За позовом закритого акціонерного товариства "Президент-готель"

До відповідача акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квадр"

Про стягнення 940000 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

від позивача Мазур О.В. (за дов.)

від відповідача Іваненко О.В. (за дов.)

від третьої особи Певнева Є.С. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом закрите акціонерне товариство "Президент-готель"до акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квадр"про стягнення 940000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно зобов’язав товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квадр" сплатити грошові кошти на загальну суму 940000 грн., як заборгованість позивача, якої насправді не існувало.

Ухвалою суду від 17.05.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/274.

У поданому суду відзиві відповідач позовні вимоги відхилив. Серед іншого відповідач зазначив, що грошові кошти на загальну суму 940000 грн. отримані на підставі укладеного 23.11.2009 р. договору поруки № 12/11-09, що є достатньою правовою підставою для їх зарахування на поточний рахунок відповідача.

У судовому засіданні 14.07.2010 р. представниками сторін подано спільне клопотання про продовження строку вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України.

Позивач подав суду заяву, в якій просив стягнути солідарно з відповідача та третьої особи на його користь зайво сплачені грошові кошти в розмірі 940000 грн., що набуті без достатньої правової підстави.

Подана заява була судом відхилена, оскільки дана заява є заявою про зміну предмету та підстав позову, одночасна зміна яких, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, не передбачена.

Ухвалою суду від 14.07.2010 р. було продовжено строк вирішення спору.

В судовому засіданні оголошено перерву до 06.09.2010 р..

Розглянувши надані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.02.2001 р. між закритим акціонерним товариством "Президент-Готель"(абонентом) та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго"(енергопостачальною організацією) було укладено договір № 530184 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Предметом Договору є постачання, користування та своєчасна сплата з повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 2.1 Договору при виконанні його умов а також вирішенні всіх питань, що не ним обумовлені, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 31.01.2007 р. № 86 "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" (raa086017-07) було встановлено тариф за постачання 1 Гкал теплової енергії у гарячій воді, в розмірі 205,94 грн.

Розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 30.10.2008 р. № 1488 (ra1488017-08) , від 27.11.2008 р. № 1663 (ra1663017-08) , від 25.12.2008 р. № 1780/1 (ra0780017-08) , які в подальшому були скасовані Указами Президента України (далі - скасовані розпорядження), тариф на постачання 1 Гкал теплової енергії у гарячій воді було збільшено.

Абонент протягом грудня 2008 року, січня - лютого 2009 року сплачував передплатою постачання теплової енергії у гарячій воді за тарифом, встановленим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 31.01.2007 р. № 86 (raa086017-07) в розмірі 205,94 грн.

При цьому, енергопостачальна організація нараховувала абоненту вартість спожитої теплової енергії у гарячій воді відповідно до скасованих розпоряджень, що ними не заперечується.

17.04.2009 р. нерухоме та рухоме майно абонента було передано у довгострокову оренду товариству з обмеженою відповідальністю "БК "Квадр"за договором оренди.

Відповідно до розрахунків, проведених енергопостачальною організацією, станом на 23.11.2009 р. заборгованість абонента становила 940000 грн.

23.11.2009 р. між акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго"(енергопостачальною організацією), товариством з обмеженою відповідальністю "Квадр"(поручителем) та закритим акціонерним товариством "Президент-готель"(абонентом) було укладено договір поруки №12/11-09 (далі –Договір поруки), згідно з яким товариством з обмеженою відповідальністю "Квадр"виступає поручителем перед енергопостачальною організацією за зобов'язання абонента по Договору.

Додатковою угодою від 23.11.2009 р. до Договору поруки було встановлено порядок перерахування коштів.

24.11.2009 р. листом № 048-71-13533 енергопостачальна організація направила поручителю вимогу сплатити за абонента заборгованість в розмірі 940000 грн.

27.11.2009 р. відповідно до порядку перерахування грошових коштів, передбаченого додатковою угодою від 23.11.2009 р. до Договору поруки, поручитель сплатив енергопостачальній організації 150000 грн.

27.11.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Квадр"(поручителем) та закритим акціонерним товариством "Президент-готель"(абонентом) було укладено угоду про врегулювання взаєморозрахунків, за якою кошти, сплачені поручителем на користь енергопостачальної організації, враховуються в рахунок орендної плати, яку товариство з обмеженою відповідальністю "Квадр"має сплатити на користь закритого акціонерного товариства "Президент-готель"відповідно до укладеного між ними договору оренди від 17.04.2009 р..

Абонент листом від 08.02.2010 р. № 18/11-13/01 звернувся до енергопостачальної організації з пропозицією здійснити перерахунок за постачання теплової енергії у гарячій воді з метою зарахування 940000 грн. в рахунок майбутнього виконання Договору, на що енергопостачальна організація листом від 23.02.2010 р. № 048-21-1888 відмовила у здійсненні перерахунку з мотивів відсутності судових рішень про скасування скасованих розпоряджень.

Протягом листопада 2009 р. –квітня 2010 р. поручителем було перераховано на рахунок енергопостачальної організації 940000 грн., що підтверджується доказами наданими в матеріали справи.

Судом встановлено, що спір виник з того, що позивач вважає відповідача зобов’язаним повернути 940000 грн., які набуті ним без достатньої правової підстави, тобто на підставі тарифів, затверджених розпорядженнями, які скасовані указами Президента України через незаконність та неконституційність.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом (1798-12) заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуто, згодом відпала.

Отже, в силу чинного законодавства, даний обов’язок у набувача виникає перед потерпілим, у зв’язку з чим у останнього виникає право вимоги коштів у набувача.

Як зазначено вище, відповідач набув кошти шляхом сплати їх третьою особою в рахунок виконання зобов’язань поручителя. Відсутність зобов’язання, забезпеченого порукою, свідчить про набуття відповідачем майна без достатньої правової підстави за рахунок поручителя, який є потерпілою особою.

Таким чином, оскільки 940000 грн. сплачені не позивачем, останній не є потерпілою особою та у нього відсутнє право вимоги до відповідача щодо їх повернення.

В даному випадку, позивач не позбавлений права здійснити захист своїх прав відповідно до укладеного договору оренди від 17.04.2009 р. з третьою особою.

За таких обставин підстави для задоволення позову відсутні.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 33, 49, 82- 85 ГПК України, суд

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.