803/680/16 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні - 13.11.2018 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року (судді: Т.І. Шинкар (головуючий), М.А. Пліш, Н.В. Ільчишин) у справі № 803/680/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сальве" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сальве" (далі - позивач, ТОВ "Сальве") звернулось до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2016 року № 0000961401.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатом фактичної перевірки ТОВ "Сальве" контролюючим органом безпідставно встановлено порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме - підприємством не забезпечено своєчасне (у день одержання готівкових коштів) оприбуткування готівки у книзі обліку розрахункових операцій, оскільки об'єкт торгівлі працює цілодобово, тому фіскальні звітні чеки повинні роздруковуватися щодоби, тобто не пізніше, ніж через 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, однак 10 січня 2015 року о 23:50 в аптеці ТОВ "Сальве" № 27 було аварійне відімкнення основного електроживлення, що є підставою правомірності не роздрукування Z-звіту № 1316 від 10 січня 2015 року, а позивачем відразу після усунення проблеми з електроживленням вказаний Z-звіт був роздрукований.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2016 року № 0000961401 відносно позивача у зв'язку з встановленням відповідачем порушення ТОВ "Сальве" пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п.п. 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2014 року № 637, а саме - незабезпечення своєчасності оприбуткування (не в день тримання) готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій, діяв у межах та у відповідності до вимог податкового законодавства.

4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Сальве" подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просила скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Сальве" у повному обсязі.

5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року. Апеляційну скаргу ТОВ "Сальве" задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області від 19 квітня 2016 року № 0000961401.

6. Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтоване тим, що позивачем не було порушено норм податкового законодавства, оскільки причиною несвоєчасного роздрукування Z-звіту стали проблеми з електропостачанням, які не залежали від суб'єктивного фактору та не могли бути передбачені завчасно. Крім того, встановлено, що розрахункових операцій за період - 10 січня 2015 року з 23:50 до 00:03 не здійснювалось, а після усунення вказаних проблем, такий звіт було роздруковано. Також позивачем зазначена у Z-звіті готівка в сумі 14 354,27 грн у повному обсязі проведена в касі та занесена у книгу обліку розрахункових операцій, яка була зареєстрована у податковому органі 13 листопада 2014 року та розпочата 1 грудня 2014 року, що підтверджує фактичне оприбуткування позивачем готівки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року та прийняти нове рішення, яким залишити в силі постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 30 березня 2016 року контролюючим органом згідно з наказом від 18.03.2016 № 301 проведено фактичну перевірку аптеки № 27 ТОВ "Сальве" за адресою: м. Луцьк, вул. Кравчука, 23, з питань дотримання вимог Податкового кодексу України (2755-17) , Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , "Про оплату праці" (108/95-ВР) , "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) , постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (z0040-05) "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України", Кодексу законів про працю України (322-08) , за результатом якої складений акт від 1 квітня 2016 року № 3500/03/20/14/20148147, відповідно до якого під час перевірки встановлено не забезпечення своєчасного (у день одержання готівкових коштів) оприбуткування готівкових коштів 10.01.2015 року в сумі 14 354,27 грн у відповідній книзі обліку розрахункових операцій № 0318011570Р/5 від 13.11.2014 року на підставі фіскального звітного чека № 1316 від 11.01.2015року (роздруковано Z-звіт 11.01.2015 року в 00:03 год., відкрито 10.01.2015р. 00:11).

Контролюючим органом за результатами проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2016 року № 0000961401 за порушення позивачем п.п.2.2, 2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2014 року № 637 та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та абз.3 ст. 1 Указу Президента №436/95 від 12.06.1995 року, застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 71 771,35 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем при здійсненні ним господарської діяльності та вказує на неврахування судом апеляційної інстанції того, що позивачем було порушено норми податкового законодавства України та положення пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п.п. 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2014 року №637, а також зазначає, що судом апеляційної інстанції помилково застосовано статтю 250 Господарського кодексу України, оскільки дія частини другої статті 250 Господарського кодексу України не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України (2755-17) та контроль за дотриманням яких покладено на відповідні контролюючі органи.

10. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

11. Касаційний розгляд справи проведено у судовому засіданні, відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Господарський кодекс України (436-15) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Частина перша статті 238.

За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

12.2. Частина перша статті 239.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: адміністративно-господарський штраф.

12.3. Частина перша статті 250.

Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

13. Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (265/95-ВР) :

13.1. Стаття 2.

Реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

13.2. Пункти 1, 3, 9, 13 статті 3.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

13.3. Частина перша статті 5.

На період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

14. Указ Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) .

14.1. Стаття 1.

Установити, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами- громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

15. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування" (199-2002-п) :

15.1. Пукти 2, 13.

Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора.

Формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності: друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам'яті; обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті; друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.

15.2. Примітка 1.

Підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.

16. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (z0040-05) :

16.1. Пункт 2.2.

Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

16.2. Пункт 2.6.

Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

16.3. Пункт 7.15.

Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО

(РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

17. Порядк реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України 28.08.2013 року №417.

17.1. Пункт 9 Порядку ведення книг ОРО.

