ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
18.11.10 Справа № 15/21пд.
|
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "РОС І Я",
м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортні перевезення – 2003", м. Лутугине Луганської області
про тлумачення умов договору
Суддя господарського суду Луганської області
Пономаренко Є.Ю.
Представники сторін:
від позивача - Овчаров О.В., представник за довіреністю № б/н від 05.09.2010;
від відповідача - Ковалюк О.В., представник за довіреністю № 171 від 30.09.2010.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4- 4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу:
- витлумачити положення договору про надання послуг № 05/05/09 від 05.05.2009 шляхом визначення чи включає в себе належне виконання відповідачем своїх обов’язків по договору вихід на маршрут транспортних засобів
ТОВ "Автотранспортні перевезення-2003", а саме автобусів марки "Богдан А 09202"в кількості 10 (десять) одиниць, державний номер: АА4086СК, АА4087СК, АА4088СК, АА4089СК, АА4091СК, АА4092СК, АА4096СК, АА4094СК, АА4095СК, АА4096СК, в якості рекламоносіїв з розміщеною рекламною інформацією позивача та здійснення ТОВ "Автотранспортні перевезення-2003"зазначеними транспортними засобами пасажирських перевезень відповідно до затвердженого розкладу руху вказаних транспортних засобів та паспорту відповідного маршруту.
При цьому, позивач вважає, що кожний з транспортних засобів відповідача повинен був здійснювати не менше ніж 6 рейсів за добу, оскільки така періодичність відповідає розкладу руху, затвердженому виконавчим комітетом Луганської міської ради.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, одержаному судом 04.10.2010, та письмових поясненнях, наданих в останньому судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позиція позивача є необґрунтованою з наступних підстав.
Між товариством з обмеженою відповідальністю "ТЦ "РОС І Я", як замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортні перевезення-2003", як виконавцем, укладено договір № 05/05/09 від 05.05.2009 про надання послуг (далі за текстом –договір).
Відповідно до умов пункту 1.1 договору, який визначає предмет правовідносин, відповідач зобов’язався надати транспортні засоби у кількості 10 одиниць, що здійснюють пасажирські перевезення, як рекламні носії для розміщення рекламної інформації позивача, а позивач зобов’язався сплачувати надані відповідачем послуги.
За положеннями пункту 1.3 договору строк розміщення реклами відповідає строку дії договору.
Строк дії договору визначений пунктом 6.1 з моменту підписання (05.05.2009) по 04.05.2010, а в частині зобов’язань –до повного їх виконання сторонами.
У додатку № 1 до договору міститься перелік транспортних засобів, на яких повинна бути розміщена рекламна інформація позивача.
Господарським судом Луганської області розглядався спір у справі № 11/149 між тими ж сторонами, а саме за позовом ТОВ "Торговий центр "РОС І Я" до
ТОВ "Автотранспортні перевезення –2003" про відшкодування завданих збитків за неналежне виконання умов договору № 05/05/09 від 05.05.2009 у розмірі
43 890 грн. 10 коп.
В обґрунтування позовних вимог у зазначеній справі № 11/149 позивач вказував на те, що нібито в порушення взятих на себе зобов’язань відповідач не використовував транспортні засоби в обумовленій договором кількості, внаслідок чого рекламна інформація позивача не розповсюджувалася, що спричинило позивачеві збитки у розмірі вартості робіт з нанесення вказаної рекламної інформації.
рішенням господарського суду Луганської області від 26.08.2010 у справі №11/149 в задоволенні позову відмовлено.
При цьому, в судовому рішенні зазначено, що умовами договору взагалі не передбачено кількості щоденних виїздів на маршрути транспортних засобів відповідача . Укладений сторонами у справі договір містить лише кількість одиниць транспортних засобів відповідача, на яких розміщуватиметься рекламна інформація позивача –10. Періодичність виїзду на маршрут кожної одиниці з вказаних транспортних засобів сторонами договору взагалі не визначалася .
Отже, при вирішенні спору у справі №11/149 судом встановлювалися та оцінювалися ті ж обставини, що підлягають з'ясуванню і у даній справі.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.11.2010 рішення від 26.08.2010 залишено без змін.
В даній постанові зазначено, що судом першої інстанції вірно вказано, що умовами договору взагалі не передбачено кількості щоденних виїздів на маршрути транспортних засобів відповідача.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 85 та ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України судові рішення у справі №11/149 набрали законної сили.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Крім того, згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (995_004)
) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права .
Відповідно до параграфа 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 (рішення чинне з 06.11.2002) в справі "Совтрансавто-Холдінг"проти України"одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (аналогічний висновок мається також і в рішенні Європейського суду по справі "Брумареску проти Румунії", параграф 61).
рішення суду не можуть бути суперечливими одне одному.
Відповідно до ст. 213 Цивільного кодексу України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з’ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
У даній справі не можна інакше розтлумачити договір ніж, як при вирішенні спору між тими ж сторонами у справі № 11/149, а саме, що умовами договору №05/05/09 від 05.05.2010 не передбачено кількості щоденних виїздів на маршрути транспортних засобів відповідача, на яких розміщена реклама позивача.
Доводи відповідача про те, що договір не підлягає тлумаченню через закінчення строку його дії, судом відхиляються. На даний час не всі зобов’язання за договором виконані сторонами у повному обсязі.
Згідно ст. 598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Слід зазначити, що крім даного спору судами розглядаються ще й інші спори за участю тих же сторін стосовно виконання договору, про тлумачення якого заявлено у цій справі, а саме:
- спір у справі № 11/149 про відшкодування завданих збитків за неналежне виконання умов договору № 05/05/09 від 05.05.2009 у розмірі 43 890 грн. 10 коп. (про розгляд якого вже вказувалося у даному рішенні);
- спір у справі № 11/238 за позовом ТОВ "Автотранспортні перевезення –2003"до ТОВ "Торговий центр "Рос і я"про стягнення з відповідача заборгованості за надані згідно із договором № 05/05/09 від 05.05.2009 послуги рекламних носіїв в сумі 29867 грн. 82 коп., відшкодування за демонтаж реклами власними засобами в сумі 2500 грн. 00 коп., пені у розмірі 2604 грн. 37 коп., 3% річних у розмірі 393 грн. 87 коп. та інфляційних втрат у сумі 514 грн. 87 коп. Ухвалою від 11.10.2010 провадження у справі № 11/238 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №15/21пд за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "РОС І Я"до товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортні послуги –2003"про тлумачення умов договору.
Тому, спір про тлумачення правочину підлягає вирішенню по суті з прийняттям рішення у даній справі.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що за вимогою позивача договір підлягає тлумаченню, але при цьому позиція позивача з тлумачення договору є необґрунтованою, у зв’язку з чим у задоволенні позову слід відмовити частково. Розтлумачити положення договору № 05/05/09 від 05.05.2010 слід таким чином: "Кількість щоденних виїздів на маршрут кожної одиниці з 10 транспортних засобів, а саме: автобусів марки "Богдан А 09202"з державними номерами: АА4086СК, АА4087СК, АА4088СК, АА4089СК, АА4091СК, АА4092СК, АА4096СК, АА4094СК, АА4095СК, АА4096СК, як рекламоносіїв з розміщеною рекламною інформацією товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "РОС І Я", умовами договору не передбачена".
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати з державного мита в сумі
85 грн. 00 коп. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі
236 грн. 00 коп. покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. У задоволенні позову відмовити частково.
2. Розтлумачити положення договору № 05/05/09 від 05.05.2010 таким чином:
" Кількість щоденних виїздів на маршрут кожної одиниці з 10 транспортних засобів, а саме: автобусів марки "Богдан А 09202"з державними номерами: АА4086СК, АА4087СК, АА4088СК, АА4089СК, АА4091СК, АА4092СК, АА4096СК, АА4094СК, АА4095СК, АА4096СК, як рекламоносіїв з розміщеною рекламною інформацією товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "РОС І Я", умовами договору не передбачена".
3. Судові витрати у складі державного мита в сумі 85 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. покласти на позивача.
На підставі ч. 5 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
В судовому засіданні 18.11.2010 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 19.11.2010.