ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
29 листопада 2010 року
справа № 5020-5/162
( Додатково див. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду (rs13900536) )
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей"
(99000, м. Севастополь, вул. Льотчиків, буд. 3 В)
(99008, м. Севастополь, вул. Народна, буд. 1)
до Акціонерного комерційного банку "Форум" (02100, м. Київ, б-р Верховної Ради, 7) в особі Севастопольської філії Акціонерного комерційного банку "Форум" (99011, м. Севастополь, вул. Воронина, буд. 10)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Закрите акціонерне товариство "Альмінський камінь" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. 8-го березня, 1А),
про внесення змін до кредитного договору №0006/07/21-KLI від 08.02.2007
Суддя Євдокімов І.В.
Представники сторін:
Позивач –Олейник Сергій Володимирович, довіреність б/н від 11.10.2010;
Відповідач –Сітенко Олена Валеріївна, довіреність №13291 від 08.09.2010;
Третя особа –не з`явився.
Суть спору:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Апогей" звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Акціонерного комерційного банку "Форум" в особі Севастопольської філії Акціонерного комерційного банку "Форум", про внесення змін до кредитного договору №0006/07/21-KLI від 08.02.2007.
27.10.2010 від позивача надішла заява /а.с. 44-45/, якою Товариство з обмеженою відповідальністю "Апогей" уточнило позовні вимоги та просить внести зміни до кредитного договору №0006/07/21-KLI від 08.02.2007, зокрема, пункт 1.4 викласти у наступній редакції:
"За користування кредитними коштами з 31.08.2008 встановлюється оплата (проценти) у розмірі 11% річних за користування кредитними коштами у доларах США".
Також просить додати пункт 1.5 та викласти у такій редакції:
"Процентна ставка за кредитним договором є гибкою та змінюється у порядку передбаченому пунктами 5.1 і 5.1.1 кредитного договору".
Додати пункт 5.1.1 у наступній редакції:
"Зміна процентної ставки за користування кредитними коштами за ініціативою Позичальника здійснюється лише тільки у разі зросту курсу доллара США відповідно національної валюти гривні шляхом направлення Позичальником до Банку листа з розрахунком зменьшення процентної ставки пропорціонально зросту курсу долара США відповідно української гривні, в якому відмічається новий розмір процентної ставки та дата з якої змінюється процентна ставка. рішення про зміну процентної ставки приймається Банком на протязі 20 днів."
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок мирової кризи позивач не має можливості виконувати умови кредитного договору та для врегулювання виникшої ситуації хоче внести до нього відповідні зміни.
Також, в процесі розгляду справи позивач надав клопотання про призначення по справі судово-економічної експертизи та надав питання для її проведення, посилаючись на те, що відповідно до господарсько-процесуального кодексу України кожна сторона має довести обставини на які посилається у своїх вимогах /а.с. 47-48/.
Проаналізував заявлене клопотання суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних пістав.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів, дані про які вимагають спеціальних досліджень.
Однак вирішення переліку питань наданого позивачем для проведення експертизи не потребує спеціальних досліджень та може бути роз`яснено самим позивачем, оскільки стосується господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей", тому суд у даному випадку не вбачає необхідності призначення проведення експертизи.
Відповідач проти задоволення позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву /а.с. 54-55/, зокрема, звертає увагу на те, що між позивачем та відповідачем були укладені додаткові угоди до кредитного договору №0006/07/21-KLI від 08.02.2007, після початку мирової кризи, тому мирову кризу не можна брати до уваги як обставину, яку позивач не міг передбачити.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, письмових пояснень не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку.
Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд, -
в с т а н ов и в:
08.02.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Апогей" та Акціонерним комерційним банком "Форум" в особі Севастопольської філії Акціонерного комерційного банку "Форум" був укладений кредитний договір /далі –Договір/, відповідно до умов якого Банк надає Позиальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 2 500 000 доларів США /пункт 1.1 Договору/.
Відповідно до пункту 1.2 Договору кредитні кошти надаються строком до 07 лютого 2008 року.
Згідно з пунктом 1.3 Договору за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 15 процентів річних .
07.02.2008 укладена додаткова угода №1 до Договору, якою продовжений строк надання кредитних коштів до 07 лютого 2009 року /а.с. 19/.
29.12.2008 укладена додаткова угода №2 до Договору, якою визначено, що забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є іпотечний договір на нерухомість, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Апогей" та Акціонерним комерційним банком "Форум", майнові права на корпоративні права Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей", фінансова порука Закритого акціонерного товариства "Альмінський камень", укладена між Акціонерним комерційним банком "Форум" та Закритим акціонерним товариством "Альмінський камень".
Додатковою угодою №3 від 08.02.2007 встановлений графік зниження ліміту кредитної лінії.
Додатковою угодою №4 від 10.09.2008 встановлено, зокрема, що кредитні кошти надаються строком до 31 грудня 2013 року.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (436-15) , в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Позивач хоче змінити складову свого зобов`язання, шляхом зменшення процентної ставки за Договором, однак потрібного обгрунтування своїх вимог не надав.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Посилання ж позивача на те, що він не міг передбачити світову економічну кризу братись до уваги не можуть, зокрема, тому, що позивач вже після початку зазначеної кризи укладав з відповідачем додаткові угоди до Договору.
Тому доцільно зауважити, що укладаючи договір на отримання кредитної лінії позивач мав передбачити усі можливі ризики.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача .
Керуючись статтями 22, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд, -
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя
І.В. Євдокімов
рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
06.12.2010