Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

Київського апеляційного господарського суду

В судове засідання з’явились представники сторін:

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ОСОБА_1 звернулась до господарського суду міста Києва, як учасник ТОВ "Вишгородська брама" з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за участю третьої особи: ТОВ "Вишгородська брама" про визнання за ТОВ "Вишгородська брама" права власності на земельні ділянки передані відповідачами до статутного фонду товариства.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.03.2005 фізичними особами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. прийнято рішення, оформлене протоколом №1 про створення ТОВ "Вишгородська брама", визначено склад засновників Товариства, розмір статутного капіталу (фонду), порядок внесення статутного капіталу (фонду) Товариства та мету його діяльності.

Протокол №1 від 02.03.2005 став підставою для реєстрації ТОВ "Вишгородська брама" в Оболонській районній у місті Києві державній адміністрації, про що видано свідоцтво №597426 від 15.03.2005.

Статутом ТОВ "Вишгородська брама" визначено частки учасників (засновників) Товариства та порядок їх внесення. ОСОБА_1, як один із співзасновників Товариства, зобов'язувалась передати до статутного капіталу (фонду) Товариства будівельні матеріали і її частка у відсотковому співвідношенні, у статутному капіталі (фонді) Товариства складала 41%. ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., як інші співзасновники Товариства взяли на себе обов'язок передати у статутний капітал (фонд) Товариства земельні ділянки, пропорційно їх часткам, у розмірі 8,56 га, які знаходяться у Вишгородському районі Київської області.

Дані внески відповідачів, як засновників, у відсотковому співвідношенні на момент створення Товариства становили 59% розміру статутного капіталу (фонду) Товариства, та розподілені наступним чином: ОСОБА_2 - 22,96% (земельні ділянки розміром 3,28 га); ОСОБА_3. - 2,45% (земельні ділянки розміром 0,36 га); ОСОБА_4. - 13,11% (земельні ділянки розміром 1,92 га); ОСОБА_5. - 20,48% (земельні ділянки розміром 3,0 га).

15.09.2005 учасники Товариства прийняли рішення, яке оформлене відповідним протоколом №5 зборів учасників про перерозподіл часток участі в Товаристві між засновниками, а саме: ОСОБА_4. передав ОСОБА_1 2% від належної йому частки у статутному капіталі (фонді) Товариства, внесених ним 15.09.2005.

Таким чином частка ОСОБА_1 у статутному капіталі (фонді) стала дорівнювати 43 %, ОСОБА_4. - 11,11%.

13.10.2005 Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією було проведено державну реєстрацію нової редакції Статуту ТОВ "Вишгородська брама".

Отже, після внесених змін у статут Товариства частки у статутному капіталі (фонді) розподілено наступним чином: ОСОБА_1 - 43% (будівельні матеріали та земельна ділянка 0,03 га); ОСОБА_2 - 22,96% (земельні ділянки розміром 3,28 га); ОСОБА_3. - 2,45% (земельні ділянки розміром 0,36 га); ОСОБА_4. -11,11% (земельні ділянки розміром 1,89 га); ОСОБА_5. - 20,48% (земельні ділянки розміром 3,0 га). Між товариством та відповідачами укладені акти приймання-передачі земельних ділянок.

Посилаючись на те, що відповідачі не передали Товариству державні акти на спірні земельні ділянки, у зв’язку з чим Товариство не може належним чином користуватися своїм правом власності на зазначені земельні ділянки, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.03.2009 (суддя О.Хрипун) позовні вимоги задоволено повністю, визнано право власності ТОВ "Вишгородська брама" на земельні ділянки, які належать відповідачам, загальною площею 8,53 га, розмір яких, місце знаходження та належність земельних ділянок на праві власності відповідачам підтверджується наданими Головним управлінням земельних ресурсів у Вишгородському районі на запит суду копіями державних актів.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на не виконанні відповідачами взятих на себе зобов'язань перед ТОВ "Вишгородська брама" передбачених Статутом, що в свою чергу спричинило порушення майнових прав позивача, які безпосередньо пов’язані з діяльністю товариства, оскільки відповідачі не здійснили відповідні дії щодо передачі прав власності на земельні ділянки, віднесені до уставного фонду ТОВ "Вишгородська брама".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2009 (колегія суддів: Л.Смірнова, С.Алданова, О.Баранець) рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2009 у справі №32/90 скасовано; у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постанову суду мотивовано тим, що враховуючи вимоги ст.ст. 131, 132 Земельного кодексу України, а також, те що в протоколі №1 зборів учасників ТОВ "Вишгородська брама" від 02.03.2005, в статуті ТОВ "Вишгородська брама", акті приймання-передачі майна до статутного фонду від 02.03.2005 та актах №1-№4 прийому-передачі до протоколу №1 зборів учасників ТОВ "Вишгородська брама" від 02.03.2005, не міститься всіх істотних умов, встановлених законодавством для угод про перехід права власності на земельні ділянки, всі зазначені документи не посвідчені нотаріально, висновок господарського суду міста Києва про перехід до ТОВ "Вишгородська брама" права власності на земельні ділянки, що належали відповідачам, не обґрунтований нормами чинного законодавства.

До того ж, станом на момент підписання протоколу №1 зборів учасників ТОВ "Вишгородська брама" від 02.03.2005, статуту ТОВ "Вишгородська брама", акту приймання-передачі майна до статутного фонду від 02.03.2005, актів №1-№4 прийому-передачі до протоколу №1 зборів учасників ТОВ "Вишгородська брама" від 02.03.2005 відповідачі не володіли державними актами на спірні земельні ділянки (видані лише 17.08.2007), та враховуючи зміст статті 125 Земельного кодексу України, земельні ділянки, не перебували у власності відповідачів, а отже, відповідачі не могли передати їх до статутного фонду (капіталу) ТОВ "Вишгородська брама".

Крім того, Київський апеляційний господарський суд не погодився з висновком місцевого господарського суду щодо порушення відповідачами майнових прав позивача, оскільки учасник господарського товариства може звертатися до суду за захистом лише своїх безпосередніх прав, отже, визнання за третьою особою права власності на земельні ділянки за позовом учасника товариства здійснено судом з порушенням ст. 1 ГПК України.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ОСОБА_1 просить постанову у справі скасувати, а рішення залишити без зміни. При цьому скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції постанову винесено за відсутності позивача в порушення вимог ст. 77 ГПК України; не застосовано положення ст. 11 Закону України "Про господарські товариства", ст. 88 ГК України, положення Статуту, натомість застосовано норми ст. 131, 132 Земельного кодексу України, які, на думку скаржника, не підлягають до застосування у даній справі.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Позовна вимога про визнання права власності на земельні ділянки за особою, залученою до участі у справі і якості третьої особи, є позовною вимогою про захист прав цієї особи, а тому правова позиція господарського суду апеляційної інстанції, викладена в оскаржуваній постанові про порушення положень ст. 1 ГПК України як підстава відмови у позові є правомірною.

Однак, зважаючи на те, що виконання учасником товариства обов'язку з внесенням ним визначеного статутом вкладу як частки у статутному фонді цього товариства, охоплюються правовідносинами між цими учасниками та товариством, господарський суд апеляційної інстанції помилково оскаржуваною постановою здійснив оцінку таких правовідносин, оскільки можливі позовні вимоги не були предметом розгляду.

Виходячи з вищезазначеного, незалежно від мотивів, викладених оскаржуваною постановою, постанову слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 111 -5, 111 -7, 111 -9- 111 -12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2009 у справі № 32/90 залишити без зміни.