464/12746/13-а Про визнання неправомірними дій районного відділу міста Головного управління Державної міграційної служби України, та визнання незаконним зняття особи з реєстрації - 08.11.2018 Прийняття

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 464/12746/13-а

за позовом ОСОБА_2

до Сихівського районного відділу у м. Львові Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області,

треті особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_4

про визнання неправомірними дій, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_2

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2015 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Сапіги В.П., суддів - Левицької Н.Г., Хобор Р.Б.),

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2013 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернулась до Сихівського районного суду м. Львова з позовом до Сихівського районного відділу у м. Львові Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати дії відповідача неправомірними;

- визнати незаконним зняття з реєстрації ОСОБА_2

Короткий зміст рішення суду І інстанції

06 березня 2014 року Сихівський районний суд м. Львова вирішив:

- позов ОСОБА_2 задовольнити;

- визнати дії відповідача щодо зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 неправомірними.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

20 липня 2015 року Львівський апеляційний адміністративний суд вирішив:

- апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково;

- скасувати постанову Сихівського районного суду м. Львова від 06 березня 2014 року;

- прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2015 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, яка у січні 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.

У касаційній скарзі скаржник просить:

- скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2015 року та залишити в силі постанову Сихівського районного суду м. Львова від 06 березня 2014 року.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права, тому таке рішення є незаконним.

Крім того, в касаційній скарзі позивач вказує, що вона не подавала заяву до відповідача про зняття її з реєстрації місця проживання за спірною адресою, оскільки не могла зробити це фізично зважаючи на те, що вона є інвалідом І групи.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.04.2013 року до Сихівського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області з заявою звернувся чоловік позивачки - ОСОБА_3 про те, що їх дочка ОСОБА_4 шляхом внесення неправдивих відомостей підробила документи на помешкання за адресою: АДРЕСА_1.

В ході розгляду вказаної заяви позивача також було допитано та від працівників Сихівського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області їй стало відомо, що 22.10.2009 року ОСОБА_4 підробила від імені позивачки заяву про зняття її з реєстрації (виписку) за спірною адресою.

Позивач зазначала, що згідно з відміткою в паспорті адреса її реєстрації: АДРЕСА_1.

З урахуванням наведеного, позивач звернулась до суду та просила визнати дії відповідача неправомірними, а також визнати незаконним зняття її з реєстрації за спірною адресою.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Цивільний процесуальний кодекс України (1618-15) , від 18.03.2004, № 1618-IV (далі - Закон № 1618-IV)

Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 03.10.2017, № 2147-VIII (далі - Закон № 2147-VIII).

Згідно із частиною першою статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Аналогічна норма закріплена й у частині першій статті 19 ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII. Кодекс адміністративного судочинства (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ; у редакції до набрання чинності Законом № 2147-VIII)

Частина першої статті 17 КАС України. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини другої цієї статті).

Аналогічна норма закріплена й у пункті 1 частини першої статті 19 КАС України.

Пункт 1 частини першої статті 3 КАС України. Справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пункт 7 частини першої статті 3 КАС України. Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Кодекс адміністративного судочинства (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ; в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За правилами частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Спірні правовідносини у яких спір виник щодо визнання незаконною та скасування (зняття) з реєстрації місця проживання вже були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.

Зокрема, у постанові від 16 травня 2018 року (справа № 337/2535/2017, провадження № 14-130цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання незаконною та скасування (зняття) з реєстрації місця проживання стосуються права користування та розпорядження майном, а предметом спірних правовідносин є майнові права на квартиру, вимоги ж до відповідача про скасування реєстрації є похідними від них.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника.

Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Разом з тим, участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що спірні правовідносини стосуються права користування та розпорядження майном, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5

Предметом спірних правовідносин є майнові права на квартиру АДРЕСА_1, вимоги ж до Сихівського районного відділу у м. Львові Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області є похідними від них. Таким чином, спір має приватноправовий характер та має розглядатися за правилами ЦПК України (1618-15) .

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Оскільки у справі, що розглядається, суди помилково прийняли до свого провадження і розглянули справу, яка не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, ухвалені в цій справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в ній.

Керуючись статтями 238, 239, 341, 345, 349, 354 - 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Постанову Сихівського районного суду м. Львова від 06 березня 2014 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2015 року в цій справі скасувати.