ПОСТАНОВА
Іменем України
08 листопада 2018 року
Київ
справа №815/3642/17
провадження №К/9901/28174/18
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Шарапи В. М.,
розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Бойка О. Я., та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Шляхтицького О. І., суддів: Потапчука В. О., Семенюка Г. В.
І. Суть спору
1. У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - ГУНП в Одеській області), в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 23 травня 2017 року № 1698 у частині накладання на слідчого слідчого відділення Біляївського відділу поліції ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в Національній поліції України;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області від 09 червня 2017 року № 982 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено з органів Національної поліції України за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
1.3. поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення Біляївського відділу поліції ГУНП в Одеській області;
1.4. зобов'язати ГУНП в Одеській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 09 червня 2017 року по день поновлення на роботі.
2. В обґрунтування позову зазначає, що, починаючи з 07 листопада 2015 року обіймав посаду слідчого слідчого відділення Біляївського відділу поліції ГУНП в Одеській області, маючи спеціальне звання старшого лейтенанта поліції.
2.1. Однак, наказом ГУНП в Одеській області від 09 червня 2017 року № 982 о/с позивача звільнено зі служби в Національній поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
2.2 Підстава прийняття оскаржуваного наказу зумовлена скоєнням дисциплінарного проступку, внаслідок неналежної організації роботи слідчо-оперативної групи при проведенні огляду місця події, порушення вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (3460-15) (далі - Дисциплінарний статут), Присяги працівника поліції, пунктів 2.5, 2.7.1, 2.7.2, 2.7.4 Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14 серпня 2012 року № 700 (далі - Інструкція № 700).
2.3. Позивач наголошує, що жодного проступку, що дискредитує звання старшого лейтенанта поліції він не вчиняв, а факти які встановлювались службовим розслідуванням підлягають встановленню та доведенню у кримінальному провадженні № 4201716101000152 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбачуваного частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України (2341-14) ).
2.4. Вважаючи, що звільнення є передчасним, оскільки нині вирок у вказаній кримінальній справі відсутній, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про поновлення його на посаді.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Починаючи з 07 листопада 2015 року, ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на посаді слідчого слідчого відділення Біляївського відділу поліції ГУНП в Одеській області, маючи спеціальне звання старшого лейтенанта поліції.
4. 11 квітня 2017 року ОСОБА_1 заступив у добовий наряд Біляївського ВП ГУНП у складі слідчо-оперативної групи. У вказаний день о 16.40 до чергової частини надійшло повідомлення про звернення голови Березанської сільської ради, який заявив, що в с. Важне, по вул. Осташкина Біляївського району, затримано невідомих осіб, які пошкодили непрацюючу водонапірну вежу. По прибуттю на місце події поліцейськими зі слів осіб, які знаходилися на місці події та проводили демонтаж водонапірної вежі і назвали свої прізвища та роз'яснили, що їх винайняв ОСОБА_3, який завірив, що у нього є документи права власності на вказану водонапірну вежу.
5. Виконуючи свої службові обов'язки, позивач провів огляд, однак при проведенні вказаної слідчої дії останнім допущено грубі порушення вимог кримінального процесуального законодавства та інших нормативно-правових актів, а саме не організовано відповідні доручення оперативному працівнику щодо встановлення свідків та очевидців. Крім того виявлені на місці події предмети та речі, які були внесені до протоколу огляду місця події та мали значення для кримінального провадження, позивачем не вилучено.
6. По закінченню огляду місця події позивач запросив до Біляївського ВП осіб, які перебували на місці події. Дані особи пробули у ВП з 20.00 до 21.50, при цьому позивач будь-яких дій з ними не провів.
7. Крім того, на місці події був присутній батько ОСОБА_3 - ОСОБА_4 з яким позивач будь-яких дій не провів.
8. Судами встановлено, що 12 квітня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України із заявою про вимагання у нього неправомірної вигоди працівниками поліції та того ж дня відомості по вказаному зверненню військовою прокуратурою були внесені до ЄДР за № 42017161010000152 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
9. Впродовж проведення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженні встановлено, що 11 квітня 2017 року близько 17.30 ОСОБА_4 прибув до місця події, де вийняті ОСОБА_3 особи проводили демонтаж водонапірної вежі. При спілкуванні ОСОБА_4 зі слідчим Коробкою І. С. останній повідомив, що він буде розслідувати кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, у тому числі й стосовно ОСОБА_3, оскільки є свідки, які вказують на вчинення останнім правопорушення. Разом з цим позивач в порушення вимог ч.1 ст. 8, п.п.1,2 ч.1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" вступив в неділові стосунки з ОСОБА_4 та почав вимагати неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США за непритягнення сина останнього до кримінальної відповідальності. При цьому ОСОБА_1 зазначив, що виключно за умови надання йому вказаної неправомірної вигоди, він не буде затримувати та притягувати до кримінальної відповідальності ОСОБА_3, а також згодом закриє кримінальне провадження відносно останнього.
10. В подальшому 14 квітня 2017 року біля 21.30 ОСОБА_4 прибув до Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП, де зустрівся з ОСОБА_1 Останній запросив ОСОБА_4 до службового кабінету № 15, де він раніше працював. Приблизно о 21.40 до Усатівського ВП прибули працівники військової прокуратури та УВБ в Одеській області ДВБ НП України, якими в рамках кримінального провадження № 42017161010000152 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, в службовому кабінеті № 15 вказаного ВП було затримано позивача та вилучені гроші в розмірі 500 доларів США.
11. Цього ж дня слідчим військової прокуратури затримано ОСОБА_1 в порядку статті 208 КПК України.
12. 15 квітня 2017 року в рамках кримінального провадження № 42017161010000152 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України позивач повідомлений про підозру у вчинені кримінального правопорушення, та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
13. Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 24 квітня 2017 року позивачу змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
14. Наказом ГУНП в Одеській області від 23 травня 2017 року № 1698 притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог ч.1 ст.8 та п.1,2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, ст.7 Дисциплінарного статуту, пунктів 2.5, 2.7.1, 2.7.2, 2.7.4 Інструкції № 700, що зумовлено неналежною організацією роботи слідчо-оперативної групи при проведенні огляду місця події, та застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".
15. На підставі наказу ГУНП в Одеській області від 23 травня 2017 року № 1698 відповідачем видано наказ від 09 червня 2017 року № 982 о/с відповідно до якого позивач звільнений зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
16. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року, в позові відмовлено.
17. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що факт неналежної позивачем організації роботи слідчо-оперативної групи при проведенні огляду місця події підтверджується поясненнями наданими впродовж службового розслідування т.в.о. начальника СВ Біляївського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5, старшого інспектора чергового СРПП №2 Усатівського ВП ОСОБА_6, старшого інспектора СРПП №3 Біляївського ВП ОСОБА_7, в.о. заступника начальника СВ Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8, а також відсутністю відповідних доручень та протоколів вилучення речей.
18. Зазначена позиція була підтримана і Одеським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.
IV. Касаційне оскарження
19. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
20. В обґрунтування касаційної скарги вказує на неврахування судами попередніх інстанцій, що до позивача був застосований крайній захід дисциплінарної відповідальності без врахування презумпції невинуватості, оскільки підставою для службового розслідування та звільнення його зі служби в поліції слугувало саме порушення відносно нього кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, по якому наразі триває досудове розслідування.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
21. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України (2747-15) ), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
22. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
23. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регулюється Законом України "Про Національну поліцію" (580-19) , Дисциплінарним статутом та Положенням № 114.
26. Визначення службової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту та означає дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги.
27. За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку тощо.
28. Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.
28.1. Зокрема, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
29. Види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни наведені в статті 12 Дисциплінарного статуту, найсуворішим з яких є звільнення з органів внутрішніх справ, що застосовується як крайній захід дисциплінарного впливу.
30. Статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено основні обов'язки поліцейського, зокрема, поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України (254к/96-ВР) , законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
31. Проведення службових розслідувань в системі органів внутрішніх справ України передбачено Інструкцією про порядок про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, яка затверджена наказом Мінстерства внутрішніх справ України № 230.
32. Згідно з пунктом 1.1 розділу 1 вказаної Інструкції ця інструкція визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України при його проведенні.
33. Відповідно до пункту 2.5 Інструкції № 700, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, завданням слідчо-оперативної групи (далі - СОГ) є виявлення, фіксація, кваліфіковане вилучення та пакування слідів кримінального правопорушення, речових доказів, встановлення свідків та потерпілих, з'ясування обставин кримінального правопорушення, що мають значення для всебічного, повного і неупередженого їх дослідження та встановлення осіб, причетних до його вчинення.
34. Пунктом 2.7.1 Інструкції № 700 визначено, що слідчий керує діями членів СОГ та несе персональну відповідальність за якість проведення огляду місця події.
35. Згідно з пунктом 2.7.2 Інструкції № 700 слідчий разом з членами групи, залученими спеціалістами, запрошеними потерпілим, свідками та іншими учасниками кримінального провадження проводить огляд місця події, у ході якого в установленому КПК України (4651-17) порядку фіксує відомості щодо обставин учинення кримінального правопорушення, вилучає речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, та речі, вилучені з обігу, у тому числі матеріальні об'єкти, придатні для з'ясування обставин, що підлягають доказуванню. Забезпечує їх належне зберігання для подальшого направлення для проведення експертного дослідження.
36. Відповідно до пункту 2.7.4 Інструкції при необхідності слідчий допитує про обставини вчиненого кримінального правопорушення заявника, потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження. Надає письмові доручення співробітникам оперативних підрозділів та дільничним інспекторам міліції про проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні. Здійснює інші повноваження, передбачені КПК України (4651-17) .
37. За правилами встановленими статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
38. В силу частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові наступного змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
39. Приписами частини першої статті 62 Конституції України обумовлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
40. Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
VI. Позиція Верховного Суду
41. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
41. Як вбачається з матеріалів справи, позивача звільнено зі служби з Національної поліції за грубі порушення вимог ч.1 ст. 8 та п. 1, 2 ч.1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, ст. 7 Дисциплінарного статуту п.2.5, 2.7.1, 2.7.2, 2.7.4 Інструкції № 700, що зумовлено у неналежній організації роботи слідчо-оперативної групи при проведенні огляду місця події.
42. Порушення позивачем вищевказаних правових норм підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, поясненнями наданими впродовж службового розслідування т.в.о. начальника СВ Біляївського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5, старшого інспектора чергового СРПП №2 Усатівського ВП ОСОБА_6, старшого інспектора СРПП №3 Біляївського ВП ОСОБА_7, в.о. заступника начальника СВ Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8, а також відсутністю відповідних доручень та протоколів вилучення речей.
43. Разом з цим позивачем не спростовано факту відсутності відповідних доручень оперативному працівнику та інспектору-криміналісту щодо встановлення свідків та очевидців.
44. Крім цього позивачем не надано пояснень з приводу невилучення ним предметів з місця події, а саме фрагменти металевої конструкції вежі зі слідами термічної обробки, один балон червоного кольору, три балони синього кольору, шланги довжиною 10 м, різак.
45. Доводи позивача про те, що підставою для службового розслідування та звільнення його зі служби в поліції слугували лише порушення відносно нього кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, по якому наразі триває досудове розслідування спростовуються, насамперед, наказом ГУНП в Одеській області від 23 травня 2017 року № 1698, в якому вказано про вчинення позивачем ряду грубих правопорушень Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) , Дисциплінарного статуту та вимог Інструкції № 700, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин.
46. За такого правового врегулювання на обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність оскаржуваних наказів в частині звільнення позивача зі служби в поліції, які видано відповідачем на підставі всебічного, об'єктивного дослідження обставин та за результатами проведення службового розслідування.
47. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
48. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
49. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VII. Судові витрати
50. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді О. В. Білоус
В. М. Шарапа