двостороннього Акту прийому-передачі.

Згідно з п.8.6. Договору закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання тих зобов’язань, що лишилися невиконаними.

Оскільки відповідачем не надано доказів щодо звільнення та повернення орендодавцю приміщення за Актом приймання-передачі, орендар не звільнений від зобов’язання щодо оплати за користування приміщенням за період з червня по березень 2010р.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача надсилались: лист № 01 від 15.06.2009р., претензія № 5/01 від 15.07.2009р., претензія № 01 від 10.08.2009р., лист № 10/01 від 09.10.2009р., № 01 від 09.11.2009р., лист № 6/01 від 31.12.2009р., лист № 01/01 від 12.01.2010р., лист № 01 від 08.02.2010р. від 08.02.2010р., лист № 01 від 09.03.2010р. з вимогою погасити заборгованість, яка виникла внаслідок порушення умов Договору з боку відповідача.

До зазначених листів-претензій позивач додавав рахунки (від 10.06.2009р., від 15.07.2009р., від 10.08.2009р., від 10.10.2009р., від 09.11.2009р., від 10.12.2009р., від 10.12.2009р., від 09.11.2009р., від 01.11.2009р., від 10.09.2009р., від 12.01.2010р., від 08.02.2010р., від 09.03.2010р.) на оплату за орендоване приміщення.

На доказ отримання листів з додатками позивач надав суду копії листів з відмітками відповідача про отримання.

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо сплати орендної плати належним чином не виконує, в зв’язку з чим Орендар має заборгованість перед Орендодавцем по орендній платі з 11.06.2009р. по 15.03.2010р. в сумі 969 463,97 грн.

Матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості перед позивачем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Посилання відповідача що він звільнив орендоване приміщення 20.01.2009р., що підтвердив актом приймання-передачі виконаних робіт від 20.01.2009р. про демонтаж обладнання в приміщенні відділення за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 34, суд вважає необґрунтованими, оскільки проведення робіт щодо демонтажу обладнання в приміщенні відділення за адресою: м. Київ, пр.-т Повітрофлотський, 34 не може свідчити про виселення орендаря з приміщення.

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов’язку по сплаті орендної плати за орендоване приміщення, у повному обсязі не виконує, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль" щодо стягнення з відповідача 969 463,97 грн. заборгованості з орендної плати слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов’язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивач також заявляє про стягнення з відповідача по справі пені в розмірі 75 471,00 грн. за неналежне виконання Договору оренди.

Як вбачається з пункту 7.2 Договору за прострочення сплати орендної плати орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення строків оплати від розміру щомісячної орендної плати за кожний день просточення.

При дослідженні поданого позивачем розрахунку пені судом було виявлено, що позивач здійснив розрахунок пені по заборгованості за червень 2009р., липень 2009р., серпень 2009р., вересень 2009р. за період більший чим 6 місяців, що порушує вимоги частини 6 ст. 232 ГК України.

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Розрахунок пені за інші місяці позивач зробив правильно.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 60 606,27 грн.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитків від інфляції в сумі 51 629,76 грн., та 11 018,16 грн. –3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 11 018,16 грн. –3 % річних та 51 629,76 грн. –збитків від інфляції (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Фінансова ініціатива" (03150, м. Київ, вул. Щорса, 7/9; ідентифікаційний код 33299878 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 8; ідентифікаційний код 24547654) 969 463 (дев’ятсот шістдесят дев’ять чотириста шістдесят три ) грн. 97 коп. основного боргу, 60 606 (шістдесят тисяч шістсот шість) грн. 27 коп. пені, 11 018 (одинадцять тисяч вісімнадцять) грн. 16 коп. три відсотка річних, 51 629 (п’ятдесят одна тисяча шістсот двадцять дев’ять) грн. 76 коп. інфляційних витрат, 10 927 (десять тисяч дев’ятсот двадцять сім) грн. 16 коп. витрат по сплаті державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.