803/536/16 Про визнання протиправними дій Національної поліції щодо призначення та проведення атестації, визнання незаконним та скасування рішення атестаційної комісії, визнання протиправними та скасування наказу про звільнення з правоохоронних органів, поновлення на посаді в органах поліції та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - 13.11.2018 Прийняття

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року (прийняту в складі колегії суддів: головуючий суддя - Плахтій Н.Б., судді - Димарчук Т.М., Лозовський О.А.) та

постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року (прийняту в складі колегії суддів: головуючий суддя - Затолочний В.С., судді - Матковська З.М., Шавель Р.М.)

у справі № 803/536/16

за позовом ОСОБА_2

до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №6 Апарату Національної поліції України

про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2016 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №6 Апарату Національної поліції України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у Рівненській області, прийняте 22 лютого 2016 року;

- визнати незаконним та скасувати Наказ голови Національної поліції України від 31 березня 2016 року №208о/c;

- зобов'язати голову Національної поліції України поновити майора поліції ОСОБА_2 на службі в поліції на попередній посаді;

- стягнути з Національної поліції України середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року позов задоволено у повному обсязі.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

08 лютого 2018 року Львівський апеляційний адміністративний суд вирішив:

- апеляційну скаргу Національної поліції України залишити без задоволення,

- апеляційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України задовольнити частково, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року у справі № 803/536/16 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати;

- винести в цій частині нове рішення, яким стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 126311 грн. 77 коп.;

- в іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Національної поліції України.

У касаційній скарзі скаржник просить:

- скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року;

- прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.

Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень допущено порушення норм матеріального та процесуального права, тому такі рішення є незаконними.

Крім того, у касаційній скарзі відповідач вказує на те, що атестування позивача було проведено у межах наданих атестаційній комісії повноважень та у спосіб, який передбачений нормативними актами України.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

02 липня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про Національну поліцію" (580-19) ( Закон №580-VIII (580-19) , набрав чинності 07 листопада 2015 року), яким утворено Національну поліцію України - центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до преамбули Закону №580-VIII (580-19) він визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Як визначено пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ (580-19) , працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції.

Відповідно до пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ (580-19) видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.

Наказом Голови Національної поліції України №210 о/с від 20 листопада 2015 року "Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві" було призначено проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, міжрегіональних територіальних органів в тому числі і Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

Згідно з частини 2 статті 57 Закону №580-VIII атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (z1445-15) , зокрема п. 3 р. І.

Зі змісту наказу Голови Національної поліції України №210 о/с від 20 листопада 2015 року "Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві" суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції правильно встановив, що він не містить посилань на підстави для атестування позивача, встановлених частиною 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Наказ містить посилання лише на мету проведення атестації, яка визначена в частині 1 статті 57 Закону №580-VIII.

Суд наголошує, що мета проведення атестації та підстави для її проведення не є тотожними поняттями, оскільки мета це те, що необхідно досягнути проведенням атестування поліцейського, а підстава - це причина, достатній привід для її проведення.

Усі підстави для проведення атестації поліцейського є індивідуальними, обумовленими або просуванням по службі, або неналежним виконанням поліцейським своїх обов'язків. У даному випадку, відповідач проводив атестацію не з індивідуальних причин (у розумінні частини другої статті 57 Закону №580-VIII), а загальну атестацію для всіх поліцейських, які до цього працювали в міліції. Однак, у Законі №580-VIII (580-19) відсутні підстави для проведення атестації майже всього складу територіального органу поліції. Наявність таких підстав для проведення атестування позивача не встановлена.

Таким чином, проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII, суперечить вимогам цього закону.

Згідно з ч.1 ст. 58 Закону №580-VIII призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Судами встановлено, що наказом голови Національної поліції України від 07 листопада 2015 року №105о/с "По особовому складу" відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" позивача було прийнято на службу в поліцію на посаду заступника начальника управління захисту економіки у Рівненській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України з присвоєнням йому спеціального звання в порядку переатестування "майор поліції".

Позивач призначений на посаду безстроково із забезпеченням відповідних гарантій поліцейського, тому проводити його атестацію можливо було лише в разі виникнення індивідуальних підстав передбачених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII, але відповідач не зазначив, цих підстав.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що дії Національної поліції України щодо призначення і проведення атестування позивача вчинені в порушення вимог статті 3 Закону України "Про Національну поліцію", не ґрунтуються на положеннях Конституції України (254к/96-ВР) та законів України та в порушення вимог частини першої статті 7 Закону не забезпечують дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.

Крім того, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції в частині стягнення з відповідача суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення позивача.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, підстави для його скасування відсутні, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -