5015/4114/11 Про зобов'язання виконати умови кредитного договору, уклавши договори забезпечення виконання зобов'язань, і стягнення штрафу, та зустрічні вимоги щодо розірвання кредитного договору - 11.10.2011 Прийняття

Розглядається справа за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, м.Київ до ТзОВ "Компанія "Західбудінвест", м.Львів про зобов"язання відповідача укласти з позивачем договори забезпечення виконання зобов"язань за Договором №07-0010/К про надання кредиту від 25.10.07р. на суму, не меншу ніж 46 765 835,96грн. та стягнення штрафу в сумі 500 000,00грн. та за зустрічним позовом ТзОВ "Компанія "Західбудінвест", м.Львів до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, м.Київ про розірвання договору про надання кредиту №07-0010/К від 25.10.07р.

07.09.11р. від позивача за первісним позовом надійшла заява про уточнення позовних вимог та надання додаткових пояснень №11-1272 від 02.09.11р. відповідно до якої позивач просить зобов"язати ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" виконати умови п.3.3 договору №07-0010/К про надання кредиту від 25.10.07р., уклавши з Державною інноваційною фінансово-кредитною установою договори забезпечення виконання зобов"язань на суму, не меншу ніж 46 765 835,96грн., в іншій частині позовні вимоги залишені без змін.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти зустрічного позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Представники позивача за зустрічним позовом вимоги, викладені у зустрічній позовній заяві підтримали, проти позовних вимог за первісною позовною заявою заперечили з підстав викладених у відзиві.

Судом встановлено:

Як вказано у первісній позовній заяві між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою та ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" укладено договір № 07-010/К про надання кредиту від 25.10.07 (далі - кредитний договір), за яким Відповідачу, як позичальнику, надано кредит в сумі 50 млн. грн. для реалізації інвестиційного проекту "Організація виробництва електроенергії і тепла на території ТзОВ "Компанія "Західбудінвест".

Відповідно до п. -3.1. кредитного договору Відповідач прийняв на себе обов'язання укласти з Позивачем нотаріально посвідчені договори застави, чи банківської гарантії, або будь-які інші договори для забезпечення повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до п. 3.2. кредитного договору, вартість забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором повинна перевищувати суму вимог кредитора (суму кредиту та суму відсотків за користування ним) не менше як у 1,5 рази, тобто має складати не менше 93 207 866,16 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, відповідно до договору застави майнових прав від 03.07.08р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 і зареєстрованого в реєстрі за № 16021, позивачу за первісним позовом передано в заставу майнові права за контрактом про поставку № 01/04-08 від 10.04.08р., укладеним Відповідачем з ТОВ "Інтеренерго Болгарія"(далі -контракт).

На сьогоднішній день, Відповідачем не виконано умови контракту, а саме: не сплачено кошти в рахунок оплати вартості товару в обсязі та у строки, передбачені контрактом, та не прийнято товар, готовий до передачі. Такі порушення спричинили виникнення додаткових зобов'язань Відповідача перед ТОВ "Інтеренерго Болгарія"по сплаті пені за несвоєчасне перерахування коштів, відшкодування витрат заводу-виготовлювача на складування товару.

У разі порушення Відповідачем умов кредитного договору, Позивач для задоволення своїх вимог має право звернути стягнення на предмет застави, якими в даному випадку є майнові права, тобто належні Відповідачу права вимоги по зобов'язаннях за контрактом.

Однак, унаслідок невиконання Відповідачем умов контракту щодо сплати вартості обладнання, а саме 75 % від ціни контракту, Відповідачем втрачене право вимоги за контрактом, а обладнання, що мало бути отримане Відповідачем за контрактом продано третім особам. Зазначений факт підтверджується Листом ТОВ "Інтеренерго Болгарія".

Як вказує позивач за первісним позовом, вищевикладені обставини унеможливлюють звернення стягнення на предмет договору застави майнових прав від 03.07.08 № 16021, а, отже, договір застави майнових прав від 03.07.08 № 16021 не може бути належним забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором.

Відповідачем фактично втрачено предмет застави за договором застави майнових прав від 03.07.08 № 16021.

Пунктом 4.4.8. договору застави майнових прав від 03.07.08 № 16021 передбачено обов'язок Відповідача не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дня втрати предмету застави відновити його або запропонувати Позивачу замінити предмет застави на інші рівноцінні майнові права або майно та після отримання згоди заставодержателя протягом того ж строку за власний рахунок здійснити таку заміну.

Однак, незважаючи на неодноразові звернення Позивача, Відповідачем не вжито жодних заходів, щодо виконання умов п. 4.4.8 договору застави майнових прав від 03.07.08 № 16021, а також умов кредитного договору щодо забезпечення виконання зобов'язань.

Окрім того, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, ПАТ "Земельний банк"надано гарантію № 5 від 19.03.09р., яку, на думку позивача за первісним позовом, теж не можна розглядати як ліквідне забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, оскільки постановою Правління НБУ від 30.07.10р. № 375 "Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ "Земельний банк"розпочато ліквідаційну процедуру ПАТ "Земельний банк".

Відповідно до п. 3.3. кредитного договору при зменшенні вартості предмета застави з будь-яких причин Відповідач зобов'язаний в десятиденний термін з моменту отримання письмової вимоги Позивача надати в заставу додаткове забезпечення.

Позивачем пріоритетним цінним листом з описом вкладення повторно направлено вимогу від 07.06.11 № 11-901 щодо надання належного забезпечення. Однак, зазначена вимога Позивача, залишена без відповіді, а додаткове забезпечення не було надано.

Станом на 31.05.11р. чинними є наступні договори, укладені між Позивачем га Відповідачем в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором:

1. Іпотечний договір від 08.04.10 р. реєстровий № 601 на суму 9 506 826,56грн.

2. Іпотечний договір від 08.04.10 р. реєстровий № 605 на сум 6 732 880,00 грн.

3. Іпотечний договір від 08.04.10 р. реєстровий № 607 на суму 6 732 880,00 грн.

4. Іпотечний договір від 08.04.10 р. реєстровий № 603 на суму 9 553 142,00 грн.

5. Договір застави майнових прав від 09.04.10 реєстровий номер 2138 на суму 5 260 600 грн.

Таким чином, загальна вартість забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором станом на 31.05.11 становить 37 686 328,56 грн.

Внаслідок часткової сплати Відповідачем відсотків за користування кредитом, станом на 31.05.11р. загальна сума вимог Позивача за кредитним договором складає 56 301 443,01 грн., з них 30 631 655,05 грн. прострочена заборгованість та 25 669 786,95 грн. заборгованість, строк сплати якої не настав.

Виходячи з умов кредитного договору загальна вартість забезпечення має складати 84 452 164,52 грн.

В порушення умов кредитного договору Відповідач не надав належного забезпечення виконання зобов'язань на суму 46 765 835,96 грн.

Відповідно до п. 6.4. кредитного договору, у разі неукладення або несвоєчасного укладення договору забезпечення, Позивач має право стягнути з Відповідача штраф у розмірі 1 % від перерахованих Відповідачу коштів. Сума коштів перерахованих Відповідачу становить 50 млн. грн.

Таким чином, сума штрафу заявлена до стягнення складає 500 000,00 грн.

Позивач просить суд первісні позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Відповідач за первісним позовом проти вимог Державної інноваційної фінансово-кредитної установи заперечив, вказавши, що п. 3.1. Кредитного договору, встановлює обов'язок Відповідача надати Позивачу забезпечення виконання Кредитного договору.

У відповідності до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання зазначених вище умов Кредитного договору, 03.07.08р., в якості забезпечення виконання Кредитного договору, ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" було укладено з Позивачем договір застави майнових прав за контрактом про поставку №01/04-08 від 10.04.08р., укладеним між нами та ТОВ "Інтеренерго Болгарія"на суму 720 000 євро (7 869 600 гривень по курсу НБУ на 21.09.11 р.), який згодом сторонами було розірвано. Натомість, 09.04.10р., між сторонами було укладено договір застави майнових прав на суму 45 527 650,56 гривень.

Окрім цього, в забезпечення виконання Кредитного договору, з Позивачем було укладено чотири договори іпотеки від 08.04.10р. на загальну суму 32 525 728,56 гривень, договір застави майнових прав від 09.04.10р. на суму 5 160 600 гривень, а також надано Позивачу банківську гарантію №5 від 19.03.09р., видану ПАТ "Зембанк", яка діє на суму 20 000 000 гривень.

Таким чином, відповідачем було надано Позивачу забезпечень на загальну суму 103 213 979,12 гривень, що в повній мірі відповідає умовам Кредитного договору.

Відповідач заперечує твердження позивача за первісним позовом щодо втрати предмету застави за договором застави майнових прав від 09.04.10 р. за контрактом про поставку №01/04-08 від 10.04.08р., укладеним між ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" та ТОВ "Інтеренерго Болгарія", зазначаючи наступне:

Єдиним доказом фактичної втрати предмету застави Позивач вказує Лист ТОВ "Інтеренерго Болгарія"від 31.03.11р. При цьому, Позивач вказує, що згідно цього листа, обладнання, яке мало бути отриманим Відповідачем на підставі Контракту продане третім особам.

Проте, вказаний лист сам по собі є недопустимим доказом, оскільки факт продажу майна може бути підтвердженим лише відповідним договором купівлі-продажу, а не листом.

Окрім наведеного, в листі ТОВ "Інтеренерго Болгарія"від 31.03.11р., на який посилається Позивач як на підставу для своїх позовних вимог, міститься інформація, яка не відповідає дійсним обставина, що ставить під сумнів достовірність всієї інформації.

Зокрема, в Листі вказується, що ТОВ "Інтеренерго Болгарія"було застосовано до ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" штрафні санкції на підставі п. 7.13. Контракту, а також нараховано компенсацію витрат за складування агрегатів на території заводу.

Проте, такі види штрафних санкцій Контрактом взагалі не передбачені, а до складування агрегатів на території заводу, ТОВ "Інтеріненерго Болгарія"не має жодного відношення.

Виходячи з вищевикладеного, предмет застави не є втраченим, що унеможливлює притягнення ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" до відповідальності на підставі п. 6.4. Кредитного договору.

Безпідставним ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" вважає, також, посилання Позивача на неліквідність такого забезпечення виконання Кредитного договору як банківська гарантія №5 від 19.03.09р., видана ПАТ "Зембанк"в зв'язку з початком ліквідаційної процедури ПАТ "Зембанк", оскільки Позивачем не враховуються положення Глави 16 ЗУ "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) , яка передбачає спрямування коштів на задоволення вимог кредиторів, яким є ТОВ "Компанія "Західбудінвест"по відношенню до ПАТ "Зембанк".

Відповідач за первісним позовом просить суд в задоволенні позовних вимог Державної інноваційної фінансово-кредитної установи відмовити.

06.09.11р. ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" подано зустрічну позовну заяву до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи про розірвання договору про надання кредиту №07-010/К від 25.10.07р. та додаткових угод № 1 від 10.12.07р., № 2 від 12.12.07р., № 3 від 12.12.07р., № 4 від 12.12.07р. до даного договору, укладених між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Західбудінвест".

Свої позовні вимоги позивач за зустрічним позовом обгрунтовує наступним:

Між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою та ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" укладено договір про надання кредиту від 25.10.07р. № 07-010/К та додаткові угоди № 1 від 10.12.07р., № 2 від 12.12.07р., № 3 від 12.12.07р., № 4 від 12.12.07р. до даного договору. Відповідно до умов даного договору Державною інноваційною фінансово-кредитною установою надано ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" кредитні кошти в сумі 50 000 000 грн. для реалізації проекту "Організація виробництва електроенергії та тепла на території ТзОВ "Компанія "Західбудінвест"" в с. Муроване Львівської області.

Відповідно до Бізнес-плану інвестиційного проекту "Організація виробництва електроенергії та тепла на території ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" в с. Муроване Львівської області станом на 2007 рік (копія додається), який брався за основу при укладенні договору надання кредиту від 25.10.07р. № 07-010/К, капітальні витрати на реалізацію даного проекту становили 59 046 888 грн. У вартість проекту входила вартість основного обладнання, ціна якого, на момент укладання договору становила 7 032 520 Євро, що було еквівалентно 49 852 438 грн.; будівельно монтажні роботи вартістю 5 524 562 грн.; проектні роботи вартістю 2 932 500 грн.; оборотні ресурси в сумі 1 690 500 грн. (стор. 32 бізнес-плану).

На момент укладення договору про надання кредиту від 25.10.07р. № 07-010/К курс євро до української гривні, встановлений НБУ України, становив 7 грн. 18 коп. за 1 євро. Як одним з наслідків фінансової кризи, було різке зростання курсу євро до української гривні. В 2008 -2009 роках курс євро до української гривні, встановлений НБУ України, зріс від 7 грн. 41 коп. за 1 євро станом на 01.01.08р. до 12 грн. 00 коп. станом на 01.12.09р.

Відповідно до Бізнес-плану інвестиційного проекту на 2007 рік, витрати на реалізацію даного проекту становили 59 046 888 грн., з яких, 50 000 000 грн. кредитні кошти отримані від Державної інноваційної фінансово-кредитної установи та близько 10 000 000 грн. кошти ТзОВ "Компанія "Західбудінвест". Основною складовою вартості проекту було придбання обладнання іноземного виробництва на загальну суму 7 032 520 Євро, що було еквівалентно 49 852 438 грн. - за кордоном. В зв'язку з підвищенням курсу євро по відношенню до української гривні на понад 65%, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Західбудінвест" не могло закупити обладнання та реалізувати проект.

Станом на момент укладення договору надання кредиту від 25.10.07р. № 07-010/К, згідно з Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) мінімальна заробітна плата протягом 2007 року становила 400 - 460 грн. на місяць. Відповідно до Законів України Про Державний бюджет на 2008 (107-17) та 2009 роки (835-17) мінімальна заробітна плата протягом 2008 року становила 515 - 605 грн. на місяць та протягом 2009 року - 605-744 грн. на місяць. Тобто, з моменту укладення договору про надання кредиту до кінця 2009 року, заробітна плата зросла на понад 60%, що потягло за собою збільшення вартості робіт.

В зв'язку з виникненням світової фінансової кризи, станом на 2008 рік, відповідно до Бізнес-плану інвестиційного проекту "Організація виробництва електроенергії та тепла на території ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" в с.Муроване Львівської області станом на 2008 рік (копія додається) вартість витрат на реалізацію даного проекту збільшилась більш ніж на 100%"та становила 136 473 330 грн. (стор. 14 бізнес плану).

Під час укладення договору ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" не могло передбачити та запобігти виникненню світової фінансової кризи за всієї своєї обачності, котра є офіційно достовірним фактом, визнаним Україною, наявність котрого підтверджується, зокрема, прийняттям Законів України "Про ратифікацію Угоди між Європейським Союзом і Україною про визначення загальної схеми участі України в операціях Європейського Союзу із врегулюванням криз" (137-17) , "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (639-17) , "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення" (799-17) , "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" (800-17) , "Про внесення змін до деяких законів України з метою поліпшення стану платіжного балансу України у зв'язку із світовою фінансовою кризою" (923-17) , "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи" (1533-17) .

Відповідно до Бізнес-плану інвестиційного проекту на 2007 рік, який брався за основу при укладенні договору надання кредиту від 25.10.07р. № 07-010/К, ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" повинно було реалізувати проект "Організація виробництва електроенергії та тепла" та отримувати прибутки за рахунок яких здійснювати повернення кредитних коштів.

Однак, враховуючи наведені вище обставини, ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" не мало змоги реалізувати зазначений проект та отримувати прибутки, чого останнє не могло передбачити при укладенні договору.

Постановами Правління Національного банку України № 128 від 13.03.2010р. та № 375 від ЗО.07.10р. було прийнято рішення про відкликання банківських ліцензій ВАТ "Селянський Комерційний Банк "Дністер" та ПАТ "ЗЕМБАНК", в яких розміщені кошти ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" в сумі понад 40 млн. грн., що підтверджується листом останнього від 05.05.10 р. № 25/02/10 та листом ліквідатора ВАТ СКБ "Дністер" від 18.05.10 р. № 410-1670, а також листом ліквідатора ПАТ "ЗЕМБАНК" від 24.09.10р. № 20245/3195.

Для закупівлі обладнання, з метою реалізації проекту "Організація виробництва електроенергії та тепла" між ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" та Interenergo Bulgaria Ltd укладено контракт № 01/04-08 від 10.04.08 р. На виконання умов Контракту, ТОВ "Компанія "Західбудінвест" перерахувало Interenergo Bulgaria Ltd авансовий платіж в сумі 720 000 євро, що становило 25% вартості контракту, двома платіжними дорученнями №1 та №2 від 10.12.08р. Однак, в зв'язку з наведеними вище обставинами, ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" не можуть бути виконані умови даного контракту.

Згідно з висновками Львівської торгово-промислової палати № 19-08-3/24 від 12.01.10р. та 19-08-3/24 від 16.04.10р., обставини, які перешкоджають ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" у належному виконанні зобов'язань за зовнішньоекономічним контрактом № 01/04-08 від 10.04.08р. з Interenergo Bulgaria Ltd є незвичайного характеру, тобто сторони не могли їх розумно передбачити, та дія вказаних обставин не залежить від волі сторін. При цьому посадовими особами ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" були вжиті всі необхідні заходи щодо забезпечення належного, своєчасного і у повному обсязі виконання зобов’язань за зовнішньоекономічним контрактом.

Відповідно до зазначених висновків ліквідація банку є обставинами незвичайного характеру, тобто, ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" не мого їх розумно передбачити, та дія вказаної обставин не залежала від його волі та останнє не могло їх усунути.

Вказані обставини, призвели до того, що виконання ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" договору про надання кредиту від 25.10.07р. № 07-010/К порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє ТзОВ "Компанія "Західбудінвест", як заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Окрім наведеного, в забезпечення виконання зобов'язань по договору надання кредиту від 25.10.07р. № 07-010/К та додаткових угод № 1 від 10.12.07р., № 2 від 12.12.07р., № 3 від 12.12.07р., №4 від 12.12.07р. до даного договору, ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" надано Державній інноваційній фінансово-кредитній установі банківську гарантію № 5 від 10.03.09р., видану Харківським акціонерним комерційним банком "Земельний банк".

З метою звільнення коштів в сумі 20 млн. грн., які знаходились на рахунку ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" в Харківському акціонерному комерційному банку "Земельний банк", ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" уклало з Державною інноваційною фінансово-кредитною установою додаткові договори застави майна, в зв'язку з чим остання повернула ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" згадану банківську гарантію №5 від 10.03.09р., що підтверджується листом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи від 09.04.10р. № 07-736.

Листом від 12.04.10р. № 18-01/10 ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" повернуло Харківському акціонерному комерційному банку "Земельний банк" банківську гарантію №5 від 10.03.09р. та просило розірвати договір банківського вкладу та перерахувати грошові кошти з депозитного на поточний рахунок.

Однак, Державна інноваційна фінансово-кредитна установа повторно отримала від Харківського акціонерного комерційного банку "Земельний банк" банківську гарантію №5 від 10.03.09р., що. підтверджується листами Головного слідчого управління МВС України від 10.08.10р. №13/4-9588 та Державної інноваційної фінансово-кредитної установи від 29.07.10р. №12-1421, що, в свою чергу, унеможливило повернення ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" вкладених коштів в сумі 20 млн. грн. Державній Інноваційній фінансово-кредитній установі.

Як на підставу розірвання кредитного договору позивач за зустрічним позовом покликається на положенняст.ст. 651, 652 ЦК України та вказує, що на момент укладення договору про надання кредиту від 25.10.07р. № 07-010/К, сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Як вбачається з наведеного вище, зміна обставин зумовлена причинами, які ТзОВ "Компанія "Західбудінвест", як заінтересована сторона, не могло усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися. Виконання договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє ТзОВ "Компанія "Західбудінвест", як заінтересовану сторону, того, на що воно розраховувало при укладенні договору. Із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе ТзОВ "Компанія "Західбудінвест", як заінтересована сторона.

Керуючись ч. 2 ст. 188 ГК України, ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" було надіслано Державній інноваційній фінансово-кредитній установі пропозицію № 13-01/05 від 20.05.11р. про зміну умов договору надання кредиту від 25.10.07р. № 07-010/К, в якій посилаючись на вищенаведені обставини пропонувало змінити умови договору, а саме, додатково надати кредитні кошти в сумі 50 млн. гри., для реалізації проекту "Організація виробництва електроенергії та тепла", продовжити термін дії договору до 31.12.15р. та відтермінувати сплату основного боргу на 2 роки для можливості залучення іншого інвестора для реалізації проекту.

Однак, листом від 02.06.11р. № 12-894, Державною інноваційною фінансово-кредитною установою відхилено пропозицію ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" про зміну умов договору, тобто, сторони не досягли згоди щодо зміни договору, що, згідно з ч. 4 ст. 188 ГК України, є підставою для передання ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" спору на вирішення суду.

ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" просить договір про надання кредиту від 25.10.07р. № 07-010/К та додаткові угоди № 1 від 10.12.07р., № 2 від 12.12.07р., № 3 від 12.12.07р., № 4 від 12.12.07р. до даного договору розірвати.

Відповідач за зустрічним позовом проти задоволення вимог ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" заперечив, вказавши, що у своїй зустрічній позовній заяві Позивач посилається на існування низки обставин, що у своїй сукупності призвели до істотної зміни обставин. Такими обставинами зокрема є зростання офіційного курсу гривні до євро у 2007, 2008 та 2009 роках, збільшення мінімальної заробітної плати в Україні у вказаний період, світова фінансова криза та ухвалення в зв'язку з нею Верховною радою України низки законів.

Відповідач вважає, що зазначені події не мають причинно-наслідкового зв'язку з тяжким фінансовим становищем позивача, а за правилами ст. 616, 625 ЦК України неможливість виконання боржником грошового зобов'язання внаслідок фінансової неспроможності не звільняє його від виконання зобов'язання, тому не є підставою для припинення договору.

Відповідач за зустрічним позововом зауважує, що позивачем насправді розміщено (бюджетні) кредитні кошти ДІФКУ на депозитних рахунках в зазначених банках, що встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 10.08.11р. у справі № 5015/2802/11. Вказаним рішенням судом встановлено порушення позивачем умов оспорюваного кредитного договору та постановлено стягнути штраф за нецільове використання кредитних коштів у сумі понад 10 млн. грн.

Позивач за зустрічним позовом посилається на зовнішньоекономічний контракт за № 01/04-08, що укладено у квітні 2008 року, згідно з яким перераховано за кордон 720 тис. Євро.

Одночасно Позивач посилається на висновок Львівської торгово-промислової палати від 12.01.10р., яким (майже через 2 роки) встановлено, що невиконання зовнішньоекономічного контракту впродовж двох років пов'язано з фінансовою кризою та важким фінансовим становищем ТОВ "Компанія "Західбудінвест".

Відповідач зауважує, що зазначений контракт позивач необачно уклав під час дії фінансово-економічної кризи та в той період, коли запозичені кредитні (державні) кошти розміщувалися на депозитних рахунках та приносили істотний дохід (депозитні ставки квітня 2008 року становили близько 20 % річних, а сума депозиту складала 40 млн. грн.).

Окрім того, відповідач за зустрічним позовом вважає безпідставним посилання позивача на гарантію ПАТ "КФ "Зембанк", видану в забезпечення виконання зобов'язань за оспорюваним кредитним договором. ДІФКУ отримувала банківську гарантію № 5 від 10.03.09р. ПАТ "КФ "Зембанк"в рамках, передбачених чинним законодавством.

При цьому, цей факт, не може унеможливлювати виконання Позичальником своїх обов'язків за кредитним договором. Навпаки, гарантія банку є засобом забезпечення виконання зобов'язань (статті 546 та 560 ЦК України). А засоби забезпечення покликані гарантувати виконання основного зобов'язання та дисципліну боржника.

В якості основного обґрунтування подання позову до суду, Позивач за зустрічним позовом посилається на власний лист від 20.05.11р. № 13-01/05 "про внесення змін до кредитного договору"та негативну відповідь Установи, викладену у листі від 02.06.11р. № 12-894, який в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 188 ГК України нібито надав Позивачеві за зустрічним позовом право передати спір на розгляд суду.

Статтею 652 ЦК України зазначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони .

Відповідач за зустрічним позовом наголошує, що питання внесення змін до кредитного договору справді порушувалося листом Позичальника від 20.05.11р. № 13-01/05, однак про "розірвання кредитного договору"мова не йшла.

Відповідач за зустрічним позовом як сторона, що відмовила вносити зміни в договір не відмовляла позичальникові в його розірванні, просить в задоволенні позовних вимог ТзОВ "Компанія"Західбудінвест" відмовити.

Вивчивши та оцінивши матеріали справи та подані сторонами докази в їх сукупності, заслухавши представників сторін в судових засіданнях суд прийшов до висновку, що позовні вимоги як по первісному так і по зустрічному позову до задоволення не підлягають.

Як вказувалось вище, відповідно до п.3.3 Договору про надання кредиту №07-0010/К від 25.10.07р. при зменшенні вартості предмета застави через його фізичний або моральний знос, зниження його ринкової вартості або з інших причин позичальник зобов"язується в 10-денний термін з моменту отримання письмової вимоги кредитора надати в заставу кредитору додаткове забезпечення.

Як на підставу позовних вимог Державна інноваційна фінансово-кредитна установа покликається на лист Interenergo Bulgaria Ltd від 31.03.11р.

Однак суд не приймає вказаний лист як належний доказ по справі, який би підтверджував зменшення вартості предмета застави по договору застави майнових прав від 09.04.10р. відповідно до якого предметом застави є належні заставодавцю майнові права, що виникли у заставодавця за контрактом про поставку №01/04-08 від 10.04.08р. укладеним між заставодавцем та ТОВ "Інтеренерго Болгарія" та додаткових угод до нього.

Слід зауважити, що вказаним вище листом ТОВ "Ітеренерго Болгарія" повідомляє, що завод-виробник гарантує при наявності оплати зі сторони замовника поставку обладнання в найкоротші терміни.

Доказів розірвання контракту на поставку обладнання чи його припинення, а також доказів, які б підтверджували викладені у листі ТОВ "Інтеренерго Болгарія" обставини позивачем за первісним позовом суду не надано.

Відповідно до приписів ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

Аналогічне положення міститься у ст. 28 Закону України "Про заставу", якою також передбачено припинення застави при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави.

Жодних доказів, які б свідчили про припинення застави за договором застави майнових прав від 09.04.10р. у встановленому вищенаведеними правовими нормами порядку позивач за первісним позовом суду не надав.

Посилання позивача за первісним позовом на договір застави майнових прав від 03.07.08р. №16021 є безпідставним, оскільки вказаний договір розірвано за згодою сторін Договором від 09.04.10р.

Безпідставним та необгрунтованим, на думку суду, також є посилання позивача за первісним позовом на те, що гарантія №5 від 19.03.09р. надана ПАТ "Земельний банк" не є ліквідним забезпечення виконання зобов"язання за кредитним договором, оскільки Державна інноваційна фінансово-кредитна установа звернулась до ліквідатора ПАТ "Земельний банк" в порядку, визначеному визначеному Законом України "Про банки та банківську діяльність" (2121-14) , про визнання кредитором та включення до реєстру вимог кредиторів за гарантією №5 від 10.03.09р. та на даний час оспорює дії ліквідатора в судовому порядку (справа №5023/3089/11).

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб"єкта підприємницької діяльності, мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Ст. 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Суд вважає, що позивачем за первісним позовом не доведено порушення його права як кредитора, не надано належних та допустимих доказів відсутності забезпечення забов"язань за кредитним договором. Як договір застави майнових прав від 09.04.10р., відповідно до якого предметом застави є належні заставодавцю майнові права що виникли у заставодавця за контрактом про поставку №01/04-08 від 10.04.08р. укладений між заставодавцем та ТОВ "Ітеренерго Болгарія" та додаткових угод до нього, так і гарантія № 5 від 19.03.09р., надана ПАТ "Земельний банк", є чинними, не припиненими та такими, що діють на час звернення до суду.

Враховуючи наведене не підлягає також до задоволення вимога позивача за первісним позовом про стягнення штрафу.

Приймаючи рішення щодо зустрічних позовних вимог, суд виходив з наступного:

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Положення ст. 652 ЦК України передбачають можливість зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 вищенаведеної правової норми зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У зустрічному позові як на підставу розірвання договору позивач за зустрічним позовом посилається на значне збільшення вартості інвестиційного проекту "Організація виробництва електроенергії і тепла на території ТзОВ "Компанія "Західбудінвест", світову фінансову кризу, що унеможливила реалізацію проекту та отримання ТзОВ "Компанія "Західбудінвест"прибутків, а також на банкрутство ВАТ "СКБ "Дністер" та ПАТ "Земельний банк".

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що ТзОВ "Компанія "Західбудінвест"в порядку ч. 2 ст. 188 ГК України, ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" було надіслано Державній інноваційній фінансово-кредитній установі пропозицію № 13-01/05 від 20.05.11р. про зміну умов договору надання кредиту від 25.10.07р. № 07-010/К, Однак, листом від 02.06.11р. № 12-894, Державною інноваційною фінансово-кредитною установою пропозицію відхилено.

Згідно приписів ч. 2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 4 частини першої статті 44 ГК України встановлено, що підприємництво здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Із суті кредитного договору та норм чинного законодавства випливає, що зміна економічної ситуації в країні та факт коливання курсу іноземної валюти стосовно до національної валюти України є комерційним ризиком позичальника, а тому не можуть бути підставами для розірвання кредитного договору або для невиконання обов'язків за кредитним договором (вказаної позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 12.08.2010 № 08/2113, від 26.04.2011 № 25/448).

Враховуючи вищевикладене, збільшення вартості інвестиційного проекту, на який позивачем за зустрічним позовом отримувався кредит, а також світова фінансова кризи не підпадають під ознаки обставин, які істотно змінилися в розумінні ст. 652 ЦК України.

Банкрутство ВАТ "СКБ "Дністер" та ПАТ "Земельний банк", на депозитних рахунках яких розміщено кошти позивача за зустрічним позовом, також не можна віднести до істотної зміни обставин щодо зобов’язань між сторонами у справі, оскільки зобов’язання між ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" та вищевказаними банками жодним чином не пов’язані із зобов’язанням позивача за зустрічним позовом перед Державною інноваційною фінансово-кредитною установою за Договором № 07-010/К про надання кредиту від 25.10.07 р.