У розділі 3 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1-5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6-8 - до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.

18. Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 року № 1057.

18.1. Пункт 1.5 Загальних положень.

Суб'єкти господарювання, які використовують РРО, що створюють КСЕФ, та/або електронні контрольно-касові реєстратори, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, повинні забезпечити передачу до сервера обробки інформації електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці у пам'яті РРО або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

20. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на адміністративний позов, запереченні на апеляційну скаргу та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

21. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що контролюючий орган при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2016 року № 0000961401 про застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 71 771,35 грн за порушення ТОВ "Сальве" пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п.п. 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2014 року № 637, а саме - незабезпечення своєчасності оприбуткування (не в день тримання) готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій, діяв всупереч та не у відповідності до вимог податкового законодавства.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що причиною несвоєчасного роздрукування позивачем Z-звіту стали проблеми з електропостачанням, які не залежали від суб'єктивного фактору та волі позивача, а також не могли бути передбачені завчасно. Судом першої інстанції не було надано належної оцінки наданої суду довідки ДП "Арсенал СТ-4" ТОВ "Арсенал СТ" від 18 травня 2016 року № 10/24 по об'єкту "Аптека № 27" за адресою м. Луцьк, вул. Кравчука, 23 (який охороняється пунктом централізованого спостереження ДП "Арсенал СТ-4" згідно з договором від 31.12.2006 № 62/06-П), згідно з якою 10 січня 2015 року о 23 год. 50 хв. зафіксована "Технічна тривога пропадання основного живлення 220 В". Контролюючим органом не було надано до суду належних доказів на спростування зазначеного.

Крім того, судом апеляційної інстанції з витягу з електронної бази касових чеків контролюючого органу встановлено, що 10 січня 2015 року останній чек було надруковано о 23:34, розрахункових операцій за період - 10 січня 2015 року з 23:50 до 11 січня 2015 року 00:03 не здійснювалось, а після усунення вказаних проблем, такий звіт було роздруковано. Крім того, позивачем зазначена у Z-звіті готівка в сумі 14 354,27 грн у повному обсязі проведена в касі та занесена у книгу обліку розрахункових операцій, яка була зареєстрована у податковому органі 13 листопада 2014 року та розпочата 1 грудня 2014 року, що підтверджує фактичне оприбуткування позивачем готівки.

22. Проте, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, щодо дії положень статті 250 Господарського кодексу України (зокрема, частини першої) на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені в тому числі Указом Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) .

З набранням чинності Законом України від 02.12.2010 №2756-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" (2756-17) , положення частини першої статті 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій, на застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, зокрема і порушення оприбуткуванням готівки в касах підприємств, не розповсюджуються. Контроль за додержанням суб'єктами господарювання норм з регулювання обігу готівки здійснюють органи Державної фіскальної служби. Указ Президента України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) прийнятий в період дії Конституційного Договору, а отже такий має юридичну силу Закону. 8 червня 1995 року між Верховною Радою України та Президентом України укладено Конституційний Договір № 1к/95-ВР (далі - Конституційний Договір) про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України (254к/96-ВР) .

Змістом статті 25 Конституційного Договору передбачено, що Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов'язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення. Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

Тлумачення цитованих вище положень, з врахуванням суспільно-політичних передумов їх прийняття, дозволяє прийти до висновку, що Укази Президента України з питань економічної реформи, не врегульованих чинним на той час законодавством України, видані у відповідності до Конституційного Договору, є обов'язковими для виконання на всій території України до прийняття відповідних законів.

12 червня 1995 року Президент України видав Указ № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", яким, зокрема, врегулював питання відповідальності суб'єктів господарювання за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівки в касах. Метою прийняття Указу № 436/95 є поліпшення стану готівкового обігу, визначення єдиних підходів до встановлення відповідальності за порушення суб'єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки та запобігання зловживанням під час здійснення операцій з готівкою, приховуванню доходів.

6 липня 1995 року органом законодавчої влади прийнято Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР (265/95-ВР) , положення розділу V якого визначають перелік порушень, за вчинення яких передбачено застосування фінансових санкцій.

За змістом розділу V вказаного Закону, так само як і положень інших законів України, законодавцем не визначено серед правопорушень не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівки в касах та не встановлена відповідальність за таке діяння.

З прийняттям Конституції України (254к/96-ВР) 1996 року Указ Президента України № 436/95 скасований не був. На час виникнення спірних у цій адміністративній справі відносин законодавцем не прийнято будь-яких інших законів, сфера дії яких би охоплювала відносини, регламентовані вказаним указом.

Верховний Суд вважає, що застосування до суб'єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій на підставі абзацу третього статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" є правомірним. Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, закріпленій у постанові від 2 квітня 2013 року у справі № 21-77а13.

Відповідно положення частини другої статті 250 Господарського кодексу України слід розуміти таким чином, що дія частини першої вказаної статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені в тому числі Указом Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) , який має юридичну силу Закону, контроль за дотриманням якого покладено на фіскальні органи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року слід залишити без задоволення.

24. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

25. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).